Статистика захворюваності на COVID-19 в Україні значно збільшилася з початку пандемії і щодня активно зростає, створюючи ризики перевантаження системи охорони здоров’я.

МОЗ заявляє, що готується до другої хвилі поширення COVID-19 в Україні, що найбільш імовірно з жовтня. Але водночас міністерство за майже пів року не спромоглося закупити жодного апарату штучної вентиляції легень.

Експерти пояснюють, що не так зі статистикою і тестуванням на коронавірус і як влада маніпулює даними про COVID-19.

Маніпуляція 1: смертність від коронавірусу

10 вересня міністр охорони здоров’я МАКСИМ СТЕПАНОВ заявив, що в Україні відсоток летальності від коронавірусу є одним з найнижчих у світі. Він зазначив, що в Україні знизилась летальність від коронавірусу на 30% порівняно з першими числами квітня. Тоді вона була на рівні 3%, а зараз – 2,1%.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вакцинний націоналізм: чи може Україна лишитися без вакцини від COVID-19?

Ексзаступник міністра охорони здоров’я України ПАВЛО КОВТОНЮК заявив, що у цих словах міністра є маніпуляція і брехня.

Він вважає, що показник летальності нічого не говорить про сьогоднішню смертність від COVID-19 та шанси померти, якщо хтось захворів.

«Летальність – це ділення смертей від COVID-19 за весь час на кількість випадків за весь час. Міністр обирає країни, де навесні була величезна кількість смертей. І порівнює з Україною, де одразу ввели карантин (як і в більшості країн Європи) і не було переповнених лікарень.

Цим він хоче створити враження, що ймовірність померти від COVID-19 в Україні дуже низька», – вважає КОВТОНЮК.

Фахівці Оксфордського університету пояснюють, чому показник летальності (case fatality rate) не можна використовувати для ілюстрації того, який шанс померти від COVID у тій чи іншій країні.

КОВТОНЮК вважає, що міністр маніпулює показаником летальності.

В Україні за два останні тижні померло 576 людей – більше, ніж у Великій Британії, Франції та Німеччині разом узятих.

«Тепер подивіться на тенденції. У трьох країнах після весняної кризи смертність впала до низьких значень і там залишається, попри збільшення нових випадків останніми тижнями. В Україні смертність стрімко зростає. Ми швидко рухаємося туди, де Європа була навесні. У разі (не приведи бог) переповнення лікарень летальність миттєво злетить до весняних показників Західної Європи і вище.

Це все відбувається просто зараз через “дієвість” введених в країні карантинних обмежень і правил та “ефективність” національних протоколів лікування», – резюмував КОВТОНЮК.

Колишній директор Центру громадського здоров’я, лікар-інфекціоніст ВОЛОДИМИР КУРПІТА  пояснив, що МОЗ дає показники летальності, а не смертності.

Летальність — це кількість померлих серед тих, у кого підтверджено діагноз COVID. Він зазначив, що питання щодо смертності у нас дуже мало висвітлюється. Через це з’являється певний елемент маніпуляції, оскільки є недіагностовані випадки COVID-19.

«З іншого боку, ми бачимо, що Держстат за перше півріччя навіть показав меншу кількість смертей, ніж у минулому році офіційно зареєстровано. Але якщо ми говоримо про такий показник, як смертність, то його потрібно оцінювати не з абсолютних цифр, а з кількості випадків на 100 тис. населення. І оскільки в нас цього року відбулася певна маніпуляція з даними кількості населення, то об’єктивно говорити про те, зросла смертність чи не зросла, ми не можемо», – заявив КУРПІТА.

Якщо говорити про летальність, то в ці дані потрапляють померлі на підставі діагностованого коронавірусу. Наприклад, якщо хворий помер з підозрою на Covid, то вона не йде в смертність від Covid. Вона йде в смертність від інших причин, наприклад, від пневмонії чи серцево-судинних захворювань. Через це спеціалізованих досліджень щодо смертності зараз не проводять.

“Але статистиці можна довіряти, оскільки принаймні щодо діагностованих випадків, то вона ведеться більш-менш адекватно. Летальність у нас така, як і в інших країнах. Летальність оцінюється за якийсь період часу. Маніпуляція відбувається тоді, коли порівнюють летальність на початку епідемії в Італії з початком епідемії в Україні, то дійсно, тоді летальність була вища. Але за останні місяць чи тиждень, то ми десь на середньо-європейському рівні, ні більше, ні менше”, – підсумував колишній директор Центру громадського здоров’я.

Маніпуляція 2 — тестування на коронавірус

Ексзаступник міністра охорони здоров’я України ПАВЛО КОВТОНЮК заявив, що тестування – єдиний спосіб стримувати поширення коронавірусу.

«Але для України він ніколи не був у пріоритеті. Ми були і є аутсайдерами в Європі. Це – одна з головних причин, чому у нас почалося стрімке поширення інфекції. Ростуть нові випадки, госпіталізації, смерті», – зазначив він.

При цьому 10 вересня МОЗ робить таку заяву: “Заплановане збільшення кількості ПЛР-тестувань до 30 тисяч на добу майже виконано. За минулу добу в Україні було проведено рекордну кількість тестувань методом ПЛР – 29 708 досліджень. Таким чином, країна наближається до запланованого на вересень добового показника у 30 тисяч ПЛР-тестів”.

КОВТОНЮК вважає, що це ще одна небезпечна маніпуляція, яка створює ілюзію, що Україна стала тестувати краще, і все гаразд. Але це неправда.

«Усе не гаразд, і Україна не стала тестувати краще. Запланований показник у 30 тисяч тестів в умовах сьогоднішнього росту інфікування уже нічого нам не дає. І навіть до цього показника ще насправді далеко. По-перше, показник “майже виконано”. Тобто насправді не виконано. Він буде виконаний, якщо Україна буде щодня робити стільки тестів, щоб в середньому виходило 30 тисяч на день. На момент заяви тижневий середній показник був 21 902. До 30 тисяч ще далеко», – пояснив він.

За його словами, кількість тестів в Україні росте не тому, що в нас є стратегія тестування. А тому, що в нас з’явлося дуже багато інфікованих, яким треба робити тести.

КОВТОНЮК пояснив, як це працює. Добра система тестування діє на випередження. Ви проводите багато тестів, якомога більше. Чим більше проводите, тим менший буде відсоток позитивних результатів. Це називається коефіцієнт виявлення або positivity rate.

Наприклад, Німеччина проводить близько 150 000 тестів на день. І виявляє приблизно 1000 нових випадків Covid щодня. Коефіцієнт виявлення складає менше 1%. Це зразок потужної, активної системи тестування, яка працює на випередження. Інфекції важко пройти повз неї, а це дозволяє забезпечити вчасну ізоляцію хворих та контактних осіб. А ізоляція зупиняє поширення.

Прийнятним рівнем виявлення для європейської системи тестування вважається не більше 5%. В Україні цей показник сьогодні – 11%. А в окремих областях – понад 20%.

Це означає, що багато з виявлених – це вже явно хворі люди, які потрапляють до медичних закладів. Ще це означає, що лабораторії дуже завантажені. А отже, результати приходять пізно. Тому про вчасну ізоляцію та відстеження контактів не йдеться.

«Ми проводимо в середньому 21 000 тестів щодня, при цьому виявляємо в середньому 2400 нових випадків. Тобто тестуємо у 7 разів менше, ніж у Німеччині, а виявляємо – удвічі більше. Система пасивна, вона “наздоганяє” захворюваність, а не стримує її. Так, це погано. Але ж раніше було значно гірше? Ні, не було. Ми не стали тестувати суттєво краще, ніж навесні або влітку», – зазначив КОВТОНЮК.

Для порівняння він опублікував таблицю з новими випадками й тестами у кожному місяці.

«Порівняйте вересень з квітнем. (Не)спроможність системи виявляти на випередження насправді така ж сама. У квітні було мало тестів. Але було й мало випадків, бо карантин. Для порівняння наводжу приклад Польщі», – додав експерт.

Поки діяв карантин, Польща довела кількість щоденних тестувань до 20 тисяч на день. При тому, що випадків було дуже мало – всього кількасот. Польща готувалася до осені. Результат – 9 вересня середньотижнева кількість випадків у Польщі склала 514. В Україні – у п’ять разів більше.

«Поки в Україні діяв карантин, наші посадовці заявляли, що ми подолаємо вірус завдяки карантину. Наша слабка система тестування “пропустила” початок спалаху у серпні. Сьогодні лабораторії захлинаються. Тестів у черзі так само багато, як і зроблених. Україні потрібно негайно розробити стратегію тестування, яка значно збільшить потужність нашої системи. А кожна спроба прикрасити цю дійсність веде до великої біди», – резюмував КОВТОНЮК.

Колишній директор Центру громадського здоров’я, лікар-інфекціоніст ВОЛОДИМИР КУРПІТА зазначив, що кількість тестувань зросла у всьому світі. В Україні теж зросла, але ми тестуємо поки що мало і довкола цього всього ще можуть бути певні маніпуляції.

“Наприклад, я зараз бачу стрімке зростання випадків у Тернопільській області. І це може бути з одного боку об’єктивно, а з іншого — можуть бути певні зловживання. Залежно від того, кого ми тестуємо, ми можемо отримати або більший відсоток, або меншу кількість. Якщо акцент буде робитися на госпіталізованих пацієнтах, тестування буде відбуватися серед пацієнтів з певними ознаками захворювання, то є ймовірність того, що кількість позитивних результатів буде велика.

Якщо ми будемо тестувати тих, хто їде за кордон або повертається з-за кордону, то відсоток буде менший, оскільки в більшості випадків це ж все-таки не хворі люди”, – пояснив він.

За його словами, для того, щоб відповісти на запитання, чи є там маніпуляції, потрібні якраз дані: кого тестують, які групи пацієнтів переважно тестують, як швидко видається результат тощо.

“Я думаю, що зловживання в цьому напрямку є, але які саме –говорити складно, тому що цієї інформації немає у відкритому доступі, щоби могли фахівці чи журналісти перевірити. За результатами наради, які було опубліковано в інтернеті, ми знаємо про те, що є певний дефіцит тестів в Україні, в окремих регіонах. І через це тестування обмежене саме наявністю витратних матеріалів. Окрім того, ще є таке проблемне питання, як потужність лабораторій. Є певна кількість тестів, яку може зробити цей апарат. Через це потрібно нарощувати інфраструктуру. Наскільки мені відомо, це планують зробити за рахунок позики Світового банку”, – розповів КУРПІТА.

За його словами, фактично ймовірність позитивного результату у нас складає 13% – 20%. Це означає, що в Україні переважно тестують людей з проявами коронавірусу, які вже мають хворобу і через це тестуються.

“З одного боку, це правильно, бо держава витрачає гроші за цільовим призначенням, з іншого — це означає, що фактично контактних осіб не виявляють і їх не тестують, тому що серед контактних осіб має бути приблизно 3%. Якщо ми не тестуємо контактних осіб, то ми не виявляємо вчасно і не ізолюємо тих, хто, можливо, є носієм або хворим з безсимптомним перебігом. І це найслабша ланка в тестуванні”, – резюмував лікар-інфекціоніст.