Ольга Айвазовська про вибори. Коротко

  • Вибори під час війни можуть послабити, а не оновити державу: провести рівну й конкурентну кампанію за нинішніх умов неможливо.
  • Перші повоєнні вибори потребуватимуть щонайменше шести місяців підготовки: окремих правил для військових, українців за кордоном і жителів деокупованих територій.
  • Підготовку потрібно починати вже зараз: завчасно врегулювати виборче законодавство та забезпечити повноцінну роботу ЦВК і Конституційного Суду.

На днях президент Володимир Зеленський заявив, що готовий провести їх «хоч завтра», але вважає це неможливим, доки тривають активні бойові дії. Серед головних перешкод він назвав законодавчу заборону, безпекові ризики, голосування мільйонів українців за кордоном і участь громадян, які залишаються на тимчасово окупованих територіях.

Проведення виборів під час воєнного стану справді заборонене українським законодавством. Однак проблема не зводиться до юридичного обмеження. Однак проблема не зводиться до юридичного обмеження. Для проведення легітимних виборів держава має гарантувати безпеку виборців, рівні можливості для кандидатів, доступ до голосування військових і громадян за кордоном, а також суспільне визнання результатів.

Голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська в інтерв’ю РБК-Україна пояснює, що вибори, проведені без цих умов, можуть не оновити легітимність влади, а, навпаки, поставити її під сумнів. Росія, за її оцінкою, намагатиметься використати безпекові проблеми, низьку участь виборців і недовіру до процедур, щоб дискредитувати результат.

Водночас Айвазовська розмежовує проведення виборів і підготовку до них. Україна не повинна запускати кампанію під час війни, але вже зараз має напрацювати правила першого повоєнного голосування та зберегти дієздатність інституцій, які його організовуватимуть.

Explainer переказує головні тези розмови та пояснює їхній політичний і правовий контекст.

Чому вибори під час війни можуть створити кризу легітимності

Айвазовська не погоджується з аргументом, що вибори під час війни допоможуть оновити владу та зміцнити її легітимність. На її думку, результат може бути протилежним.

Легітимність залежить не лише від формального підрахунку голосів, а й від суспільної довіри до всього процесу. Виборці мають вірити, що могли вільно проголосувати, кандидати отримали рівні можливості, а результат не був спотворений зовнішнім втручанням.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вибори під час війни: що запропонував Федоров і чи можна провести голосування

Під час війни гарантувати це складно з кількох причин:

  • безпека: російські обстріли можуть зірвати голосування або роботу окремих дільниць;
  • нерівний доступ: мільйони українців перебувають за кордоном, частина громадян — на окупованих територіях, а військовослужбовці обмежені у пересуванні;
  • відсутність повноцінної конкуренції: кандидати не можуть однаково вільно проводити кампанію по всій країні;
  • ризик низької явки: небезпека та організаційні проблеми можуть не дозволити значній частині виборців взяти участь у голосуванні.

За таких умов вибори можна провести формально, але їхній результат може не отримати загального визнання. Якщо одні регіони або групи виборців матимуть більше можливостей проголосувати, ніж інші, будь-який переможець зіткнеться із сумнівами щодо справедливості свого обрання.

Як цим може скористатися Росія

За оцінкою Айвазовської, Кремль зацікавлений саме в такому сценарії. Йому потрібні не вибори як демократична процедура, а конфлікт навколо їхніх результатів.

Росія може поєднати кілька інструментів:

  • удари по виборчих дільницях та інфраструктурі;
  • кібератаки на державні системи;
  • поширення повідомлень про нібито масові фальсифікації;
  • підтримку політичних сил і медіа, які ставитимуть результат під сумнів.

Айвазовська нагадує, що Росія намагалася впливати на українську політику й раніше, зокрема через підтримку проросійських партій та медіа. Під час війни до політичного та інформаційного впливу додається можливість безпосередньо зривати голосування воєнними засобами.

Навіть недоведені заяви про злам системи чи фальсифікації можуть знизити довіру до виборів, якщо сам процес відбуватиметься в умовах обстрілів, обмеженої конкуренції та нерівного доступу до голосування.

Чому заборона на вибори є запобіжником

Закон про правовий режим воєнного стану забороняє проводити вибори, доки він діє. Конституція також не дозволяє в цей період вносити зміни до Основного закону.

Айвазовська називає ці обмеження гарантією безпеки. Вони не дозволяють зовнішнім гравцям вимагати від України виборів або конституційних змін в обмін на тимчасове припинення обстрілів чи інші поступки.

Чи можуть електронне або поштове голосування розв’язати проблему

Щоб залучити українців за кордоном, військових і людей, які не можуть прийти на звичайну дільницю, пропонують електронне або поштове голосування. Айвазовська виступає проти електронного голосування, а поштове вважає неприйнятним, доки зберігаються воєнні ризики.

Електронне голосування

Головний ризик електронного голосування — не лише можливий злам системи, а й недовіра до результату.

Росії навіть не обов’язково успішно втручатися в підрахунок. Достатньо поширити переконливу версію про злам, підміну голосів або вразливість системи. Перевірити електронний результат звичайному виборцеві значно складніше, ніж паперовий бюлетень, тому інформаційна атака може підірвати довіру до всього процесу.

Айвазовська наголошує, що під час перших виборів після війни Україні потрібна процедура, результат якої можна перевірити й захистити від звинувачень у фальсифікаціях. На її думку, електронне голосування поки не відповідає цій вимозі.

Голосування поштою

Поштове голосування могло б полегшити участь українців за кордоном або людей, які живуть далеко від дільниць. Однак в умовах війни воно також створює ризики.

Поштові відділення, сортувальні центри й транспортна інфраструктура залишаються цілями російських атак. Пошкодження одного з таких об’єктів може призвести до втрати бюлетенів або затримати їхню доставку. Окремо довелося б гарантувати таємницю голосування, перевірку особи виборця і захист бюлетенів на всьому шляху до виборчої комісії.

Тому Айвазовська вважає найбільш захищеним традиційне особисте голосування з паперовим бюлетенем. Водночас і воно потребує значного розширення мережі дільниць, особливо за кордоном.

Чому не можна провести вибори лише в безпечніших регіонах

Ще один можливий варіант — дозволити місцеві вибори в областях, віддалених від фронту. Але це створює проблему рівності виборців.

Насамперед держава мала б визначити, який регіон вважати безпечним. Навіть західні області зазнають ракетних і дронових атак, тому провести чітку межу складно.

Є й юридична перешкода: під час воєнного стану закон забороняє проводити будь-які вибори на всій території України. Вибіркове припинення повноважень місцевих рад в одних областях і продовження їхньої роботи в інших потребувало б окремого правового обґрунтування.

За словами Айвазовської, без позиції Конституційного Суду таке рішення можуть сприймати як політично вибіркове: влада проводитиме вибори там, де це їй вигідно, і відкладатиме там, де результат складніше передбачити.

Жоден із цих способів не усуває головної проблеми: під час війни держава не може забезпечити однакові умови участі для всіх виборців і кандидатів.

Коли можуть відбутися перші повоєнні вибори

Конкретної дати майбутніх виборів немає. Вона залежатиме не лише від ситуації на фронті, а й від скасування воєнного стану та готовності держави організувати повноцінне голосування.

Саме припинення вогню не означає автоматичного початку виборчої кампанії. Поки діє воєнний стан, проведення виборів заборонене. Після його скасування Україні знадобиться час, щоб оновити дані про виборців, відновити дільниці та забезпечити участь громадян, які перебувають у війську, за кордоном або змінили місце проживання.

Чому йдеться щонайменше про шість місяців

Айвазовська вважає, що після скасування воєнного стану Україні знадобиться щонайменше шість місяців для підготовки виборів. Це не законодавчо встановлений строк, а політичний орієнтир, погоджений керівниками парламентських фракцій і груп за підсумками «Діалогів Жана Моне» 2023 року.

За цей час держава має:

  • оновити Державний реєстр виборців;
  • оцінити стан виборчих дільниць;
  • підготувати голосування за кордоном;
  • визначити порядок участі військовослужбовців;
  • забезпечити можливість повноцінної агітації;
  • допустити українських і міжнародних спостерігачів.

Цього періоду також потребують кандидати й партії. Після завершення воєнного стану вони повинні отримати можливість сформувати команди, представити програми та вести кампанію на рівних умовах.

Що вже підготувала робоча група

За словами Айвазовської, парламентська робоча група за участі ОПОРИ вже напрацювала близько 65% положень спеціального закону про перші повоєнні вибори.

Окремий закон потрібен, оскільки чинні виборчі процедури створювалися для мирного часу і не враховують наслідків повномасштабної війни: масове переміщення людей, перебування мільйонів громадян за кордоном, мобілізацію та руйнування виборчої інфраструктури.

Підготовка закону не означає початку виборчої кампанії. Йдеться про те, щоб узгодити правила заздалегідь і не ухвалювати їх поспіхом уже після скасування воєнного стану. Саме від якості цих правил залежатиме, чи зможуть українці реалізувати виборче право, а суспільство — визнати результат голосування.

Як мають голосувати військові та українці за кордоном

Перші повоєнні вибори потребуватимуть окремих правил для груп, чиї обставини змінила війна. Серед найскладніших питань Айвазовська називає участь військовослужбовців, голосування мільйонів українців за кордоном і можливий допуск до виборів людей, яких підозрюють у співпраці з окупаційною владою.

Військовослужбовці

Держава має гарантувати військовослужбовцям не лише можливість проголосувати, а й право балотуватися. За словами Айвазовської, робоча група обговорювала, як надати військовим відпустку для реєстрації кандидатами та участі у виборчій кампанії.

Без окремої процедури військовослужбовці формально матимуть політичні права, але частина з них не зможе повноцінно ними скористатися. Водночас правила голосування мають забезпечувати таємницю волевиявлення і захищати військових від адміністративного тиску.

Українці за кордоном

Звичайної мережі виборчих дільниць при посольствах і консульствах буде недостатньо. Вона створювалася для значно меншої кількості виборців і не здатна одночасно прийняти мільйони людей.

Айвазовська пропонує два можливі рішення:

  • відкрити додаткові дільниці поза дипломатичними установами;
  • дозволити голосування протягом кількох днів.

Для цього Україні доведеться домовлятися з урядами інших держав про приміщення, охорону, роботу комісій і зберігання бюлетенів.

Якщо голосування за кордоном залишити лише в консульствах і провести за один день, значна частина громадян фізично не встигне проголосувати. Це вплине не тільки на явку, а й на довіру до остаточного результату.

Як бути з кандидатами, щодо яких є дані про співпрацю з окупантами

Окремо робоча група обговорювала участь у виборах людей, щодо яких є відомості про співпрацю з окупаційною владою, але суд ще не ухвалив обвинувального вироку.

За словами Айвазовської, один із запропонованих варіантів — ставити біля прізвища такого кандидата спеціальну позначку в бюлетені. Так виборець знатиме про ці обставини й сам вирішуватиме, чи підтримувати людину.

Остаточного рішення щодо цієї пропозиції немає. Її ще потрібно узгодити з презумпцією невинуватості, адже без вироку суду людину не можна називати винною у колабораціонізмі. Тому майбутнє законодавство має чітко визначити, які відомості можуть бути підставою для такої позначки та як кандидат зможе її оскаржити.

Це питання потрібно врегулювати до початку виборчої кампанії, щоб виборці отримували важливу інформацію, а сам механізм не використовували для безпідставного усунення кандидатів.

Чому рішення щодо ЦВК і Конституційного Суду потрібні вже зараз

Підготовка до виборів залежить не лише від нового законодавства. Держава має зберегти дієздатність органів, які організовуватимуть голосування та розглядатимуть конституційні спори.

Айвазовська звертає увагу на два найближчі ризики: завершення строку повноважень членів Центральної виборчої комісії та можливу втрату кворуму Конституційним Судом.

Чому питання складу ЦВК не можна відкладати

Айвазовська звернула увагу і на кадрову ситуацію в Центральній виборчій комісії. 3 жовтня завершується семирічний строк, на який Верховна Рада призначила більшість нинішніх членів ЦВК.

Це не означає, що наступного дня комісія автоматично припинить роботу. За законом завершення строку повноважень є підставою для звільнення члена ЦВК, однак його повноваження припиняються лише після відповідного рішення парламенту.

Проблема, за словами Айвазовської, полягає в іншому: влада має завчасно визначитися з подальшою роботою або оновленням складу комісії, яка організовуватиме перші вибори після війни. ЦВК повинна буде підготувати необхідні процедури, забезпечити роботу Державного реєстру виборців, сформувати виборчі комісії та організувати голосування в Україні й за кордоном.

Якщо відкласти це питання до скасування воєнного стану, частину часу, відведеного на підготовку виборів, доведеться витратити на кадрові рішення. Саме тому склад і повноваження ЦВК потрібно врегулювати ще до початку виборчого процесу.

Чому без Конституційного Суду вибори опиняться під загрозою

Ще одна проблема, на яку звернула увагу Айвазовська, — стан Конституційного Суду. Саме він вирішує, чи відповідають ухвалені парламентом закони Конституції, якщо їхню конституційність оскаржують. Під час підготовки повоєнних виборів такі спори можуть стосуватися рівності виборців, голосування лише в окремих регіонах або обмежень для кандидатів.

За словами Айвазовської, у листопаді 2026 року завершується строк повноважень одного із суддів КСУ, а навесні 2027-го — ще одного. Якщо до цього часу вакантні посади не заповнять, у складі Суду може залишитися менше ніж 12 суддів — мінімуму, необхідного для здійснення конституційного провадження.

У такому разі КСУ не зможе розглядати питання, від яких залежатиме законність нових виборчих правил. Тому, наголошує Айвазовська, добір суддів не можна відкладати до завершення війни.

Призначення членів ЦВК і суддів Конституційного Суду потребує часу. Якщо розпочати цей процес лише після скасування воєнного стану, Україна витратить на кадрові рішення частину шестимісячного періоду, необхідного для підготовки голосування.

Готуватися до виборів зараз не означає розпочинати кампанію під час війни. Йдеться про те, щоб завчасно підготувати законодавство і забезпечити роботу органів, без яких провести законні та визнані вибори буде неможливо.

Чи допоможуть вибори подолати корупцію

На запитання, чи можуть вибори розв’язати проблеми з корупцією та якістю державного управління, Айвазовська відповідає заперечно. Конкурентні вибори не гарантують верховенства права та ефективної роботи державних інституцій.

До повномасштабного вторгнення Україна регулярно проводила вибори, на яких змінювалася влада. За наведеною Айвазовською оцінкою, рівень електоральної демократії перевищував 8 балів із 10. Водночас показники верховенства права та боротьби з корупцією залишалися на рівні близько 2 балів.

Тобто виборці могли змінити президента або склад парламенту, але це не усувало політичного впливу на державні органи, «телефонного права» та розкрадання бюджетних коштів. Сама зміна влади не ліквідує системні причини корупції.

Чому вибори під час війни не розв’яжуть проблему

На думку Айвазовської, провести повноцінно конкурентну кампанію під час війни неможливо. Частина громадян перебуває за кордоном або на окупованих територіях, мільйони людей змінили місце проживання, а військовослужбовці не мають однакових із цивільними можливостей брати участь у політичному процесі.

За таких умов вибори не забезпечать рівного представництва і не виправлять проблем державного управління. Навпаки, сумніви в чесності та інклюзивності голосування можуть поставити під питання його результати.

Тому підготовка до повоєнних виборів має починатися вже зараз, але саме голосування можливе лише тоді, коли держава зможе гарантувати рівні права виборцям і конкурентні умови кандидатам.