Концентрація російських військ на кордоні з Україною різко загострила ситуацію на Донбасі.

Міністр оборони Росії Сергій Шойгу повідомив, що до кордону України було перекинуто дві російські загальновійськові армії (додатково до двох армій та армійського корпусу Чорноморського флоту, які перебувають там постійно) і три з’єднання ВДВ. За словами Шойгу, тепер це не просто навчання, а «реакція на загрозливу діяльність НАТО» й України. Київ та країни НАТО, зі свого боку, бачать у концентрації військ провокацію, залякування і навіть підготовку до вторгнення, метою якого може бути анексія Донбасу або інших українських територій.

Американське командування в Європі підвищило рівень загрози в Україні зі статусу “можливої” кризи до “потенційної неминучої”.

Explainer пояснює, з чим пов’язане загострення на Донбасі і чи варто чекати великої війни.

Росія стягує війська до кордону України

Повідомлення про стягування військ РФ почали надходити ще в лютому. Тоді російські війська провели навчання в окупованому Криму і залишили підрозділи ВДВ на півострові.

У березні росіяни почали перекидати до кордону угруповання з Південного та Центрального військового округу Росії і з північної частини Західного військового округу. РФ перекинула підрозділи ВДВ із Пскова, батальйон з тактичної групи 58 армії, угруповання з Махачкали, Чечні та Юрги, яка розташована за 3 тисячі кілометрів від кордону.

30 березня головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак заявив у Верховній Раді, що Росія під виглядом підготовки до військових навчань “Запад-2021” стягує війська до кордону з Україною: у Брянську та Воронезьку області РФ та до окупованого Криму.

Хомчак розповів також, що з моменту окупації Криму у 2014 році Росія збільшила свою військову присутність на півострові до 32,7 тис. військових.

14 квітня американська дипломатка, тимчасова повірена у справах США при ОБСЄ Кортні Острієн на засіданні Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ) заявила, що Росія зосередила до 25 тисяч військових в анексованому Криму та поблизу кордону з Україною.

Зі свого боку міністр оборони України Андрій Таран того ж дня під час засідання підкомітету Європарламенту з питань безпеки та оборони заявив, що, за його даними, в Росії є плани довести чисельність військового контингенту біля кордонів України до 110 тисяч військових.

Офіційно у Кремлі це називають контрольною перевіркою військ – авіація, артилерія, танки, до кордону України відправили навіть “Іскандери”.

“Дальність оперативно-тактичних ракет – до 500 кілометрів, а крилатих ракет – до 2 тисяч. Вони розташували один дивізіон таким чином, щоб він навіть оперативно-тактичними ракетами діставав до накриття ракетним ударом столиці нашої держави – Києва, тобто щоб ніяких ілюзій з цього приводу не було”, – розповів колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ ІГОР РОМАНЕНКО.

За даними Головного управління розвідки Міноборони України, райони зосередження військ – кримські полігони “Опук” і “Ангарський”, “Погоново” біля Воронежа і “Клинці” у Брянській області. Загалом на 20 квітня угруповання складе 110 тисяч військовослужбовців. В оперативній готовності – 330 літаків і 240 вертольотів тактичної авіації.

Російські війська біля кордону, за даними ГУР Міноборони України

Чому Росія почала стягувати війська?

Старший науковий співробітник Центру військово-морського аналізу (CNA) МАЙКЛ КОФМАН вважає, що Росія почала демонструвати військові силу, щоб змінити політику Києва.

“З точки зору Москви, перемир’я, яке існувало з Україною на Донбасі, закінчилося десь у березні. Я вважаю, що мета цієї демонстрації сили – змінити політику Києва і дати важливий сигнал Заходу про можливі військові дії. Але наголошую: відносини Києва і Москви тут первинні. Ми тут, у США, дуже часто вважаємо, що світ крутиться навколо Вашингтона, і всі намагаються своїми діями подати нам сигнал. Але насправді локальна політика часто є первинною”, – вважає військовий експерт.

Американське видання The Washington Post опублікувало статтю “Путін знову загрожує війною з Україною. Захід повинен бути готовий відповісти”.

На думку редакції, ескалація в зоні конфлікту на сході України – це “знайома тактика відволікання уваги”: Путін намагається відвернути увагу російського суспільства від падіння економіки та ситуації з пандемією коронавірусу. До того ж по самолюбству російського президента вдарило викриття Олексія Навального про Геленджицький палац і заява Джо Байдена про те, що він вважає Путіна вбивцею.

Які варіанти наступних дій Росії?

Голова Європейського командування ВС США генерал ТОД ВОЛТЕРС вважає, що ймовірність вторгнення російських військ в Україну сьогодні перебуває на рівні “від низького до середнього”.

Якщо поточна тенденція залишиться незмінною, ризик вторгнення може знизитися, зазначив він.

“Я вважаю, що з тенденцією, яку я спостерігаю зараз, імовірність події почне зменшуватися”, – сказав Тод Волтерс.

Також командувач поінформував про переміщення великої кількості сухопутних військ із Західного військового округу та Південного військового округу РФ у напрямку Криму та Донбасу.

 “Також переміщаються значні військово-повітряні та військово-морські сили. Це викликає велике занепокоєння, і наша пильність є високою”, – зазначив генерал.

Старший науковий співробітник Центру військово-морського аналізу (CNA) МАЙКЛ КОФМАН вважає, що найреалістичніший сценарій наступних дій Росії – це демонстрація сили, щоб налякати Київ і мотивувати його піти на компроміс з Росією щодо Донбасу.

Друга мета – показати, що вони збираються зробити з Україною, якщо комусь захочеться прийняти Україну в НАТО.

Військовий експерт зазначив, що інший сценарій – пересування військ – вказує: є серйозний шанс, що Росія захоче використати силу, щоб вирішити свої політичні цілі.

“Тут два варіанти. Перший – РФ хоче спровокувати Київ на інцидент, щоб почати бойові дії, і далі примусити або до Мінських угод, або до нової формули для вирішення питання щодо Донбасу. І другий, найгірший варіант, – Росія хоче розпочати широкомасштабні бойові дії. Але я в це особливо не вірю”, – заявив КОФМАН.

Кілька тижнів тому військовий експерт оцінював шанси, що близько 80%, – це демонстрація сили, а 20% – серйозний шанс, що Росія шукає привід для поновлення воєнних дій і примусу України до нової політичної конструкції на Донбасі.

“І я б залишився на таких відсотках. Але тут не треба здійснювати поширену помилку, яку часто роблять люди, чуючи про співвідношення 80%/20%. 20% – це зовсім не нульовий шанс, це серйозна загроза”, – наголосив КОФМАН.

Російські та українські аналітики сумніваються в тому, що Путін реально готується почати війну, пишуть редактори The Washington Post. Але повністю виключити цього не можна: “Можливо, він прагне завдати удару українським силам, після чого він зміг би зажадати політичних поступок від Зеленського в обмін на нове припинення вогню. Також він може сподіватися підірвати спроби Байдена вибудувати заново відносини Європи і США шляхом загострення трансатлантичних розбіжностей через Україну”, вважає The Washington Post.

Завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень ОЛЕКСІЙ ЇЖАК вважає, що довго утримувати подібний рівень напруги вздовж українського кордону Кремлю буде складно. За його словами, у найближчий тиждень-два Володимир Путін або відправить війська в атаку, або поверне в казарми.

“За відмову від війни він щось вимагатиме. Я б припустив, що, можливо, це щось навколо Криму – вода або визнання. Щось може бути навколо ОРДЛО, наприклад, прямі переговори, прийняття російської версії Мінських домовленостей. Це може бути щось навколо проросійських сил в Україні, щось іще, відмова від членства в НАТО, в ЄС”, – розповідає експерт.

Що Росія може використати як обґрунтування для вторгнення?

На кінець січня 2021 року паспорти Росії отримали понад 400 тисяч жителів Донбасу. Це стало можливим після указу Володимира Путіна (2019) про включення жителів «ДНР» і «ЛНР» у список тих, хто може увійти в російське громадянство в спрощеному порядку.

Україна, зі свого боку, випустила зустрічну постанову про невизнання цих паспортів і заборону на подвійне громадянство на території «республік». Варто зазначити, що більшість жителів окупованого Донбасу уже мають два паспорти, а хтось навіть і три: України, однієї з «республік» і Росії.

Наявність на чужій території сотень тисяч російських громадян, нехай навіть і не визнаних такими Україною, може стати для Москви виправданням для втручання у справи сусіда. Так вже було в 2008 році під час південноосетинської кризи. Жителі Південної Осетії теж в масі мали російські паспорти; і посилаючись на необхідність їх захистити, Рада Федерації прийняла рішення почати війну з Грузією.

Виконавчий директор Українського інституту майбутнього ВАДИМ ДЕНИСЕНКО вважає, що активна фаза нинішньої ексалації на Донбасі почалася у січні 2021-го, коли до окупованого Донецька на кількаденний форум «Русский Донбасс» приїхали російська пропагандистка Маргарита Симоньян та депутати Держдуми РФ. Тоді ж угруповання урочисто ухвалило Доктрину «Русский Донбасс», яка оголошувала претензії угруповань «ЛДНР» на всю територію Донецької та Луганської областей України, а також фіксувала подальший рух окупованої частини Донбасу в бік Росії.

«Путін усі свої дії намагається обставити юридично. Форум «Русский Донбасс» треба розглядати як початок квазіюридичного наповнення цієї пустоти і бажання юридично підстрахуватися у випадку, якщо «ЛДНР» до нього звертається», – вважає Вадим Денисенко.

Російський соціолог і доктор філософських наук ІГОР ЧУБАЙС припускає, що можлива «військова допомога» «ЛДНР» з боку Росії, якщо про неї заявить 21 квітня Володимир Путін, матиме популярність серед певної кількості росіян напередодні виборів до Держдуми РФ, що заплановані на вересень цього року.

«Суспільна думка в Росії різна. Є якась частина, невелика і погано освічена, яка вірить у пропаганду, значна частина суспільства розчарована у всій цій кампанії – це все дуже дорого коштує, і ми всі під санкціями. Але нам дуже не вистачає об’єктивної інформації із України, просто позиції української влади, українських громадян. Україна не зробила мовлення на Росію, тому дуже багато людей погано розуміють, що відбувається на Донбасі», – констатує ЧУБАЙС.

Варіанти наступу російської армії

Старший науковий співробітник Центру військово-морського аналізу (CNA) МАЙКЛ КОФМАН вважає, що є два сценарії наступу російських військ.

“Базові два варіанти. Оптимістичний – ескалація на лінії розмежування і бій там, де Україна має боєготовні сили і зміцнення. Але всі сигнали, які йдуть з Росії, явно натякають, що вторгнення може бути більш масштабним і торкнеться південно-східної частини – вектор з Криму на Херсон, і більш серйозний удар в напрямку Харкова, а також біля Білорусі (у них там є полк). І тоді це буде наступальна операція, в ході якої буде спроба оточити Збройні сили України на Донбасі”, – заявив військовий експерт.

Він наголосив, що це два дуже різні варіанти. Перший – ескалація, зазвичай це тривала артилерійська дуель, без наступальних операцій.

“Вони теоретично можуть спробувати наступальні дії десь між Донецьком і Маріуполем або Донецьком і Луганськом. Але Росії це дорого обійдеться. І, на мій погляд, це безглуздо. Логіка військових така: якщо треба розплатитися життям особового складу, то за щось більш вагоме. Якщо буде військова наступальна операція, то буде великомасштабний підхід”, – пояснив КОФМАН.

За його словами, у разі конфлікту війна може бути дуже швидкою.

“Якщо будуть великомасштабні бойові дії, то на кілька тижнів. Досягнувши поставленої мети, вони припиняють активну фазу. Тому часу, щоб хтось підтримав Україну, просто не буде. Я б не розраховував на стримувальний ефект довгострокової війни”, – зауважив експерт.

Колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ ІГОР РОМАНЕНКО вважає, що є кілька варіантів наступу російської армії:

  • Північ – з виходом до Києва і подальшим політичним шантажем.
  • Масштабна ескалація на Донбасі.
  • Десант з Криму, щоб забезпечити півострів водою.
  • Не варто виключати наступу одразу за кількома напрямками.

«Для широкомасштабного наступу треба сформувати угруповання військ від 240 тисяч, а там військ близько 100 тисяч. На такі дії у них поки ще військ немає, але це не означає, що це неможливо. З військової точки зору, можна проводити таку операцію повномасштабну з нарощуванням зусиль. Тобто почати цими військами, вони їх підготують ще тиждень-два, і потім нарощувати, коли з великих територій Росії будуть ще туди транспортовані відповідні сили», – зазначив РОМАНЕНКО.

Чи зможе Україна відбити наступ Росії?

Командувач американських військ у Європі генерал ТОД ВОЛТЕРС вважає, що Україна могла б відбити напад Росії принаймні з часом.

“Нас це дуже хвилює. І в Україні, і їхні партнери у регіоні роблять все, що вони можуть, аби посилити свої позиції. Якщо вторгнення відбудеться, вони зараз у найкращій своїй позиції. І йдеться не лише про їхні війська, а й війська їхніх партнерів у регіоні”, – заявив Волтерс.

Старший науковий співробітник Центру військово-морського аналізу (CNA) МАЙКЛ КОФМАН нагадав, що і кількісно, і якісно українська армія поступається Росії.

“Але треба подивитися, як буде виглядати співвідношення через два-три тижні. І треба визнавати, що і кількісно, і якісно українська армія поступається Росії. І не варто забувати досвід 2014-2015 року, коли російське угруповання не перевищувало 8-12 тактичних батальйонних груп (з підтримкою), і у Росії не було особливої переваги в кількості. Я б не розраховував на те, що Росія, щоб напасти, буде збирати перевагу в три-шість разів над українською стороною. Вони можуть вирішити, що два до одного – цього цілком досить”, – зазначив він.

КОФМАН також наголосив, що на сьогодні українська армія зробила колосальні поліпшення з точки зору якості бойової підготовки, але російська армія теж не стояла на місці.

“Тобто ми як аналітики не можемо, спираючись на минулий досвід, легко передбачити, як буде виглядати бій більш сучасної армії України та Росії. Генерали завжди хочуть виграти минулу війну. В реальності передбачити, як будуть розгортатися події зараз, непросто”, – зазначив військовий експерт.

***

21 квітня президент Росії виступить з посланнням до Федеральних зборів. Багато хто очікує, що саме в цей день стане зрозуміло, що буде далі.

Вже наступного дня після послання Путіна заплановані збори Ради Федерації. Саме цей орган у 2014 році дав Путіну право використовувати війська за кордоном.