Зміни з 1 жовтня 2025 року охоплюють одразу кілька сфер життя українців. З початком жовтня в Україні стартує новий опалювальний сезон, годинники переводять на зимовий час, а разом із цим набирають чинності десятки змін у соціальній сфері, банківських розрахунках та податках. Частину новацій відчують усі – від підвищених вимог до переказів «з картки на картку» до поступового зникнення з обігу 10-копійкових монет. Інші стосуються пенсіонерів, підприємців чи тих, хто планує подорож до ЄС.

Про всі ключові зміни вересня – читайте в Explainer.

Пенсії та соціальні виплати: що змінюється?

До 1 жовтня всі пенсіонери та отримувачі соцдопомоги мали пройти обов’язкову ідентифікацію. Зробити це можна було у сервісному центрі Пенсійного фонду, через відеозв’язок, у «Дії» або в консульстві за кордоном. Ті, хто не підтвердив особу, ризикують втратити виплати.

З іншого боку, з жовтня держава починає нараховувати щомісячні надбавки літнім українцям:

  • 70–74 роки – 300 грн;
  • 75–79 років – 456 грн;
  • 80+ років – 570 грн.

Для самотніх людей старше 80 років, які потребують стороннього догляду, передбачена окрема доплата. Вона нараховується після підтвердження медичною довідкою та документом про склад сім’ї.

Базова соціальна допомога: що змінюється з 1 жовтня?

З жовтня 2025 року базова соціальна допомога стає доступною для всіх українців, які відповідають фінансовим критеріям. Якщо влітку програмою могли скористатися лише ті, хто вже отримував соцвиплати, то тепер податися зможуть і решта охочих.

Виплати нараховуються на шість місяців з можливістю автоматичного продовження ще на два роки. Наприкінці вересня у застосунку «Дія» з’явився новий сервіс – «Базова соціальна допомога». Він об’єднує п’ять видів державної підтримки в одному місці, тож процес оформлення став простішим і зрозумілішим.

Опалювальний сезон 2025–2026: коли вмикатимуть тепло і скільки платитимемо?

Офіційно опалювальний сезон стартує 1 жовтня і триватиме до 30 квітня 2026 року. Але конкретні дати запуску в кожному місті чи селищі залежать від погоди: батареї вмикають, коли середньодобова температура тримається нижче +8°C три дні поспіль. У школах і лікарнях тепло подають зазвичай раніше, ніж у житлові будинки.

Тарифи для населення залишаються незмінними. Газ, опалення і світло у жовтні дорожчати не будуть.

Для домогосподарств із електричним опаленням діятимуть спеціальні тарифи:

  • до 2 000 кВт·год на місяць – 2,64 грн/кВт·год;
  • понад 2 000 кВт·год – 4,32 грн/кВт·год;
  • у нічний час (з 23:00 до 7:00) для багатозонних лічильників – 2,16 грн/кВт·год.

Електроенергія для бізнесу: нові тарифи в окремих регіонах

З 1 жовтня 2025 року у низці регіонів зростають тарифи на розподіл електроенергії. Це рішення ухвалила НКРЕКП, щоб компенсувати енергокомпаніям недоотримані доходи через падіння обсягів розподілу у 2023 році.

Зміни стосуються таких компаній:

  • АТ «Миколаївобленерго»
  • АТ «Сумиобленерго»
  • ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» – для них підвищують тарифи через зниження обсягів розподілу;
  • АТ «Запоріжжяобленерго» та АТ «Харківобленерго» – отримають компенсацію у вигляді повернення 50 % сум коригувань за 2021–2023 роки.

Бізнес-асоціації вже попереджають, що нові тарифи можуть ускладнити роботу підприємств у прифронтових областях, призвести до зупинки виробництв та скорочення робочих місць.

Банківські перекази за новими правилами та посилення фінмоніторингу

З 1 жовтня 2025 року всі перекази «з картки на картку» та на банківські реквізити відбуватимуться через систему Open Banking. Це означає, що банки отримуватимуть більше даних про учасників транзакцій, зможуть відстежувати весь ланцюжок операцій і швидше обмінюватися інформацією з іншими установами.

Що зміниться для клієнтів:

  • кожен переказ буде «прив’язаний» до конкретної особи;
  • у виписках з картки відображатимуться повні імена відправника й отримувача;
  • онлайн-платежі стануть прозорішими: ще до підтвердження операції ви бачитимете повну назву компанії, якій ідуть гроші;
  • з’явиться трекинг платежів – можливість у реальному часі перевірити, де саме знаходяться ваші гроші.

Наслідок: анонімних платежів більше не буде. Але якщо реквізити вказані неправильно чи неповно, банк може затримати або повернути платіж.

Разом із новою системою посилюються правила контролю за походженням коштів. Банки діятимуть за трирівневою системою:

  • до 30 000 грн на місяць – ви у «зоні безпеки», додаткових перевірок зазвичай немає;
  • 30 000–400 000 грн – можливі додаткові запити банку, особливо якщо операції нетипові для клієнта;
  • понад 400 000 грн – обов’язково потрібні документи, які підтверджують законність походження коштів.

Додаткову увагу банки приділятимуть операціям новостворених компаній, бізнесу з азартними іграми, нерухомістю, дорогоцінними металами, держзакупівлями та енергетикою. Також під пильний контроль потрапляють перекази в офшори чи до країн під санкціями.

Важливо: якщо клієнт не може підтвердити походження грошей, банк може заблокувати рахунок або розірвати договір.

Монети по 10 копійок зникають з обігу

З 1 жовтня 2025 року Нацбанк починає поступово вилучати з готівкового обігу монети номіналом 10 копійок.

Втім, вони залишаються законним платіжним засобом. Це означає, що магазини, банки й підприємства сфери послуг і надалі зобов’язані їх приймати. Українцям не потрібно спеціально здавати чи обмінювати такі монети – вони просто поступово зникатимуть з обігу.

Податкові новації для бізнесу та ФОП

З 1 жовтня 2025 року набирають чинності зміни у сплаті єдиного соціального внеску (ЄСВ) для фізичних осіб-підприємців та інших самозайнятих осіб.

Хто зможе не сплачувати ЄСВ:
тепер залишаються лише дві умови:

  • роботодавець (у тому числі резидент «Дія Сіті») вже сплатив внесок за працівника;
  • сума сплаченого внеску становить не менше мінімального страхового.

Раніше була вимога мати основне місце роботи – тепер її скасовують.

Якщо роботодавець сплатив менше мінімального страхового внеску:
ФОП чи інша самозайнята особа повинні самостійно визначати базу для нарахування ЄСВ та робити доплату. Для ФОП на єдиному податку це обов’язково. Для інших самозайнятих – залежно від наявності чистого доходу.

Ще одна важлива зміна: бізнес, що має ліцензію на продаж алкоголю, цигарок чи пального, тепер повинен виплачувати працівникам мінімальну зарплату на рівні:

  • не менше 16 000 грн у Києві та обласних центрах;
  • не менше 12 000 грн в інших населених пунктах.

Додаткові 2 тисячі для переселенців

Окреме рішення уряду стосується внутрішньо переміщених осіб. Із жовтня вони зможуть отримати одноразову виплату у 2 000 грн – за умови, що працювали безперервно протягом шести місяців. Це стосується і найманих працівників, і ФОПів.

Уряд називає цю підтримку «сьомою додатковою виплатою». Вона призначена тим, хто після базового піврічного періоду не залишився осторонь, а продовжував працювати чи розвивати власну справу. Логіка проста – допомога тим, хто намагається стати на ноги самостійно.

Нові правила в’їзду до ЄС

З 12 жовтня 2025 року для українців починає діяти система Entry/Exit System (EES) – цифрова база даних, яка фіксуватиме всі перетини зовнішніх кордонів Євросоюзу громадянами третіх країн.

Що змінюється:

  • замість штампів у паспорті тепер буде цифрова реєстрація;
  • під час в’їзду збиратимуться біометричні дані: фото обличчя, відбитки чотирьох пальців (для осіб від 12 років), дані паспорта;
  • система фіксуватиме дати й місця перетину кордону, а також випадки відмови у в’їзді;
  • усі пасажири повинні виходити з транспорту для проходження біометрії.

В’їхати без надання біометричних даних буде неможливо.

Важливо: ці правила стосуються короткострокових поїздок – до 90 днів у межах будь-яких 180 днів.

Для зручності мандрівників існує мобільний застосунок «де Допомога», де можна отримувати актуальну інформацію про підтримку від держави та благодійників – від грошових виплат до продуктових наборів чи одягу.

Переведення годинників на зимовий час

У 2025 році Україна переходить на зимовий час в останню неділю жовтня – 26 числа. О 4:00 ранку стрілки потрібно перевести на одну годину назад.

Смартфони та комп’ютери роблять це автоматично, а от механічні годинники доведеться підкоригувати самостійно.

Нагадаємо, що у 2024-му пропонували скасувати сезонне переведення годинників, однак законопроєкт так і не був підписаний президентом.