Після візиту Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера до Москви та Києва стало відомо, що США обговорюють можливе енергетичне перемир’я на зимовий період. Воно передбачає взаємне припинення ударів України та Росії по енергетичних об’єктах. Володимир Зеленський заявив, що Україна готова шукати компроміс, однак Москва поки публічно не відповіла.

Умови можливого перемир’я залишаються невідомими. Сторони не повідомили, коли воно може початися, які саме об’єкти охопить і хто стежитиме за дотриманням домовленості. Схожа пауза навесні 2025 року частково скоротила кількість ударів по енергетиці, але не зменшила загальної інтенсивності російських атак. Україна й Росія також постійно звинувачували одна одну в порушеннях.

Explainer пояснює, наскільки реальне енергетичне перемир’я, чому до цієї ідеї повернулися перед зимою та що може завадити домовленості.

Що відомо про можливе енергетичне перемир’я

Після переговорів із Віткоффом і Кушнером Володимир Зеленський повідомив, що американські представники привезли кілька нових ідей щодо завершення війни. Президент не розкрив подробиць, оскільки пропозиції ще мають обговорити переговорні команди.

Водночас Зеленський назвав енергетику та постачання зерна серед питань, у яких Україна готова шукати компроміс. За його словами, будь-яка домовленість має передбачати взаємні кроки України та Росії. Ці питання можуть обговорити представники трьох країн, однак дату й формат такої зустрічі поки не визначили.

За інформацією РБК-Україна, сторони розглядають обмежене перемир’я на зиму, під час якого Україна й Росія не битимуть по енергетичних об’єктах одна одної. Видання посилається на анонімне джерело. США та Росія публічно не підтверджували, що така пропозиція вже лежить на столі, а її можливі умови залишаються невідомими.

Навіть у разі домовленості енергетичне перемир’я не означатиме припинення війни. Якщо воно стосуватиметься лише енергетичних об’єктів, бойові дії на фронті та удари по інших цілях можуть тривати. Така пауза насамперед зменшила б загрозу для енергосистеми під час зими.

Чому енергетика стала першою можливою точкою компромісу

Ширше припинення вогню блокує насамперед територіальне питання. Росія вимагає, щоб українські війська залишили підконтрольну Києву частину Донеччини. Україна на це не погоджується. Детальніше про позиції сторін Explainer писав після візиту Віткоффа і Кушнера до Києва.

На цьому тлі домовитися щодо енергетики може бути простіше. Для України пауза зменшила б загрозу для електростанцій, підстанцій і газової інфраструктури перед зимою. Росія натомість отримала б захист своїх НПЗ, нафтобаз і паливної логістики.

У серпні Сили оборони уражали 12 російських НПЗ, а також газові, нафтохімічні та портові об’єкти. Такі атаки скорочують перероблення нафти, ускладнюють постачання пального та змушують Росію витрачати більше ресурсів на захист і ремонт інфраструктури. Україна тим часом готується до можливих нових російських ударів по енергосистемі взимку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Російські НПЗ: ключові потужності та їхня роль у нафтопереробній промисловості

У такій домовленості зацікавлені й США. Через війну з Іраном і перебої з постачанням через Ормузьку протоку світові ціни на енергоносії залишаються нестабільними. Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що свій внесок у зростання цін роблять і українські удари по російській енергетичній інфраструктурі. Пауза дала б адміністрації Дональда Трампа змогу зменшити ризики для ринку та показати перший конкретний результат переговорів.

Енергетичне перемир’я дозволило б поки не торкатися територіального питання, у якому позиції сторін залишаються несумісними. Водночас користь від такої домовленості не обов’язково буде однаковою. Росія б’є по системі, яка забезпечує світлом і теплом мільйони українців. Україна атакує об’єкти, пов’язані з постачанням пального російській армії та нафтовими доходами Росії.

Чому умови перемир’я можуть виявитися нерівноцінними

Керівник аналітичного центру «Ділова столиця» Вадим Денисенко вважає, що від енергетичного перемир’я Росія може виграти більше. Вона отримає захист для своїх НПЗ, паливної інфраструктури та енергетичних об’єктів у прикордонних регіонах і окупованому Криму. Для України така домовленість могла б зменшити загрозу тривалих відключень світла й тепла взимку.

Українські удари вже створили проблеми для російського паливного ринку. Наприкінці серпня виробництво бензину в Росії скоротилося приблизно до 70% внутрішнього споживання, а обмеження на його продаж знову запровадили в багатьох регіонах. Дефіцит пального виникав і в окупованому Криму. Пауза в атаках може допомогти Кремлю відновити пошкоджені НПЗ та стабілізувати постачання пального.

Денисенко також пов’язує енергетичне перемир’я із ситуацією в Чорному морі. Росія посилила удари по портах Одеси, Чорноморська та Південного, а також по цивільних суднах. Україна у відповідь атакує судна й портову інфраструктуру, через які Росія експортує нафту та зерно.

Аналітик припускає, що Москва може вимагати припинити українські удари по НПЗ, нафтових і газових терміналах та танкерах, але не погодитися на припинення атак по українських портах. Росія публічно таких умов не висувала, тому це лише прогноз.

Якщо російська експортна інфраструктура отримає захист, а порти Великої Одеси й надалі залишатимуться під ударами, умови перемир’я будуть нерівноцінними для України. Тому сторонам доведеться окремо домовлятися, які об’єкти захищає перемир’я і чи поширюється воно на порти та цивільне судноплавство.

Чому попереднє енергетичне перемир’я не спрацювало

Україна та Росія вже намагалися припинити удари по енергетичній інфраструктурі навесні 2025 року. Спочатку Київ погодився на запропоноване США повне припинення вогню на 30 днів — за умови, що Росія зробить те саме. Володимир Путін не підтримав повну паузу, але погодився тимчасово не атакувати енергетичні об’єкти.

Після переговорів у Саудівській Аравії Білий дім оприлюднив дві окремі заяви — за підсумками зустрічей із делегаціями України та Росії. В обох ішлося про підготовку заходів для припинення ударів по енергетиці. Спільного документа з однаковими для обох сторін правилами публічно не оприлюднили.

Кремль окремо опублікував свій перелік захищених об’єктів. До нього увійшли електростанції, підстанції, атомні та гідроелектростанції, НПЗ, нафто- і газопроводи та сховища. Київ і Москва також по-різному визначали дату початку 30-денного мораторію. У публічних документах не було пояснено, хто має перевіряти можливі порушення і що відбуватиметься після них.

Тому Україна та Росія регулярно звинувачували одна одну в нових атаках, а незалежно перевірити кожен випадок було складно. 17 квітня Володимир Зеленський визнав, що Росія справді скоротила кількість ударів по енергетиці. Водночас загальна кількість застосованих ракет і дронів не зменшилася: за його словами, російські війська почали частіше бити по інших цивільних об’єктах.

Попередня спроба показала, що без спільних правил і перевірки сторони можуть по-різному трактувати домовленість та заперечувати порушення. Обмежена пауза здатна зменшити кількість ударів по енергетиці, але не гарантує зниження загальної інтенсивності атак.

Що потрібно, щоб нове перемир’я працювало

Новій домовленості потрібні спільні правила: точні строки, перелік захищених об’єктів, порядок перевірки порушень і право на відповідь. У 2025 році цих умов не було, тому Україна та Росія по-різному трактували мораторій і звинувачували одна одну в нових атаках.

Окремою проблемою залишається сам перелік об’єктів. До енергетичної інфраструктури можуть зарахувати електростанції, підстанції, НПЗ, трубопроводи, паливні сховища, термінали та порти. Частина цих об’єктів забезпечує одночасно цивільну економіку, експорт і військо. Якщо сторони не визначать межі домовленості, Росія зможе називати порушенням майже будь-який український удар по її паливній системі.

Навіть однаковий перелік заборонених цілей не зробить перемир’я рівноцінним. Україна відмовиться від ударів по російських НПЗ і нафтовій інфраструктурі — одному з небагатьох способів скорочувати доходи Москви та ускладнювати постачання пального армії. Росія натомість припинить удари по українській енергосистемі, але зможе продовжувати атаки на порти, підприємства, залізницю та інші цивільні й військові об’єкти, якщо вони не увійдуть до домовленості.

Для України також важливо, щоб перемир’я не обмежувало роботу ППО, постачання західної зброї та удари по російських військових цілях. У 2025 році Путін, обговорюючи повне припинення вогню, вимагав зупинити військову допомогу Україні та мобілізацію. Якщо Москва знову висуне такі умови, йтиметься вже не про захист енергетики, а про послаблення української оборони.

Без чітких правил Росія може використати паузу для ремонту НПЗ і відновлення запасів пального, водночас перенісши удари на інші українські об’єкти. Тому значення матиме не сама заява про перемир’я, а те, які цілі воно захищатиме та що станеться після першого порушення.

Що далі

Поки енергетичне перемир’я існує лише як один із можливих сценаріїв. Москва публічно не погодилася навіть обговорювати його умови.

Під час поїздки Віткоффа і Кушнера удари по Києву та Москві на кілька днів припинилися, але атаки на інші регіони й бойові дії на фронті тривали. Після від’їзду американської делегації Росія знову масовано атакувала Київ. Коротке затишшя навколо двох столиць показало лише те, що Росія може тимчасово змінювати географію ударів, не знижуючи загальної інтенсивності війни.

Україна тому продовжує готуватися до атак по енергосистемі. Німеччина оголосила про термінове передання додаткових ракет для Patriot через загрозу посилення російських ударів узимку. Переговори не можуть замінити захист енергетики та посилення ППО, оскільки жодних гарантій дотримання паузи немає.

Наступним кроком мають стати консультації України, США та європейських країн. Лише після них може відбутися нова зустріч за участю Росії, але її дату й порядок денний поки не визначили.

Енергетичне перемир’я може зменшити загрозу відключень узимку, але водночас позбавити Україну важливого засобу тиску на Росію. Без захисту портів, цивільного судноплавства та інших критичних об’єктів така домовленість ризикує дати Москві більше, ніж Києву.