Наприкінці грудня та на початку січня масштабні відключення світла у Києві стали наслідком різкого погіршення ситуації в енергетиці після серії російських обстрілів енергетичної інфраструктури. Удари по об’єктах генерації та мережах призвели до аварій і перебоїв з електропостачанням і теплом у столиці.

Після нічної атаки 9 січня частина житлових будинків у Києві досі залишається без опалення. За даними КМДА, з приблизно 6 тисяч будинків, де централізоване теплопостачання було тимчасово зупинене через пошкодження енергетичних об’єктів, 287 на момент публікації не підключені до мережі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як пережити блекаут: корисні поради, що справді працюють

Місто також перебуває в режимі екстрених відключень електроенергії. На правому березі світло подають у середньому 5 годин через 5, на лівому – 3–4 години зі світлом і до 9–10 годин без. Міська влада визнає дефіцит електроенергії навіть для критичної інфраструктури.

Чому Київ опинився в такій ситуації, які обмеження визначають нинішні графіки та чи можливе швидке покращення, в інтерв’ю РБК-Україна пояснив генеральний директор Yasno Сергій Коваленко. Explainer переказує цю розмову – про причини екстрених відключень і стан енергосистеми столиці.

Дві причини екстрених відключень

За словами генерального директора Yasno Сергія Коваленка, екстрені відключення у Києві спричинені одночасною дією двох обмежень.

Перше – дефіцит електроенергії на рівні всієї країни. Споживання перевищує можливості генерації, і в умовах морозів цей розрив лише зростає.

Друге – пошкодження мережевої інфраструктури, через які електроенергію неможливо передати до Києва в необхідному обсязі. Йдеться як про міжрегіональні обмеження, так і про проблеми всередині міста.

Коваленко наголошує, що Київ опинився в ситуації “подвійного дефіциту”: електроенергії в системі загалом бракує, а наявні ресурси неможливо повноцінно розподілити через зруйновані мережі.

Чому графіки не працюють стабільно

Сергій Коваленко зазначає, що через пошкодження мереж енергетики змушені заново перебудовувати схеми живлення міста. Йдеться про нові підключення й тимчасові рішення, які створюють уже після обстрілів.

За його словами, ці схеми збирають “на ходу”, і вони не розраховані на ті обсяги електроенергії, які Київ споживає взимку. Через це система працює нестабільно, а дотримуватися чітких графіків відключень не завжди можливо.

Коваленко підкреслює, що екстрені відключення – це наслідок поєднання всіх проблем одночасно: дефіциту електроенергії, пошкоджених мереж і необхідності швидко перерозподіляти навантаження.

Він також зазначає, що балансування відбувається нерівномірно. У середньому мережі намагаються забезпечити кілька годин зі світлом і триваліші періоди без нього, але на практиці це не завжди вдається.

Чому ситуація погіршилася після останнього обстрілу

Сергій Коваленко зазначає, що після передостаннього обстрілу ситуація у Києві відрізнялася між правим і лівим берегами, однак після чергової атаки вона погіршилася по всьому місту.

За його словами, пошкоджені енергетичні об’єкти тісно пов’язані між собою, тому неможливо виділити окремі райони, де стабілізувати ситуацію легше або швидше. Система працює як єдине ціле, і збій в одному місці впливає на інші ділянки.

Коваленко підкреслює, що строки відновлення конкретних об’єктів наразі складно прогнозувати, оскільки частина з них потребує тривалих робіт, а деякі можуть взагалі не підлягати відновленню.

Він додає, що енергетики очікують на поступове відновлення, однак швидких змін найближчим часом не прогнозують.

Мороз і різке зростання аварійності

Сергій Коваленко окремо наголошує, що мороз став додатковим фактором погіршення ситуації. За його словами, низька температура різко збільшує навантаження на систему й призводить до зростання кількості аварій.

Він зазначає, що через сильні морози кількість аварій у мережах зросла суттєво, і це наклалося на вже наявні обмеження після обстрілів. У таких умовах енергосистема працює з перевантаженням.

Коваленко говорить, що частину проблем спричиняє саме холод, і нагадує, що на момент розмови температура опускалася до –17 градусів. Водночас він підкреслює, що морози не можуть тривати місяцями, і енергетики розраховують, що з потеплінням тиск на систему зменшиться.

При цьому він застерігає, що навіть за кращої погоди швидкого поліпшення очікувати не варто, оскільки відновлення пошкоджених об’єктів потребує часу.

Чи варто очікувати швидкого покращення

Сергій Коваленко зазначає, що швидкого покращення ситуації чекати не варто, навіть за умови відсутності нових обстрілів. За його словами, частина пошкоджених об’єктів потребує тривалого відновлення, а деякі можуть взагалі не підлягати ремонту.

Він підкреслює, що у короткій перспективі – найближчими тижнями – суттєвих змін може не бути. Навіть якщо навантаження на систему зменшиться через потепління, це не означає автоматичного повернення до стабільних графіків.

Коваленко прямо говорить, що не використовував би слово “покращення”, оскільки нинішній режим з кількома годинами світла і тривалими відключеннями залишається важким для нормального життя.

Водночас він зазначає, що у середньо- та довгостроковій перспективі ситуація має змінюватися, але це залежить від кількох факторів – передусім від безпекової ситуації та можливостей відновлення енергетичної інфраструктури.

Навіщо вводять надзвичайну ситуацію в енергетиці

Коментуючи заяву президента про введення надзвичайної ситуації в енергетиці, Сергій Коваленко наголошує, що йдеться не про політичні рішення, а про координацію роботи.

За його словами, ключовим елементом є створення штабу, до якого входять різні учасники енергетичного процесу. Завдання штабу – синхронізувати дії та прискорити ухвалення рішень у складній системі, якою є енергетика.

Коваленко зазначає, що енергосистема потребує швидкої взаємодії між усіма рівнями, і саме з цим виникають найбільші труднощі в кризових умовах. На його думку, покращення комунікації між учасниками – критично важливе, навіть якщо це не дає миттєвих змін у постачанні електроенергії.

Він підкреслює, що очікує від роботи штабу не “покращення” як результату, а швидшої координації та прийняття рішень, що може зменшити втрати часу в кризових ситуаціях.

Найскладніша ситуація за роки повномасштабної війни

За оцінкою Сергія Коваленка, нинішня ситуація в енергетиці Києва є найскладнішою за роки повномасштабної війни. Вона сформувалася через одночасну дію кількох факторів – наслідків обстрілів, дефіциту електроенергії, пошкодження мереж і погодних умов.

Він зазначає, що швидких рішень у такій ситуації немає, а найближчий період вимагатиме адаптації як від енергетиків, так і від споживачів. Відновлення, за його словами, можливе, але воно залежить від часу, ресурсів і безпекових умов.