15 вересня Кабінет Міністрів схвалив і передав до Верховної Ради проєкт держбюджету-2027. Уряд пропонує збільшити видатки до 7,272 трлн грн. Оборона залишається головним пріоритетом, водночас більше коштів передбачають на освіту, медицину та соціальну підтримку.
Тепер починається парламентська частина бюджетного процесу. За календарем, визначеним Регламентом Верховної Ради, депутати та комітети можуть подати свої пропозиції до 1 жовтня. Перше читання має завершитися не пізніше 20 жовтня, друге — 20 листопада. Якщо проєкт потребуватиме третього читання, закон про держбюджет мають остаточно ухвалити до 1 грудня, після чого його передадуть на підпис президентові. Отже, нинішні показники ще не остаточні й можуть змінитися під час розгляду в парламенті.
Для фінансування запланованих витрат Україні потрібна значна зовнішня підтримка — на наступний рік Мінфін оцінює потребу в ній у $52,6 млрд. Додаткові надходження уряд розраховує отримати й усередині країни: розглядає підвищення ПДВ та акцизу на пальне для підтримки бізнесу, зокрема його захисту від воєнних ризиків. Очікувані кошти вже враховані у прогнозі доходів, однак самі податкові зміни потребують окремого законодавчого рішення.
Explainer розбирає, на яких розрахунках побудований проєкт держбюджету-2027, чим уряд планує забезпечити його видатки та що запропоновані зміни означатимуть для українців.
На яких розрахунках побудований бюджет-2027
У проєкті держбюджету на 2027 рік уряд передбачив 5,648 трлн грн доходів і 7,272 трлн грн видатків. За розрахунками Мінфіну, порівняно з чинним планом на 2026 рік з урахуванням внесених змін доходи мають зрости на 8,7%, а видатки — на 13,5%. Це важливе уточнення, адже протягом року бюджет коригували, тому його початкова редакція вже не відображає актуального обсягу фінансування.
Зростання бюджетних показників у гривнях не означає, що економіка збільшиться такими самими темпами. Уряд заклав у розрахунки зростання реального ВВП лише на 1,3% — після очікуваних 1,6% у 2026 році. Реальний ВВП показує, як змінюється обсяг вироблених товарів і послуг без впливу зростання цін. Отже, українська економіка, за прогнозом уряду, відновлюватиметься повільно, тоді як державні витрати зростатимуть значно швидше.
Частину номінального збільшення доходів і видатків пояснює інфляція. За макропрогнозом, на якому побудований проєкт бюджету, у грудні 2027 року споживчі ціни мають бути на 8% вищими, ніж роком раніше. Для бюджету це має подвійний ефект: зростання цін може збільшувати податкові надходження, але водночас здорожчує державні закупівлі та зменшує реальну вартість соціальних виплат. Тому збільшення фінансування окремої програми ще не означає, що за ці кошти держава зможе придбати пропорційно більше товарів або послуг.
Ще одне базове припущення — середньорічний курс 47,1 грн за долар і 48,3 грн на кінець року. Це орієнтир для розрахунку бюджетних показників, а не встановлений курс продажу валюти. Від фактичного курсу залежатимуть, зокрема, гривневі надходження від оподаткування імпорту та витрати на обслуговування боргів в іноземній валюті.
Усі ці показники залишаються прогнозними. Якщо економіка зростатиме повільніше, ніж очікує уряд, податкові надходження можуть не виконати план. Тоді за збереження передбачених видатків державі доведеться шукати додаткове фінансування або переглядати бюджетні рішення.
Звідки уряд планує отримати гроші
Майже половина доходів бюджету залежить від міжнародної підтримки. За презентацією Мінфіну, внутрішні надходження у 2027 році мають становити 3,155 трлн грн, а гранти та допомога міжнародних партнерів — ще 2,493 трлн грн. Отже, на підтримку партнерів припадає близько 44% усіх запланованих доходів.
Внутрішню частину доходів формуватимуть передусім податки, які сплачують підприємства та громадяни. Їхній обсяг залежить від прибутків бізнесу, зарплат, споживання й імпорту. Уряд очікує, що ці надходження зростуть, однак навіть разом із грантами та допомогою партнерів їх буде недостатньо для покриття всіх запланованих видатків. Решту потреб доведеться фінансувати за рахунок запозичень та інших фінансових операцій.
Тут важливо не плутати доходи бюджету з джерелами його фінансування. Гранти є безповоротною допомогою, тому їх зараховують до доходів. Позики використовують для покриття дефіциту, але їх потрібно повертати разом із відсотками. Саме тому всю міжнародну підтримку не можна просто додавати до оголошеної суми доходів: частину вже враховано в ній, а частина надійде як запозичення.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бюджетна криза в Україні: чому бракує грошей і чи загрожує це виплатам
Загальну потребу в міжнародній підтримці на 2027 рік Мінфін оцінює у $52,6 млрд. Уряд розраховує залучати кошти від Євросоюзу, країн G7 через механізм ERA, МВФ, Світового банку, Великої Британії та інших партнерів. Однак заявлена потреба не означає, що вся сума вже гарантована: Мінфін не оприлюднив повного розподілу між підтвердженими коштами й фінансуванням, щодо якого переговори ще тривають.
Не менш важливо, коли саме надходитимуть ці гроші. Держава фінансує армію, соціальні виплати та інші видатки протягом усього року, тоді як зовнішню допомогу перераховують окремими траншами й часто після виконання погоджених умов. Затримка виплат може змусити уряд тимчасово збільшувати внутрішні запозичення або змінювати графік бюджетних видатків. Тому реальна забезпеченість бюджету залежатиме не лише від заявлених сум, а й від конкретних угод, їхніх умов і строків надходження коштів.
Дефіцит і борг: скільки доведеться позичити
Запланованих доходів недостатньо для покриття всіх видатків бюджету. У статті 1 законопроєкту граничний дефіцит визначено на рівні 1,666 трлн грн, або 15% прогнозованого ВВП. Ця сума складається не лише з різниці між доходами й видатками. До неї також входить чисте кредитування — різниця між коштами, які держава планує надати в кредит і повернути до бюджету.
Для фінансування загального фонду уряд планує залучити 2,276 трлн грн нових запозичень. За пояснювальною запискою до законопроєкту, близько 1,731 трлн грн мають надійти із зовнішніх джерел, ще 544,4 млрд грн — із внутрішнього ринку.
Однак загальний обсяг нових позик не дорівнює сумі, яку держава зможе витратити додатково. У 2027 році 706,7 млрд грн потрібно спрямувати на погашення основної суми попередніх боргів. Зокрема, внутрішні запозичення і погашення внутрішнього боргу заплановані в однаковому обсязі — по 544,4 млрд грн. Це означає, що в чистому вимірі внутрішні позики не дадуть бюджету додаткових коштів: нові боргові зобов’язання замінять ті, строк погашення яких настає у 2027 році.
Окремо держава платитиме за користування позиченими коштами. На обслуговування державного боргу — передусім відсотки та пов’язані платежі — передбачено 474,1 млрд грн. Ця сума вже входить до загальних видатків бюджету. Що більше коштів потрібно на обслуговування боргу, то менше залишається на оборону, соціальні програми, освіту, медицину та відновлення.
На кінець 2027 року граничний обсяг державного боргу може сягнути 12,307 трлн грн, або близько 110,4% прогнозованого ВВП. Окремо законопроєкт встановлює ліміт гарантованого державою боргу — 382,2 млрд грн. За такими позиками безпосередніми боржниками є підприємства чи установи, але держава має виконати зобов’язання, якщо вони не зможуть розрахуватися самостійно.
Боргове навантаження залежить не лише від загальної суми боргу, а й від вартості запозичень та строків їх погашення. Довгострокові пільгові кредити дозволяють розподілити платежі на багато років. Натомість високі ставки або короткі строки погашення збільшують витрати вже в найближчих бюджетах. Тому умови нових домовленостей із кредиторами впливатимуть на державні фінанси далеко за межами 2027 року.
Оборона та безпека: на що спрямують додаткові кошти
Загальний ресурс на безпеку й оборону у проєкті бюджету становить 4,885 трлн грн, або 43,8% прогнозованого ВВП. Порівняно з оновленим планом на 2026 рік фінансування зростає на 517,9 млрд грн, або 11,9%. Однак цей приріст розподілений між окремими напрямами нерівномірно.
Майже дві третини додаткового ресурсу припадає на грошове забезпечення та зарплати з нарахуваннями. На них закладають 1,792 трлн грн — на 337,5 млрд грн більше, ніж у 2026 році. Водночас це не означає, що виплати кожному військовослужбовцю зростуть у такій самій пропорції: їхній розмір залежатиме від чисельності особового складу та окремих рішень щодо грошового забезпечення.
Із фінансуванням озброєння картина складніша. У пояснювальній записці на створення, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння і військової техніки закладено 2,393 трлн грн. У презентації Мінфіну вказана інша сума — близько 2,3 трлн грн. Чим пояснюється ця різниця, у документах не уточнюють. Тому порівнювати ці показники з планом на 2026 рік і стверджувати, що фінансування майже не змінилося, поки що некоректно.
У загальний оборонний ресурс також входять 264,9 млрд грн резерву та до 30 млрд грн державних гарантій на озброєння і військову техніку. Гарантії не є прямими бюджетними виплатами: вони дозволяють підприємствам або іншим позичальникам залучати кредити під зобов’язання держави. Якщо позичальник не зможе виконати свої зобов’язання, виплати можуть перейти на бюджет.
Окремо Україна розраховує отримати від партнерів матеріально-технічну допомогу — зброю, ракети, боєприпаси, техніку та інші засоби — вартістю щонайменше 1 трлн грн. За словами прем’єр-міністра Сергія Корецького, її очікують додатково до закладеного оборонного ресурсу. Проте йдеться переважно не про гроші, які надійдуть до бюджету, а про постачання конкретного озброєння та обладнання.
Навіть із цією допомогою передбачене фінансування не гарантує покриття всіх оборонних потреб. Уряд визнає, що потреби сил оборони значно більші, а їхню остаточну оцінку ще готують. Тому реальна забезпеченість війська у 2027 році залежатиме не лише від затверджених бюджетних сум, а й від обсягів, складу та строків постачання допомоги партнерів.
Чи підвищать ПДВ та акциз на пальне
Уряд пропонує підвищити стандартну ставку ПДВ на один відсотковий пункт — із 20% до 21%. Отримані кошти планують спрямувати на страхування бізнесу від воєнних ризиків та інші програми фінансової підтримки підприємств. У пояснювальній записці до законопроєкту очікувані додаткові надходження від підвищення ПДВ оцінюють у 58,7 млрд грн.
Підвищення податку ще не затверджене, однак очікувані надходження від нього вже враховані у прогнозі доходів бюджету. Сам закон про держбюджет не змінює ставку ПДВ — для цього парламент має окремо внести зміни до Податкового кодексу. Якщо відповідний закон не ухвалять або він почне діяти пізніше, передбачений обсяг надходжень доведеться переглянути або компенсувати з інших джерел.
Для покупців вища ставка може означати подорожчання товарів і послуг, які оподатковують ПДВ за стандартною ставкою, якщо бізнес перекладе додаткове податкове навантаження в кінцеву ціну. Проте перехід від 20% до 21% не означає автоматичного зростання всіх цін на 1%. Якщо товар без податку коштує 100 грн, його ціна з ПДВ зросте зі 120 до 121 грн, тобто приблизно на 0,83%. Наскільки зміняться реальні ціни, залежатиме також від витрат бізнесу, конкуренції та попиту.
Ще 8,3 млрд грн уряд розраховує отримати завдяки додатковому підвищенню акцизу на бензин, дизельне пальне та скраплений газ. Ці гроші планують спрямувати на підтримку підприємств паливного сектору, зокрема на компенсацію воєнних збитків і страхових премій. Йдеться про підвищення понад ставки, які вже мають зрости у 2027 році відповідно до чинного графіка наближення акцизів до норм ЄС.
Конкретних нових ставок у бюджетних матеріалах немає. Тому поки неможливо точно розрахувати, наскільки запропоноване рішення вплине на ціну літра пального. Частину податкового навантаження можуть взяти на себе виробники та продавці, але частину, найімовірніше, перенесуть у роздрібні ціни. Подорожчання пального також збільшує витрати на перевезення й може впливати на вартість інших товарів і послуг.
Зібрані кошти уряд планує використовувати не лише для страхування. Серед можливих напрямів — пряма фінансова підтримка підприємств, компенсація вартості знищеного або пошкодженого майна та збільшення капіталу державних фінансових установ. Оцінити дієвість цих програм можна буде лише після того, як уряд визначить коло отримувачів, перелік покритих ризиків і порядок виплат.
Мінімальна зарплата та прожитковий мінімум: які суми пропонує уряд
Із 1 січня 2027 року мінімальну зарплату пропонують підвищити до 9 546 грн на місяць. Це на 899 грн, або 10,4%, більше, ніж у 2026 році. Така сума передбачена статтею 7 проєкту закону про держбюджет. Погодинна мінімальна зарплата має становити 57,5 грн.
9 546 грн — це зарплата до сплати податків, а не сума, яку працівник отримає на руки. Підвищення мінімалки також не означає, що всі зарплати автоматично зростуть на 10,4%. Зміниться лише гарантована державою найнижча оплата за повністю відпрацьований місяць.
Загальний прожитковий мінімум пропонують встановити на рівні 3 559 грн. Для працездатних осіб він становитиме 3 691 грн, для людей, які втратили працездатність, — 2 878 грн. Для дітей до шести років передбачено 3 124 грн, а від шести до 18 років — 3 895 грн.
Від прожиткового мінімуму залежать окремі соціальні виплати, але для кожної з них діють свої правила розрахунку. Наприклад, для допомоги особам з інвалідністю з дитинства, дітям з інвалідністю та надбавки на догляд запроваджують окрему базову суму — 4 000 грн. Це основа для розрахунку, а не однакова виплата для всіх.
Оклад працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, від якого розраховують зарплати частини бюджетників, пропонують підвищити до 3 819 грн. Остаточна зарплата залежатиме від тарифного розряду, навантаження, доплат і надбавок.
Запропоновані суми зростуть номінально, однак їхня реальна цінність залежатиме від інфляції та подорожчання товарів і послуг.
Пенсії та соціальні виплати: кому планують збільшити підтримку
У 2027 році на соціальні виплати та програми Мінсоцполітики уряд планує спрямувати 540,3 млрд грн — на 72,6 млрд грн більше, ніж цьогоріч. Найбільше коштів піде на пенсійне забезпечення: Пенсійному фонду передадуть із держбюджету 292,8 млрд грн, що на 41,5 млрд грн більше за показник 2026 року.
Це лише частина коштів, із яких виплачують пенсії. Загальні пенсійні видатки фонду, за розрахунками Мінфіну, мають становити майже 1,279 трлн грн — на 213 млрд грн більше, ніж у 2026 році. Решту Пенсійний фонд отримає з власних надходжень, зокрема єдиного соціального внеску. Бюджетний трансферт у 292,8 млрд грн уже входить до загальної суми, тому додавати його окремо не потрібно.
Зростання пенсійних видатків не означає, що виплата кожному пенсіонеру збільшиться на однакову суму. Для цього потрібно знати майбутні правила індексації та перерахунку пенсій, яких у бюджетних матеріалах поки немає.
Помітно більше коштів планують спрямувати й на підтримку людей з інвалідністю — 66,4 млрд грн, що на 31,9 млрд грн більше, ніж цьогоріч. Із цієї суми 51,9 млрд грн підуть на підвищення допомоги дітям з інвалідністю та людям з інвалідністю з дитинства. Ще 11,5 млрд грн передбачено на засоби реабілітації та високофункціональне протезування.
Освіта: зарплати вчителів, стипендії та шкільне харчування
На освіту уряд пропонує спрямувати 328,5 млрд грн — на 50,8 млрд грн більше, ніж у 2026 році. Основна частина фінансування, 235,3 млрд грн, піде на зарплати працівників закладів освіти. На цей напрям додають 37,5 млрд грн, тому саме він забезпечує більшу частину загального приросту освітніх видатків.
За розрахунками Мінфіну, середня зарплата досвідченого вчителя у 2027 році має становити 27,3 тис. грн на місяць. Заявлене урядом зростання на 65% рахують від рівня 2025 року, а не лише за один наступний рік. Крім того, 27,3 тис. грн — це орієнтир для досвідченого вчителя. Фактична зарплата залежатиме від стажу, навантаження, категорії, доплат і надбавок.
Більше коштів передбачено й на харчування школярів — 19,5 млрд грн, що на 5,1 млрд грн більше, ніж у 2026 році. Програма має охопити учнів 1–11 класів державних і комунальних шкіл. На академічні стипендії закладають 8,3 млрд грн — на 3 млрд грн більше, ніж цьогоріч.
Ще 13,5 млрд грн у бюджетній презентації передбачено на освітні інвестиційні проєкти. Із них 3,7 млрд грн спрямують на облаштування укриттів у школах і дитсадках. Решта коштів піде, зокрема, на закупівлю шкільних автобусів, оновлення їдалень і харчоблоків та продовження реформи Нової української школи.
Медицина: більше коштів на лікування та ліки
На охорону здоров’я уряд пропонує спрямувати 292,5 млрд грн — на 35 млрд грн більше, ніж у 2026 році. Майже весь приріст припадає на Програму медичних гарантій, фінансування якої має зрости на 33,5 млрд грн — до 225 млрд грн. За пояснювальною запискою, програма охоплює первинну, екстрену та спеціалізовану допомогу, реабілітацію, психіатричну й паліативну допомогу, трансплантацію та інші медичні послуги.
Частину додаткових коштів планують спрямувати на перегляд тарифів, за якими держава оплачує лікарням надані пацієнтам послуги. За розрахунками Мінфіну, це має дозволити підвищити середню зарплату лікаря спеціалізованої допомоги до 30 тис. грн, а медсестри — до 20 тис. грн. Це прогнозований середній рівень, а не гарантована однакова зарплата для всіх медиків. Фактичні виплати залежатимуть від фінансового стану закладу, посади, навантаження та доплат.
Фінансування програми «Доступні ліки» пропонують збільшити до 21,7 млрд грн — на 13 млрд грн порівняно з 2026 роком. Ця сума вже входить до Програми медичних гарантій. Окремо 20,8 млрд грн передбачено на централізовані закупівлі ліків і медичних виробів, зокрема для лікування онкологічних, серцево-судинних і рідкісних захворювань, ВІЛ та туберкульозу.
Ще 10 млрд грн закладають на медичні обстеження. У презентації Мінфіну йдеться про скринінги для людей віком від 40 років, тоді як у пояснювальній записці — про громадян із підвищеним ризиком розвитку захворювань. Хто саме зможе пройти обстеження і за яких умов, мають визначити правила програми.
На оновлення медичної інфраструктури передбачено 13,3 млрд грн. Кошти планують спрямувати на 36 проєктів, серед яких розвиток реабілітаційної, психіатричної допомоги, допомоги матерям і дітям, а також закупівля обладнання для лікарень.
Переселенці та ветерани: допомога на проживання і доступ до житла
На підтримку внутрішньо переміщених осіб уряд передбачає 83,2 млрд грн — на 11,6 млрд грн більше, ніж у 2026 році. Найбільше, 39,6 млрд грн, спрямують на допомогу на проживання для понад 1,5 млн переселенців. Фінансування цієї програми зросте лише на 0,9 млрд грн, тому про підвищення щомісячних виплат із бюджетних показників не йдеться.
Натомість видатки на тимчасове житло збільшують помітніше — до 12 млрд грн, або на 5,3 млрд грн. Ідеться про програму «Прихисток», субсидії на оренду та формування фондів тимчасового житла. Ще 3,7 млрд грн планують спрямувати на покриття першого внеску та відсотків за перший рік за програмою «єОселя». Така допомога зменшує початкові витрати, але скористатися нею зможуть передусім родини, які мають достатній дохід для подальшої виплати кредиту.
Загалом на житлову політику у проєкті передбачено 84,9 млрд грн. Більше половини цієї суми — 45 млрд грн — отримає «єОселя». Також закладено кошти на компенсації за знищене й пошкоджене житло та окремі програми для військових і ветеранів. Частина цих видатків уже врахована в програмах підтримки ВПО та ветеранів, тому підсумовувати всі оголошені суми не можна.
На програми Міністерства у справах ветеранів передбачено 20,5 млрд грн — приблизно на 3 млрд грн більше, ніж у 2026 році. За пояснювальною запискою, майже 6,9 млрд грн спрямують на житло для ветеранів з інвалідністю І–ІІ груп та членів їхніх сімей.
Ще 12,2 млрд грн закладають на програми повернення до цивільного життя. Вони охоплюють психологічну допомогу, реабілітацію, професійну адаптацію та підтримку ветеранського підприємництва. На роботу фахівців із супроводу ветеранів і компенсацію оренди житла передбачено близько 2,6 млрд грн, а на гранти Українського ветеранського фонду — 800 млн грн.
Підтримка бізнесу: дешевші кредити та оборонні розробки
На підтримку економіки й бізнесу уряд передбачає 96 млрд грн — майже вдвічі більше, ніж у 2026 році. Водночас 45 млрд грн із цієї суми отримає «Укрфінжитло» для фінансування програми «єОселя». Тому всі 96 млрд грн не варто сприймати як пряму допомогу підприємствам: майже половина ресурсу припадає на пільгове житлове кредитування.
Ще 29 млрд грн передбачено для Національної установи розвитку, через яку фінансуватимуть пільгові кредити, зокрема програму «5–7–9%». У пояснювальній записці цю суму розділено на два механізми. 19 млрд грн надійдуть безпосередньо з бюджету, передусім для компенсації відсотків за кредитами та частини витрат за договорами лізингу й факторингу. Ще до 10 млрд грн установа може отримати через збільшення капіталу в обмін на державні облігації.
Компенсація відсотків робить позику дешевшою для підприємства і може допомогти придбати обладнання або відновити виробництво. Проте основну суму кредиту бізнес має повернути самостійно, тому банки й надалі оцінюватимуть його платоспроможність.
На оборонні інновації закладають загалом 10,1 млрд грн. Із них 7,4 млрд грн має отримати Фонд розвитку інновацій для підтримки проєктів Brave1 та інших технологічних розробок. Ще 2,7 млрд грн передбачено на спеціальні інноваційні технології для сектору безпеки й оборони. Кошти можуть допомогти розробникам створити та випробувати нові зразки, але не означають автоматичного переходу до їх серійного виробництва чи закупівлі військом.
Ще 9,4 млрд грн передбачено на грантові програми для бізнесу, підтримку переробної промисловості, індустріальних парків та інвестиційних проєктів. До цього напряму також входять компенсації за придбання техніки й обладнання українського виробництва.
Відновлення та громади: інвестиції, дороги й комунальні борги
На публічні інвестиційні проєкти та програми уряд передбачає 116 млрд грн — на 3,9 млрд грн більше, ніж у 2026 році. Кошти підуть на транспорт, комунальну й енергетичну інфраструктуру, житло, школи та лікарні. Уже згадані інвестиції в освіту й медицину входять до цієї суми.
Близько 76,4 млрд грн, або дві третини загального ресурсу, уряд планує залучити від міжнародних фінансових організацій та урядів інших країн. Тому строки реалізації частини проєктів залежатимуть від надходження зовнішнього фінансування, виконання його умов і готовності документації.
Окремо уряд пропонує частково відновити роботу Державного дорожнього фонду. За пояснювальною запискою, у 2027 році до нього спрямовуватимуть 25% передбачених законом доходів. Загальний ресурс фонду має становити 52,8 млрд грн.
На утримання та розвиток доріг державного значення передбачено близько 34,1 млрд грн, на місцеві дороги й вулиці — 8,5 млрд грн. Ще 10,1 млрд грн піде на виконання боргових зобов’язань за раніше залученими дорожніми кредитами. Таким чином, безпосередньо на дорожні роботи можна буде використати не весь ресурс фонду.
Для громад також закладають 18,2 млрд грн на погашення заборгованості з різниці в тарифах на тепло, воду та водовідведення. Такі борги виникають, коли встановлені для споживачів тарифи не покривають витрат підприємств на надання послуг. Кошти отримають не мешканці, а комунальні підприємства для погашення накопичених зобов’язань. Саме по собі це рішення не визначає, якими будуть тарифи у 2027 році.
