Повномасштабна війна поставила Україну перед безліччю нових викликів, один із яких – проходження опалювального сезону в умовах бойових дій, ракетних обстрілів РФ та спровокованої агресором енергетичної кризи в Європі.
У владі неодноразово попереджали українців, що майбутня зима буде чи не найважчою за всю історію незалежності України.
Explainer розповідає, які виклики стоять перед Україною в опалювальному сезоні 2022-2023, до чого готуватися українцям та як можна утеплити своє помешкання.
Найскладніший в історії опалювальний сезон
Ще на початку літа президент України Володимир Зеленський заявив, що наступний опалювальний сезон через повномасштабну агресію РФ буде найскладнішим за всі роки незалежності.
На цьому ж неодноразово наголошував і очільник Кабінету міністрів Денис Шмигаль.
Витрати місцевої влади на підготовку до опалювального сезону віднесли до пріоритетів фінансування з держбюджету.
7 червня уряд створив штаб для підготовки до опалювального сезону 2022/23 в умовах воєнного стану, який очолив міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов. Серед завдань штабу – збалансування енергосистеми України, ремонт та модернізація обладнання і мереж (ТЕС, ТЕЦ, котелень, зокрема зруйнованих та пошкоджених російськими ударами), накопичення енергоносіїв для проходження зими.
Тоді ж було визначено необхідні обсяги газу та вугілля. За розрахунками Кабміну, Україні до старту опалювального сезону потрібно накопичити щонайменше 19 млрд куб. м “блакитного палива”, щоб підстрахуватися на випадок критичних ситуацій.
Об’єми вугілля на складах хочуть довести до мінімум 2,5 млн тонн.
Газ та вугілля українського видобутку вирішено тимчасово не експортувати за кордон, а спрямовувати на внутрішні потреби.
Станом на 30 серпня на складах вдалося накопичити 2 млн тонн вугілля, а в підземних сховищах – 13 млрд кубів газу.
На середину серпня в уряді звітували про готовність до опалювального сезону на рівні 73%. Зокрема, стан готовності об’єктів житлового фонду становив 72%, а теплових мереж – 74%. А 27 серпня Денис Шмигаль повідомив про 75% готовності до зими.
Коли стартує опалювальний сезон
Опалювальний сезон в Україні стартує, коли температура повітря надворі впаде нижче 8°С.
У міністерстві пояснили, що опалювальний сезон можна розпочинати не пізніше, ніж коли протягом трьох діб середня температура повітря опускається до +8°С та нижче. Вимкнуть опалення не раніше, ніж коли протягом трьох діб середня температура перевищить +8°С.
Рішення про старт та завершення опалювального сезону ухвалюють органи місцевого самоврядування.
Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов, своєю чергою, інформував, що опалення в Україні традиційно увімкнуть після 15 жовтня, з урахуванням погодних умов.
Готуйте ковдри – чи буде тепло в домівках українців
В українській владі вже неодноразово попереджали українців, що на зиму варто запасатися теплими речами та утеплювати помешкання, оскільки в будинках може бути прохолодно.
Зокрема, мер Києва Віталій Кличко закликав мешканців столиці готувати теплий одяг та ковдри.
– Ми зробимо все можливе і неможливе, що залежить від нас, щоб в оселях було тепло. Але прошу кожного підготувати теплий домашній одяг, теплі ковдри, тому що не виключаємо, що температура в домівках буде на декілька градусів нижчою за норму. Норма – 21 градус, а може бути 19 чи 18, – заявив Кличко в нещодавньому інтерв’ю виданню Бабель.
Столична влада не виключає, що взимку можуть бути терористичні акти, атаки РФ по газонасосних станціях, перебої з електропостачанням. Тож у Києві запасаються генераторами та паливом до них, щоб у критичних ситуаціях забезпечити електрикою принаймні лікарні, дитсадки та школи.
Про те, що на українців, імовірно, чекає найхолодніша зима за останні десятиліття, повідомив британському виданню The Guardian голова правління НАК “Нафтогаз України” Юрій Вітренко. За його словами, цього року термостати в централізованих системах опалення мають бути увімкнені пізніше, ніж зазвичай, а згодом раніше вимкнені. Тобто опалювальний сезон може стартувати пізніше та завершитися раніше, ніж у попередні роки.
Вітренко уточнив, що температура повітря в приміщеннях коливатиметься в межах 17–18°C, що приблизно на чотири градуси нижче норми. У зв’язку з цим він також порадив українцям запастися ковдрами та теплим одягом на випадок, коли температура на вулиці впаде до -10°C і нижче.
У Кабміні влітку активно обговорювали можливість зниження мінімальної температури в житлових приміщеннях у зимовий період для економії енергоресурсів та аналізували досвід країн Європи. За даними деяких ЗМІ, температурний мінімум могли встановити на рівні 16°C.
Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов закликав “відвикнути жити взимку з відкритими вікнами та обігрівати вулицю”.
– Вважаємо, що оптимальна температура в оселі має коливатися в межах 18-20 градусів, але в жодному разі не нижче 16 градусів. Як в ощадливих країнах розвинутої Європи. Як ми переживемо цю зиму – залежить від кожного із нас, – наголошував Чернишов.
Однак, схоже, в уряді все ж вирішили, що в помешканнях українців взимку має бути не менше 18°C. У Мінрегіоні з посиланням на діючі норми зазначили, що температура повітря, за умови утеплення житлових приміщень, повинна становити +18°С, а в наріжних кімнатах – +20°С.
– У разі відхилення від цих показників теплопостачальна організація зобов’язана зробити перерахунок плати за період такого відхилення, – уточнили у відомстві.
Що буде з тарифами?
Повномасштабна військова агресія Росії суттєво знизила платоспроможність українців. А підвищення комунальних тарифів лише погіршило б ситуацію та спровокувало б зростання заборгованості. Тож в Україні вирішили зафіксувати тарифи на опалювальний сезон 2022/23, щоб стримати їх від зростання.
Так, у липні Кабмін зафіксував ціну природного газу для виробників теплової енергії на рівні 7,42 грн за кубометр при наданні послуг населенню. Такий крок мав дозволити місцевій владі не підвищувати тарифи на тепло та гарячу воду. Для бюджетних установ тариф зафіксовано на рівні 16 390 грн за тисячу кубів з ПДВ. Постачання природного газу виробникам теплової енергії гарантували до 31 березня 2023 року.
Згодом Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 7427, який:
- Забороняє підвищувати тарифи на теплову енергію, послуги з постачання тепла та гарячої води для всіх категорій споживачів.
- Забороняє підвищувати тарифи на послуги з розподілу природного газу.
- Фіксується і ціна на природний газ для побутових споживачів та виробників теплової енергії для населення: тариф не може перевищувати вартість “блакитного палива”, яка діяла до повномасштабної війни (станом на 24 лютого 2022 року).
- Запроваджується заборона для постачальників природного газу примушувати побутового споживача до сплати заборгованості.
Мораторій (замороження комунальних тарифів) діятиме під час воєнного стану та протягом шести місяців після його завершення. Різницю в тарифах компенсують постачальникам коштом держбюджету. Документ уже підписав президент Володимир Зеленський, і він набув чинності.
Варто зазначити, що майже 98% побутових споживачів газу зараз є клієнтами компанії “Нафтогаз України” (як постачальника останньої надії) з ціною 7,96 грн за кубометр. Ще 10 постачальників газу пропонують ціну від 7,70 грн до 9,99 грн за кубометр (згідно з даними інформаційно-консультаційного центру ГазПравда).
Тож опалювальний сезон має пройти без підвищення тарифів на газ, тепло та гарячу воду.
Вартість електроенергії для побутових споживачів є фіксованою та залежить від обсягу споживання за місяць:
- до 250 кВт-год – 1,44 грн/кВт-година;
- понад 250 кВт-год – 1,68 грн/кВт-год.
У квітні Кабінет міністрів продовжив дію цих тарифів на електроенергію до 31 жовтня 2022 року (постанова № 453).
Найскладніший опалювальний сезон: які виклики стоять перед Україною
Майбутній опалювальний сезон буде дуже складним як в Україні, так і в Європі, з огляду на повномасштабну війну та енергетичний шантаж країни-агресора РФ, яка уже періодично вимикає газовий кран для європейських країн.
Тож варто готуватися до різних, навіть найгірших сценаріїв. Серед ключових викликів для України – пошкоджена та зруйнована під час російських обстрілів критична інфраструктура, накопичення достатньої кількості енергоресурсів та загроза нових атак РФ на інфраструктурні об’єкти (котельні, ТЕЦ, ТЕС) взимку.
Зруйнована інфраструктура
Ще на початку літа в уряді поінформували, що російська армія зруйнувала понад 200 котелень, завдала значної шкоди Кременчуцькій, Чернігівській, Охтирській, Луганській та Сєвєродонецькій ТЕЦ. Крім того, були пошкоджені сотні ліній електропередач і трансформаторні підстанції. На ремонт трьох теплоелектроцентралей (ТЕЦ) у Чернігові, Охтирці та Кременчуці Кабмін виділив майже 300 млн грн. Відновлювальні роботи розпочалися й на інших пошкоджених об’єктах.
Уже на початку липня під час Конференції з відновлення України в Лугано (Швейцарія) Денис Шмигаль визнав, що не у всіх населених пунктах вдасться поновити централізоване теплопостачання до зими, оскільки деякі інфраструктурні об’єкти потрібно відбудовувати з нуля. У зв’язку з цим в Україні почали створювати запас модульних котелень, генераторів та установок для очищення питної води. На формування запасу резервного обладнання виділено 1,4 млрд грн.
Станом на 11 серпня повідомлялося про пошкодження та руйнування 327 об’єктів критичної інфраструктури в сфері теплопостачання: 316 котельних, 10 ТЕЦ та 1 ТЕС. На той момент вдалося відновити 158 об’єктів (48,3% від загальної кількості тих, що постраждали під час війни).
Варто також пам’ятати, що війська РФ окупували Запорізьку атомну електростанцію та Каховську гідроелектростанцію. ЗАЕС окупанти періодично відключають від енергосистеми України, що створює додаткові ризики не лише для проходження зимового сезону, а й в сфері радіаційної безпеки.
За даними Міненерго, внаслідок повномасштабної агресії РФ були зруйновані чи окуповані близько 30% українських потужностей сонячної генерації, до 90% – вітрової, 30,1% – потужностей ТЕЦ і ТЕС.
Накопичення енергоресурсів
Тоді як накопичення вугілля, схоже відбувається за графіком, із “блакитним паливом” ситуація складніша. Наразі в сховищах вдалося накопичити близько 13 млрд кубів газу із задекларованих як мінімально необхідні 19 млрд.
Голова правління НАК “Нафтогаз України” Юрій Вітренко вважає, що до початку опалювального сезону навряд чи вдасться накопичити таку кількість “блакитного палива” у підземних сховищах. За його словам, Україні доведеться імпортувати додатково від 4 до 6 млрд кубометрів газу
Україна виробляє близько 60% необхідного газу, а решту імпортує за ринковими цінами. За оцінками Вітренка, цього року потрібно близько $10 млрд на імпорт газу.
– Без (західної, – Ред.) фінансової підтримки нам не вистачатиме газу, і це означатиме, що в нас будуть дуже високі ризики виходу з ладу енергосистеми… [Без імпорту газу] у великих частинах України будуть відключення світла, – наголосив Вітренко в інтерв’ю The Guardian.
Резерв газу може знадобитися і для покриття потреб енергетики під час зими. Наприклад, через обстріли РФ можуть виникнути логістичні проблеми з доставкою вугілля на теплогенеруючі підприємства. В таких випадках газ буде альтернативним видом палива.
Кабмін влітку ініціював звернення до США щодо надання Україні “газового ленд-лізу” для стабільного проходження опалювального сезону. Проте наразі не зрозуміло, чи матиме ця історія якесь продовження.
Додатковий ризик полягає в тому, що Росія може ще більше скоротити постачання газу до Європи, що зробить вартість “блакитного палива” ще дорожчою.
Загроза ракетних ударів РФ
Не варто забувати про загрозу можливих надзвичайних ситуацій внаслідок обстрілів РФ. Наприклад, якщо окупанти націляться на важливу газову інфраструктуру України чи критичну енергетичну інфраструктуру (ТЕЦ, ТЕС).
Зокрема, близько половини газових родовищ України знаходяться в Харківській області, неподалік від лінії фронту.
– Цей опалювальний сезон без перебільшення стане найскладнішим в історії незалежної України. Головний ризик – це терористичні акти Росії проти критичної інфраструктури, – наголошував нещодавно прем’єр Денис Шмигаль.
На цьому тлі стартувала обов’язкова евакуація для мешканців підконтрольних Києву територій Донецької області. Регіон перебуває на межі гуманітарної катастрофи через активні бойові дії та зруйновану інфраструктуру. Централізованого опалення там взимку швидше за все не буде.
Таку ж евакуацію можуть організувати з деяких районів Харківської, Миколаївської та Запорізької областей.
Проте складною ця зима буде не лише на прифронтових територіях України, а й у тилу. Наприклад, Київ збирається придбати пересувні мобільні котельні як резервне джерело тепла на випадок надзвичайних ситуацій. У першу чергу їх використовуватимуть для лікарень, дитсадків, шкіл та пунктів обігріву. Крім того, столиця придбала запас резервного палива для ТЕЦ і генератори.
У Департаменті освіти КМДА не виключають, що початок канікул у школах столиці можуть пересунути з осіннього періоду на зимовий.
А влада Львова закликала містян запастися електрочайниками, електроплитами, сухим спиртом, за допомогою якого можна підігравати їжу, світильниками, що працюють на батарейках. ОСББ у місті закуповують “буржуйки”, оскільки це єдине, що може залишитися, якщо все інше не працюватиме. Крім того, людям радять купувати дрова.
Як мешканцю міста утеплитися до зими
Попри пропозиції запасатися “буржуйками” та дровами до них, використовувати їх у багатоквартирних будинках небезпечно, оскільки це може спровокувати пожежу.
Натомість українцям радять прості методи утеплення:
- Слід перевірити та відрегулювати пластикові вікна, стан ущільнювача на них (за потреби замінити його). Дерев’яні вікна можна утеплити за допомогою ущільнювача на клею. А щоб зменшити тепловтрати через скло, можна проклеїти на нього спеціальну термоплівку, яка створить додатковий теплоізолюючий шар.
- Варто перевірити, чи щільно зачиняються двері, чи немає протягів. Утеплити їх можна за допомогою ущільнювача, проклеївши його по периметру дверного полотна. Двері можна утеплити як зсередини, так і ззовні. А щільніше їх зачиняти допоможуть дверні дотягувачі. Саме через двері квартира може втрачати до 15% тепла через протяги та погану теплоізоляцію.
- Потрібно також перевірити, чи щільно закриваються балконні й міжкімнатні двері. В разі необхідності можна утеплити і їх.
- Для підвищення тепловіддачі батарей їх потрібно раз на 3-4 роки промивати. Можна встановити терморегулятор (якщо дозволяє конструкція батарей), що дозволить регулювати подачу тепла залежно від температури надворі. За батареєю фахівці рекомендують встановити тепловідбивний екран. А простір перед радіаторами потрібно звільнити, щоб не перекривати тепло.
- Зберегти тепло в кімнаті допоможе засклений балкон.
- Слід перевірити, в якому стані перебувають вікна та двері в під’їзді, подбати про їх ремонт чи утеплення. Це, зокрема, стосується вікон на сходових клітинах. В ідеалі на вікнах можна встановити енергоефективні склопакети. Якщо ж такої можливості немає – утеплити їх за допомогою ущільнювача, герметика, віконної плівки. Вхідні двері мають добре зачинятися, щоб не було протягів.
- Окрему увагу варто звернути на горище та підвал, за можливості усунути там щілини та утеплити. Експерти радять утеплювати перекриття між поверхом та підвалом, робити теплоізоляцію стін підвалу та цоколя вище рівня ґрунту. Для термоізоляції горища можна використовувати мінеральну вату, спінений пінополіуретан тощо. Ці заходи дозволять зменшити тепловтрати в будинку на 15-20%.
- Утеплення фасаду будинків та встановлення ІТП (індивідуальних теплових пунктів) є дороговартісним, але найбільш дієвим способом заощадити тепло взимку. Ці заходи сумарно дозволять оптимально використовувати та зберігати до 50% тепла.
Крім того, слід обов’язково перевірити стан тепломереж у своєму будинку, оскільки саме на них взимку буде найбільше навантаження. Для цього варто звернутися в ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирного будинку), якщо воно є, чи до органів місцевої влади.
Не варто також забувати про електричні обігрівачі, теплі ковдри, теплий багатошаровий одяг для дому чи термоодяг.
Під час холодів можна користуватися грілками, щоб зігріти ліжко перед сном чи покласти під ноги. Важливо подбати і про наявність термоса з гарячою водою, який особливо стане в нагоді за умови відключення світла.
Щоб знизити втрату тепла в помешканні, рекомендують на ніч щільно закривати штори та жалюзі. А вдень – навпаки відкривати, особливо в сонячну погоду.
Тепловитрати через підлогу допоможе знизити товстий килим.
Більша частина тепла з квартири втрачається через двері, вікна, стелю, зовнішні стіни. Тож здійснивши нескладні кроки з утеплення, можна створити в своєму помешканні значно комфортніші умови взимку.
