Російські боти після ударів по «Яндексу». Головне
- Після українських ударів по трьох дата-центрах «Яндекса» автоматизований трафік із мережі компанії різко скоротився. Частина серверної інфраструктури припинила роботу.
- Падіння автоматизованого трафіку не доводить, що російських пропагандистських ботів стало на 99,6% менше. Статистика Cloudflare враховує запити до вебсайтів, зокрема від пошукових роботів, а не кількість фальшивих акаунтів у соцмережах.
- Вплив ударів на російські інформаційні операції залишається невстановленим. Наразі немає підтвердженого зв’язку між пошкодженими дата-центрами «Яндекса» та конкретними мережами акаунтів, які поширюють дезінформацію.
Після українських ударів по дата-центрах компанії «Яндекс» з’явилися повідомлення, що російські боти різко знизили активність. Видання Tom’s Hardware із посиланням на Cloudflare Radar повідомило, що автоматизований трафік із мережі «Яндекса» в певний момент скоротився до 0,4% від максимального рівня за попередні два тижні.
12 жовтня президент Володимир Зеленський також пов’язав удари по російських дата-центрах зі зменшенням кількості ботів і провокаційних повідомлень у соцмережах.
Проте дані Cloudflare не доводять скорочення активності російських пропагандистських акаунтів. Сервіс вимірює автоматизовані запити до вебсайтів, зокрема від пошукових роботів, і не визначає, чи пов’язані вони з інформаційними операціями.
Explainer пояснює, що насправді показує статистика Cloudflare, як працюють російські пропагандистські мережі та чи могли удари по дата-центрах «Яндекса» вплинути на поширення дезінформації.
Що сталося з дата-центрами «Яндекса»
Упродовж 8–11 жовтня 2026 року українські безпілотники атакували три дата-центри російської технологічної компанії «Яндекс». Два об’єкти повністю зупинили роботу, ще один – частково. Компанія підтвердила пошкодження обладнання та перебої в роботі своїх сервісів.
Першим постраждав дата-центр у місті Сасово Рязанської області. За повідомленням Reuters від 8 жовтня, після удару на об’єкті виникла пожежа, а роботу десятків тисяч серверів зупинили. «Яндекс» заявив, що оцінює пошкодження й поки не може визначити, чи вдасться відновити обладнання. У Сасові розміщувалися два з трьох суперкомп’ютерів компанії, які використовують для розроблення моделей штучного інтелекту. Чи постраждали вони безпосередньо, невідомо.
9 жовтня безпілотники атакували дата-центр у Калузькій області, частина інфраструктури якого вийшла з ладу. А 11 жовтня після удару по об’єкту у Владимирській області компанія повідомила про його повну зупинку. Деякі сервіси «Яндекса» залишалися недоступними для користувачів.
Дата-центри забезпечують зберігання даних і роботу цифрових сервісів. «Яндекс» використовує їх для власних продуктів, хмарних послуг і розроблення штучного інтелекту. Від цих потужностей залежать також сторонні компанії. Наприклад, як повідомляло Reuters, після атаки на Сасово розробники застосунку знайомств Pulse втратили доступ до своєї бази даних у Yandex Cloud і не могли відновити її з резервної копії.
Пошкодження серверної інфраструктури може порушити роботу багатьох сервісів одночасно. Можливість їхнього відновлення залежить від того, де зберігаються дані, чи є резервні потужності та наскільки серйозно постраждало обладнання.
Що насправді показує падіння бот-трафіку «Яндекса»
Після ударів по дата-центрах «Яндекса» сервіс Cloudflare Radar зафіксував різке скорочення автоматизованого трафіку з мережі компанії (AS13238). За даними Tom’s Hardware, 11 жовтня кількість таких запитів у певний момент впала до 0,4% від максимального показника за попередні два тижні. Пізніше того самого дня трафік частково відновився.
Ця статистика показує активність автоматизованих програм, а не кількість пропагандистських ботів у соціальних мережах. Cloudflare аналізує HTTP-запити до сайтів, що користуються її послугами. Один бот може надсилати тисячі таких запитів, тому падіння трафіку на 99,6% не означає, що така сама частка програм припинила роботу.
Для визначення автоматизованого трафіку Cloudflare використовує систему оцінювання bot score. Кожен запит отримує оцінку від 1 до 99: значення від 1 до 29 вказують на ймовірно автоматизовану активність, від 30 до 99 – на ймовірно людську. Ця класифікація не визначає, з якою метою працює програма.
Значну кількість автоматизованих запитів можуть створювати звичайні пошукові роботи. Наприклад, YandexBot відвідує сайти, знаходить нові сторінки та перевіряє оновлення для пошукової системи «Яндекса». Його запити також можуть потрапляти до статистики Cloudflare. Подібним чином працюють й інші програми, які автоматично збирають інформацію з вебресурсів.
Для порівняння, статистика Cloudflare Radar щодо Росії загалом не показує аналогічного різкого падіння автоматизованого трафіку протягом 8–11 жовтня. На графіку зберігаються звичні добові коливання.
Чим пошукові роботи відрізняються від пропагандистських ботів
Ботами називають програми, які автоматично виконують завдання в інтернеті. Вони можуть збирати інформацію, надсилати повідомлення, керувати акаунтами або перевіряти роботу сайтів. Саме по собі використання ботів не свідчить про маніпуляції чи поширення дезінформації.
Наприклад, пошукові роботи Googlebot і YandexBot відвідують вебсторінки, знаходять нові матеріали та перевіряють оновлення. Зібрані дані пошукові системи використовують для індексації сайтів. Такі програми можуть щодня надсилати велику кількість запитів, хоча їхня робота ніяк не пов’язана з публікацією коментарів у соцмережах.
Соціальні боти виконують інші завдання: автоматично публікують дописи, залишають коментарі, поширюють повідомлення або реагують на публікації. Їх можуть використовувати для звичайних інформаційних сервісів, але також для маніпулювання громадською думкою. У пропагандистських кампаніях такі акаунти допомагають масово поширювати підготовлені повідомлення та створювати враження широкої суспільної підтримки певної позиції.
Проте не всі акаунти, залучені до інформаційних операцій, працюють автоматично. Частиною профілів керують люди, які самостійно пишуть коментарі, спілкуються з користувачами й координують публікації. Тому дослідники використовують поняття «координована неавтентична поведінка» – діяльність груп акаунтів, які спільно вводять аудиторію в оману щодо того, хто за ними стоїть і з якою метою вони діють.
Окреме поняття – ботнет. Це мережа заражених комп’ютерів або інших пристроїв, якими зловмисники керують віддалено. Її можуть використовувати для розсилання спаму чи DDoS-атак, коли сервер перевантажують великою кількістю запитів. Мережа фальшивих акаунтів у соцмережах не обов’язково є ботнетом у технічному розумінні.
Як Росія використовує ботів для поширення дезінформації
Російські інформаційні операції використовують фальшиві акаунти, підроблені новинні сайти та автоматизовані інструменти поширення повідомлень. Їхні оператори намагаються надати пропагандистським матеріалам вигляду незалежних публікацій і привернути до них увагу користувачів соціальних мереж.
Один із прикладів – операція Doppelganger, яку дослідники Institute for Strategic Dialogue відстежують із 2022 року. Її учасники створювали копії сайтів відомих західних медіа й розміщували на них матеріали з прокремлівськими твердженнями. Посилання на ці публікації поширювали через соціальні мережі, приховуючи їхнє справжнє походження.
Для підготовки контенту оператори Doppelganger використовували й штучний інтелект. У травні 2024 року OpenAI повідомила про блокування чотирьох груп акаунтів, які застосовували її моделі для створення коментарів, перекладу статей і підготовки матеріалів для сайтів. Згенеровані повідомлення публікували, зокрема, у X та 9GAG. На останній платформі під публікаціями кампанії регулярно з’являлися короткі коментарі від кількох акаунтів, створених приблизно одночасно.
Велика кількість повідомлень не обов’язково означає значний вплив на аудиторію. За оцінкою OpenAI, виявлені кампанії Doppelganger не отримали суттєвої позитивної взаємодії від справжніх користувачів. Частину активності забезпечували самі акаунти, пов’язані з операцією.
Інший приклад – мережа, яку в липні 2024 року викрило Міністерство юстиції США. За матеріалами американського розслідування, розроблення програмного забезпечення для створення фальшивих профілів організував співробітник російського державного телеканалу RT. Програма використовувала елементи штучного інтелекту, а акаунти видавали себе переважно за американських користувачів і поширювали повідомлення на підтримку російської влади. До керування мережею, за даними слідства, була причетна ФСБ. Американські правоохоронці отримали судовий дозвіл на обшук 968 акаунтів у X та вилучили два домени, які використовували для їхньої реєстрації.
Російські кампанії можуть працювати й через справжніх користувачів. У звіті Meta за друге півріччя 2025 року описано операції в країнах Африки, до яких залучали місцевих фахівців із ведення соціальних мереж. Вони створювали сторінки під виглядом незалежних медіа та розміщували політичну рекламу. За оцінкою Meta, частина виконавців, імовірно, не знала, хто насправді фінансував ці кампанії.
Чи могли удари по «Яндексу» вплинути на російські інформаційні операції
Якщо оператори пропагандистських мереж використовували пошкоджені сервери «Яндекса», атаки могли порушити роботу систем керування акаунтами, автоматичної публікації повідомлень або обробки даних. Однак на даний момент немає підтверджень, що постраждалі дата-центри використовували для російських інформаційних операцій.
Навіть за наявності такого зв’язку наслідки залежали б від розміщення програм і даних. Якщо система використовує кілька дата-центрів, пошкодження одного з них може порушити лише частину її роботи. Резервні копії допомагають відновлювати інформацію, але не гарантують швидкого запуску сервісів на іншому обладнанні.
Російські пропагандистські мережі можуть використовувати інфраструктуру за межами країни. У липні 2024 року під час розслідування операції, пов’язаної з RT та ФСБ, американські й нідерландські правоохоронці виявили сервер у Нідерландах, який використовували для керування фальшивими акаунтами в X. Про це повідомили нідерландські спецслужби AIVD та MIVD.
Тому пошкодження російських дата-центрів не обов’язково означає припинення роботи пропагандистських мереж. Для встановлення наслідків потрібно знати, які саме системи працювали на атакованих серверах і чи залежала від них діяльність конкретних інформаційних кампаній.
Як встановити, чи російських пропагандистських ботів справді стало менше
Щоб оцінити вплив ударів на російські інформаційні операції, потрібно простежити активність конкретних мереж акаунтів до та після атак. Дослідники порівнюють кількість публікацій, залучених профілів, повторюваність повідомлень і зв’язки між ними. Так можна виявити, чи припинила певна мережа роботу або змінила свою поведінку.
Подібні дослідження проводять і самі соціальні платформи. Зокрема, Meta аналізує координовану неавтентичну поведінку, виявляючи групи акаунтів, які приховують своє походження та узгоджено поширюють повідомлення. Компанія досліджує зв’язки між профілями й характер їхньої активності, а не тільки зміст дописів.
Навіть якщо після ударів кількість публікацій певної мережі скоротилася, це ще не доводить зв’язку з пошкодженням дата-центрів. Причиною могли бути блокування акаунтів, технічні обмеження платформ або рішення операторів. Для підтвердження впливу атак потрібні докази того, що конкретна кампанія використовувала постраждалу інфраструктуру.
Окремо слід оцінювати охоплення пропагандистських повідомлень. Кількість акаунтів чи дописів не показує, скільки людей їх побачили та чи поширювали ці матеріали справжні користувачі.
Станом на 12 жовтня оприлюднені дані Cloudflare свідчать про різке скорочення автоматизованого трафіку з мережі «Яндекса», але не містять відомостей про діяльність пропагандистських акаунтів. Підтвердженого зв’язку між падінням цього трафіку та скороченням російських інформаційних операцій наразі не встановлено.
