За даними, які навів прем’єр-міністр Сергій Корецький, з 16 липня до 17 жовтня 2026 року Росія завдала 2147 ударів по українській енергетичній інфраструктурі. Через посилення атак уряд готує резервні джерела живлення, насосні станції та запаси обладнання. Водночас прем’єр попереджає, що ці заходи не гарантують безперебійного постачання електроенергії та води взимку.
У великому інтерв’ю BBC News Україна Корецький оцінив підготовку Києва до опалювального сезону, розповів про збитки підприємств від російських ударів і пояснив, чому уряд хоче змінити правила бронювання військовозобов’язаних. Окремо він прокоментував корупційні скандали та відносини Кабміну з президентом.
Explainer переказує головні заяви прем’єра та пояснює, які рішення уряд уже ухвалив, що залишається на стадії обговорення і до чого українцям варто готуватися найближчими місяцями.
До чого готується уряд
Найбільшою загрозою майбутньої зими Корецький називає посилення російських атак на системи життєзабезпечення. За його оцінкою, Росія намагається залишити українців без електроенергії, тепла й води, щоб виснажити населення та посилити тиск на Україну під час можливих переговорів.
Особливу небезпеку становлять пошкодження електромереж. Прем’єр пояснив, що окремі енергетичні об’єкти та трансформатори вдалося захистити, але убезпечити тисячі кілометрів ліній електропередачі неможливо. Уряд продовжує будувати захисні споруди, розвивати розподілену резервну генерацію та накопичувати обладнання для швидкої заміни пошкодженого.
Окремою ціллю російських ударів, за словами Корецького, стало водопостачання Києва. Для його підтримки готують резервне живлення, додаткові насосні станції та альтернативні способи подачі води. Проте ці заходи не гарантують безперебійного постачання в разі масштабних руйнувань.
Прем’єр також попередив про загрозу для Харкова, Дніпра й Одеси та можливе посилення атак на західні області. Він закликав українців за можливості встановлювати резервні системи живлення, зокрема скориставшись державними програмами підтримки.
Чому Корецький критикує підготовку Києва до зими
Київ міг підготуватися до зими швидше та якісніше, вважає Корецький. За його словами, уряд бере на себе будівництво захисних споруд і резервних потужностей на частині незавершених об’єктів. Прем’єр пояснив це браком часу та необхідністю забезпечити роботу критичної інфраструктури столиці.
Корецький також прокоментував призупинення державних платежів на два з половиною тижні через фінансовий розрив. Він підтвердив, що таке рішення було, але платежі вже відновили. На думку прем’єра, ця затримка не могла істотно вплинути на виконання плану стійкості Києва, який реалізують із 1 березня.
На випадок тривалих відключень влада готує варіанти тимчасового розміщення маломобільних киян. Серед них – переїзд до приміщень, підготовлених міською владою, проживання в родичів або розміщення в санаторіях за межами столиці, які запропонував уряд. Йдеться насамперед про людей, які можуть опинитися заблокованими у своїх квартирах через зупинку ліфтів.
Окремою проблемою прем’єр назвав нестачу укриттів у Києві та інших містах. За його словами, Україні бракує як мобільних укриттів для людей, яких тривога застає на вулиці, так і стаціонарних сховищ. Швидко усунути дефіцит, визнав Корецький, неможливо: підрядники та комунальні служби одночасно відновлюють пошкоджену інфраструктуру, будують захисні споруди й облаштовують укриття.
Яких збитків зазнав український бізнес і як уряд пропонує їх компенсувати
За оцінкою Корецького, від початку 2026 року російські удари завдали українському бізнесу $7,7 млрд прямих збитків. Знищено або суттєво пошкоджено понад мільйон квадратних метрів нерухомості, переважно складських, виробничих і логістичних приміщень. Підприємства змушені переміщувати товари й виробництва, перебудовувати маршрути постачання, що збільшує їхні витрати.
За словами прем’єра, уряд передає підприємствам державні приміщення для релокації виробництв і розосередження складських запасів. На компенсацію відсотків за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» у бюджеті 2026 року передбачено 18 млрд грн.
Окремий напрям підтримки – страхування морських перевезень. Через високі воєнні ризики суднам, які заходять в українські порти, складно отримати міжнародне страхування. Тому держава взяла на себе часткову компенсацію можливих збитків, щоб підтримати роботу портів та аграрного експорту.
Корецький також повідомив про пропозицію підвищити ПДВ на один відсотковий пункт, щоб сформувати спеціальний фонд компенсацій за воєнні ризики. Цю ініціативу уряд обговорював із великим бізнесом, однак про її остаточне затвердження прем’єр не повідомив.
Чому уряд хоче змінити правила бронювання працівників
Корецький пояснює перегляд правил бронювання потребами армії та зростанням кількості відстрочок від мобілізації. За його словами, протягом останніх шести-восьми місяців кількість заброньованих працівників і людей із відстрочками щомісяця збільшувалася на десятки тисяч. Прем’єр вважає, що чинна система дозволяє підприємствам зловживати статусом критично важливих.
Як приклад можливих зловживань він навів умовну компанію, яка виробляє два дрони на рік, але бронює сотні працівників. Уряд пропонує зберегти бронювання для підприємств, які справді забезпечують обороноздатність і життєдіяльність держави, та переглянути випадки формального використання статусу критичності.
Корецький допускає можливість економічного бронювання, проте вважає, що висока зарплата й відсутність податкових боргів самі собою не роблять підприємство критично важливим. На його думку, система має враховувати й становище військовослужбовців, які роками перебувають на фронті та потребують ротації.
Прем’єр визнав, що широких консультацій із бізнесом щодо запропонованих змін не проводили, хоча окремі обговорення відбувалися. Він заперечив, що рішення відклали через суспільний резонанс, і пообіцяв остаточно доопрацювати правила протягом тижня. Втім, конкретних нових критеріїв бронювання в інтерв’ю Корецький не назвав.
Від чого залежить міжнародне фінансування України
За словами Корецького, власні надходження держави покривають лише третину потреб України на оборону, соціальні виплати та медицину. Решту дві третини, за його оцінкою, забезпечує міжнародна допомога. Прем’єр наголосив, що отримання цих коштів потребує постійних переговорів із партнерами, які мають обґрунтовувати витрати перед власними платниками податків.
Однією з умов продовження фінансування є своєчасне ухвалення Україною необхідних законів. Верховна Рада вже підтримала частину законопроєктів, проте решту ще потрібно ухвалити, щоб забезпечити надходження допомоги в повному обсязі.
Корецький повідомив, що до 15 жовтня Кабмін ухвалив усі рішення та документи, які належать до його компетенції. Тепер, за словами прем’єра, важливо завершити решту законодавчих змін у встановлені строки.
Як Корецький реагуватиме на корупційні підозри щодо міністрів
Міжнародні партнери порушують питання корупційних скандалів під час переговорів з Україною, визнав Корецький. За його словами, вони також відзначають роботу українських антикорупційних органів, а самі переговори залишаються конструктивними.
Прем’єр пояснив, як діятиме, якщо підозри виникнуть щодо членів його уряду. Якщо обґрунтована підозра стосуватиметься діяльності міністра під час роботи в нинішньому Кабміні, Корецький проситиме його подати заяву про відставку, щоб не ставити під удар інших членів уряду.
Якщо ж підозра стосуватиметься подій до призначення на посаду, прем’єр ухвалюватиме рішення залежно від конкретних обставин та обґрунтованості доказів.
Як Корецький пояснює відносини уряду з президентом
Корецький визнав, що під час воєнного стану значна частина управлінських рішень проходить через президента, особливо в оборонній сфері. За його словами, Зеленський як верховний головнокомандувач бачить загальну ситуацію та визначає пріоритети, тоді як завдання прем’єра – забезпечувати узгоджену роботу міністерств.
На запитання BBC, чи може він сказати президенту «ні», Корецький прямо не відповів. Він пояснив, що вони обговорюють рішення і Зеленський готовий вислуховувати альтернативні думки. Проте після того, як президент ухвалює остаточне рішення, уряд переходить до його виконання.
Такий підхід прем’єр пояснює умовами війни, коли, на його переконання, тривалі дискусії можуть затримувати необхідні рішення. Він вважає виправданим ухвалення навіть непопулярних заходів, якщо вони потрібні для оборони та збереження держави.
