На 80-й Генасамблеї ООН у Нью-Йорку Дональд Трамп раптово зробив те, чого від нього ніхто вже не чекав. У той час, коли ще в серпні він натякав на «мир в обмін на території», тепер президент США заявив, що Україна, за підтримки ЄС, «може повернути всю свою територію в початковому вигляді». Більше того – назвав російську армію «паперовим тигром».
Ця зміна тону стала однією з головних подій дня і одразу викликала питання: чи справді Вашингтон готується посилити підтримку України, як відреагують союзники по НАТО, і що це означає для Москви.
Explainer пояснює: що саме сказав Трамп, чому він змінив риторику, як це сприйняли Київ і європейські столиці та які сценарії відкриваються далі.
Що сталося?
23 вересня 2025 року, під час 80-ї Генасамблеї ООН у Нью-Йорку, Дональд Трамп виступив із короткою заявою після зустрічі з Володимиром Зеленським. У публікації в соцмережі Truth Social він написав, що з фінансовою підтримкою Європейського Союзу Україна «зможе боротися і повернути всю територію у первісному вигляді». У тому ж повідомленні Трамп назвав російську армію «паперовим тигром» і додав, що в Росії «вже стоять черги за бензином».
Окремо президент США уточнив: Вашингтон постачатиме зброю країнам НАТО, «а далі – на їхній розсуд». Це означає, що формально допомога йде через Альянс, а не напряму до України.
Того ж дня, відповідаючи на запитання журналістів, Трамп погодився, що союзники по НАТО мають право збивати російські літаки, якщо ті порушують їхній повітряний простір. Контекстом стали два інциденти: масовий проліт російських дронів над Польщею тиждень тому та порушення кордону Естонії російськими винищувачами.
Для європейських союзників ці заяви стали знаком того, що їхні багатомісячні зусилля не були марними. «Він зробив дуже сильну заяву, якої ми раніше не чули, тому це дійсно показує, що ми маємо однакове розуміння», — зазначила прем’єрка Естонії й головний дипломат ЄС Кая Каллас.
Після цих заяв Трампа у медіа з’явилися припущення, що Білий дім фактично виходить з переговорного процесу. Сам Зеленський у коментарях пояснив: нові слова Трампа не означають розриву з переговорним треком. Він назвав риторику президента США «великим зрушенням», але підкреслив, що адміністрація все одно зберігає дипломатичний канал і не відмовляється від ідеї політичного врегулювання.
Що це все може означати?
Український політолог Володимир Фесенко вважає зустріч Трампа й Зеленського на Генасамблеї ООН найбільш позитивною за весь час другого президентства американського лідера. Він підкреслює: уперше з боку Трампа прозвучала формула про можливість повного відновлення території України. Це важлива зміна тону, але Фесенко застерігає: не варто сприймати її як остаточний розворот у стратегії США.
«Швидше йдеться про тактичний крок і спосіб тиску на Кремль, ніж про системне рішення», — пояснює експерт.
На його думку, риторика президента США водночас спрямована на Москву й Захід: сигналізує про слабкість російської економіки, але уникає прямих обіцянок нових санкцій чи більшої фінансової участі Америки.
До цієї оцінки долучається й Остап Яриш, член адвокаційної команди Razom for Ukraine у Вашингтоні. «Вчорашня заява Дональда Трампа про Україну — найбільш прихильна з усіх, які ми чули дотепер», — зазначає він. Утім, Яриш наголошує: говорити про зміну стратегії Білого дому чи радикальний зсув у думках президента поки зарано.
Він звертає увагу, що формулювання Трампа звучать навіть пряміше, ніж більшість заяв Джо Байдена. Суть їх у тому, що за умов потужної допомоги Європи та НАТО Україна здатна перемогти й повернути всі окуповані території, тоді як США продовжать постачати зброю. Росія ж у цьому дискурсі постає «паперовим тигром» із розбитою економікою. Важливо й те, що ці меседжі не обмежилися соцмережами: під час зустрічі з Еммануелем Макроном у Нью-Йорку Трамп підтвердив, що справді вірить у написане.
Разом із тим, Яриш пропонує дивитися ширше — на динаміку позицій президента США. Ще кілька тижнів тому він стверджував, що Україна не здатна перемогти і мусить поступитися територіями заради миру. Раніше ж, навпаки, лунали жорсткі сигнали на адресу Кремля — від переміщення ядерних субмарин до обіцянок санкцій. А потім була зустріч на Алясці, де Путін отримав червону доріжку. Такі коливання роблять нинішню заяву позитивною для Києва, але водночас ставлять питання про її довгостроковість.
«Це матиме значення лише тоді, коли разові меседжі перетворяться на послідовну риторику і коли її підхопить найближче оточення президента — Венс, Рубіо, Геґсет, — трансформувавши її в політику та конкретні дії», — підкреслює Яриш.
Додаткове світло на зміну риторики Трампа проливає Sky News, вказуючи на низку чинників.
По-перше, військові та економічні реалії. Москва платить дедалі вищу ціну за війну — і людську, і фінансову. Сам Дональд Трамп визнав, що Росія має «серйозні економічні проблеми», а стійкість України довела: за умови підтримки союзників неможливе може стати можливим.
По-друге, тиск союзників. Європейські лідери активно працювали у Вашингтоні, переконуючи президента США утриматися від надмірних поступок Кремлю. Паралельно країни НАТО збільшили допомогу Києву, що послабило аргумент Трампа про «надмірний тягар для Америки». Показово, що він навіть схвалив право європейських союзників збивати російські літаки, які порушують їхній повітряний простір.
По-третє, внутрішня політика. Трамп перебуває під тиском критики в США через «м’яке ставлення» до Кремля. Демонстрація жорсткішої позиції щодо України допомагає йому консолідувати підтримку серед республіканців і водночас апелювати до поміркованих виборців, які розглядають допомогу Києву як тест надійності американського лідерства.
Нарешті, Sky News нагадує про характерний для Трампа стиль ведення переговорів. Розмови про компроміс із Москвою могли бути тактикою для запуску діалогу, але коли Кремль відмовився поступатися, риторика президента змістилася у бік підтримки України.
Усі ці оцінки сходяться в одному: Дональд Трамп справді зробив риторичний розворот, і це створює для Києва нові можливості. Але його сталість залежатиме від того, чи підкріпляться слова реальними кроками — санкціями, фінансуванням і зброєю.
Чому це важливо?
Для Києва слова Дональда Трампа стали несподіваним ресурсом у дипломатичній грі. Сам факт, що американський президент публічно визнав можливість повернення всіх територій, створює додатковий аргумент у спілкуванні Зеленського з партнерами. Це дозволяє українській стороні показати, що навіть у Вашингтоні зміщується тональність, і отже — підтримка України може бути ширшою, ніж ще кілька тижнів тому. Водночас брак конкретних рішень з боку США залишає Київ у підвішеному стані: дипломатичний козир є, але його сила залежить від того, чи перетвориться він на реальну політику.
Для Європи наслідки більш відчутні. Дональд Трамп фактично озвучив очікування, що саме Брюссель має взяти на себе основний фінансовий тягар війни. Це збільшує тиск на уряди, які вже балансують між внутрішньою втомою від війни та необхідністю демонструвати жорстку лінію проти Кремля. Особливо це стосується Німеччини та Франції, де питання оборонних витрат дедалі частіше стає предметом політичних суперечок.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найбільша ганьба США: переговори на Алясці закінчились нічим
Для НАТО риторика Трампа стала підтвердженням: Сполучені Штати не блокуватимуть більш рішучих дій союзників на східному фланзі. Його схвалення права збивати російські літаки й дрони, що порушують повітряний простір, надає політичне прикриття Варшаві, Таллінну чи Вільнюсу, які давно закликали до чіткіших правил реагування. Водночас формула «зброя для Альянсу» показує, що Вашингтон віддає ініціативу партнерам, дистанціюючись від ролі безпосереднього арбітра.
Іншими словами, заява Трампа стала важливою не лише для України. Вона вивела на поверхню питання про баланс сил у самому західному таборі: Київ отримав новий дипломатичний аргумент, Європа — нові зобов’язання, а НАТО — ширший простір для маневру. А от Сполучені Штати, попри гучні слова президента, залишили за собою право спостерігати з боку, дозволяючи іншим нести основний тягар.
