Емма Стоун святкує 37 років — і це хороший привід згадати не просто її фільми, а шлях, який зробив її однією з найцікавіших акторок нашого часу.
Вона ніколи не грала за правилами Голлівуду. Від дотепної героїні у «Супер перцях» до безстрашних експериментів із Йоргосом Лантімосом – Стоун щоразу перевіряє межі свого ремесла. У її ролях немає фальшу, зате є щирість, з якою глядачі давно перестали асоціювати зірок.
За два десятиліття в кіно вона виросла з акторки комедій у дворазову володарку «Оскара» – і не втратила здатності дивувати.
Explainer зібрав сім фільмів, у яких найвиразніше проявився її талант.
«Бьордмен» (Birdman, 2014)
Режисер: Алехандро Гонсалес Іньярріту
У ролях: Майкл Кітон, Едвард Нортон, Наомі Воттс, Емма Стоун
Після кількох років у комедійних ролях Емма Стоун уперше показала себе з іншого боку. У «Бьордмені» вона грає Сема – доньку колишнього голлівудського актора, який намагається повернути славу, поставивши п’єсу на Бродвеї. Її героїня різка, вразлива, часом жорстока – і в цій непередбачуваності видно справжню силу Стоун.
Саме тут вона вперше продемонструвала, що може бути акторкою великої драматичної глибини. Її сцени з Майклом Кітоном – особливо монолог про славу та забуття – стали моментом, коли критики побачили в ній не «дівчину з комедій», а серйозну артистку.
Роль у «Бьордмені» принесла Стоун першу номінацію на «Оскар» і відкрила новий етап у кар’єрі. Відтоді вона перестала просто «вдало грати» – почала створювати образи, які залишаються в пам’яті довше, ніж сам фільм.
«Ла-Ла Ленд» (La La Land, 2016)
Режисер: Демієн Шазелл
У ролях: Емма Стоун, Раян Ґослінґ
«Ла-Ла Ленд» став для Емми Стоун роллю, після якої про неї заговорили як про одну з найкращих акторок свого покоління. Її героїня Мія — бариста, яка мріє стати акторкою, і водночас символ усіх, хто намагається здійснити свою мрію в місті, яке живиться чужими амбіціями.
Стоун грає Мію просто й щиро, без глянцю. Вона співає, танцює, сміється, але найсильніші її сцени — коли вона мовчить. У відомій пісні «Audition (The Fools Who Dream)» її голос тремтить від утоми й надії — і це той момент, коли фільм перетворюється з мюзиклу на історію про віру в себе.
Ця роль принесла Стоун перший «Оскар» і закріпила її статус не просто як харизматичної зірки, а як акторки, здатної поєднувати технічну майстерність і людську правдивість. «Ла-Ла Ленд» став для неї тим, чим колись для Джулі Ендрюс був «Мері Поппінс» — роллю, після якої вже неможливо уявити кіно без її обличчя.
«Фаворитка» (The Favourite, 2018)
Режисер: Йоргос Лантімос
У ролях: Олівія Колман, Рейчел Вайс, Емма Стоун
У «Фаворитці» Емма Стоун вперше працює з Йоргосом Лантімосом — режисером, який згодом стане для неї головним творчим партнером. Її героїня, Ебігейл Гілл, прибуває до двору королеви Анни як бідна родичка і поступово виборює собі місце при владі, використовуючи розум, спокусу й холодний розрахунок.
Стоун майстерно тримає баланс між наївністю та цинізмом. У її грі постійно відчувається подвійність: ніби ми бачимо людину, яка водночас здатна щиро співчувати й безжально зрадити. Саме ця двозначність робить її персонаж живим, а не просто історичним типажем.
«Фаворитка» принесла Стоун третю номінацію на «Оскар» і закріпила її репутацію акторки, яка не боїться складних, суперечливих ролей. Після цього фільму стало очевидно: Емма Стоун може однаково переконливо зіграти як героїню, так і антигероїню — і саме в цьому її сила.
«Круелла» (Cruella, 2021)
Режисер: Крейґ Ґіллеспі
У ролях: Емма Стоун, Емма Томпсон
Після серії серйозних драм Стоун дозволила собі трохи анархії — і саме це зробило «Круеллу» настільки свіжою. Вона грає юну Естеллу, яка виростає у зухвалу дизайнерку Круеллу де Віль. Це не просто історія походження лиходійки, а спроба зрозуміти, що робить людину «поганою», і як талант може перетворитися на зброю.
Стоун грає роль із видимим задоволенням — у її Круеллі є гумор, гнів і шарм, який змушує глядача вболівати за неї, навіть коли вона робить жахливі речі. Її енергія тримає фільм, а костюми Дженні Біван лише підкреслюють, наскільки точно акторка відчуває епоху панку й дух бунту.
«Круелла» не принесла Стоун нових нагород, але довела, що вона здатна перетворити навіть студійний проєкт на щось особисте. Її гра — це поєднання театральності, самоіронії й свободи, яку рідко дозволяють собі акторки її рівня.
«Бідолашні створіння» (Poor Things, 2023)
Режисер: Йоргос Лантімос
У ролях: Емма Стоун, Віллем Дефо, Марк Руффало
«Бідолашні створіння» стали фільмом, який остаточно закріпив за Еммою Стоун статус акторки, здатної на все. Вона грає Беллу Бакстер — жінку, яку оживлює науковець, пересадивши їй мозок немовляти. У руках Лантімоса цей фантастичний сюжет перетворюється на історію про свободу, пізнання себе й дорослішання у світі, де правила вигадують чоловіки.
Стоун грає Беллу з рідкісною фізичною сміливістю. Її мова, рухи, інтонації змінюються разом із тим, як героїня дорослішає. Вона не боїться виглядати безпорадною, смішною чи дивною — і саме це робить її образ правдивим.
Ця роль принесла Стоун другий «Оскар» і стала кульмінацією її співпраці з Лантімосом. Вона довела, що здатна не лише перевтілюватися, а й створювати власну кіномову — чесну, відверту й без прикрас.
«Види милосердя» (Kinds of Kindness, 2024)
Режисер: Йоргос Лантімос
У ролях: Емма Стоун, Віллем Дефо, Джессі Племонс, Марґарет Кволлі
Після тріумфу «Бідолашних створінь» Стоун знову працює з Йоргосом Лантімосом — цього разу у фільмі з трьох новел, у яких актори щоразу перевтілюються в нових персонажів. Стоун з’являється у двох історіях і вкотре доводить, наскільки тонко відчуває режисерський світ Лантімоса.
Вона то ніжна й вразлива, то тривожно-загадкова. Її героїні шукають сенс у дивних, майже сюрреалістичних ситуаціях, де межа між любов’ю, владою й покорою стирається. Навіть у найабсурдніших сценах Стоун зберігає людяність — маленькі деталі, які роблять її гру живою.
«Види милосердя» — не фільм для широкого глядача, а радше експеримент, який показує, наскільки далеко акторка готова зайти у своїх пошуках. Стоун більше не просто зірка — вона творець, що кожною роллю розширює межі того, що може бути кіно.
«Бугонія» (Bugonia, 2025)
Режисер: Йоргос Лантімос
У ролях: Емма Стоун, Джессі Племонс
«Бугонія» — найновіша робота Емми Стоун і четверта її співпраця з Йоргосом Лантімосом. Це чорна комедія, натхненна південнокорейським фільмом Save the Green Planet!. Стоун грає Мішель Фуллер, генеральну директорку фармацевтичної компанії, яку викрадають двоє чоловіків, переконаних, що вона — інопланетянка, яка керує людством.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фільми жахів як дзеркало суспільства: від монстрів до тривог сучасності
Стоун тут зовсім інша — холодна, відсторонена, але водночас гіпнотична. З поголеною головою, мінімумом емоцій і точним контролем над кожною паузою вона створює образ, у якому важко розібрати, хто перед нами: жертва, маніпуляторка чи істота з іншого світу.
«Бугонія» підсумовує шлях, який Стоун пройшла за останні десять років. Від акторки, що вміло грала емоції, вона стала артисткою, яка досліджує саму природу людини. І робить це так, що навіть у найнесподіваніших фільмах ми впізнаємо її — уважну, відважну, справжню.
