Одеський кінофестиваль-2025 стартував у Києві й одразу заявив про себе як одна з головних культурних подій осені. З 24 вересня до 4 жовтня на глядачів чекають десятки прем’єр, нагороди «Золотий Дюк» і довгоочікувані зустрічі з режисерами та акторами. Програма поєднує національні й міжнародні конкурси, документальне кіно, експерименти зі штучним інтелектом і найгучніші європейські фестивальні хіти.
Explainer обрав 12 стрічок, які вже зараз називають головними подіями фестивалю. Від поетичних історій про війну в Україні до провокаційних європейських драм і космічних антиутопій – цей набір точно не залишить байдужими. І головне: у матеріалі ви знайдете, де й коли їх можна побачити.
«Позивний “Артист”»
Режисер: Максим Тузов
Показ: 25 вересня, 18:00, кінотеатр «Жовтень»
Відомий український актор Олександр Печериця 24 лютого мав вирушити на гастролі з виставою «Украдене щастя». Але замість сцени він обрав фронт – узяв до рук зброю і став на захист України.
Документальна стрічка Максима Тузова «Позивний “Артист”» показує життя Печериці на двох фронтах – війни та мистецтва. Між ротаціями й відпустками актор виходив на сцену, проводив концерти, навчався на військового психолога. Камера супроводжувала його у театрі, вдома з родиною і на службі.
«Раніше я грав ролі інших, а тут довелося грати самого себе – точніше, навіть не грати», – зізнається актор. Фільм стає розмовою про подвійність існування: як в одній людині уживаються митець і військовий, батько й захисник.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Венеційський кінофестиваль: 10 фільмів, які ви просто повинні переглянути
Для Тузова, який уже привернув увагу міжнародної кіноспільноти своїми роботами («Праведник», «Допельгангер», новела «Кролик, або Туди і Звідти» в антології «Війна очима тварин»), ця робота – водночас продовження документальної лінії та особистий пошук відповідей про ціну мистецтва й життя під час війни.
«Татова колискова»
Режисерка: Леся Дяк
Показ: 25 вересня, 20:00, кінотеатр «Жовтень», зал «Кіноман»
У центрі документальної стрічки – Сергій, ветеран, який після фронту намагається відновити зв’язок із родиною. Його дружина Надія та троє синів – Сашко, Артем і Нікіта – стають для нього водночас джерелом радості й болючим нагадуванням про пережиті втрати.
Фільм починається як історія про адаптацію ветерана до мирного життя, але несподівано змінює оптику: камера обертається на саму режисерку. Дяк включає власний досвід стосунків із ветераном, створюючи простір для відкритого діалогу про любов, травми й відповідальність.
«Татова колискова» – це щире кіно, яке не ховає складних питань. Як повернутися до близьких після війни? Як знову довіритися любові? І чи можливо взагалі залишитися тією самою родиною?
Цей фільм – про силу людських стосунків, які навіть у тіні війни здатні співати тиху колискову.
«Перетин часів»
Режисер: Седрік Клапіш
Показ: 26 вересня, 18:30, кінотеатр «Оскар», зал «Венеція»
Французький майстер Седрік Клапіш, відомий своїми хітами «Париж» та «Китайська головоломка», привозить до Києва нову стрічку – сімейну драму з елементами фентезі «Перетин часів».
Тридцять далеких родичів дізнаються, що успадкували старий будинок у Нормандії. Чотири з них – Себ, Абдель, Селін та Ґі – вирушають провести інвентаризацію і раптово потрапляють у кінець XIX століття. Там вони зустрічають свою пращурку Адель, яка колись втекла до Парижа у пошуках нової епохи – індустріальної революції, імпресіонізму, винаходу фотографії.
Клапіш майстерно зіштовхує два світи – сучасність і 1895 рік – показуючи, як технології та культура змінюють людські стосунки. Це кіно про спадщину, сім’ю й нематеріальні цінності, які переживають час. Після Каннського позаконкурсного відбору «Перетин часів» отримав високі відгуки критиків – і тепер стане однією з головних європейських прем’єр на Одеському кінофестивалі.
«Альфа» (Alpha)
Режисерка: Жюлія Дюкурно
Показ: 27 вересня, 19:00, кінотеатр «Жовтень», зал «Гегемон»
Після шокуючого «Титану», що здобув «Золоту пальмову гілку» у Каннах 2021 року, Жюлія Дюкурно повертається з новим фільмом – тривожною драмою «Альфа». Це історія тринадцятирічної дівчини, яка після нічної вечірки повертається додому з татуюванням і ризиком заразитися смертельним вірусом, що перетворює людей на мармурові статуї.
Дюкурно знову досліджує межі людського тіла і стигми. Мати Альфи – лікарка, яка вже бачила наслідки пандемії, – намагається врятувати доньку, водночас борючись із власним минулим і залежним братом. У центрі сюжету – не лише вірус, а й глибокий конфлікт поколінь, теми стигматизації та болісні питання співзалежності.
Жорстке й водночас чутливе кіно, де жахи стають метафорою для реальних травм. «Альфа» продовжує лінію режисерки – провокувати й кидати виклик глядачам, залишаючи після себе більше запитань, ніж відповідей. Один із найгостріших і найочікуваніших показів цьогорічного Одеського кінофестивалю.
«Уламки світла» (Shards of Light)
Режисери: Міла Тешаєва, Маркус Ленц
Показ: 27 вересня, 19:30, кінотеатр «Жовтень», зал «Кіноман»
Документальна стрічка «Уламки світла» розповідає про мешканців Бучі, Ірпеня та Бородянки, які після російської окупації намагаються відбудувати міста й власні життя. Молодята, школярка, міський посадовець і літня жінка – кожен із них має свою травму, але водночас зберігає крихітну іскру надії.
Знімальна група вперше потрапила до Бучі у березні 2022 року – одразу після деокупації. Камера зафіксувала «нульовий час» – момент, коли люди виходили зі сховків і вперше бачили масштаби злочинів. Протягом трьох років фільм простежує шлях п’ятьох героїв: від шоку й болю – до пошуку справедливості та бажання жити далі.
Для Тешаєвої та Ленца це вже друга робота про Бучу. Їхній попередній фільм When Spring Came to Bucha здобув міжнародні нагороди, серед яких – премія HotDocs та Ґрімме-прайс. «Уламки світла» продовжує цю лінію – чесно і болісно документуючи життя людей у суспільстві, що змінюється війною.
Це кіно не про темряву – воно про світло, яке, попри все, проривається крізь найстрашніші випробування.
«Сповнені любов’ю» (Matters of the Heart / Fuld af kærlighed)
Режисерка: Крістіна Розендаль
Показ: 27 вересня, 14:15, кінотеатр «Жовтень», зал «Кіноман»
Данська режисерка Крістіна Розендаль у новій драмі переносить на екран болючий досвід власного дитинства. Її фільм «Сповнені любов’ю» став найкращим фільмом Данії на національній кінопремії 2025 року, а тепер потрапив до програми Одеського кінофестивалю.
Це історія родини, зруйнованої алкогольною залежністю батька. Він щиро любить своїх близьких, але не здатен поставити їх вище за пляшку. Лікування відкриває глибшу правду: у центрі проблем – не лише залежність, а й нерозв’язані конфлікти та тягар минулого.
Розендаль показує співзалежність у всій її складності: дружина й діти намагаються «рятувати» батька, вигадують виправдання, замовчують очевидне. Але з часом ця поведінка лише руйнує душу й виснажує стосунки.
Фільм болісно чесний і водночас співчутливий. Він нагадує: любов може бути силою, що тримає родину разом, але без готовності говорити правду вона легко перетворюється на пастку. «Сповнені любов’ю» – це не просто кіно про залежність, а заклик до розмови, яку багато сімей відкладають роками.
«Сад земних насолод» (The Delight of the Garden / Las delicias del jardín)
Режисер: Фернандо Коломо
Показ: 29 вересня, 17:30, кінотеатр «Жовтень», зал «Гегемон»
Легенда іспанського кіно Фернандо Коломо, якого часто називають «батьком мадридської комедії», на Одеський кінофестиваль привозить анімаційну стрічку «Сад земних насолод».
У центрі історії – художник Фермін, який наприкінці кар’єри починає втрачати контроль над власним тілом: рука тремтить, картини стають дедалі важчими для нього. Він змушений перебратися у стару майстерню разом із другом, а невдовзі до них приєднується син Пабло, що повернувся з Індії.
Батько й син – два різні світи, два різні підходи до мистецтва. Їхні конфлікти лише посилюються, коли з’являється можливість взяти участь у конкурсі на нову інтерпретацію знаменитого полотна Ієроніма Босха «Сад земних насолод».
Коломо з гумором і теплотою говорить про старіння, мистецтво та сімейні зв’язки. Це анімаційна комедія, але за яскравими фарбами ховаються глибокі роздуми: як примирити минуле й майбутнє, як передати спадщину й при цьому зберегти себе.
«Скажи їй, що я люблю її» (Dites-lui que je l`aime)
Режисерка: Роман Боренже
Показ: 29 вересня, 20:30, кінотеатр «Жовтень», зал «Гегемон»
Французька режисерка Роман Боренже у своїй новій роботі звертається до найінтимнішої теми – стосунків із матір’ю, яка залишила її ще немовлям. Взявшись екранізувати книгу письменниці Клементини Отен про цю історію, Боренже неминуче стикається з власними травмами й болем.
Камера у «Скажи їй, що я люблю її» стає не просто інструментом мистецтва, а способом примирення – або принаймні спробою його досягти. Це відвертий і болісний діалог між дочкою й матір’ю, який виходить за межі сімейної історії та перетворюється на універсальне кіно про любов, втрату й бажання бути почутим.
Боренже не боїться у кадрі показати власну вразливість – і саме це робить фільм таким захопливим. Це не мелодрама, а чесна сповідь, від якої важко відвести погляд.
«Зірки бажань» (Wishing on a Star)
Режисер: Петер Керекеш
Показ: 30 вересня, 13:00, кінотеатр «Жовтень», зал «Гегемон»
Словацький режисер Петер Керекеш, відомий документальними й ігровими експериментами, цього разу звертається до теми самопошуку. Його нова стрічка «Зірки бажань» – це магічна подорож, де головною провідницею стає неаполітанська астрологиня Лучіана.
Її клієнти отримують від неї незвичні завдання: у свій день народження вирушити в точно визначене місце, щоб «переродитися» під іншим небом. Хтось їде в Токіо, хтось у Бейрут, а комусь достатньо найближчого села. І кожна така поїздка стає нагодою відкрити себе заново.
Керекеш створює світ, у якому реальність переплітається з магією. Це кіно про маленькі дива, великі трансформації й ту тонку межу, де астрологія стає психологією, а віра у «правильні зірки» – способом нарешті почути власне серце.
«Зірки бажань» – легке, але проникливе кіно, яке нагадує: іноді змінити життя може одна подорож у правильному напрямку.
«Ми всі стікаємо червоною кров’ю» (We All Bleed Red)
Режисерка: Жозефіна Лінкс
Показ: 2 жовтня, 11:00, кінотеатр «Жовтень», зал «Кіноман»
Фотограф Мартін Шеллер десятиліттями документував життя тих, кого суспільство воліє не помічати: бездомних, людей із ЛГБТКІ+ спільноти, засуджених до страти, корінних американців. У фільмі Жозефіни Лінкс його фотокабінка стає місцем сповіді – простором, де незнайомці можуть на кілька хвилин бути почутими.
Кожна історія – це короткий погляд у життя, яке зазвичай лишається поза об’єктивом. Люди, яких суспільство маргіналізує, отримують право говорити власним голосом. Камера Лінкс слухає без осуду й без сенсаційності, перетворюючи кожне зізнання на маленький акт гідності.
«Ми всі стікаємо червоною кров’ю» – це фільм-нагадування: за статистикою та ярликами завжди стоїть людина. І кожна людина має право бути видимою.
«Ти – Космос» (U Are The Universe)
Режисер: Павло Остріков
Показ: 2 жовтня, 17:30, кінотеатр «Жовтень», зал «Гегемон»
Павло Остріков, один із найцікавіших молодих українських режисерів, привозить на Одеський кінофестиваль науково-фантастичну драму «Ти – Космос». Фільм уже отримав схвальні відгуки критиків і низку міжнародних нагород, а тепер стане доступним українським глядачам.
У центрі сюжету – Андрій Мельник, космічний далекобійник, який перевозить ядерні відходи на покинутий супутник Юпітера. Під час польоту він дізнається страшну новину: Земля вибухнула, а він залишився останньою людиною у Всесвіті. Єдине, що рятує його від самотності, – несподіваний зв’язок із француженкою Катрін, яка живе на іншій станції.
Фільм – данина поваги класичним науково-фантастичним антиутопіям 1970-х, але водночас він дуже сучасний. У ньому є все: роздуми про самотність, надію, любов, штучний інтелект із почуттям гумору – і велика екзистенційна тиша космосу.
Хоча сценарій було написано ще до повномасштабного вторгнення, зйомки відбувалися в Києві вже під час перших атак. Тому «Ти – Космос» звучить особливо актуально: це кіно про кінець і водночас про початок, про страх зникнення й жагу життя.
«Війна очима тварин» (Animals in War)
Режисери: антологія українських та міжнародних авторів
Показ: 4 жовтня, 16:00, кінотеатр «Оскар», зал «Венеція»
«Війна очима тварин» – унікальний кіноальманах, створений українськими та закордонними режисерами. Це сім новел, кожна з яких заснована на реальних історіях тварин, що опинилися у вирі війни в Україні. Білий кролик, вовк, корова – беззахисні істоти стають мовчазними свідками гуманітарної та екологічної катастрофи.
Фільм поєднує різні жанри й оптики, але в центрі завжди – тварини, які, на відміну від людей, не можуть ухвалювати рішення й опиратися обставинам. Одна з новел особлива тим, що в ній зіграв голлівудський актор і давній друг України Шон Пенн – це перший його досвід участі у вітчизняному кіно.
Продюсер Олег Кохан підкреслює: «Наш фільм не лише про порятунок тварин — він про війну як гуманітарну катастрофу, яка руйнує все навколо нас і в нас самих». Саме тому до роботи над антологією долучилися й іноземні митці, зробивши цей проєкт подією міжнародного масштабу.
«Війна очима тварин» – це погляд на війну під кутом, який зазвичай лишається поза кадром. І саме цим він так вражає.
І наостанок
XVI Одеський кінофестиваль доводить: українське кіно впевнено стоїть поруч із найсильнішими світовими прем’єрами. Війна, любов, сім’я, самотність у космосі й навіть життя очима тварин – цього року програма дивує масштабом і сміливістю. І головне – це нагадування, що попри всі випробування культура в Україні живе, розвивається й говорить із глядачами мовою кіно.
