Вступ України до ЄС

Після проголошення незалежності України у 1991 році, європейський напрям був офіційно визначений як головний напрям зовнішньої політики України.

У 1996 році президент України Леонід Кучма у виступі на засіданні Ради Європи вперше проголосив про бажання України стати повноправним членом Європейського Союзу.

11 червня 1998 року він затвердив це бажання у Стратегії інтеграції України до ЄС, у якій зокрема було зазначено, що національними інтересами України є набуття повноправного членства в ЄС.

У листопаді 2013 року, після відмови президента України Віктора Януковича під тиском Росії підписувати Угоду про асоціацію з ЄС, в Україні розпочалась Революція гідності, яка призвели до повалення режиму Януковича і його втечі з країни, а також стали приводом для вторгнення РФ до Криму у лютому 2014 року.

Нова влада підписала Угоду про асоціацію з ЄС у березні—червні 2014 року, яка повністю набула чинності 1 вересня 2017 року.

Українським громадянам із 11 червня 2017 року було надано безвізовий режим для в’їзду до країн Шенгенської зони на термін до 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду.

Після початку широкомасштабного вторгнення РФ рух України до Європейського союзу стрімко пришвидшився: вже 28 лютого 2022 року президент України Володимир Зеленський підписав заявку на членство України в Європейському Союзі.

У червні 2022 року Україна офіційно отримала статус кандидата до ЄС та мала провести низку реформ.

14 грудня 2023 року Єврорада повідомила, що розпочне переговори з Україною про вступ країни до ЄС. Це рішення було приємним сюрпризом, адже напередодні прем’єр Угорщини Віктор Орбан заявляв, що накладе вето на це рішення. Утім, під час голосування він вийшов з зали.

Відбиття російської агресії мобілізувало українців і тепер перемога у війні серед іншого прямо асоціюється з членством в ЄС. Про це, зокрема, свідчить опитування КМІС у жовтні 2023 року, яке показало рекордну підтримку українцями членства України в ЄС  – 92 %.