Війна США з Іраном та Ізраїлем. Коротко
- США та Ізраїль завдали ударів по військових об’єктах Ірану.
- Іран відповів ракетними атаками по Ізраїлю та американських базах у регіоні.
- Конфлікт між Іраном і Ізраїлем триває десятиліттями і загострився після Ісламської революції 1979 року.
- Ескалація створює ризик ширшої війни на Близькому Сході.
- Війна може вплинути на світову економіку через Ормузьку протоку, через яку проходить близько 20% світових постачань нафти.
Війна США з Іраном стала одним із найнебезпечніших конфліктів на Близькому Сході за останні десятиліття. Після ударів США та Ізраїлю 28 лютого по військових цілях в Ірані протистояння між трьома країнами перейшло у фазу відкритого воєнного конфлікту. Ескалація створює ризик ширшої війни в регіоні і вже впливає на глобальну політику та енергетичні ринки.
Американська адміністрація пояснила атаку спробою зупинити іранську ядерну програму та послабити військовий потенціал Тегерана. У відповідь Іран завдав ракетних ударів по ізраїльських цілях і по об’єктах США на Близькому Сході.
Конфлікт швидко виходить за межі прямого протистояння між країнами. До нього можуть бути втягнуті союзники сторін, регіональні проксі-угруповання та держави Перської затоки. Ескалація також впливає на світові енергетичні ринки, міжнародну безпеку та баланс сил у глобальній політиці.
Explainer пояснює, що відомо про війну між США та Іраном, чому вона почалася, які сили беруть участь у конфлікті та які сценарії його розвитку можливі.
Що сталося між Іраном, Ізраїлем і США
28 лютого Сполучені Штати та Ізраїль розпочали широкомасштабну військову операцію проти Ірану після кількох тижнів нарощування військової присутності в регіоні та публічних погроз з боку президента США Дональда Трампа.
Трамп заявив, що метою операції є запобігання отриманню Іраном ядерної зброї та «захист американського народу шляхом усунення неминучих загроз з боку іранського режиму». Він також закликав іранців використати атаку як «єдиний шанс для поколінь» змінити владу в країні.
Ізраїльські та американські сили завдали ударів по низці військових і стратегічних об’єктів. Серед цілей були центри управління, ракетна інфраструктура, склади безпілотників і об’єкти, пов’язані з військовими програмами Ірану.
За заявами ізраїльської сторони, удари ЦАХАЛу по Тегерану призвели до загибелі верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї. Пізніше це підтвердили і представники іранської влади.
Додаткові удари американських сил були спрямовані на військові об’єкти в Ісфахані, Караджі, Керманшаху, Кумі та Тебрізі.
Іран відповів запуском балістичних ракет і безпілотників по ізраїльських цілях та по американських об’єктах у регіоні. Ракети були спрямовані, зокрема, на бази США в Бахрейні, Кувейті, Катарі та Об’єднаних Арабських Еміратах.
Після перших атак сторони почали обмінюватися новими ударами. Конфлікт швидко перейшов у фазу відкритого воєнного протистояння між Іраном, Ізраїлем і США, яке до цього роками тривало у формі санкцій, кібератак і боротьби через союзні угруповання на Близькому Сході.
Чому Іран і Ізраїль ворогують
Іран і Ізраїль не завжди були ворогами. До кінця 1970-х років між ними існували економічні та військові контакти. Іран за правління шаха Мохаммеда Рези Пехлеві співпрацював з Ізраїлем у сфері безпеки, обмінювався розвідданими і постачав нафту. Обидві країни також мали спільні геополітичні інтереси – стримування арабських держав і радянського впливу в регіоні.
Ситуація різко змінилася після Ісламської революції 1979 року. До влади в Ірані прийшов релігійний режим аятоли Рухолли Хомейні. Нова влада розірвала всі відносини з Ізраїлем, закрила ізраїльське представництво і передала будівлю посольства Організації визволення Палестини.
Відтоді антиізраїльська позиція стала частиною державної ідеології Ірану. Ізраїль у риториці іранської влади називають «сіоністським режимом», який, на її думку, не має права на існування.
Іран почав підтримувати сили, які протистоять Ізраїлю в регіоні. Йдеться насамперед про ліванську «Хезболлу» та палестинські угруповання, які отримують від Тегерана фінансування, зброю і військову підготовку.
З 1990-х років конфлікт між Іраном і Ізраїлем поступово перетворився на так звану «тіньову війну». Вона включає кібератаки, диверсії, удари по військових об’єктах і боротьбу через союзні сили в різних країнах Близького Сходу.
Одним із головних факторів ескалації стала іранська ядерна програма. Ізраїль вважає, що вона може привести до створення ядерної зброї і становить пряму загрозу для безпеки країни. Саме тому протистояння між Іраном та Ізраїлем залишається одним із ключових конфліктів у регіоні.
Чому США конфліктують з Іраном
Конфлікт між США та Іраном триває десятиліттями і має кілька причин – політичних, військових та ідеологічних.
Однією з ранніх точок напруження став переворот 1953 року. Тоді американські та британські спецслужби підтримали усунення прем’єр-міністра Мохаммеда Мосаддика після його рішення націоналізувати іранську нафтову галузь. Після перевороту владу знову зміцнив шах Мохаммед Реза Пехлеві, союзник Заходу.
Відносини різко погіршилися після Ісламської революції 1979 року. Під час революції студенти захопили посольство США в Тегерані і взяли в заручники 52 американських дипломатів. Криза тривала 444 дні, після чого Вашингтон розірвав дипломатичні відносини з Іраном і запровадив санкції.
У наступні десятиліття напруження лише зростало. США звинувачували Іран у підтримці збройних угруповань на Близькому Сході, зокрема «Хезболли» та інших союзних сил, які атакували американські або ізраїльські цілі.
Ще однією ключовою причиною конфлікту стала ядерна програма Ірану. Західні країни підозрюють, що вона може бути використана для створення ядерної зброї. У 2015 році Іран і група держав підписали угоду, відому як Спільний комплексний план дій. Вона передбачала обмеження іранської ядерної програми в обмін на послаблення санкцій.
Однак у 2018 році адміністрація Дональда Трампа вийшла з цієї угоди і відновила жорсткі економічні санкції проти Ірану. У відповідь Тегеран почав поступово відмовлятися від частини обмежень своєї ядерної програми.
Напруженість зросла ще більше після того, як у 2020 році США ліквідували іранського генерала Касема Сулеймані – одного з ключових командирів Корпусу вартових ісламської революції. Іран відповів ракетними ударами по американських базах у регіоні.
З того часу протистояння між США та Іраном періодично загострюється. Воно поєднує санкції, кібератаки, удари через союзні угруповання та прямі військові операції.
Яка стратегія США та Ірану у війні
Стратегії сторін у цьому конфлікті різні. США та Ізраїль намагаються швидко послабити військовий потенціал Ірану і змусити його відмовитися від ядерної програми. Іран намагається витримати удари, зберегти режим і підвищити ціну війни для своїх противників.
На початку операції американська влада говорила про можливість зміни політичного режиму в Ірані. Згодом цілі формулювали більш прагматично. Серед них – знищення ракетного арсеналу Ірану, обмеження можливостей його військово-морських сил, блокування діяльності союзних збройних угруповань і гарантія того, що Іран не отримає ядерну зброю.
Ізраїль у цьому конфлікті діє як головний регіональний противник Ірану. Для ізраїльського керівництва ключове завдання – усунути загрозу з боку іранської ракетної програми і зупинити розвиток ядерних технологій, які можуть бути використані для створення ядерної зброї.
Стратегія Ірану відрізняється. Тегеран не може конкурувати зі США у звичайній війні, тому робить ставку на асиметричні методи. Йдеться про ракетні удари, використання безпілотників, атаки через союзні угруповання і спроби розширити конфлікт на інші країни регіону.
Важливу роль у цій стратегії відіграють союзні сили Ірану – зокрема угруповання в Лівані, Сирії, Іраку та Ємені. Через них Тегеран може атакувати американські або ізраїльські цілі, не вступаючи безпосередньо у масштабну війну.
Водночас частина іранського керівництва виступає за продовження війни і жорстку відповідь США та Ізраїлю. Інші політичні сили в Ірані допускають можливість повернення до переговорів, якщо це дозволить зберегти режим і зменшити військовий тиск.
Детальніше про те, від чого залежить розвиток війни і як діють сторони, — у матеріалі Explainer про стратегію США та Ірану у війні.
Які сценарії розвитку конфлікту можливі
Після початку війни між Іраном, Ізраїлем і США з’явилося кілька можливих сценаріїв її подальшого розвитку. Вони залежать від цілей сторін, військових результатів перших тижнів і готовності учасників конфлікту до переговорів.
Обмежена військова кампанія
У цьому сценарії США та Ізраїль продовжують масовані авіаційні та ракетні удари по військових об’єктах Ірану. Основними цілями стають ракетна інфраструктура, військово-морські сили та об’єкти, пов’язані з ядерною програмою.
Іран відповідає ракетними атаками по Ізраїлю та по американських базах на Близькому Сході.
Війна у цьому випадку триває кілька тижнів і завершується припиненням вогню та відновленням переговорів щодо іранської ядерної програми.
Затяжна регіональна війна
Інший сценарій передбачає тривалу ескалацію. Якщо Іран не погодиться на переговори, США та Ізраїль можуть посилити удари по військовій, адміністративній та промисловій інфраструктурі країни.
Іран у відповідь продовжить атакувати Ізраїль, американські бази та союзників США в регіоні. До конфлікту можуть активніше долучитися союзні сили Ірану, зокрема «Хезболла» в Лівані або хусити в Ємені.
У цьому випадку війна може тривати місяці або навіть більше року і охопити значну частину Близького Сходу.
Зміна політичного режиму в Ірані
Ще один сценарій – внутрішні політичні зміни в Ірані. Вони можуть відбутися внаслідок протестів, боротьби між елітами або ослаблення центральної влади після ударів по керівництву країни.
У такому випадку до влади може прийти нове керівництво, яке погодиться на переговори зі США і відмову від ядерної програми.
Однак багато експертів скептично оцінюють імовірність швидкої зміни режиму. Важливою опорою іранської влади залишається Корпус вартових ісламської революції.
Внутрішня криза і нестабільність в Ірані
Якщо державна система управління буде серйозно ослаблена, в Ірані може початися боротьба між різними політичними та військовими групами.
У такій ситуації можливі масові протести, боротьба за владу або посилення сепаратистських рухів у регіонах, де проживають етнічні меншини. Це може призвести до тривалої внутрішньої нестабільності або навіть громадянської війни.
Глобальна ескалація
Найбільш радикальний сценарій – ширша міжнародна ескалація. У конфлікт можуть опосередковано втягнутися інші великі держави.
Росія і Китай навряд чи вступатимуть у війну безпосередньо, але можуть підтримувати Іран економічно або політично, щоб послабити позиції США. Водночас для них також небезпечна тривала війна, яка може спричинити економічну нестабільність і різке зростання цін на енергоносії.
Детальніше про можливі варіанти ескалації — у матеріалі Explainer про сценарії розвитку конфлікту після ударів США та Ізраїлю.
Чому Ормузька протока має ключове значення
Ормузька протока є одним із найважливіших енергетичних маршрутів у світі. Вона з’єднує Перську затоку з Індійським океаном і фактично є головним морським коридором для експорту нафти з країн Близького Сходу.
Через протоку проходить приблизно п’ята частина світових постачань нафти. Цим маршрутом транспортують сировину з Саудівської Аравії, Іраку, Кувейту, Об’єднаних Арабських Еміратів та інших країн регіону. Через неї також перевозять значні обсяги скрапленого природного газу.
Саме тому будь-яка ескалація навколо Ормузької протоки одразу впливає на світові енергетичні ринки. Навіть часткові перебої з судноплавством можуть викликати різке зростання цін на нафту і газ.
Іран контролює значну частину узбережжя протоки і багато років використовує можливість її блокування як інструмент політичного тиску. У різні періоди іранська влада погрожувала перекрити цей маршрут у відповідь на санкції або військовий тиск.
Під час нинішньої ескалації загроза блокування протоки знову стала одним із головних ризиків для світової економіки. Якщо рух танкерів через Ормузьку протоку буде серйозно обмежений, це може призвести до перебоїв у постачанні енергоносіїв і різкого зростання цін на нафту та газ.
Більше про значення цієї протоки для світової економіки — у поясненні Explainer про Ормузьку протоку і її роль у глобальній торгівлі нафтою.
Як війна в Ірані може вплинути на ціни на нафту
Війна між Іраном, Ізраїлем і США вже впливає на світові енергетичні ринки. Головний ризик для економіки пов’язаний із можливими перебоями у постачанні нафти з Перської затоки.
Через Ормузьку протоку проходить близько 20% світових морських поставок нафти. Цим маршрутом транспортують енергоносії з Саудівської Аравії, Іраку, Кувейту та Об’єднаних Арабських Еміратів. Будь-яка загроза для судноплавства в цьому районі одразу впливає на глобальні ціни.
Після початку військової операції США та Ізраїлю проти Ірану ціни на нафту різко відреагували. На лондонській біржі ICE еталонна нафта Brent зросла приблизно на 13% – до понад 80 доларів за барель.
Однак подальша динаміка залежить від тривалості конфлікту. Якщо бойові дії залишаться обмеженими і не призведуть до тривалих перебоїв у постачанні, ціни можуть повернутися до попередніх рівнів після завершення ескалації.
Набагато серйозніші наслідки можливі у випадку блокування Ормузької протоки або атак на нафтову інфраструктуру країн Перської затоки. У такому разі перебої з постачанням можуть викликати дефіцит нафти на світовому ринку і нову хвилю інфляції у глобальній економіці.
Зростання цін на нафту може вплинути і на європейські економіки, оскільки подорожчання енергоносіїв зазвичай підсилює інфляцію і збільшує витрати на транспорт та виробництво.
Чи може початися велика війна на Близькому Сході
Поточний конфлікт між Іраном, Ізраїлем і США вже має ознаки ширшої регіональної ескалації. У перші дні війни удари Ірану були спрямовані не лише на Ізраїль і американські об’єкти, а й на території кількох арабських держав Перської затоки.
Йдеться про країни, де розміщені американські військові бази або інфраструктура союзників США. Ракетні та дронові атаки зачепили, зокрема, Бахрейн, Катар, Кувейт і Об’єднані Арабські Емірати. Частину ракет перехопили системи протиповітряної оборони, але сам факт атак означає, що конфлікт уже виходить за межі протистояння двох або трьох держав.
Іран також має мережу союзних угруповань у різних країнах регіону. Йдеться насамперед про «Хезболлу» в Лівані, шиїтські ополчення в Іраку, проіранські сили в Сирії та рух хуситів у Ємені. У разі подальшої ескалації ці сили можуть активніше атакувати ізраїльські або американські цілі.
Для країн Перської затоки ця ситуація створює складну дилему. З одного боку, вони є союзниками США і на їхній території розміщені американські військові об’єкти. З іншого – багато з них намагаються уникати прямої конфронтації з Іраном, щоб не втягнутися у війну.
Ще один фактор ризику – можливе перекриття Ормузької протоки або атаки на енергетичну інфраструктуру регіону. Це може втягнути у кризу значно більше держав, оскільки від стабільності поставок нафти залежить глобальна економіка.
Попри ці ризики, більшість великих держав не зацікавлені у повномасштабній війні на Близькому Сході. Навіть країни, які політично підтримують Іран, не демонструють готовності до прямої військової участі у конфлікті.
Тому на цьому етапі більш імовірним виглядає сценарій обмеженої або затяжної регіональної війни, у якій сторони намагатимуться послабити противника, не переходячи до прямого зіткнення між великими державами.
Що цей конфлікт означає для України
Війна між Іраном, Ізраїлем і США може мати кілька наслідків для України. Насамперед ідеться про вплив на світову економіку, енергетичні ринки та міжнародну політику.
Перший фактор – ціни на енергоносії. Якщо конфлікт затягнеться або призведе до перебоїв у постачанні нафти через Перську затоку, це може спричинити зростання світових цін на нафту і нафтопродукти. Для України це означає дорожче пальне та додатковий тиск на економіку.
Другий фактор – глобальна політична увага. Масштабна ескалація на Близькому Сході може частково переключити увагу США та європейських союзників з війни Росії проти України на нову кризу. Це створює ризик конкуренції за політичні ресурси, дипломатичну увагу і військову допомогу.
Водночас для Росії новий конфлікт може бути вигідним. Зростання цін на нафту збільшує доходи російського бюджету, а глобальна нестабільність може послабити санкційний тиск і увагу до війни проти України.
Однак є й інший аспект. Іран є одним із партнерів Росії у війні проти України, зокрема у сфері військових технологій та безпілотників. Ослаблення іранського військового потенціалу або внутрішня нестабільність у країні можуть обмежити можливості такої співпраці.
У результаті наслідки війни на Близькому Сході для України залежать від того, наскільки масштабним і тривалим стане конфлікт. Його розвиток може одночасно створювати нові ризики для глобальної економіки і впливати на баланс сил у війні Росії проти України.
Поширені питання
Чому Іран і Ізраїль ворогують?
Відносини між Іраном та Ізраїлем різко погіршилися після Ісламської революції 1979 року. Нове керівництво Ірану оголосило Ізраїль своїм головним противником у регіоні і почало підтримувати угруповання, які протистоять ізраїльській державі. З того часу конфлікт між двома країнами триває у формі кібератак, диверсій, ударів по військових об’єктах і боротьби через союзні сили на Близькому Сході.
Чому США конфліктують з Іраном?
Протистояння між США та Іраном триває понад 40 років. Після Ісламської революції 1979 року Іран став одним із головних противників американського впливу на Близькому Сході. Напруження посилюється через іранську ядерну програму, підтримку союзних угруповань у регіоні та конфлікт Ірану з Ізраїлем.
Чи може конфлікт перерости у велику війну на Близькому Сході?
Ризик ширшої війни існує, особливо якщо до конфлікту активно долучаться союзники Ірану або країни регіону. Однак більшість великих держав намагається уникнути повномасштабної ескалації. Найбільш імовірними сценаріями експерти вважають обмежений або затяжний регіональний конфлікт.
Чому Ормузька протока настільки важлива?
Ормузька протока є одним із головних морських маршрутів для транспортування нафти у світі. Через неї проходить приблизно п’ята частина світових морських постачань нафти. Будь-яка загроза для судноплавства в цьому районі може призвести до різкого зростання цін на енергоносії і вплинути на світову економіку.
Як війна Ірану може вплинути на Україну?
Ескалація на Близькому Сході може впливати на Україну через глобальні енергетичні ринки та міжнародну політику. Зростання цін на нафту підвищує доходи Росії від експорту енергоносіїв, а нові міжнародні кризи можуть частково переключати увагу союзників України на інші регіони.
