Колишній головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний, який нині представляє Україну на посаді посла у Великій Британії, повернувся до публічної дискусії про війну.
У великій статті для ZN.UA він аналізує ключові події останніх двох років – від невдалого літнього наступу 2023 року до трансформації бойових дій у затяжну позиційну фазу. Залужний пише про те, як дрони зробили фронт прозорим, чому мобілізація залишається болючим викликом і які ризики несе швидкий розвиток штучного інтелекту на полі бою.
Explainer переказує найважливіше з міркувань Валерія Залужного.
Позиційна війна як пастка
Залужний проводить паралелі з Першою світовою війною. Тоді, як і зараз, фронт став суцільним, укріпленим і майже непрохідним. У 2023 році ЗСУ намагалися прорвати російську оборону, але зіткнулися з браком сил, нестачею мобільних резервів та проблемами з озброєнням.
Планам заважало і те, що росіяни знали напрямки ударів, адже дрони та розвідка фактично зробили поле бою прозорим.
Результат – замість швидкого прориву війна набрала затяжного характеру, із локальними боями на кшталт Бахмута й Авдіївки та непропорційно великими втратами.
Дрони, які змінили все
У цій війні безпілотники стали тим, чим у ХХ столітті були танки чи авіація. Спочатку вони виконували функції розвідки, але швидко перетворилися на головний інструмент ураження. FPV-дрони, квадрокоптери з вибухівкою, баражуючі боєприпаси – все це зараз застосовується масово.
За словами Залужного, близько 80% втрат особового складу і техніки спричиняють саме дрони. Вони не тільки знищують, а й позбавляють армію маневру: будь-яке скупчення людей чи техніки відразу стає ціллю.
Традиційні засоби захисту, від бліндажів до броні, виявилися майже безсилими.
Як адаптується Росія
Росія теж зіткнулася з позиційним тупиком і почала шукати вихід. Її тактика – «інфільтрація» та «засипання» малими штурмовими групами. Це означає: не масштабні наступи бронетехніки, а постійні атаки невеликих підрозділів, які діють хвиля за хвилею, навіть якщо більшість із них гине.
Таким чином противник виснажує українські сили, змушує їх витрачати ресурси й поступово відтискає лінію оборони. До цього додається масоване застосування артилерії та дронів, що знищують тилову інфраструктуру. За таких умов різниця між фронтом і тилом практично зникає.
Піхота під прицілом і виклик мобілізації
У новій реальності навіть оборонні позиції стали смертельно небезпечними. Будь-яке скупчення людей на передовій одразу накривається ударами дронів чи артилерії. Тому війська тримаються невеликими розосередженими групами, які змушені діяти автономно. Це виснажує людей і робить їх ще більш вразливими.
Залужний прямо пов’язує це з мобілізацією: фронт потребує постійного поповнення, але завдання полягає не лише у кількості людей, а у створенні умов, де вони зможуть виживати. Без нових технологій захисту кожен мобілізований автоматично опиняється у зоні смертельного ризику.
Технології та штучний інтелект
Залужний попереджає: дрони – лише початок. Наступний етап війни принесе напівавтономні та автономні ударні системи на основі штучного інтелекту. Вони зможуть приймати рішення без людини і діяти швидше за будь-якого солдата.
Україна має готуватися вже зараз, створюючи так звану «цифрову операцію» – інтегровану мережу сенсорів, безпілотників та систем управління, які працюватимуть у реальному часі.
Проблемою залишається зв’язок, тож майбутнє – за автономними системами, що самостійно аналізуватимуть обстановку і реагуватимуть.
Що потрібно Україні
На рівні держави має з’явитися стратегія розвитку оборонних технологій – від науки і виробництва до застосування на полі бою. Необхідно залучати IT-фахівців, вирішувати питання доступу до мікрочипів, будувати безпекові альянси для обміну технологіями та водночас забезпечувати повну наукову ізоляцію Росії.
За словами Залужного, лише так Україна зможе компенсувати нестачу ресурсів і нав’язати противнику неприйнятні втрати.
Перемога через інновації
Залужний підсумовує: ця війна – на виснаження, і виживе в ній той, хто першим перехопить технологічну ініціативу. Україна вже стала лабораторією військових інновацій, завдяки своїм людям і компаніям. Тепер завдання – зберегти й розвинути цю перевагу.
«Лише інновації дозволять нам виживати, адаптуватися і перемагати, перетворивши війну на безглузду для Росії», – пише він.
Цей текст ми переказали тому, що вважаємо його важливим, бо він пояснює не лише поточну ситуацію на фронті, а й головні тенденції війни майбутнього. Залужний говорить про дрони, штучний інтелект, мобілізацію й інновації – теми, які визначатимуть безпеку України на роки вперед. Завдання Explainer – дати читачам ясну картину того, що відбувається і чому це важливо. І ця стаття – ключ до розуміння, як виглядає війна ХХІ століття та що потрібно робити, аби зберегти шанс на перемогу.