8 вересня Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) оприлюднила результати PISA-2025. Це міжнародне дослідження перевіряє не те, наскільки добре підлітки запам’ятали шкільну програму, а чи можуть вони застосовувати знання на практиці: розуміти тексти, працювати з даними, пояснювати явища та розв’язувати повсякденні завдання.
В Україні 46% учасників не досягли базового рівня з математики, а 45% — із читання. Це означає, що майже половині підлітків складно використовувати набуті знання навіть у відносно простих ситуаціях.
Україна взяла участь у PISA втретє й удруге під час повномасштабної війни. На навчання учасників цього циклу припали одразу дві великі кризи: у п’ятому класі вони зіткнулися з пандемією та дистанційним навчанням, а від сьомого класу навчаються в умовах великої війни.
Порівняно з 2022 роком середні результати майже не змінилися. Однак вони досі нижчі, ніж у 2018-му, а найбільше за цей час погіршилися навички читання. Результати також помітно залежать від того, де живе підліток і які можливості для навчання має його родина.
Explainer пояснює, що PISA-2025 говорить про українську освіту, яких навичок бракує підліткам і як умови навчання пов’язані з їхніми результатами.
Кого охопила PISA-2025 і як читати її результати
Загалом у PISA-2025 взяли участь 8962 українські підлітки. Основний тест із читання, математики, природничих наук і навчання в цифровому світі виконували 7105 із них. Саме їхні результати аналізують у національному звіті. Ще 1857 підлітків проходили оцінювання з англійської мови, результати якого оприлюднять у 2027 році.
Через безпекову ситуацію тестування провели лише у 16 областях та Києві. За даними МОН, до нього не залучали підлітків із Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Сумської, Харківської та Херсонської областей. Дослідження також не охопило окуповані Крим і Севастополь.
Тому результати PISA-2025 не можна поширювати на всіх 15-річних українців. Вони показують ситуацію лише в тих регіонах, де вдалося провести тестування. Як могли б упоратися із завданнями підлітки з прифронтових та окупованих територій, це дослідження не показує.
Через різне територіальне охоплення обережно потрібно порівнювати й результати різних років. У 2018 році тестування провели у 25 регіонах України, у 2022-му — у 18, а у 2025-му — у 17. Щоб зіставлення було коректнішим, показники 2022 року перерахували для тих самих 17 регіонів, які брали участь у дослідженні 2025-го. Порівняння з 2018 роком залишається менш точним.
Результати PISA розподіляють за рівнями. Базовим у читанні, математиці та природничих науках вважають другий рівень. Він означає, що підліток може використати набуті знання для виконання відносно простих практичних завдань.
Наприклад, у читанні потрібно визначити головну думку тексту та знайти в ньому потрібну інформацію. У математиці — перевести звичайну життєву ситуацію в розрахунки, наприклад порівняти довжину двох маршрутів.
Результат нижче базового рівня не означає, що дитина нічого не знає. Він показує, що їй поки складно впевнено застосовувати свої знання на практиці.
PISA-2025 також не показує, наскільки ефективною є Нова українська школа. Учасники цього циклу навчалися за попереднім державним стандартом і ще не перейшли на новий стандарт базової середньої освіти.
Як змінилися результати українських підлітків від 2018 року
Якщо порівняти всі три цикли PISA, найбільше погіршилися результати з читання. За даними ОЕСР, у 2018 році українські підлітки набрали 466 балів із читання, а у 2025-му — 418. Результат із математики за цей час знизився із 453 до 431 бала, а з природничих наук — із 469 до 448.
Для порівняння з 2025 роком результати PISA-2022 перерахували для тих самих 17 регіонів. Тоді Україна отримала 449 балів із природничих наук, 440 — з математики та 427 — із читання.
Відтоді результат із природничих наук зменшився на один бал, а з математики та читання — на дев’ять. Проте ці відмінності недостатньо великі, щоб дослідники могли говорити про реальне погіршення: вони можуть пояснюватися статистичною похибкою.
Отже, після помітного падіння між 2018 і 2022 роками результати майже не змінилися. Однак повернення до рівня 2018 року також не відбулося.
Водночас українські підлітки й далі відстають від своїх однолітків із країн ОЕСР. Різниця становить 34 бали з природничих наук, 32 — з математики та 43 — з читання. У PISA 20 балів приблизно відповідають одному року навчання. Тож це відставання можна порівняти з півтора року навчання з природничих наук і математики та двома роками — із читання.
У читанні та природничих науках розрив з ОЕСР трохи скоротився. Але це сталося не тому, що українські результати покращилися, а тому, що середні показники країн ОЕСР знизилися сильніше.
За середніми балами стоїть ще одна важлива цифра. У 2025 році 56,4% українських учасників не досягли базового рівня хоча б в одній із трьох галузей, а 29,3% — одночасно в усіх трьох. Це не означає, що вони нічого не знають. Однак цим підліткам складно застосовувати знання навіть у відносно простих практичних ситуаціях.
Чому найбільше занепокоєння викликає читання
У математиці частка підлітків із результатами нижче базового рівня трохи більша, ніж у читанні: 46% проти 45%. Однак саме навички читання погіршилися найбільше від 2018 року.
PISA перевіряє не знання мовних правил, біографій письменників чи змісту творів зі шкільної програми. Підліток має зрозуміти прочитане, знайти потрібну інформацію, поєднати різні частини тексту та зробити власний висновок.
Базового рівня з читання досягли 55% українських учасників. Найвищих рівнів — лише 0,6%, тоді як у країнах ОЕСР у середньому 6%. Це означає, що лише невелика частина українських підлітків може впевнено працювати з довгими й складними текстами, порівнювати кілька джерел, розуміти абстрактні ідеї та відрізняти факт від думки за непрямими ознаками.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що зміниться для учнів з 1 вересня: оцінювання, харчування та безпека
Ці вміння потрібні не лише на уроках літератури. Вони допомагають розуміти інструкції, оцінювати новини, перевіряти твердження та ухвалювати рішення на основі прочитаного.
Від навичок читання також залежать результати з інших предметів. Щоб розв’язати задачу з математики або проаналізувати результати досліду, спочатку потрібно правильно зрозуміти умову, знайти важливі дані та встановити зв’язок між ними.
Помітно різняться й результати хлопців та дівчат. Базового рівня з читання досягли 62% дівчат і лише 47% хлопців. У середньому дівчата випередили хлопців на 32 бали.
Від 2022 року результат хлопців знизився з 415 до 402 балів. Дослідники вважають це реальним погіршенням, а не випадковим коливанням. Серед дівчат помітних змін за цей час не зафіксували.
Що показали результати з математики та природничих наук
Найбільше труднощів в українських підлітків виникло з математикою. Базового рівня досягли 54% учасників, а 46% залишилися нижче нього. У країнах ОЕСР із базовими завданнями в середньому впоралися 65% підлітків.
На цьому рівні потрібно зрозуміти просту життєву ситуацію та визначити, які розрахунки допоможуть знайти відповідь. Наприклад, порівняти довжину двох маршрутів або перевести ціну товару в іншу валюту.
Звіт показує, що труднощі виникають не лише через незнання формул. Підліткам складно уважно прочитати умову, виокремити потрібні дані, перетворити їх на математичну задачу, а потім пояснити отриманий результат.
Найскладніші завдання змогли виконати лише 2,6% українських учасників проти 8% у країнах ОЕСР. Для цього потрібно самостійно обрати спосіб розв’язання, працювати зі складними умовами та перевіряти, чи відповідає результат поставленому запитанню.
Із природничих наук українські підлітки показали найкращий результат серед трьох основних галузей PISA. Базового рівня досягли 65% учасників. Вони змогли пояснити знайоме явище за допомогою наукових знань і за простими даними визначити, чи обґрунтований певний висновок.
Водночас найвищих рівнів із природничих наук досягли лише 2% українських підлітків проти 7% у країнах ОЕСР. Найкраще учасники впоралися із завданнями, у яких потрібно було пояснити природне явище. Складніше було зрозуміти, чи правильно побудоване дослідження, проаналізувати дані та зробити на їхній основі висновок.
Як місце навчання та умови в родині пов’язані з результатами
Одні з найбільших розривів PISA-2025 виявила між підлітками, які навчаються в селах і великих містах. Різниця становить 60 балів із математики, 65 — з природничих наук і 68 — із читання. Це відповідає приблизно трьом рокам навчання з математики та більш ніж трьом — із читання і природничих наук.
У сільській місцевості базового рівня не досягли 58% учасників із математики, 59% — із читання та 47% — із природничих наук. Тобто більшість підлітків із сільських закладів освіти не впоралися з базовими завданнями з математики та читання.
Однак ці результати не означають, що сама сільська місцевість є причиною нижчих балів. На успішність також можуть впливати матеріальне становище родини, освіта батьків, доступ до книжок і комп’ютера та наявність удома окремого місця для навчання.
Щоб порівняти умови, у яких ростуть і навчаються підлітки, PISA об’єднує ці дані в один показник. Серед чверті учасників із найсприятливішими умовами базового рівня досягли 80% із природничих наук, 69% — із математики та 70% — із читання. Серед чверті підлітків із найменш сприятливими умовами ці показники становили відповідно 53%, 41% і 43%.
Водночас умови в родині не визначають майбутнє кожної дитини. Близько 15% учасників із найнижчим соціально-економічним статусом увійшли до чверті найуспішніших підлітків України з природничих наук. У PISA їх називають академічно стійкими: попри нестачу ресурсів, вони показали одні з найкращих результатів у країні. Середній показник у країнах ОЕСР становить 12%.
Як українські підлітки навчаються в цифровому світі
Окремою галуззю PISA-2025 стало «Навчання в цифровому світі». Підлітків перевіряли не на швидкість роботи з комп’ютером чи знання програм. Завдання показували, чи можуть вони використовувати цифрові інструменти для розв’язання проблем: створювати алгоритми, працювати з моделями, перевіряти припущення, знаходити помилки та покращувати своє рішення.
Українські підлітки набрали в середньому 478 балів проти 500 у країнах ОЕСР. Третього рівня або вище досягли 54% українських учасників, а 46% залишилися нижче нього.
Краще підлітки впоралися із програмуванням, ніж із моделюванням. У першому випадку потрібно було створити послідовність команд для виконання певної дії. У другому — відтворити реальну ситуацію в цифровому середовищі, змінювати її умови та передбачати результат.
Окремо PISA дослідила, як підлітки використовують штучний інтелект під час навчання. 54% українських учасників повідомили, що звертаються до чатботів із ШІ по допомогу щонайменше раз на тиждень. У країнах ОЕСР у середньому так роблять 46% підлітків.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: GPT-6 Astra: що вміє нова модель OpenAI та чи справді це AGI
Щонайменше раз на тиждень 43% українських учасників використовують ШІ для підготовки текстів до письмових завдань, 42% — щоб стисло переказати прочитане, а 37% — для першого пошуку інформації з нової теми. Лише 8% повідомили, що ніколи або майже ніколи не користуються чатботами для жодного із цих завдань.
Ці дані не показують, чи допомагає ШІ краще навчатися, і не доводять, що підлітки використовують його для списування. PISA лише фіксує, наскільки поширеними стали такі інструменти. Водночас 78% українських учасників зазначили, що на уроках принаймні іноді оцінюють якість інформації, створеної ШІ.
Що результати PISA означають для української освіти
Результати PISA показують, із якими завданнями підлітки справляються, де виникають труднощі та між якими групами учнів зберігаються найбільші розриви. Водночас за цими даними неможливо точно визначити, наскільки на підсумкові бали вплинув кожен окремий чинник.
Головний виклик — велика частка підлітків, які не опанували базових навичок. Україна поставила за мету, щоб до 2030 року базового рівня з читання, математики та природничих наук досягали щонайменше 80% учнів. Нині цей показник становить 55% із читання, 54% — з математики та 65% — із природничих наук. За сім років відстань до поставленої мети лише збільшилася.
Національний звіт PISA-2025 рекомендує більше уваги приділяти роботі з текстами на різних уроках, застосуванню математики у звичайних життєвих ситуаціях, аналізу даних і доказів, проведенню досліджень та відповідальному використанню цифрових інструментів і штучного інтелекту.
Додаткової підтримки потребують підлітки, які навчаються в сільській місцевості та зростають у родинах із меншими можливостями. Дані PISA показують, що умови навчання досі значною мірою пов’язані з результатами дитини.
Автори звіту пропонують створити спільну дорожню карту для впровадження рекомендацій PISA-2025. У ній мають бути визначені відповідальні установи, строки, необхідне фінансування та показники, за якими можна буде оцінювати зміни.
Пандемія та повномасштабна війна припали на значну частину навчання учасників цього циклу. Водночас проблеми з базовими навичками та нерівними освітніми можливостями були помітні ще у 2018 році. Війна поглибила труднощі, які вже існували в українській освіті.
Перші результати покоління, яке навчалося за програмами Нової української школи, покаже PISA-2029. Проте перевіряти ефективність освітніх рішень потрібно раніше — за допомогою проміжних досліджень і конкретних показників.
