Переговори в Абу-Дабі: головне

  • Другий раунд переговорів між Україною, Росією та США в Абу-Дабі проходить без очікувань політичного прориву.
  • Після першої зустрічі сторони не наблизилися до компромісу, але погодилися продовжувати діалог.
  • Ключове і фактично заблоковане питання — Донбас, де позиції Києва і Москви залишаються несумісними.
  • США намагаються домовитися про все, окрім територій, відкладаючи найскладніше на пізніший етап.

Переговори в Абу-Дабі входять у другий раунд без завищених очікувань і без ознак політичного прориву. Після першої зустрічі 23 і 24 січня сторони не наблизилися до компромісу, але погодилися продовжувати діалог.

Другий раунд знову проходитиме в Абу-Дабі має розпочатися 1 лютого. Формально переговори залишаються тристоронніми, однак участь США цього разу не є гарантованою. У Вашингтоні заявляють про зміну складу делегації і не уточнюють, хто саме може бути присутнім, залишаючи простір для гнучкої дипломатії.

Ключовим і фактично заблокованим питанням залишається Донбас. Саме навколо нього зосереджені всі принципові розбіжності між Києвом і Москвою. Інші теми — безпекові, економічні, санкційні — обговорюються паралельно, але не знімають головного вузла конфлікту.

Explainer пояснює, що відомо про другий раунд переговорів в Абу-Дабі, чому територіальне питання знову зайшло в глухий кут і чого реально варто чекати від нової дипломатичної зустрічі.

Що відомо про другий раунд переговорів в Абу-Дабі: хто буде, коли і що обговорюватимуть

Другий раунд переговорів між Україною та Росією попередньо був узгоджений на 1 лютого в Абу-Дабі, однак дата і місце зустрічі можуть змінитися. Про це 30 січня заявив президент Володимир Зеленський, пояснивши можливі корективи розвитком ситуації навколо США та Ірану.

За словами Зеленського, сторони домовилися, що зустріч має відбутися в Абу-Дабі, однак Україна допускає зміну дати або локації. Причиною він назвав загострення міжнародної обстановки, яка може вплинути на логістику і таймінг переговорів. Водночас для Києва принципово, щоб у зустрічі взяли участь усі сторони, з якими були досягнуті попередні домовленості, оскільки очікується конкретний зворотний зв’язок за її підсумками.

Президент також зазначив, що ймовірний склад російської делегації цього разу може бути вищого рівня, ніж під час попереднього раунду. Це, за його словами, відкриває серйозніші можливості для обговорення ключових питань, хоча ухвалення остаточних рішень, за оцінкою української сторони, залежить від позиції керівництва Росії.

Змістовно переговори залишаються зосередженими навколо територіального питання, насамперед Донбасу, яке наразі не зрушило з місця. Інші теми — безпекові, економічні та санкційні — обговорюються паралельно, однак не знімають головної суперечності між Києвом і Москвою.

Хто і з якою позицією сідає за стіл переговорів

Позиція України: території не предмет домовленостей

Українська позиція на переговорах залишається незмінною. Київ не готовий обговорювати жодні рішення, які передбачають втрату суверенних територій, насамперед Донбасу. За словами президента Володимира Зеленського, попередні контакти були зосереджені на практичних аргументах, а не на ідеологічних чи історичних дискусіях.

Водночас Зеленський визнає, що нинішні переговори ускладнені через попередні контакти між Росією та США, зміст яких Україні офіційно не передавали. Київ не отримував жодної підтвердженої інформації про домовленості, досягнуті між лідерами Росії та США в Анкориджі, але має сигнали щодо тем, які могли там обговорюватися — передусім територіальні.

Президент прямо пов’язує теперішню складність переговорів із тим, що ключові питання могли бути обговорені без участі України. За його словами, це зашкодило позиціям Києва і досі впливає на здатність відстоювати свою лінію. Саме тому українська сторона відкидає будь-які спроби прив’язати нинішній процес до неофіційних домовленостей, зміст яких їй невідомий.

Позиція Росії і «формула Анкориджа»: Донбас як умова

Росія наполягає, щоб потенційна мирна угода з Україною ґрунтувалася на так званій «формулі Анкориджа». За даними Reuters, Кремль трактує її як встановлення контролю РФ над усім Донбасом і заморожування поточних ліній фронту в інших районах сходу та півдня України.

За твердженням джерел, близьких до Кремля, цю формулу нібито обговорювали під час зустрічі лідерів Росії та США на Алясці в серпні 2025 року. Російська сторона розглядає Донбас як ключову умову будь-якого припинення бойових дій. Цю позицію публічно підтвердив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков, назвавши передачу Донбасу «дуже важливою умовою».

Водночас Москва не надає жодних документальних підтверджень існування формалізованих домовленостей, на які посилається. Це залишає «формулу Анкориджа» політичною вимогою Росії, а не зафіксованою міжнародною домовленістю.

Донбас — головна точка конфлікту: що саме не можуть узгодити

Територіальне питання в переговорах фактично зводиться до Донбасу. Саме навколо нього зосереджені ключові розбіжності, які сторони не змогли зняти після першого раунду і з якими заходять у другий.

Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що переговори звузилися до одного центрального питання — під чиїм контролем у підсумку опиниться Донецька область. За його словами, це єдина прогалина, яку сторонам поки що не вдалося подолати, і саме її ще не переходили на рівні політичних рішень.

У Кремлі з такою оцінкою не погоджуються. Помічник президента РФ Юрій Ушаков назвав територіальні питання найважливішими, але наголосив, що вони не єдині на порядку денному. Москва наполягає на ширшому переліку тем і відкидає підхід, за якого Донбас розглядається як окремий або фінальний елемент переговорів.

Російська позиція залишається жорсткою. У межах так званої «формули Анкориджа» Кремль вимагає встановлення контролю над усім Донбасом як умови будь-якого припинення війни, а також заморожування поточних ліній фронту в інших районах сходу і півдня України. Територіальне питання Росія розглядає як стартову позицію, а не як результат переговорів.

Україна відкидає такий підхід. Київ не розглядає Донбас як предмет торгу і не готовий обговорювати його передачу ані в обмін на припинення бойових дій, ані в обмін на безпекові гарантії. Саме тому будь-які пропозиції, що починаються з територіальних поступок, автоматично блокують подальший рух переговорів.

Розбіжність полягає і в тлумаченні самого переговорного процесу. Росія намагається винести Донбас як стартову умову, тоді як Україна наполягає, що територіальне питання може обговорюватися лише після припинення бойових дій і за участі міжнародних гарантій безпеки. У нинішньому форматі ці підходи не перетинаються.

Позицію Києва президент Володимир Зеленський підтвердив публічно після переговорів в Абу-Дабі 23–24 січня. Він наголосив, що підхід України до територіальних питань не змінився, і країна не погодиться на передачу Росії Донецької та Луганської областей. За його словами, під час тристоронньої зустрічі сторони обговорювали 20-пунктний план, і кількість проблемних питань скоротилася, однак стратегічна мета Росії залишається незмінною.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Проєкт мирної угоди з РФ: що передбачає кожен із 20 пунктів – пояснює Зеленський

Зеленський також підкреслив, що Росія тривалий час намагається витіснити Україну зі сходу держави, однак наразі не може досягти цього військовим шляхом. Українська позиція, за його словами, ґрунтується на принципі територіальної цілісності: Україна захищає власну державу і не веде бойових дій на території іншої країни.

Участь України у тристоронньому форматі Зеленський назвав кроком до пошуку компромісу, водночас зауваживши, що компроміс можливий лише за умови готовності до нього всіх сторін. За відсутності зсуву в питанні Донбасу переговори залишаються на технічному рівні і не переходять до політичних рішень.

Чи можливий прорив після другого раунду

Експертні оцінки сходяться на тому, що очікувати прориву після другого раунду переговорів не варто. Йдеться радше про продовження процесу, ніж про ухвалення політичних рішень.

Політолог Володимир Фесенко наголошує, що відсутність Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера на другому раунді не означає ані зміну формату, ані вихід США з переговорного процесу. За його словами, їхня тимчасова відсутність пов’язана із загостренням ситуації навколо Ірану, де Віткофф офіційно задіяний у переговорах, і до яких може бути залучений Кушнер. Водночас Фесенко звертає увагу: зі сказаного держсекретарем США в Конгресі випливає, що американські представники все ж будуть присутні у другому раунді — в Абу-Дабі або в іншій локації.

Водночас експерт підкреслює, що без активного американського посередництва продуктивний і конструктивний діалог між Україною та Росією малоймовірний. За відсутності Віткоффа і Кушнера, за його оцінкою, другий раунд матиме радше технічний характер. Запуск прямих змістовних переговорів уже відбувся, і вони можуть тривати й без ключових американських переговірників, однак для ухвалення принципових політичних рішень їхня участь буде необхідною.

Політолог Вадим Денисенко також оцінює другий раунд як етап обговорення другорядних, хоча й важливих тем. За його словами, логіка США залишається незмінною: спершу домовитися з усіх питань, окрім територіальних, а вже потім переходити до синхронного тиску на обидві сторони.

Окрему увагу Денисенко радить звертати на практичні дії США поза переговорним столом — зокрема на те, чи продовжать Сполучені Штати зупиняти судна російського тіньового флоту. Саме це, за його оцінкою, є ключовим індикатором того, наскільки Вашингтон готовий посилювати тиск на Росію в межах переговорного процесу.

Що важливо знати про переговори в Абу-Дабі — стисло

Чи можуть переговори в Абу-Дабі швидко завершити війну?
Ні. Другий раунд має радше технічний характер і не передбачає ухвалення політичних рішень. Ключове територіальне питання залишається заблокованим.

Що таке «формула Анкориджа» простими словами?
Це російська вимога передати під контроль РФ увесь Донбас і зафіксувати нинішні лінії фронту в інших регіонах. Україна цю формулу відкидає і не визнає жодних домовленостей, ухвалених без її участі.

Чому Донбас залишається головною проблемою переговорів?
Тому що Росія вимагає територіальних поступок як стартової умови, а Україна вважає Донбас питанням, яке не може бути предметом торгу за жодних обставин.

Чи беруть США участь у другому раунді переговорів?
США залишаються залученими до процесу, однак формат і рівень участі змінюються. Ключові американські переговірники можуть бути відсутні на цьому етапі, що знижує шанси на проривні рішення.

Про що тоді домовляються сторони, якщо не про території?
Обговорюються безпекові, технічні, економічні та санкційні питання. Логіка США полягає в тому, щоб узгодити все можливе, окрім територій, відкладаючи найскладніше на пізніший етап.