Книжковий Арсенал 2026 стартує у Києві 28 травня. Фокус-тема цьогорічного фестивалю – «Нести свою свободу». Її куратором став правозахисник, військовослужбовець і колишній політв’язень Максим Буткевич.

Книжковий Арсенал давно вийшов за межі «свята книжки» у звичному сенсі. Для багатьох його головна цінність – лекції, дискусії й публічні розмови, заради яких люди проводять у Мистецькому арсеналі цілий день. На кілька днів фестиваль перетворюється на простір великих культурних і суспільних розмов: про війну, втрату, документування російських злочинів і новий український погляд на Європу.

Водночас тут залишається все те, заради чого на Арсенал повертаються щороку: книжкові новинки, презентації видавництв і зустрічі з авторами.

Серед цьогорічних гостей фестивалю – нобелівська лауреатка Ольга Токарчук, Сергій Жадан, Марсі Шор, Олександра Матвійчук, Віра Курико, а також історики, документалісти, військові, репортери й письменники. Частина подій уже зараз виглядає як одна з головних культурних розмов цієї весни.

Explainer розповідає, на які події Книжкового Арсеналу 2026 варто звернути увагу насамперед і про що говоритимуть учасники фестивалю.

Четвер, 28 травня

Ми не на острові. Розмова з Нобелівською лауреаткою Ольгою Токарчук

Коли і де: 28 травня, 18:00, Головна сцена

Одна з головних подій цьогорічного Книжкового Арсеналу – розмова з польською письменницею й нобелівською лауреаткою Ольгою Токарчук. Її книжки перекладені десятками мов, а після початку повномасштабної війни авторка неодноразово публічно підтримувала Україну.

Назва події – «Ми не на острові». І для Токарчук це цілком органічна тема: у своїх текстах вона багато років пише про пам’ять, кордони, колективні травми та співіснування культур.

Модеруватиме зустріч письменник і військовослужбовець Андрій Любка. Говоритимуть не лише про літературу, а й про досвід війни, відповідальність інтелектуалів і місце Східної Європи в новій реальності.

Сергій Жадан. Нові тексти

Коли і де: 28 травня, 19:30, Головна сцена

Виступи Сергія Жадана на Книжковому Арсеналі вже давно стали окремим жанром. Цього року письменник і військовослужбовець бригади «Хартія» читатиме нові тексти, написані після початку повномасштабного вторгнення.

Його читання останніх років збирають повні зали не лише через впізнаваність автора. Жадан залишається одним із тих, хто найточніше вловлює, як війна змінює українську мову й інтонацію – без зайвого пафосу, але з дуже точним відчуттям часу.

Подія відбудеться за участі Meridian Czernowitz. Торік видавництво випустило «Фугу» – збірку вибраних віршів Пауля Целана у перекладі Жадана.

Презентація книжки Савіти Діани Ваґнер «Щоденник російсько-української війни (2022–2024)»

Коли і де: 28 травня, 19:30, Дискусійна сцена

Серед важливих подій програми – презентація щоденників Савіти Діани Ваґнер, німецької бойової медикині батальйону «Карпатська Січ» із позивним Snake, яка загинула на фронті у 2024 році.

До України Ваґнер приїхала як волонтерка у березні 2022-го. Після побаченого в Бучі та Ірпені вона вступила до лав ЗСУ.

Діана Савіта Ваґнер. Фото: видавець Олександр Савчук / Facebook

Її щоденники – не лише записи людини на війні. Це спроба пояснити європейському читачеві Україну і те, як війна змінює погляд на Росію, Захід та саму Європу.

У презентації візьмуть участь видавець Олександр Савчук, мати Савіти Урсула Ваґнер і Марк Віані. Модеруватиме розмову Марія Шубчик. Подія відбудеться за підтримки Goethe-Institut Ukraine.

П’ятниця, 29 травня

Дискусія «Причетні: як тоталітарна система використовувала звичайних людей»

Коли і де: 29 травня, 13:30, Авторська сцена

Розмова об’єднає журналістку й письменницю Віру Курико та історика Едуарда Андрющенка, які по-різному працюють із темами пам’яті, архівів і співучасті у державному насильстві. Модеруватиме дискусію Мирослава Барчук.

У книжці «Вулиця причетних» Курико досліджує повторне засудження Левка Лук’яненка у Чернігові та те, як радянська система втягувала у репресії звичайних людей – сусідів, знайомих, колег.

Андрющенко багато років працює з архівами радянських спецслужб і досліджує документи КДБ.

Йтиметься не лише про радянське минуле, а й про те, як тоталітарні системи працюють через страх, повсякденність і мовчазну згоду людей, які не завжди усвідомлюють власну співучасть.

Публічна дискусія «За межами образу жертви»

Коли і де: 29 травня, 15:00, Лекторій

Одна з найсильніших дискусій цьогорічного Арсеналу – про сексуальне насильство під час війни й про те, як говорити про цей досвід публічно без спрощення та повторної травматизації.

Подія відбудеться разом із показом уривка документального фільму «Сліди» режисерок Аліси Коваленко та Марисі Нікітюк. Стрічка отримала нагороду секції Panorama на 76-му Берлінському кінофестивалі й розповідає про жінок, які пережили сексуальне насильство під час російської окупації та полону.

У дискусії візьмуть участь режисерка Аліса Коваленко, правозахисниця Олександра Матвійчук, письменниця Лариса Денисенко, американська історикиня Марсі Шор та Ірина Довгань, одна з героїнь фільму.

Це одна з тих подій, де культура стає простором для складної й дуже конкретної розмови про досвід війни, який в Україні лише починають проговорювати публічно.

Розмова «Як ми свідчимо про спільний біль мовою літератури»

Коли і де: 29 травня, 16:00

Одна з найцікавіших розмов п’ятничної програми об’єднає американську історикиню Марсі Шор і литовську психотерапевтку та професорку Вільнюського університету Дануте Гайлене. Модеруватиме зустріч Марічка Паплаускайте. Співорганізатор події – Литовський інститут культури.

Гайлене – авторка книжки «Що вони з нами зробили. Життя Литви з точки зору психології травми», у якій досліджує наслідки радянської окупації, депортацій і репресій для литовського суспільства. У своїй роботі вона поєднує історію, соціологію та психологію травми й аналізує, як досвід тоталітарного насильства впливає на суспільство навіть через десятиліття.

Марсі Шор – професорка Єльського університету й одна з найвідоміших американських дослідниць Східної Європи. У своїх роботах вона багато пише про політичну думку, літературу та досвід суспільств після тоталітарних режимів.

Розмова буде про те, як література й гуманітарне знання допомагають говорити про колективну травму та шукати мову для спільного болю.

Дискусія «Український фемінізм: історія, досвід, незручні запитання»

Коли і де: 29 травня, 16:30, Літературна сцена

Тема рівноправності жінок в Україні досі залишається однією з найбільш конфліктних і політизованих. Повномасштабна війна лише зробила ці суперечності помітнішими – від дискусій про роль жінок у війську до розмов про сексуальне насильство, дискримінацію та нерівність у кар’єрі.

На Книжковому Арсеналі ці теми обговорюватимуть дослідниці й представниці феміністичного руху Олена Стрельник, Тамара Злобіна, Галина Котлюк, Оксана Кісь і Тамара Марценюк.

Йтиметься і про суспільну реакцію на феміністичний рух в Україні. Попри те, що тема рівноправності дедалі частіше стає частиною публічної дискусії, феміністки досі стикаються з агресією, мізогінією та спробами маргіналізувати ці розмови.

Це буде дискусія не лише про теорію, а й про досвід жінок у сучасній Україні – під час війни й поза нею.

Кіноперформанс «Тарас Трясило» з живим музичним супроводом від noorj

Коли і де: 29 травня, 19:45, Вулична сцена

У вечірній програмі Арсеналу покажуть відреставровану стрічку «Тарас Трясило» режисера Петра Чардиніна – один із наймасштабніших українських історичних фільмів доби ВУФКУ. Показ супроводжуватиметься живою музикою від noorj, а представить стрічку Станіслав Битюцький.

Фільм зняли у 1926 році на Першій кінофабриці ВУФКУ в Одесі за мотивами віршованого роману Володимира Сосюри. Події розгортаються у XVII столітті, під час повстання козаків і селян проти польської шляхти. Головну роль виконав Амвросій Бучма, а Наталія Ужвій зіграла Марину, сестру Тараса Трясила.

«Тарас Трясило» вирізнявся масштабними сценами боїв і великою увагою до деталей. Під час роботи над стрічкою Одеська кіностудія фактично перетворилася на музей артефактів доби Запорізької Січі, а типажі козаків підбирали, орієнтуючись на картину Іллі Рєпіна «Запорожці».

Кадр із фільму «Тарас Трясило» Петра Чардиніна, 1926 рік. Стрічку довгий час вважали втраченою. Фото: vufku.org

Наприкінці 1920-х фільм показували у Франції та Румунії, а паризька преса відзначала масштаб постановки й роботу акторів. Згодом стрічку вважали втраченою, поки її копію не знайшли у Французькій сінематеці.

Поверненням фільму в український культурний простір займався Довженко-Центр, який сьогодні переосмислює класичне українське кіно через сучасні музичні перформанси.

Дискусія «Практики людяності: як ми зберігаємо свободу, коли світ ускладнюється»

Коли і де: 29 травня, 20:00, Головна сцена

У вечірній програмі п’ятниці відбудеться розмова за участі британського нейрохірурга Генрі Марша, правозахисника Масі Найєма, видавчині Оксани Форостиної та Тетяни Гавриш. Модеруватиме дискусію Валентина Сотникова.

Генрі Марш – один із найвідоміших міжнародних гостей цьогорічного Арсеналу. Британський нейрохірург співпрацює з українськими лікарями ще з 1990-х: допомагав розвивати нейрохірургію в Україні, привозив обладнання й навчав фахівців. Після початку повномасштабної війни він продовжив підтримувати українських медиків і військових.

Марш також відомий своїми книжками «Історії про життя, смерть і нейрохірургію», «Ні сонце, ані смерть» та «І наостанок», які вийшли українською у «Видавництві Старого Лева». А його роботі в Україні присвячений документальний фільм BBC «Англійський хірург».

Розмова буде про людяність, моральний вибір і те, як зберігати свободу та відповідальність у світі, який дедалі більше змінюють війна, насильство й політичні кризи.

Субота, 30 травня

Дискусія «Свобода і несвобода у полоні. Досліджуючи поневолених росіян»

Коли і де: 30 травня, 12:30, Літературна сцена

Розмова буде присвячена досвіду російського полону й тому, як війна змінює саме розуміння свободи.

У дискусії візьмуть участь журналіст Петро Яценко, парамедикиня Юлія «Тайра» Паєвська та правозахисник, журналіст і куратор фокус-теми цьогорічного Арсеналу Максим Буткевич, який провів у російському полоні два роки і чотири місяці. Модеруватиме зустріч письменниця й журналістка Анастасія Левкова.

Йтиметься і про різницю між російською системою утримання полонених та тим, як із військовополоненими поводиться Україна.

Саме Буткевич цього року сформулював фокус-тему фестивалю – «Нести свою свободу». Після полону, говорив він в одному з інтерв’ю, саме поняття свободи починає означати зовсім інше.

 «Культурна колонізація: страх, приниження і опір радянській імперії»

Коли і де: 30 травня, 14:00, Видавнича сцена

Історик і культуролог Радомир Мокрик представить на Книжковому Арсеналі нову книжку про російську культурну колонізацію України та спротив їй упродовж ХХ століття. Модеруватиме розмову журналіст, історик і військовослужбовець Вахтанг Кіпіані. Книжка вийшла у видавництві «Локальна історія».

У центрі дослідження – те, як Російська імперія та СРСР роками нав’язували українцям комплекс меншовартості, російську мову й викривлену версію української історії. Для Мокрика культура – не другорядна тема, а один із головних інструментів політичного контролю та експансії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як українців навчали “любити” Пушкіна — пояснює науковиця

Окремо автор говорить про шістдесятників, дисидентів і правозахисників, які в радянський період намагалися відстоювати українську ідентичність. Також у книжці йдеться про те, як радянські культурні міфи продовжували впливати на українське суспільство вже після 1991 року.

Це ще одна велика розмова Арсеналу про роль культури в російсько-українській війні – не лише теперішній, а й тій, що тривала десятиліттями до повномасштабного вторгнення.

 «Історія несвободи»

Коли і де: 30 травня, 15:30, Головна сцена

Американська історикиня та професорка Єльського університету Марсі Шор візьме участь у великій дискусії в межах фокус-теми цьогорічного Книжкового Арсеналу – «Нести свою свободу». Модеруватиме розмову соціолог і ректор Київської школи економіки Тимофій Брік.

Шор – одна з найвідоміших дослідниць історії Східної Європи та ХХ століття. У своїх роботах вона багато пише про тоталітаризм, пам’ять, політичне насильство й суспільства, які пережили диктатури та війни.

Тема дискусії добре вписується у фокус цьогорічного Арсеналу. Значна частина програми фестивалю побудована навколо розмов про колоніальне минуле, радянський досвід, полон, насильство й те, як суспільства намагаються зберігати свободу під час війни.

Український контекст давно став важливою частиною досліджень Марсі Шор. Тому її участь у програмі навряд чи буде суто академічною лекцією – радше ширшою розмовою про досвід Східної Європи після 2022 року.

 «Вісім розумних запитань про нашу перемогу». Розмова Вадима Карп’яка з Тарасом Чмутом

Коли і де: 30 травня, 18:00, Авторська сцена

Одна з головних дискусій Арсеналу про війну та майбутнє України – розмова журналіста й військовослужбовця Вадима Карп’яка з головою фонду «Повернись живим» Тарасом Чмутом. Співорганізатор події – 8 корпус ДШВ ЗСУ.

Під час повномасштабної війни Чмут став одним із найпомітніших публічних голосів у темі армії та забезпечення війська. Фонд «Повернись живим» займається підтримкою Сил оборони – від техніки й транспорту до навчальних програм для військових.

Завдяки постійному контакту з фронтом, військовими підрозділами та командуванням армії його публічні розмови часто виходять далеко за межі теми волонтерства. Йдеться і про стан армії, і про мобілізацію, і про те, як суспільство сприймає війну.

Неділя, 31 травня

Онлайн-лекція Славоя Жижека

Коли і де: 31 травня, 12:30, Головна сцена

Онлайн-лекція словенського філософа Славоя Жижека – одна з головних міжнародних подій цьогорічного Книжкового Арсеналу. Жижек давно став однією з найпомітніших постатей сучасної гуманітарної думки, а його публічні виступи регулярно виходять далеко за межі академічного середовища.

Окрім політичної теорії та філософії, Жижек відомий своїми культурологічними роботами й аналізом масової культури. Документальний фільм «Гід по кінематографу для збоченців» за його участі давно має культовий статус.

Від початку повномасштабної війни Жижек послідовно підтримує Україну. Він неодноразово виступав за посилення військової допомоги та називав український спротив боротьбою за збереження європейських цінностей.

Славой Жижек – словенський філософ і культуролог, один із найвідоміших сучасних інтелектуалів. Фото: goldendrum.com

 «Світ після стабільності: досліджуючи нову реальність»

Коли і де: 31 травня, 15:30, Головна сцена

Одна з ключових дискусій недільної програми буде присвячена світу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну та новим глобальним кризам, які за останні роки змінили міжнародну політику.

У розмові візьмуть участь старший аналітик фонду «Повернись живим» і консультант Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков, філософ і правник Олександр Комаров та директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос. Модеруватиме дискусію журналістка Тетяна Пушнова.

Йтиметься про нову глобальну нестабільність після російського вторгнення в Україну, конфлікти на Близькому Сході та кризу міжнародної системи безпеки. Учасники говоритимуть про те, як змінюється світовий порядок і як державам доведеться співіснувати у світі постійних воєнних і політичних потрясінь.

«Свобода як шлях». Публічна розмова із Максимом Буткевичем

Коли і де: 31 травня, 18:30, Головна сцена

Одна з центральних подій усього Книжкового Арсеналу 2026 – велика публічна розмова з Максимом Буткевичем, правозахисником, журналістом, військовослужбовцем і куратором фокус-теми фестивалю «Нести свою свободу». Модеруватиме зустріч директорка Мистецького Арсеналу Олеся Островська-Люта.

Після початку повномасштабної війни Буткевич пішов добровольцем до війська, а згодом провів понад два роки у російському полоні. Після повернення він став одним із ключових публічних голосів у розмові про свободу, людську гідність і досвід несвободи під час війни.

Розмова буде присвячена не лише полону, а й самому розумінню свободи як особистого вибору й відповідальності. Для цьогорічного Арсеналу ця тема стала наскрізною – від дискусій про радянське минуле й культурну колонізацію до розмов про сучасну війну, полон і право людини залишатися собою навіть у крайніх обставинах.