Операція «Форест Гамп» стала новим відгалуженням справи «Мідас». НАБУ і САП розслідують легалізацію 150 млн грн, які, за версією слідства, використали для внесення застави за одного з фігурантів цієї справи.
У матеріалах нового епізоду фігурують посадовиця Офісу президента, політики та керівники державного банку.
Explainer пояснює, що відомо про операцію «Форест Гамп», як вона пов’язана зі справою «Мідас», хто фігурує в матеріалах слідства та яку схему розслідують НАБУ і САП.
Що саме розслідують у межах операції «Форест Гамп»
19 серпня НАБУ і САП повідомили про спецоперацію «Форест Гамп» з викриття злочинної організації, яка, за даними Бюро, діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів за участі високопосадовців Офісу президента. Згодом НАБУ оприлюднило повне відео про перебіг розслідування, зокрема схему легалізації 150 млн грн для внесення застави у справі «Мідас».
Йдеться про 150 млн грн готівки, які, за версією слідства, були одержані злочинним шляхом. Через низку рахунків підставних компаній гроші ввели в легальний обіг, щоб сплатити заставу за одного з учасників злочинної організації у справі «Мідас». До цієї групи, за даними НАБУ, входили заступник керівника ОП, колишній народний депутат, голова правління та голова наглядової ради державного банку, а також інші особи.
Для проведення грошей, як стверджує НАБУ, використовували державний Sense Bank, рахунки підконтрольних підприємств і залучили топменеджмент банку. На оприлюднених записах співрозмовники обговорюють, як провести кошти через фінансову систему та не привернути уваги фінансового моніторингу.
Готівку, за версією слідства, передавали чотирма траншами – 50, 10, 70 і 20 млн грн. Перші 50 млн грн доставили до офісу колишнього нардепа: 15 млн отримала довірена особа, а 35 млн передали до конвертаційного центру. Того самого дня доставили ще 10 млн грн. Із наступних 70 млн грн 20 млн отримала довірена особа, 50 млн передали до конвертаційного центру. Останні 20 млн грн, за даними НАБУ, провели за тією самою схемою.
Як «Форест Гамп» пов’язаний зі справою «Мідас»
Зв’язок між двома розслідуваннями проходить через заставу за одного з підозрюваних у справі «Мідас». На записах «Форест Гампа» співрозмовники згадують «Германа» і говорять про 200 млн грн готівки, які привезли для внесення застави. НАБУ не називає цю людину, однак описані обставини збігаються зі справою колишнього міністра енергетики Германа Галущенка, тому саме так його ідентифікують медіа.
Галущенка затримали 15 лютого 2026 року під час перетину державного кордону. 16 лютого НАБУ і САП повідомили йому про підозру у відмиванні коштів та участі у злочинній організації у справі «Мідас». 17 лютого ВАКС обрав йому тримання під вартою з альтернативою застави у 200 млн грн, а 12 червня зменшив її до 150 млн грн.
26 червня «Схеми» повідомили, що три приватні компанії внесли за Галущенка 105 млн грн. 29 червня стало відомо про внесення решти 45 млн грн, після чого застава була сплачена повністю. Серед заставодавців «Схеми» назвали «Тетрас Оптіма», «Гіран Констракт», «Скайт Рітейл» і «Пелет Сервіс».
Як у схемі з’явився Sense Bank
Sense Bank має особливий статус у цій історії. З липня 2023 року банк належить державі: єдиним акціонером, якому належать 100% акцій, є держава, а корпоративними правами управляє Кабінет Міністрів. Тому твердження НАБУ про «фактичний контроль» над банком стосується не приватної фінустанови, а державного активу.
На записах банк обговорюють саме як об’єкт впливу. В одному з фрагментів заступниця керівника ОП розповідає, що люди, названі «Давидом» і неназваним головою парламентського комітету, окремо намагалися стати «кришею» для Sense Bank. В іншій розмові вона переказує дзвінок «Тимура», який просив високопосадовця ОП «взяти банк», згадуючи, що «там потоки».
За версією слідства, на початку червня організатори схеми отримали «фактичний контроль» над Sense Bank, після чого залучили його топменеджмент до операцій із легалізації 150 млн грн для застави у справі «Мідас». Що саме НАБУ має на увазі під «фактичним контролем» і як він проявлявся на практиці, у публічних матеріалах детально не пояснено. Водночас записи показують, що співрозмовники обговорювали вплив на керівництво державного банку та його використання для проведення необхідних операцій.
Детальніший маршрут коштів оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк із посиланням на матеріали клопотання детектива НАБУ. За цими даними, 22–23 червня ТОВ «Востоктранслогістика» чотирма платежами переказало 35 млн грн на рахунок ТОВ «Гіран Констракт» у Sense Bank як поворотну безвідсоткову фінансову допомогу. Ще 48,86 млн грн «Гіран Констракт» перевів туди зі свого рахунку в ПУМБ. Загалом на рахунку акумулювали 83,86 млн грн.
25 червня «Гіран Констракт» перерахував із Sense Bank 46 млн грн безпосередньо на рахунок ВАКС як заставу за Германа Галущенка, а ще 37,86 млн грн – «Тетрас Оптіма» на рахунок в ОТП Банку. Згодом «Тетрас Оптіма» внесла до ВАКС 54 млн грн, частина яких перед цим надійшла через Sense Bank. 26 червня «Гіран Констракт» переказав ще 4 млн грн компанії «Пелет Сервіс» на рахунок у Sense Bank, після чого компанія спрямувала ці гроші на рахунок суду.
Безпосередньо з рахунків у Sense Bank до ВАКС надійшло 50 млн грн застави – 46 млн від «Гіран Констракт» і 4 млн від «Пелет Сервіс». Ще 37,86 млн грн пройшли через Sense Bank до «Тетрас Оптіма». Решту застави вносили через ПУМБ, Ідея Банк та ОТП Банк.
Окрема частина клопотання стосується можливого обходу процедур фінансового моніторингу. Великі перекази, за версією слідства, оформлювали як оплату товарів і послуг або поворотну фінансову допомогу, після чого кошти переводили на рахунок ВАКС чи через інші компанії.
У матеріалах клопотання, які оприлюднив Ярослав Железняк, фігурують голова правління Sense Bank Олексій Ступак, голова наглядової ради Микола Гладишенко та начальниця департаменту фінансового і валютного моніторингу Людмила Снігур. У травні Гладишенко тимчасово припинив виконувати повноваження голови наглядової ради. За матеріалами слідства, він фігурує у зв’язку із залученням «Тетрас Оптіма» до внесення застави, а Ступак – із проведенням фінансових операцій.
Ще до «Форест Гампа» Sense Bank перевіряв можливі порушення, згадані у «плівках Міндіча». 4 червня наглядова рада повідомила, що внутрішній аудит не виявив преференцій, нестандартних умов обслуговування чи порушень внутрішніх процедур щодо згаданих там осіб і компаній. Однак ця перевірка завершилася ще до операцій із заставою наприкінці червня і нового епізоду не охоплювала.
Хто фігурує в операції «Форест Гамп»
У матеріалах «Форест Гампа» НАБУ переважно називає учасників за посадами. Серед них – заступниця керівника Офісу президента, чинний і колишній народні депутати та керівники державного Sense Bank. РБК-Україна з посиланням на власні джерела називає серед фігурантів Ірину Мудру, Вадима Столара та Максима Микитася.
Ірина Мудра
Заступниця керівника ОП з’являється на записах у розмовах про заставу «за Германа», Sense Bank і кадрові питання. За даними РБК-Україна, йдеться про Ірину Мудру, яка на момент проведення спецоперації обіймала цю посаду.
19 серпня президент Володимир Зеленський звільнив Мудру. В указі причина рішення не зазначена, тому прямо пов’язувати звільнення зі спецоперацією підстав наразі немає.
Максим Микитась
Колишнього народного депутата з оприлюднених записів РБК-Україна ідентифікує як Максима Микитася, екскерівника корпорації «Укрбуд».
Саме екснардеп бере участь в одному з ключових обговорень застави: на записі звучить, що «за Германа» привезли 200 млн грн, після чого співрозмовники шукають спосіб провести необхідну суму.
Вадим Столар
Ще одним можливим фігурантом джерела РБК-Україна називають народного депутата Вадима Столара. Сам Столар підтвердив, що 19 серпня НАБУ проводило слідчі дії у нього вдома, і заявив, що співпрацює з детективами.
Яку саме роль Столар може відігравати у справі, з оприлюднених НАБУ матеріалів поки не зрозуміло.
Олексій Ступак і Микола Гладишенко
Окрема лінія розслідування стосується керівництва Sense Bank. Олексій Ступак є головою правління банку, Микола Гладишенко – головою наглядової ради. Це підтверджують дані Національного банку.
НАБУ називає голову правління та голову наглядової ради серед учасників групи, яку пов’язує з легалізацією 150 млн грн. Їхня можлива роль стосується операцій через Sense Bank, маршрут яких ми описали вище.
Що записи говорять про вплив на державні інституції
«Форест Гамп» не обмежується операціями із заставою та Sense Bank. На записах учасники обговорюють кадрові рішення у правоохоронних та антикорупційних органах і необхідність мати власних кандидатів на ключові посади.
Один із найконкретніших епізодів стосується керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександра Клименка. У розмові заступниця керівника ОП говорить, що потрібно готувати йому наступника, оскільки Клименко «не наш» і в майбутньому може переслідувати людей, з якими зараз спілкується. В іншому фрагменті звучить фраза: «Якщо виграє Клименко, він на 7 років закріпиться».
Ці записи конкретизують заяву НАБУ про спроби впровадження підконтрольних людей до Бюро та інших правоохоронних органів. У ще одному фрагменті заступниця керівника ОП говорить про необхідність створити «кадровий резерв». Публічно невідомо, яких саме кандидатів розглядали і чи вдалося реалізувати ці плани.
Під час обшуків 19 серпня НАБУ і САП також знайшли план антикризової комунікації щодо Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, яка перевіряла можливі порушення у правоохоронних та судових органах. Серед запланованих результатів у документі було позиціонування ТСК як «центрального органу довіри» та виведення президента «з лінії вогню». Хто підготував цей план і чи був він реалізований, НАБУ не повідомило.
ТСК працювала зокрема з питаннями діяльності НАБУ та інших правоохоронних органів. На цьому тлі розмови про наступника керівника САП і власний «кадровий резерв» додають до фінансової частини «Форест Гампа» іншу лінію розслідування – можливі спроби впливати на інституції, які розслідують топкорупцію.
У чому підозрюють фігурантів «Форест Гампа»
19 серпня НАБУ і САП повідомили про підозру учасникам групи, які, за версією слідства, організували та забезпечили внесення 150 млн грн застави за рахунок коштів, одержаних злочинним шляхом. Їхні дії кваліфікували за ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу – легалізація майна, одержаного злочинним шляхом.
Сама сплата застави не є предметом обвинувачення. Слідство стверджує, що 150 млн грн готівки спочатку провели через підставні компанії та банківські рахунки, а вже потім використали для платежу до ВАКС.
Стаття 209 КК охоплює, зокрема, фінансові операції з майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його злочинне походження, а також дії з приховування чи маскування походження такого майна. Частина третя застосовується, зокрема, коли такі дії вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі.
Окремо НАБУ заявило, що під час розслідування зафіксувало спроби впровадження підконтрольних людей до Бюро та інших правоохоронних органів. Під час обшуків детективи також знайшли план комунікацій навколо парламентської ТСК. Про окремі підозри за цими епізодами НАБУ станом на 19 серпня не повідомляло.
Розслідування «Мідаса» вже виходить за межі початкової корупційної схеми в енергетиці. У матеріалах «Форест Гампа» з’являються легалізація грошей після її викриття, державний банк, посадовці Офісу президента та розмови про вплив на антикорупційні й правоохоронні органи. Наскільки ці епізоди були частинами однієї системи, ще має встановити слідство.
