2 квітня президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження базового тарифу на імпорт у розмірі 10%, а також про значно вищі мита для окремих торгових партнерів — передусім країн Азії. Найшвидше на нові мита відреагував валютний ринок. Упродовж першого дня після заяви Трампа курс долара до євро знизився на рекордні 2% — це найбільше денне зниження з початку пандемії. Водночас курс долара до гривні поки що залишається майже незмінним — український ринок валют зберігає відносну стабільність.
Чому нові мита Трампа вдарили по долару, і чим це може обернутися для США, Європи та України — пояснюємо далі.
Гривня укріплюється: що відбувається з курсом долара і чому це важливо
У березні 2025 року українська гривня знову продемонструвала зміцнення — як за готівковим, так і за офіційним курсом. Попри геополітичну турбулентність, перший квартал завершився на досить стабільній валютній ноті.
Курс у цифрах
На кінець березня готівковий курс долара перебував у діапазоні 41,1–41,7 грн/дол., а офіційний курс становив 41,48 грн/дол. Уже в перших числах квітня тенденція збереглась: готівковий курс опустився до 40,8–41,4 грн/дол., а офіційний наблизився до 41,3 грн/дол.
Загалом, у першому кварталі гривня зміцнилася на 1,4% щодо долара. Середній курс у березні склав 41,48 грн/дол., а за квартал — 41,75 грн/дол. Зміцнення тривало два місяці поспіль: у лютому — +1,1%, у березні — ще +0,5%.
Що впливає на курс: кілька важливих тенденцій
Березень підтвердив загальний тренд зменшення попиту на валюту. На міжбанківському ринку:
- обсяг продажу валюти зріс на $680 млн, до $5,06 млрд;
- водночас купівля зросла лише на $330 млн, до $6,42 млрд.
Цей дисбаланс дозволив Національному банку скоротити валютні інтервенції, хоча для підтримки ринку в березні регулятор усе ж продав $2,61 млрд із міжнародних резервів.
Сегмент населення теж відіграв свою роль: попит на купівлю валюти залишився стабільним, але обсяги продажу валюти населенням зросли, що створило додаткову пропозицію на ринку.
Чому гривня зміцнюється?
Факторів кілька, і вони працюють у комплексі:
- висока валютна пропозиція — зростання продажу на міжбанку та з боку населення;
- зниження попиту на валюту, попри сезонний вплив бюджетних витрат;
- менші обсяги інтервенцій НБУ, що свідчить про стабілізацію ринку;
- макрофінансова стабільність і контроль інфляції.
Ці умови сформували сприятливе середовище для укріплення національної валюти, навіть в умовах загальної невизначеності на глобальних ринках.
Міністерка економіки Юлія Свириденко запевняє: зміни в торговій політиці США не похитнуть курс гривні.
«Мито не матиме відчутного прямого впливу ані на обсяги двосторонньої торгівлі, ані на курс і на внутрішні ціни на споживчому ринку України», — заявила Свириденко.
Мита Трампа і вплив на економіку України
Запроваджені США мита становлять 10%, і, за словами міністерки, це відносно незначний показник. Більше того, обсяги українського експорту до США у 2024 році були невеликими — лише 2,1% від загального експорту товарів.
Структура цього експорту — теж красномовна:
- близько 50% — чавун і труби,
- продукція агросектору — на $137 млн.
Це означає, що навіть повна втрата американського ринку не матиме критичного ефекту на українську економіку або валютний баланс.
Курс під контролем
На думку Свириденко, загрози для курсу гривні — мінімальні. Вона наголосила, що в України є надійна підтримка макрофінансової стабільності з боку міжнародних партнерів, тож уряд не очікує істотних валютних коливань.
А що в перспективі?
У короткостроковій перспективі, парадоксально, мита США можуть навіть зіграти на користь Україні. Країни-виробники, які втратять доступ до американського ринку, шукатимуть нові напрями збуту — серед них може бути й український ринок.
«Для багатьох виробників втрата ринку США означатиме, що треба виходити на нові ринки, зокрема, і на український», — зазначила міністерка.
У довгостроковій перспективі ситуація складніша. Якщо постачальники з країн, на які поширюється мито, почнуть демпінгувати ціни, це може створити тиск на українських виробників. Але навіть у цьому сценарії, як підкреслює Свириденко, істотного впливу на курс гривні не очікується.
Валютна політика як фактор
США пояснюють введення мит боротьбою з так званими «валютними маніпуляціями» — ситуаціями, коли країни штучно занижують курс своїх валют, щоб здешевити експорт.
«США прагнуть послабити долар відносно інших валют. Це не означає, що його курс автоматично знизиться, але це один із факторів, що впливатиме на валютний ринок», — пояснила міністерка.
Для України це — радше геополітичний фон, ніж прямий виклик. Стабільність гривні наразі базується на внутрішній економічній політиці та зовнішній підтримці — і ці чинники залишаються надійними.
Що буде з курсом долара в Україні: думки експертів
Курс гривні до долара найближчим часом залишатиметься стабільним — такий прогноз дає Дмитро Глінський, заступник виконавчого директора Незалежної асоціації банків України (НАБУ) та голова проєктного офісу.
«Наразі курс гривні в Україні визначає не лише торговельний баланс, а й обсяг підтримки від міжнародних партнерів», — пояснив він.
$57 мільярдів на рік: ключовий фактор стабільності
За даними Міжнародного валютного фонду, у 2025 році Україна очікує на $57 млрд міжнародного фінансування, з яких $13 млрд вже надійшло від початку року. Це — рекордні обсяги зовнішньої підтримки, які суттєво впливають на платіжний баланс країни.
«Ми спостерігаємо послаблення курсу долара США до євро — важливої для нашого платіжного балансу валюти», — зауважив Глінський.
Монетарна політика працює на гривню
На додачу до зовнішньої підтримки, свою роль відіграє й монетарна політика Національного банку. Підвищення облікової ставки створює привабливі умови для інвесторів і зменшує тиск на валютний ринок.
«НБУ підвищив процентні ставки, що підтримує українську національну валюту», — додав Глінський.
Вердикт: гривня тримається
Сукупність чинників — потужна міжнародна допомога, помірне зниження долара до євро та жорстка політика НБУ — формує стійке середовище для курсу гривні. За оцінкою експертів, найближчим часом значних коливань на валютному ринку не очікується.
Що буде з доларом: чи зламає тарифна війна Трампа його глобальну силу
Після оголошення Дональдом Трампом масштабного запровадження нових мит, інвестори по всьому світу почали ставити собі одне ключове питання: чи настав час позбавлятися долара?
Підстави для тривоги з’явилися одразу. Індекс долара США 3 квітня впав на 2%, що стало найбільшим денним зниженням валюти більш як за два роки та найнижчим рівнем за останні пів року, сигналізуючи про недовіру до нової торговельної стратегії США.
Ситуація з нинішньою тарифною політикою Трампа нагадує торгові війни, які він розпочав під час свого першого президентського терміну — з 2018 по 2020 рік. Проте цього разу масштаб значно ширший.
У 2018 році середня тарифна ставка США зросла з 3,4% до 19,3%, охопивши переважно Китай. Зараз же нові ініціативи Трампа охоплюють значно ширше коло країн і товарів. Зокрема, зараз середня ставка зросла з 2,5% до 16,5%.
Президент Дональд Трамп презентував свою нову тарифну програму як інструмент «Дня визволення» для американського експорту — заявляючи, що мита покликані збалансувати «несправедливу» торгову політику партнерів: як тарифну, так і валютну. Але, як свідчить аналіз Peterson Institute for International Economics, ці заходи матимуть зовсім інший ефект, ніж той, про який заявляє адміністрація Трампа.
Згідно з даними, оприлюдненими Офісом торгового представника США (USTR), нові мита вдарять саме по тих секторах, де американська економіка отримує найбільші вигоди від торгівлі. Це означає не тільки скорочення імпорту, а й звуження доступу США до критично важливих товарів, комплектуючих і сировини, які використовуються у виробництві та споживанні.
«Парадоксально, але саме ті товари, які забезпечують конкурентоспроможність американських компаній, потрапляють під удар. Це прямий удар по споживачах і бізнесу в США», — підкреслюють аналітики Peterson Institute.
Фондовий ринок уже відреагував падінням, оскільки інвестори розуміють довгострокові ризики для глобальних ланцюгів постачання та виробництва у США.
Аналітики також зауважують, що тарифний план ґрунтується на хибному розумінні природи міжнародної торгівлі. Трамп продовжує зосереджуватись на двосторонньому торговому балансі — наприклад, на дефіциті з Китаєм — ігноруючи при цьому те, що глобальна торгівля є багатосторонньою системою, у якій профіцити з одними країнами компенсують дефіцити з іншими.
«Ідея, що США мають бути в профіциті з кожним торговим партнером окремо, суперечить базовій економічній логіці. Дефіцити та профіцити — це природна частина глобальної торгівлі», — зазначає Peterson Institute.
У підсумку, замість захисту економіки, тарифи ризикують послабити її. А в умовах глобальної нестабільності — ще й посилити тиск на долар і фінансові ринки.
Долар на гойдалці
Це не перший раз, коли американська валюта проходить через подібні коливання. Згідно з даними BIS (Bank for International Settlements), з 2002 по 2011 рік долар знецінився приблизно на 30% з поправкою на інфляцію. Та вже з 2011 року він почав поступово зміцнюватися, досягаючи в окремі періоди максимумів із 1985 року щодо кошика основних валют.
«У широкому сенсі, ці американські гірки формуються під впливом глобального балансу економічної життєздатності: коли економіка США набирає обертів порівняно з рештою світу — долар має тенденцію до зміцнення, і навпаки», — пояснює Майкл Кляйн, старший науковий співробітник Програми світової економіки та фінансів.
Тарифи як валютний фактор
Кляйн зазначає: вплив мит на валюту — реальний і давно відомий феномен.
«Коли США запроваджують тарифи для торгового партнера, валютний ринок має тенденцію продавати валюту цього партнера, змушуючи її слабшати, щоб компенсувати зростання доларових цін, спричинене тарифом», — пояснює він.
І додає приклад: у 2018 році після початку торговельного конфлікту з Китаєм китайський юань знецінився приблизно на 10%.
Отже, якщо мита будуть застосовані до ширшого кола торгових партнерів, це, за словами Кляйна, може лише посилити долар, адже валюти конкурентів автоматично слабшатимуть.
Чи поверне долар довіру?
Хоча торгові ініціативи Трампа підірвали імідж долара як “тихої гавані”, не виключено, що на тлі глобального уповільнення економіки він знову повернеться в центр уваги інвесторів — як найменше ризикований варіант.
Про це пише і Reuters, підсумовуючи: у короткостроковій перспективі долар може бути слабким, але в довгостроковій — залишається ймовірність його повернення в топ через глобальні економічні виклики.
Нові мита, оголошені Дональдом Трампом, уже впливають на фінансові ринки, і це лише початок. Якщо торговельне протистояння загострюватиметься, тиск на долар посилиться, а наслідки відчує не лише американська економіка, а й уся світова фінансова система — зокрема й Україна.
