11 березня у Гренландії пройшли вибори, що розгорталася на тлі заяв Дональда Трампа про можливе придбання острова. Результати голосування вже зараз можна назвати сенсаційними. Мешканці острова вирішили кардинально змінити політичний ландшафт: правоцентристська Демократична партія Demokraatit, яка виступає за повільне досягнення незалежності Гренландії від Данії, потроїла кількість своїх місць і зараз веде переговори з іншими партіями, щоб спробувати сформувати правлячу коаліцію.
Explainer пояснює, що відомо про ці вибори та чи наблизять вони Гренландію до незалежності.
Чому ці вибори такі важливі?
Ще у 2019 році Дональд Трамп викликав фурор, запропонувавши викупити Гренландію у Данії. Це може звучати абсурдно, але США мають серйозні інтереси в регіоні через його стратегічне розташування та багаті природні ресурси.
Виступаючи перед Конгресом минулого тижня, Трамп заявив, що «так чи інакше» Гренландія стане частиною США. А в неділю він безпосередньо звернувся до гренландців, знову запропонувавши їм приєднатися до Штатів та пообіцявши «мільярдні інвестиції, нові робочі місця та процвітання».
Попри інтерес Нуука до розширення співпраці зі США, ідея купівлі острова адміністрацією Трампа була переважно відкинута місцевим населенням.
Останні заяви Трампа лише ускладнюють ситуацію, зазначив Егеде. «Ми маємо провести чітку межу та зосередитися на країнах, які поважають наше бачення майбутнього», — додав він.
Міністерка природних ресурсів, рівності, бізнесу та юстиції Гренландії Наая Натаніельсен, яка представляє партію IA, назвала слова Трампа «грубими та недоречними». «Це хибний підхід до зовнішньої політики, якщо ви прагнете зміцнити зв’язки з Гренландією», — зазначила вона.
Хто був головними учасниками виборів?
Вибори проходили між шістьма партіями:
- Inuit Ataqatigiit (IA) – ліва партія, яку очолює прем’єр-міністр Муте Егеде. Підтримує поступове просування до незалежності.
- Siumut – центристська партія під керівництвом Еріка Дженсена. Вона традиційно була головною політичною силою в Гренландії, але втратила популярність через корупційні скандали. Пообіцяла після виборів ініціювати голосування щодо незалежності.
- Naleraq – права популістська партія, яку очолює Пеле Броберг. Швидко набрала популярність завдяки своїй чіткій підтримці незалежності та відкритості до співпраці зі США.
Також у виборах беруть участь менші партії: Demokraatit, Atassut (єдина партія, яка виступає за тісніші зв’язки з Данією) і Qulleq, нова партія, що орієнтується виключно на незалежність.
Які результати виборів?
З 1979 року Гренландія має власного прем’єр-міністра, який керує внутрішніми справами автономії. Цю посаду обіймає представник партії, що здобула найбільше місць у парламенті.
Гренландський парламент, Інацісартут, складається всього з 31 депутата, які обираються від шести політичних партій. До виборів урядова коаліція складалась з партій Inuit Ataqatigiit та Siumut.
Вибори у вівторок принесли кардинальні зміни в політичний ландшафт Гренландії. Демократична партія Demokraatit змістила Inuit Ataqatigiit (IA), партію колишнього прем’єр-міністра Муте Б. Егеде, ставши найбільшою силою в парламенті.
За підсумками підрахунку 90% бюлетенів демократи отримали 29,9% голосів, утримуючи лідерство. Водночас партія Naleraq, яка найбільше відкрита до співпраці зі США та наполягає на проведенні позачергового голосування щодо незалежності, подвоїла кількість своїх місць і посіла друге місце —24,5%.
Попри спільну підтримку незалежності від Данії, демократи та Naleraq розходяться в підходах до цього процесу. Партія Naleraq виступає за швидкий вихід, тоді як демократи пропонують поступовий перехід.
IA втратила майже половину мандатів—з 12 до 7, ставши третьою за величиною партією, отримавши 21,4% голосів.
Оскільки жодна з політичних сил не отримала більшості у 31-местному парламенті, попереду коаліційні переговори.
Рух за незалежність Гренландії
Очікується, що майбутній уряд визначить графік здобуття незалежності, яку підтримує переважна більшість із 57 000 жителів Гренландії.
Багаторічний рух за незалежність Гренландії набув значної популярності в останні роки після низки скандалів, що викрили расистське ставлення Данії до гренландців. Серед них – скандал із внутрішньоматковими спіралями, коли близько 4500 жінкам і дівчатам було встановлено внутрішньоматкову спіраль без їхньої згоди або відома. Інший резонансний випадок – тести на «батьківську компетентність», які призвели до примусового розлучення багатьох дітей-інуїтів із їхніми сім’ями.
У 2009 році жителі Гренландії переважною більшістю підтримали розширене самоврядування на референдумі, який також відкрив шлях до повної незалежності, якщо населення острова ухвалить таке рішення.
Втім, попри те, що більшість партій підтримують незалежність, процес може зайняти десятиліття — Гренландія все ще залежить від фінансової підтримки Данії. Але ці вибори можуть визначити, як швидко острів рухатиметься до самостійності та яку роль у цьому гратимуть США.
