У четвер, 21 листопада, Росія запустила по Україні міжконтинентальну балістичну ракету. Повітряні сили ЗСУ зазначили, що запуск здійснено з Астраханської області. Тип ракети поки що залишається невідомим. Експерти припускають, що Росія могла застосувати ракету РС-26 «Рубеж», «Тополь» або «Ярс», які здатні нести зброю масового ураження. Explainer пояснює, що таке міжконтинентальна балістична ракета та чому вона була запущена по Україні.

Що сталось?

Зранку, 21 листопада, Росія завдала по Україні комбінованої ракетного удару з використанням семи крилатих ракет Х-101, які були запущені з Ту-95МС, з яких шість було збито, а також одного Х-47М2 “Кинжал” з МиГ-31.

Окрім того, за повідомленням командування Повітряних сил ЗСУ, із Астраханської області РФ було запущено міжконтинентальну балістичну ракету. Її конкретний тип не вказується, але вчора в інформаційному просторі з’явилась інформація про загрозу використання ворогом балістичної ракети середньої дальності РС-26 “Рубеж”.

Так само зі звіту незрозуміло, куди саме цілив ворог своєю балістичною ракетою, та яке оснащення було у ній.

Як зазначають аналітики Defense Express, ракети “Рубеж”, “Тополь” чи “Ярс” здатні нести зброю масового ураження і ставити на них конвенційну фугасну бойову частину можливо, але не має практичного сенсу через величезну вартість таких ракет. Особливо в умовах, коли більшість цілей в Україні у зоні досяжності російських ОТРК “Искандер” та інших засобів ураження.

Також аналітики вказують на те, що абсолютна більшість російських далекобійних ракет може мати ядерне оснащення. В тому числі “Іскандер”, “Кинжал”, крилаті ракети типу Х-55 та Х-102, а також багато інших. Тому, на їхню думку, навіть для завдання ядерного удару по Україні немає сенсу використовувати саме ракети середньої чи взагалі міжконтинентальної дальності. Тож навіщо Росія застосувала міжконтинентальну балістичну ракету?

Міжконтинентальна балістична ракета: навіщо Росія її застосувала?

Аналітики Defense Express припускають, що Росія могла запустили по Україні міжконтинентальну балістичну ракету щоб продемонструвати можливості ядерного удару.

Аналітики припускають, що балістична ракета була оснащена імітаторами бойових блоків і нагадують, що ворог вже використовував крилаті ракети Х-55 із масогабаритними макетами ядерних зарядів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи загрожує Україні ядерний удар Кремля: сценарії та думки експертів

Військовий експерт, колишній співробітник СБУ Іван Ступак вважає, що росіяни використали цю міжконтинентальну балістичну ракету саме для удару по Дніпру, можливо, для атаки одного з підприємств, яке займається виготовленням ракет для України. Втім, на думку експерта, це скоріше жест відчаю росіян, адже треба чимось відповідати на українські удари ATACMSами, Storm Shadow. Останній крок, який можна вже використати, — це міжконтинентальна балістика.

Що взагалі таке міжконтинентальна балістична ракета?

Росія регулярно застосовує балістичні ракети ближнього та малого радіусу дії під час атак на Україну. Однак міжконтинентальні балістичні ракети (МБР) значно потужніші: вони можуть бути оснащені ядерними боєголовками й здатні вражати цілі на набагато більших відстанях.

Балістичні ракети працюють за принципом запуску в атмосферу за допомогою ракетного двигуна, після чого вони падають на ціль за балістичною траєкторією. Керування здійснюється лише на початкових етапах польоту, що робить їх менш точними порівняно з крилатими ракетами. Проте їхня перевага полягає в надзвичайно високій швидкості, яка може перевищувати 3200 км/год під час наближення до цілі.

Через їхню високу швидкість перехоплення можливе лише за допомогою передових систем протиповітряної оборони, наприклад, американського комплексу Patriot.

Ще однією важливою характеристикою є велика дальність дії: від приблизно 1000 км для ракет меншої дальності до понад 6000 км у випадку МБР.

Дальність російських балістичних ракет: Інфографіка BrookingsInst

Для атак по Україні Росія застосовує балістичні ракети малої й середньої дальності:”Іскандер”,”Сармат”,”Тополь-М”, “РС-24 Ярс”, “Луна-М”, “Точка-У”,”Булава 30″.

Що ми знаємо про РС-26 “Рубеж”

Розробка міжконтинентальної балістичної ракети РС-26 “Рубеж” почалася не пізніше 2006 року й від самого початку супроводжувалася високим рівнем секретності через порушення Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності (РСМД).

Перший тестовий запуск цієї ракети відбувся у 2011 році, а завершення робіт над її створенням датують 2015 роком. Планувалося, що ракета стане на озброєння у 2017 році, але у 2018 році її нібито виключили з програми переозброєння до 2027 року. Згодом повідомлялося, що замість “Рубежа” Росія зробила акцент на ракетах “Іскандер-К”.

Однак у липні 2023 року Кремль заявив про можливість відновлення виробництва ракет середньої та меншої дальності, серед яких і РС-26 “Рубеж”. Ймовірність реалізації цього рішення доволі висока, оскільки ракета є модифікацією “Тополь-М”.

Міжконтинентальна балістична ракета

Як вважають аналітики, у Росії є всі технічні можливості для швидкого відновлення виробництва РС-26 “Рубеж”. Для цього вже існують необхідні технологічні лінії, постачальницькі ланцюги та перевірені рішення.

Хоча точні характеристики РС-26 “Рубеж” залишаються невідомими, експерти припускають, що її стартова вага становить 40-50 тонн, дальність сягає до 6000 км, а бойове оснащення включає чотири роздільні блоки потужністю 0,3 Мт кожен, аналогічні до тих, що використовуються у РС-24 “Ярс”.

Чи може Україна збити РС-26 «Рубеж»

Колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ, експерт у галузі ППО Ігор Романенко вважає, що українські засоби ППО не зможуть збити ракету у верхніх шарах атмосфери, бо для цього потрібні системи THAAD, передача яких навіть не обговорювалася. А от бойові частини може збивати комплекс Patriot.

«У конвенційному плані маємо справу з неядерною зброєю. Сама по собі ракета набагато потужніша за звичайну балістику, але фахівці ППО навчилися „Кинджали“ збивати. Тепер з’явилася нова ракета, росіяни хочуть впливати з її допомогою на „центри прийняття рішень“ в Україні. Імовірність пуску з урахуванням глобальної обстановки висока», — повідомив аналітик.