«Модель, що змінила стать», «Трансвестит з Таїланду», «Він – колишня жінка» – бачили подібні новини в медіа або чули такі вислови у повсякденні? Сьогодні пояснюємо, чому так говорити некоректно, а також пропонуємо вашій увазі словник толерантної лексики, який точно стане вам в пригоді.
Некоректне висловлення: як Джоан Роулінг підірвала свій авторитет через твіти про транслюдей
На Заході триває палка протидія дискримінації, зокрема це стосується й захисту прав трансгендерних людей – тих, чия гендерна ідентичність не збігається з зареєстрованою від народження статтю (а також тих, хто зробив трансперехід за допомогою медичних процедур та операцій).
Приводом до активного обговорення цього питання став коментар відомої письменниці, авторки книг про Гаррі Поттера Джоан Роулінг, яка іронічно висловилася щодо статті на ліберальному порталі Devex з заголовком «Після Covid-19 треба створити справедливіший світ для людей, які менструюють» (таким чином запропонували коректно назвати жінок, аби не ображати трансгендерних людей, оскільки у трансжінок немає менструації).
«Я впевнена, що для означення цих людей вже є якесь слово. Хто-небудь, допоможіть мені. Женки? Жайнки? Жуйнки?» – саркастично написала Джоан Роулінг у своєму Twitter.
Через цей коментар письменниці влаштували справжнє цькування: її звинуватили у трансфобії та нетерпимості до транслюдей.
Пізніше Роулінг опублікувала й інші твіти, що стосуються цієї теми, аби пояснити свою позицію.
«Якщо статі не існує, то не може бути й одностатевого потягу. Якщо статі не існує, то реальність, яку проживають усі жінки світу, стирається. У мене є знайомі транслюди, і я люблю їх, але якщо знищити поняття статі, то це лиш позбавить багатьох можливості усвідомлено обговорювати своє життя. Казати правду – не означає ненавидіти», – написала вона.
Однак булінг не припинився. До критики приєдналися зірки «Гаррі Поттера» та «Фантастичних звірів»: Емма Вотсон, Едді Редмейн та інші. Деякі колеги бойкотували її літературне агентство.
Деніел Редкліфф, актор, що зіграв Гаррі Поттера, написав, що «трансгендерні жінки – це жінки, будь-яке інше твердження зворотного руйнує особистість та гідність трансгендерних людей». Також він перепросив перед фанатами саги, зазначивши, що він дуже шкодує через те, що ці коментарі завдали їм болю.
Кіностудія Warner Bros. також зробила заяву щодо коментарів Роулінг з гендерних питань, зауваживши, що вони дотримуються «політики толерантності».
Крім того, Керрі Кеннеді розкритикувала Роулінг за приниження трансгендерів. Після цього британська письменниця вирішила повернути нагороду Ripple of Hope, яку минулого року отримала від правозахисної організації імені Роберта Кеннеді.
Ця історія є наочним прикладом того, що навіть відомі авторитетні зірки, лідер(к)и думок можуть необережними висловленнями підірвати свій авторитет і репутацію. Про те, як не допустити таких помилок та не образити представників/ць транс-спільноти – розповідаємо далі.
Що таке транскоректність та навіщо вона потрібна?
У медійних колах виникають суперечки щодо того, чи існує спеціальна «коректність, що стосується тільки трансгендерних людей». Передусім ми говоримо про суспільну толерантність та поважливе ставлення до будь-якої людини, незважаючи на її стать, гендерну ідентичність та сексуальну орієнтацію. Це – загальнолюдські цінності, отже, й цінності транслюдей.
Варто пам’ятати про те, що ставлення до трансгендерних людей в суспільстві залежить певною мірою від того, як про них кажуть ЗМІ, блогери та інфлуенсери. Рівень знань авдиторії підвищується, якщо журналісти створюють якісні матеріали – використовують коректні терміни, обирають тактовний вид подання інформації. Таким чином читачі стають більш освіченими, а трансгендерні люди почувають себе комфортніше та безпечніше.
Звідки з’явилися транслюди, їх раніше не було?
Вони не з’явилися раптово, транслюди були завжди. Явища, про які раніше не прийнято було говорити, тепер обговорюються більш вільно, знайти інформацію про заборонені в минулому речі – легше. Це стосується усього, що певним чином пов’язане з питаннями сексуального характеру. Отже, і питання про трансгендерність поступово з’являються в широкому інформаційному полі, стають системними та більше не є табуйованими.
Навіщо про це розповідати?
Тому що це – частина людського життя, а також важливе питання статевого виховання (не тільки дітей, а й дорослих). Розвиваються технології, змінюється та вдосконалюється мовлення й термінологія, тому виникає необхідність позначати те, що раніше назви не мало. Розповідати про такі речі потрібно для того, аби руйнувати закладені в суспільстві стереотипи (наприклад, що транслюди – це «збоченці» та «люди з психічними розладами»).
Якщо говорити про це, то в суспільстві стане більше трансгендерних людей?
Ні, тому що трансгендерність не залежить від цього. Вона взагалі ні від чого не залежить. Люди просто народжуються різними, от і все. Але це – не хвороба і не розлад. Якщо це питання буде толерантно висвітлюватися в медіа, фільмах, серіалах та інших засобах масової комунікації, то трансперсони почнуть заявляти про себе більше, тому що перестануть соромитися та боятися цього. Але їхня кількість не зміниться.
Як зіпсувати матеріал: типові помилки
- Розділяти людей на «нормальних» та «інших». Інколи в новинах можна побачити щось на кшталт: «Сталася аварія, автівкою керував трансчоловік». По-перше, стать людини не впливає на вміння керувати автомобілем. А по-друге, трансгендерність взагалі не дотична до самої теми новини. Не варто робити клікабельність на ксенофобії.
- Називати людину не так, як вона просить, а так, як вам здається правильнішим. На початку розмови запитайте співрозмовника/цю, як до нього/неї звертатися – ім’я та займенник. Не треба намагатися вгадати ідентичність людини або ще гірше – ігнорувати прохання щодо звертання.
- Вигадувати нові терміни або використовувати некоректні. Якщо ви не знаєте, як правильно називається певне явище чи гендерна ідентичність або сексуальна орієнтація людини – перепитайте в неї самої. Це краще, ніж написати помилкове твердження, і таким чином образити героя/їню матеріалу чи авдиторію, на яку цей текст розраховано.
- Розкривати ім’я людини, яке давали їй від народження. Те ім’я, яке обрала трансгендерна людина, – і є її справжнім іменем, не треба шукати «істину», тим самим ставити респондента/ку в незручне становище. Пишіть так, як пишете про інших людей: «її звуть Марія», а не «вона хоче, щоб її називали Марія» або «вона називає себе Марія».
- Обирати фотографії, що нав’язують стереотипи або формують хибне уявлення. Не треба робити банальні світлини, наприклад, де трансгендерна жінка фарбується чи одягає перуку, або трансгендерний чоловік підмальовує собі вуса. Обирайте живі фотоілюстрації, які не мають негативного забарвлення.
Транс-словник коректних термінів
Трансгендерність, а не трансгендеризм, транссексуалізм та інше. Ці терміни – застарілі і відтепер вважаються образливими, тому що префікс -ізм використовується в медичній термінології та каже про наявність хвороби (наприклад, ботулізм), а префікс -изм також застосовується для визначення ідеології (расизм, нацизм).
Трансгендерна людина, трансчоловік, трансжінка, трансперсона, а не трансвестит, транс, транссексуал.
Гендерна ідентичність – те, як людина сприймає себе психологічно. Ви можете ідентифікувати себе в чоловічому гендері, жіночому або альтернативному (небінарна людина). Відповідно, цисгендерні люди – ті, чия гендерна ідентичність відповідає статі, визначеній з народження, а трансгендерні люди – ті, чия гендерна ідентичність не відповідає статі, визначеній з народження.
Трансгендерний перехід, трансперехід, а не зміна статі, зміна біологічної статі. Утримайтеся також і від «ліричних відступів» на зразок «народилася не у своєму тілі», «була жінкою, а стала чоловіком». До транспереходу належать різні дії, які виконують люди, аби упорядкувати різні аспекти свого життя відповідно до своєї гендерної ідентичності та відчувати себе комфортно. Для цього трансгендерні люди можуть змінювати стиль одягу, ім’я та займенник (а також брати псевдонім), документи, починати гормональну терапію, робити хірургічні та косметичні операції тощо.
Гендерна дисфорія – негативні психологічні відчуття, пов’язані з невідповідністю гендерної ідентичності та власним виглядом і тим, як їх сприймає оточення.
Трансфемінний перехід – дії, направлені на фемінізацію (жіночність), які виконує людина з чоловічим гендером.
Трансмаскулінний перехід – дії, направлені на маскулінізацію (мужність), які виконує людина з жіночим гендером. Тож трансгендерні жінки здійснюють трансфемінний перехід, а трансгендерні чоловіки – трансмаскулінний перехід.
Дрег-квін – артисти (зазвичай чоловічої статі), що використовують для виступів чи шоу жіночий образ.
Камінг-аут – процес, коли трансгендерна людина усвідомлює свою гендерну ідентичність та повідомляє про неї оточенню.
Гормональна терапія, замісна гормонотерапія, ЗГТ – використання гормональних препаратів для маскулінізації або фемінізації тіла.
Корисні матеріали на цю тему
Транс-словник: як коректно говорити й писати про трансгендерних людей
Гід для медіа: як писати про трансгендерних чоловіків і жінок
Трансгендерність: історія, перші транс-переходи й ситуація в Україні
