Події тижня минули на тлі масованих російських ударів по Україні та активізації міжнародних контактів довкола війни.
Паралельно тривали дипломатичні зусилля – у Давосі на Всесвітньому економічному форумі Україна обговорювала підтримку партнерів, а в Абу-Дабі відбулася перша тристороння зустріч України, США та Росії. Окрему увагу привернули заяви Дональда Трампа про створення «Ради миру» та можливе переформатування підходів США до переговорів.
Explainer розповідає головні події тижня 19–25 січня максимально стисло.
Російські удари по Україні
20 січня Росія здійснила масовану комбіновану атаку по території України, застосувавши ракети та ударні безпілотники. Під удар потрапили кілька регіонів, основною ціллю знову стала енергетична інфраструктура. Після атаки в окремих областях фіксували перебої з електропостачанням, енергосистема працювала в режимі підвищеного навантаження.
Значно масштабнішим став удар у ніч проти 24 січня. Російські війська завдали ракетно-дронової атаки по всій країні, внаслідок якої було пошкоджено понад 170 об’єктів. Серед них – енергетична інфраструктура, понад 60 житлових будинків і близько 80 цивільних автомобілів. Удари забрали життя однієї людини, близько 40 осіб дістали поранення.
У Києві дрон-камікадзе влучив у територію фабрики Roshen, де загинула жінка. Після атаки окремі райони столиці залишилися без електро-, тепло- та водопостачання. Найскладніша ситуація на Троєщині – близько 600 будинків залишаються без світла й тепла. За словами міського голови Віталія Кличка, у районі розгортають додаткові пункти обігріву, зокрема в школах, із можливістю цілодобового перебування, ночівлі та харчування.
Суттєвих втрат зазнав і Харків. Унаслідок масованої атаки дронів по місту поранення дістали понад 30 людей, серед них двоє дітей. Було пошкоджено цивільні об’єкти, зокрема пологовий будинок, у якому перебували близько 30 пацієнтів із дітьми.
Начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат повідомив, що під час атаки в ніч на 24 січня Росія застосувала проти Києва нетипову тактику, випустивши 12 важких протикорабельних ракет Х-22/Х-32. За його словами, силам протиповітряної оборони вдалося знешкодити дев’ять із них.
Давос і міжнародна підтримка України
Упродовж тижня Україна була однією з ключових тем Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Українська делегація взяла участь у панельних дискусіях і двосторонніх зустрічах, присвячених війні, відновленню економіки та стабільності енергетичної системи. Основний фокус обговорень – безпекові ризики для Європи та довгострокова підтримка України.
Президент Володимир Зеленський у своєму виступі наголосив, що війна Росії проти України залишається ключовим чинником нестабільності на континенті, а будь-які домовленості з Москвою без гарантій безпеки не забезпечать тривалого миру. Він також закликав партнерів посилювати військову та фінансову допомогу, зокрема для захисту енергетичної інфраструктури.
Окремо в Давосі обговорювали питання відбудови України. Представники урядів і бізнесу говорили про механізми залучення інвестицій, страхування воєнних ризиків і підготовку проєктів для післявоєнного відновлення. Форум став майданчиком для координації позицій партнерів на тлі паралельних дипломатичних контактів щодо можливих переговорів із Росією.
«Рада миру» Дональда Трампа
22 січня 2026 року президент США Дональд Трамп підписав документи про офіційне створення «Ради миру» під час конференції у Давосі. Новостворений орган позиціонують як міжнародну платформу для просування мирних ініціатив, зокрема щодо врегулювання конфліктів і відновлення постраждалих регіонів.
До керівного складу «Ради миру» увійшли державний секретар США Марко Рубіо, зять Трампа Джаред Кушнер та колишній прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер. Очільником ініціативи став сам Дональд Трамп. Загалом запрошення приєднатися до «Ради миру» отримали близько 60 країн; мандат на участь розрахований на три роки, а можливість довічного членства передбачає внесок у розмірі $1 млрд.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що таке Рада миру Трампа і чи може вона замінити ООН
Президент США запросив низку світових лідерів долучитися до «Ради миру» для Гази. Серед запрошених опинилася й Україна. Водночас президент Володимир Зеленський заявив, що йому складно уявити участь в одному органі з Росією та Білоруссю, лідери яких також отримали запрошення.
Створення «Ради миру» передбачене мирною угодою між Ізраїлем та ХАМАС, яка реалізується за ініціативи США. Водночас Дональд Трамп заявив, що новий орган потенційно може стати альтернативою Організація Об’єднаних Націй, хоча, за його словами, ООН варто зберегти через її «колосальний, але нереалізований потенціал». Це викликало дискусії щодо можливого розширення мандату «Ради миру» далеко за межі Близького Сходу.
Тристороння зустріч в Абу-Дабі
23–24 січня в Абу-Дабі відбулася перша за тривалий час дводенна тристороння зустріч делегацій України, США та Росії. У коментарях посадовців переговори називали конструктивними та продуктивними.
Під час зустрічі сторони обговорювали параметри можливого завершення війни, територіальні питання, ситуацію на Донбасі та Запорізьку атомну електростанцію, а також кроки з деескалації. Президент Володимир Зеленський наголошував, що Донбас залишається ключовим питанням переговорів, а контроль над ЗАЕС є принциповим для енергетичної безпеки України.
У межах військової підгрупи сторони просунулися в обговоренні практичних безпекових механізмів. Йшлося про можливе розведення сил, моніторинг припинення вогню та створення центру контролю й координації з участю міжнародних представників. Такий формат фактично відповідає сценарію тимчасової заморозки війни.
Російська сторона наполягала на сигналі готовності України залишити Донбас ще до початку переговорів, однак ця вимога не була підтримана США й не стала умовою зустрічі. Паралельно Вашингтон працює з європейськими партнерами щодо кроків із деескалації та підтримує політичні сили, які виступають за діалог із Росією.
За підсумками зустрічі сторони домовилися продовжити переговори 1 лютого в Абу-Дабі. Українська сторона підкреслює, що формат переговорів не означає досягнення домовленостей, а є початком обговорення можливих параметрів завершення війни.
