Україна продовжує розширювати географію ударів по російській нафтопереробній галузі. 6 липня черговою ціллю став Омський НПЗ – найбільший нафтопереробний завод Росії, розташований приблизно за 2500 кілометрів від українського кордону. Генеральний штаб ЗСУ підтвердив його ураження, а Reuters із посиланням на джерела в галузі повідомив, що після атаки підприємство припинило переробку нафти. Російська влада підтвердила пошкодження підприємства, однак офіційно не повідомляла про його повну зупинку.
Explainer розповідає, чому Омський НПЗ є одним із найважливіших підприємств російської нафтопереробної галузі, що відомо про наслідки атаки та яке місце цей удар займає в кампанії України проти російської нафтової інфраструктури.
Що відомо про Омський НПЗ
Омський НПЗ – найбільший нафтопереробний завод Росії. Підприємство належить компанії «Газпром нефть» та працює з 1955 року. Його проєктна потужність становить близько 22 млн тонн нафти на рік, або 440 тис. барелів на добу – це найбільший показник серед російських НПЗ.
За даними Управління енергетичної інформації США (EIA), у 2024 році російські нафтопереробні заводи загалом переробляли близько 5,4 млн барелів нафти на добу. Таким чином, потужність Омського НПЗ становить близько 8% від загального обсягу переробки нафти в Росії.
Омський НПЗ є найбільшим виробником автомобільного бензину в Росії. Завод також випускає дизельне й авіаційне пальне, суднове паливо, бітум і мастильні матеріали. За даними Генерального штабу ЗСУ, підприємство бере участь у забезпеченні російської армії паливом.
Ще одна особливість підприємства – глибина переробки нафти близько 99%, одна з найвищих у Росії. Це дає змогу максимально перетворювати сировину на готові нафтопродукти й мінімізувати обсяг залишкових фракцій.
Нафтопереробні заводи виробляють бензин, дизельне, авіаційне та інші види пального, від яких залежать транспорт, промисловість і військова логістика. Саме тому російські НПЗ стали одними з головних цілей української кампанії далекобійних ударів.
Що відомо про атаку та пошкодження заводу
У ніч проти 6 липня українські безпілотники атакували Омський НПЗ, розташований приблизно за 2500 кілометрів від українського кордону.
Попередній аналіз супутникових знімків, який опублікували OSINT-проєкти Dnipro Osint та Exilenova+, свідчить про щонайменше три-чотири влучання по установці ЕЛОУ-АВТ-11. Також дослідники зафіксували пошкодження технологічних естакад із трубопроводами та конструкцій, що з’єднують виробничі установки.
ЕЛОУ-АВТ-11 є однією з основних установок первинної переробки нафти. Саме на цьому етапі сира нафта проходить знесолення, зневоднення та розділяється на основні фракції, які надалі використовують для виробництва бензину, дизельного, авіаційного та інших видів пального. Пошкодження такого вузла може ускладнити роботу всього підприємства.
Водночас автори OSINT-аналізу наголошують, що супутникові знімки дозволяють підтвердити лише мінімальний масштаб пошкоджень. Частина уражень може залишитися непоміченою через тіні від технологічних конструкцій, кут зйомки або обмежену роздільну здатність супутникових знімків.
Як удари по НПЗ впливають на російський паливний ринок
Україна систематично завдає ударів по російській нафтопереробній інфраструктурі. До літа 2026 року українські безпілотники неодноразово атакували більшість найбільших нафтопереробних заводів у європейській частині Росії, зокрема Московський, Рязанський, Ярославський, Нижньогородський (НОРСІ), ТАНЕКО, Куйбишевський та інші.
Удар по Омському НПЗ розширив географію цієї кампанії. За даними Генерального штабу ЗСУ, це останній із 11 найбільших російських виробників бензину, який був уражений Силами оборони. До цього українські безпілотники не досягали найбільших нафтопереробних підприємств у Сибіру.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Російські НПЗ: ключові потужності та їхня роль у нафтопереробній промисловості
Масштаб ударів уже призвів до найсерйознішої паливної кризи в Росії від початку повномасштабної війни. За аналізом CNN, дефіцит бензину або перебої з його постачанням офіційно зафіксували більш ніж у 50 регіонах Росії, а повідомлення про проблеми надходять майже з усіх регіонів країни. На багатьох автозаправних станціях запровадили обмеження на продаж пального, у низці регіонів влада оголосила режим підвищеної готовності, а президент РФ Володимир Путін публічно визнав наявність дефіциту пального, хоча й назвав його «некритичним».
Оцінки українських експертів свідчать, що наслідки можуть бути ще масштабнішими. За словами директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, станом на кінець червня Росія вже втратила 20–25% своїх нафтопереробних потужностей, а понад 60 млн тонн річних потужностей вибули з виробництва. Він також зазначає, що дефіцит бензину в країні вже становить 10–15%, а без подальшого відновлення роботи НПЗ або збільшення імпорту пального ситуація може погіршуватися.
