11 жовтня Дональд Трамп оголосив про «енергетичне перемир’я» між Україною та Росією. Однак Володимир Зеленський заявив, що вперше чує про таку домовленість, а Москва її публічно не підтвердила. За даними Axios, на першому етапі Білий дім пропонує взаємно припинити удари по нафтопереробних заводах. Питання російських атак на українські електростанції та енергомережі залишають для окремих переговорів.
Головна проблема цієї пропозиції в тому, що вона не передбачає одночасного припинення російських ударів по українській енергетиці. Від Києва очікують згоди на припинення атак на російські НПЗ вже на першому етапі, тоді як захист українських електростанцій та енергомереж залишається предметом подальших переговорів.
Explainer розбирався, як «енергетичне перемир’я Трампа» пов’язане з дизельною угодою з Путіним, чому Вашингтон тисне насамперед на Київ і чим такий формат домовленостей загрожує Україні.
Що саме пропонує Трамп
За даними Axios, Білий дім пропонує почати з взаємного припинення ударів по нафтопереробних заводах, а питання атак на електростанції та енергомережі залишити на наступний етап переговорів. Однак Кремль поки не підтвердив навіть такої домовленості. 12 жовтня речник російського президента Дмитрій Пєсков заявив, що контакти тривають, а про їхні результати Москва повідомить, «як тільки буде що сказати».
На перший погляд, пропозиція передбачає однакові обмеження для обох сторін. Проте масштаби нафтопереробки в Україні та Росії неспівмірні: в Україні залишився лише один НПЗ, який Росія неодноразово атакувала і який працює не на повну потужність. Натомість Росія має розгалужену мережу нафтопереробних заводів. Тож припинення ударів по НПЗ значно більше обмежило б можливості України завдавати економічних збитків Росії, ніж можливості Москви завдавати таких збитків Україні.
Ще до появи цієї пропозиції Трамп неодноразово вимагав від Києва припинити удари по російських НПЗ. За інформацією Axios, Зеленський не погоджувався на це без зустрічних поступок Москви. Він пропонував інший підхід: Україна припиняє атаки на російські нафтопереробні заводи, якщо Росія перестає бити по українській енергетичній інфраструктурі. Нинішня ж пропозиція Вашингтона обмежується взаємною паузою в ударах по НПЗ. Припинення атак на електростанції та енергомережі пропонують обговорювати окремо.
Попри заяву Трампа, домовленості про перемир’я поки немає. Зеленський підтвердив готовність України утриматися від ударів по російській енергетичній інфраструктурі, але лише за умови, що Москва зробить те саме. Тим часом Росія продовжила атакувати українські енергетичні об’єкти, зокрема завдала удару по електростанції у Харкові.
Як «енергетичне перемир’я» пов’язане з дизельною угодою
За два дні до заяви про «енергетичне перемир’я» Трамп домовився з Путіним про постачання російського дизельного пального на американський та інші ринки. Того ж дня Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США видало спеціальну ліцензію, яка дозволила продаж, доставлення та імпорт російського дизеля. Водночас Трамп почав відкрито пов’язувати українські удари по російських НПЗ зі зростанням цін на пальне та вимагати від Києва припинити ці атаки.
На думку політичного аналітика Вадима Денисенка, дизельна угода матиме практичний сенс для Трампа лише в тому разі, якщо Росія зможе протягом найближчих двох-трьох місяців експортувати достатньо пального. Однак через українські удари по НПЗ Москва, за його оцінкою, наразі не здатна забезпечити обсяги, необхідні для зниження цін. Тому перспективи дизельної угоди Денисенко безпосередньо пов’язує з можливим припиненням атак на російську нафтопереробку. Водночас він наголошує, що передбачити результат переговорів поки неможливо.
Утім, аналітики, опитані Financial Times, сумніваються, що російські поставки зможуть суттєво вплинути на світові ціни на дизель. Заявлені обсяги надто малі порівняно з масштабами глобального ринку.
Денисенко також порівнює нинішню ситуацію з попереднім конфліктом Трампа та Зеленського в Білому домі. Тоді Вашингтон припинив передачу розвідданих Україні, а цього разу поки обмежився погрозами. Аналітик вважає, що суспільні настрої у США та наближення виборів стримують Трампа від такого рішення. За цих обставин Україні, на його думку, важливо не втягуватися у протистояння між демократами й республіканцями, а також у боротьбу між різними групами всередині Республіканської партії.
Навіть якщо сторонам вдасться домовитися про повноцінне енергетичне перемир’я, це не означатиме завершення війни, застерігає Денисенко. Росія може припинити удари по енергетиці, але продовжити атаки на інші об’єкти, блокування Чорного моря та ескалацію в Європі. До того ж аналітик припускає, що в обмін на енергетичне перемир’я Путін вимагатиме від Вашингтона додаткових поступок, не обмежуючись домовленістю щодо дизеля. Якими саме можуть бути ці вимоги, поки невідомо.
Тим часом наслідки українських ударів по НПЗ відчуває і сама Росія. Через проблеми з нафтопереробкою Москва вже обмежувала експорт окремих видів пального. Припинення атак дало б російським заводам час на ремонт і дозволило б збільшити обсяги дизеля як для внутрішнього ринку, так і для експорту.
Чому Вашингтон тисне саме на Україну
За даними Financial Times, американські посадовці телефонували до Києва та європейських столиць, вимагаючи припинити українські удари по російських НПЗ. Серед можливих інструментів тиску співрозмовники видання називали обмеження обміну розвідданими та призупинення механізму PURL, через який союзники закуповують американську зброю для України. Водночас Білий дім публічно не підтвердив цих погроз.
Колишній посол України у США Валерій Чалий, який очолював українську дипломатичну місію у Вашингтоні під час першої каденції Трампа, вважає, що дизельна угода з Росією стала частиною ширшої зміни американської політики. Замість посилення санкційного тиску Вашингтон почав послаблювати обмеження, хоча Москва не змінила своєї позиції щодо війни. На думку дипломата, за таких обставин команда Трампа вже не здатна бути ефективним посередником між Україною та Росією.
Причому поступки Вашингтона поки не принесли жодного зустрічного кроку з боку Кремля. За даними Axios, під час 90-хвилинної розмови з Трампом Путін не погодився навіть відновити переговори про завершення війни. Його радник Юрій Ушаков заявив, що Москва сама вирішуватиме, коли повертатися до переговорів.
Чалий пов’язує дії Білого дому також із внутрішньополітичною ситуацією у США. На його думку, домовленість із Росією готували за участю бізнесових кіл, представлених на переговорах Джаредом Кушнером і Стівом Віткоффом. Головною метою угоди дипломат вважає зниження цін на пальне, які створюють додатковий політичний тиск на Трампа напередодні виборів, а не пошук шляхів завершення війни.
Відмова від санкційного тиску без зустрічних поступок Росії, на думку Чалого, лише зміцнює позиції Путіна. Кремль отримує підстави розраховувати на продовження війни на виснаження та переконувати, що час працює на Росію.
Чи міг Путін запропонувати Трампу схему «енергетичного перемир’я»
Журналіст і публіцист Віталій Портников припускає, що ідея нинішнього «енергетичного перемир’я» могла належати Володимиру Путіну. На думку Портникова, російський президент міг запропонувати її Трампу під час останньої телефонної розмови, розраховуючи домогтися припинення українських ударів по російських НПЗ, не беручи на себе зобов’язань щодо захисту української енергетики.
Із цією версією Портников пов’язує і заклик Трампа до відставки Зеленського. На його думку, американський президент намагається змусити Київ відмовитися від ударів по російській нафтопереробці, використовуючи не лише загрозу скорочення допомоги, а й політичний тиск на українське керівництво.
Заяву Трампа про необхідність зміни влади в Україні публічно підтримав спецпредставник Кремля Кирило Дмитрієв, назвавши її «історичною». Портников вважає таку реакцію ще одним аргументом на користь своєї версії. Водночас він не виключає, що справжні мотиви рішень Трампа стануть зрозумілими лише після можливих розслідувань у Конгресі або вже після завершення його президентства.
Що Україні робити далі
Колишній посол України у США Валерій Чалий вважає, що Києву варто переглянути підходи до роботи з Вашингтоном, оскільки нинішні зусилля не дали очікуваних результатів. Насамперед він пропонує розширити прямі контакти з Конгресом, налагодивши системну роботу з усіма сенаторами та більшістю членів Палати представників.
Ще один важливий напрям, на думку Чалого, — американський бізнес. Дипломат радить активніше співпрацювати з оборонними компаніями та їхніми лобістами, великими корпораціями й керівництвом окремих штатів. Також він наголошує, що Україні потрібно посилювати свою присутність в американському інформаційному просторі.
Водночас Чалий застерігає від різких публічних відповідей Трампу, які, на його думку, не принесуть Україні практичної користі. Американський президент, як і раніше, має важелі впливу на важливі для Києва рішення, зокрема щодо доступу до розвідданих, постачання та продажу американського озброєння.
Чалий не виключає і перегляду формату переговорів та складу української переговорної команди. Однак основою довгострокової стратегії він вважає зміцнення самої України: розвиток власного оборонного виробництва, нових технологій і ракетного озброєння, а також поглиблення співпраці з європейськими країнами та організаціями.
