Масована атака РФ 1 вересня стала шостим днем поспіль, коли російські війська завдають ударів по Києву та області. Після обстрілу 27 серпня Росія майже безперервно запускає по столичному регіону безпілотники, значна частина яких є реактивними. У ніч проти 1 вересня до атак дронами додалися балістичні та крилаті ракети.

Дані про наслідки атаки ще уточнюються.

Explainer зібрав підтверджену інформацію про перебіг удару, загиблих, постраждалих і руйнування, а також пояснює, як ця атака пов’язана з новою російською тактикою тривалого виснаження столиці.

Як відбувалася атака 1 вересня

Основна фаза атаки на Київ і область почалася близько 02:10. Повітряні сили попередили про загрозу застосування балістичного озброєння та швидкісні цілі, які одна за одною рухалися в напрямку столиці. Після цього в Києві пролунали кілька серій вибухів.

Одночасно з акваторії Чорного моря на північ рухалися крилаті ракети «Калібр». Частина ракет пройшла через південь Київської області та змінила курс у напрямку столиці.

Близько 02:35 до Києва зі сходу наблизилися реактивні безпілотники. Невдовзі Повітряні сили знову повідомили про швидкісні цілі, які рухалися в напрямку Києва та області. Таким чином Росія одночасно поєднала кілька засобів повітряного нападу: балістичні й крилаті ракети та реактивні дрони.

Після 03:00 Повітряні сили оголосили відбій ракетної загрози. Основна фаза комбінованої атаки тривала близько години.

Чим Росія атакувала та що відомо про роботу ППО

Під час атаки Росія застосувала балістичні ракети, крилаті ракети «Калібр» і реактивні безпілотники. Повітряний напад відбивали сили протиповітряної оборони, у Києві та області неодноразово було чути вибухи.

Станом на ранок Повітряні сили ще не оприлюднили підсумкових даних про кількість запущених і знищених цілей.

Що відомо про загиблих і постраждалих

За оновленими даними, у Києві та області загинули щонайменше восьмеро людей.

У Києві внаслідок балістичного удару по залізничній інфраструктурі загинули семеро людей. Шестеро з них були працівниками «Укрзалізниці». Ще один співробітник компанії перебуває в лікарні з пораненнями.

У Борисполі загинула одна людина. Дев’ятеро постраждали, серед них дитина. Усім травмованим надають медичну допомогу.

Інформацію про загиблих і постраждалих продовжують уточнювати.

Де зафіксували руйнування в Києві

Росія прицільно вдарила балістичними ракетами по залізничному депо та інших об’єктах «Укрзалізниці» в Києві. На території підприємства вщент зруйновано цех, виникло кілька пожеж. Десятки працівників устигли перейти в укриття.

Через наслідки удару рух на двох залізничних перегонах тимчасово закривали. Згодом його відновили.

КМВА також повідомляла про пожежу на території нежитлового сектору в Дніпровському районі. Інформація про загоряння житлового будинку, яку поширили під час атаки, не підтвердилася.

Що відомо про наслідки атаки на Київщині

Основні підтверджені наслідки зафіксували у Борисполі. Внаслідок удару пошкоджено п’ятиповерховий житловий будинок, а на парковці поруч загорілися автомобілі. Пожежу ліквідували, із будинку евакуювали 48 людей.

Біля житлового будинку постраждали восьмеро людей, серед них дитина. Ще одного пораненого виявили на території пошкодженого підприємства, де загинула одна людина. Таким чином загальна кількість постраждалих у Борисполі зросла до дев’яти.

На місцях ударів працюють рятувальники, медики та поліцейські. Вони ліквідовують наслідки атаки й фіксують пошкодження.

Як Росія змінила тактику ударів по Києву

Зміна російської тактики полягає не лише у збільшенні кількості безпілотників, а й у тривалості та ритмі атак. Замість однієї великої нічної хвилі Росія запускає невеликі групи дронів упродовж дня і ночі. Через це повітряні тривоги можуть повторюватися багато разів або тривати годинами.

За словами Володимира Зеленського, лише за чотири дні Росія запустила по Україні майже 1500 дронів, близько 800 із них були реактивними. Значну частину цих атак спрямували на Київ і область.

Речник Повітряних сил Юрій Ігнат повідомив, що в липні Росія застосувала вп’ятеро більше реактивних безпілотників, ніж у червні. Вони швидші за звичайні «шахеди», тому їх складніше виявляти та перехоплювати. Для знищення таких цілей доводиться частіше залучати бойову авіацію та зенітні комплекси.

Зростання кількості атак пов’язане з нарощуванням російського виробництва. За оцінкою радника президента Сергія Бескрестнова, у липні Росія застосувала проти України близько 1500 реактивних «шахедів», а в серпні — вже понад 2500. Він зазначив, що ці дрони запускають майже одразу після виготовлення, без тривалого накопичення на складах. Це дозволяє Росії підтримувати високу інтенсивність ударів і продовжувати атаки хвилями протягом кількох діб.

Тривалі атаки змушують ППО постійно стежити за повітряним простором і витрачати більше ресурсів на перехоплення. Одночасно багаторазові тривоги зупиняють рух транспорту через мости, переривають роботу магазинів, закладів і підприємств та ускладнюють пересування містом. За оцінкою The Wall Street Journal, Росія намагається одночасно виснажувати українську протиповітряну оборону й порушувати повсякденне життя великих міст.