На сьогодні прокурори розслідують тисячі кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів, які чинить країна-окупант. Ми бачимо численні руйнування житлових будинків, убивства, катування та зґвалтування мирних жителів, мародерства. За такі звірства окупанти, безперечно, понесуть відповідальність, і наразі вже зафіксовано чимало фактів їхніх злочинів.

27 лютого Україна офіційно направила позов проти РФ до Міжнародного суду ООН у Гаазі, а вже наступного дня прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан заявив, що хоче якнайшвидше почати розслідування ситуації в Україні. Робота зі збору доказів уже розпочалася.

Explainer пояснює, що таке воєнний злочин та як його зафіксувати, якщо ви стали його свідком.

Розмежування понять «військовий» та «воєнний» злочини

Варто розрізняти поняття «воєнний» та «військовий» злочини. Адже, на перший погляд, вони схожі, але в юридичній площині мають зовсім різні трактування. «Воєнний злочин» є поняттям суто сфери міжнародного права і, відповідно, має більш глобальний та всеохопний масштаб. Воєнним злочином називають свідоме порушення загальноприйнятих звичаїв та правил війни, тобто порушення так званих законів війни.

Найбільш актуальним міжнародним актом у питаннях перелічення воєнних злочинів є Римський статут Міжнародного кримінального суду, який було підписано у 1998 році та який набув чинності у 2002 році. Відповідно до його норм, воєнні злочини можуть відбуватися як під час міжнародного збройного конфлікту – між двома і більше країнами, так і під час збройного конфлікту, який відбувається всередині однієї держави, але без зовнішнього іноземного втручання.

Поняття ж «військового злочину» в кожній країні регулюється виключно національним кримінальним законодавством, оскільки не має міжнародного аспекту. В Україні питання військового злочину регулюються у Кримінальному кодексі (статті 402–435).

Об’єктом цих злочинів є встановлений законодавством України порядок несення або проходження військової служби, який закріплено у Конституції, у військових статутах та окремих законах. Відповідальність за військові злочини несуть військовослужбовці ЗСУ, СБУ, Держприкордонслужби, Нацгвардії та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також інші особи, визначені законом.

Цікавий момент. Деякі військові злочини, які передбачено Кримінальним кодексом, мають всі ознаки воєнних злочинів: мародерство, насильство, погане поводження з полоненими.

Що таке воєнний злочин?

Воєнний злочин – це дії щодо цивільного населення та військовослужбовців, які пов’язані із заподіянням смерті чи поранень цивільному населенню, знищенням чи незаконним захопленням цивільного майна. В Україні ці злочини кваліфікують за статтею 438 Кримінального кодексу (порушення законів та звичаїв війни).

На міжнародному ж рівні такі злочини – це компетенція Міжнародного кримінального суду. Важливо, що воєнні злочини не мають строку давності.

Приклади воєнних злочинів

  • пошкодження об’єктів цивільної інфраструктури;
  • умисний цілеспрямований напад на цивільне населення чи окремих цивільних осіб, які не беруть безпосередньої участі у воєнних діях;
  • факти поранення цивільних осіб внаслідок застосування зброї окупантом, умисне вбивство, а також тортури чи нелюдське поводження;
  • уламки снарядів у межах міста, насильство щодо медичного персоналу;
  • пошкодження медичного транспорту, лікарень, обладнання;
  • акти фізичного насильства, позбавлення волі цивільного населення;
  • умисні удари по будівлях, що мають релігійне, освітнє, культурне, наукове чи благодійне призначення, історичних пам’ятках, госпіталях та місцях зосередження хворих і поранених;
  • захоплення майна, пограбування окупаційними силами;
  • переодягання диверсантів у форму ЗСУ, ДСНС, Нацполіції тощо.

Чи вважається зґвалтування воєнним злочином та як його зафіксувати?

Норми міжнародного гуманітарного права закріплюють чітку заборону зґвалтування та інших форм сексуального насильства в будь-який час. Окрім прямої заборони, сексуальне насильство також підпадає під заборону катувань або жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання.

Притягнення до відповідальності за порушення цих норм здійснюється відповідно до положень міжнародного кримінального права, в межах якого було сформовано чотири категорії міжнародних злочинів: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини, злочин агресії.

Визнання зґвалтування та інших видів сексуального насильства однією з форм геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів є надзвичайно важливим. Саме воно забезпечує притягнення винних осіб до індивідуальної кримінальної відповідальності на міжнародному рівні як за найбільш серйозні злочини.

Говорячи про міжнародні збройні конфлікти, варто почати з того, що Женевські конвенції 1949 року та Додатковий протокол 1977 року встановлюють кримінальну відповідальність за серйозні порушення норм міжнародного гуманітарного права (МГП), які також називають воєнними злочинами. Таким чином, на держави покладено обов’язок встановити ефективне кримінальне покарання для осіб, які вчиняють або віддають накази вчиняти будь-які з таких серйозних порушень.

Із прецедентного права міжнародних кримінальних трибуналів (МКТ) також випливає, що зґвалтування прирівнюється до катування, а тому може переслідуватися в судовому порядку як серйозне порушення.

Стаття 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС) також передбачає, що «зґвалтування, сексуальне рабство, примус до проституції, примусова вагітність, примусова стерилізація або будь-яка інша форма сексуального насильства, яка також є серйозним порушенням Женевських конвенцій», є воєнними злочинами незалежно від того, чи скоєні вони під час міжнародного чи неміжнародного збройного конфлікту. 

Якщо ви стали свідком або жертвою ґвалтувань під час війни, то насамперед намагайтеся відволікти увагу ґвалтівника, не залишайте потерпілу особу наодинці з кривдником, просіть про допомогу у людей, які є поруч, але якщо вам цього не вдалося і він домігся свого – задокументуйте (фотографії, відео, аудіо тощо), якщо можливо, дії, які вчинив кривдник. Занотуйте собі точний час та місце вчинення цих дій, зверніть увагу на найближчі автівки та будівлі, де можуть бути встановлені камери спостереження чи відеореєстратори. 

Як правильно зафіксувати воєнний злочин?

Варто не забувати, що якщо ви стали свідком або жертвою злочину та маєте докази, обов’язково надавайте їх правоохоронним органам.

По-перше, зафіксованим злочином буде вважатися фото та відео з місця подій. По-друге, це письмові та усні свідчення потерпілих. По-третє, матеріальні свідчення (документи, залишки снарядів, гільзи, уламки речей, будівель). 

Перед тим, як розпочати фіксацію воєнного злочину, переконайтеся, що місце, де ви перебуваєте, є безпечним.

Обов’язково зверніть увагу на те, чи сам факт знімання не поставить під загрозу вашу безпеку та безпеку тих, хто поруч. У вас також повинен бути план знімання, аби процес не перетворився просто на хаотичну біганину навколо об’єкта. Обережно обійдіть місце злочину та сплануйте, як будете знімати.

Якщо ви переконалися, що ситуація навколо вас є безпечною і ніхто не відбере у вас камеру, то почніть свій запис з текстової закадрової інформації. Зокрема, назвіть своє ім’я, контактні дані, час, дату і точне місце фіксації злочину, включно з GPS-координатами, якщо вони доступні, бо інакше доказ не матиме ваги в суді.

Для повноти картинки фільмуйте не лише сам злочин, але й навколишнє середовище. Якщо це можливо, зафіксуйте персональні дані свідків, постраждалих від злочину (ПІБ, дата народження, номер телефону, адреса).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що таке OSINT і як він допоміг викрити вбивства у Бучі 

Знімайте здалеку і не підходьте близько до таких об’єктів як воронки, снаряди та уламки боєприпасів. Не чіпайте нерозірвані боєприпаси і будь-які підозрілі речі!

Якщо ви фіксуєте загибель та поранення мирних мешканців і цією людною виявився медик, священник чи військовий , обов’язково зробіть фокус на атрибути одягу, але пам’ятайте, що мертві тіла чіпати не можна, оскільки вони можуть бути замінованими.

Всі докази російської агресії збираються на єдиній загальнодержавній платформі https://warcrimes.gov.ua/ (Офіс Генерального прокурора).

Також ви можете надіслати свої докази на адресу Офісу головного прокурора Міжнародного кримінального суду Каріма Хана – otp.informationdesk@icc-cpi.int. Обов’язково вкажіть дату, час, місце, будь-які додаткові обставини. Писати краще англійською мовою.