13 липня 2026 року у віці 78 років помер актор Сем Нілл. За майже п’ять десятиліть кар’єри він зіграв понад півтори сотні ролей і став одним із найвідоміших новозеландських акторів свого покоління.
Для багатьох глядачів Сем Нілл назавжди залишиться палеонтологом Аланом Ґрантом із «Парку Юрського періоду». Втім, його кар’єра не обмежувалася однією культовою роллю. За десятиліття роботи він однаково переконливо проявив себе в авторському кіно, психологічних драмах, трилерах, історичних стрічках і популярних серіалах.
Explainer розповідає, які фільми й серіали Сема Нілла стали найважливішими в його кар’єрі та чому саме ці ролі найкраще розкривають масштаб його акторського таланту.
«Парк Юрського періоду» (Jurassic Park, 1993)
Саме «Парк Юрського періоду» назавжди зробив Сема Нілла одним із найвідоміших акторів світу. До 1993 року він уже мав понад півтора десятка років успішної кар’єри, зігравши в авторському кіно, психологічних трилерах і голлівудських стрічках. Проте саме роль палеонтолога доктора Алана Ґранта принесла йому міжнародне визнання.
Фільм Стівена Спілберга став проривом для світового кіно. Поєднання комп’ютерної графіки та аніматроніки зробило динозаврів переконливішими, ніж будь-коли раніше, а сама стрічка на певний час стала найкасовішим фільмом в історії світового прокату.
Герой Нілла – стриманий і дещо відлюдькуватий палеонтолог, який опиняється в парку з клонованими динозаврами після того, як експеримент виходить з-під контролю. Акторові вдалося зробити Алана Ґранта не типовим героєм бойовика, а науковцем, який виживає завдяки знанням, холоднокровності та відповідальності за інших.
Образ виявився настільки впізнаваним, що Сем Нілл повернувся до нього у «Парку Юрського періоду III» (2001), а майже через двадцять років – у «Світі Юрського періоду: Домініон» (2022), де знову зіграв Алана Ґранта разом із Лорою Дерн і Джеффом Голдблюмом.
«Піаніно» (The Piano, 1993)
1993 рік став для Сема Нілла особливим не лише через прем’єру «Парку Юрського періоду». Того самого року вийшла історична драма Джейн Кемпіон «Піаніно», яка отримала «Золоту пальмову гілку» Каннського кінофестивалю та три премії «Оскар».
Події фільму розгортаються в середині XIX століття в Новій Зеландії. Сем Нілл зіграв землевласника Алістера Стюарта, який одружується з німою піаністкою Адою Макґрат, але їхній шлюб поступово перетворюється на історію відчуження, ревнощів і боротьби за свободу вибору.
Хоча головна увага у стрічці зосереджена на героїнях Голлі Гантер та Анни Пакін, роль Нілла стала однією з найсильніших у його драматичній кар’єрі. Він зіграв неоднозначного персонажа, у якому поєднуються щире бажання побудувати сім’ю, невпевненість і дедалі сильніше прагнення контролювати життя дружини.
«Піаніно» показало інший бік акторського таланту Сема Нілла. У той час, коли весь світ захоплювався його роллю в голлівудському блокбастері, ця стрічка довела, що він однаково переконливо почувається й у камерному авторському кіно.
«Моя блискуча кар’єра» (My Brilliant Career, 1979)
Хоча світове визнання прийшло до Сема Нілла значно пізніше, саме «Мою блискучу кар’єру» він називав найважливішим фільмом початку своєї кар’єри. За словами актора, ця стрічка відкрила йому можливість працювати за межами Нової Зеландії та переїхати до Австралії, де він продовжив будувати міжнародну кар’єру.
Екранізацію однойменного роману Майлз Франклін зняла австралійська режисерка Джилліан Армстронг. Сем Нілл виконав роль Гаррі Бічема – заможного молодого землевласника, який закохується в незалежну письменницю Сибіллу Мелвін, зіграну Джуді Девіс.
Фільм отримав схвальні відгуки критиків і став однією з найважливіших стрічок австралійського кінематографа кінця 1970-х років. Для самого Нілла він став переломним етапом: після успіху «Моєї блискучої кар’єри» актор почав регулярно отримувати ролі у великих австралійських і міжнародних проєктах, що зрештою привело його до Голлівуду.
«Мертвий штиль» (Dead Calm, 1989)
До виходу «Парку Юрського періоду» саме «Мертвий штиль» був одним із фільмів, які привернули до Сема Нілла увагу міжнародної аудиторії. Психологічний трилер австралійського режисера Філіпа Нойса став важливою віхою і в кар’єрі самого актора, і для його партнерки по знімальному майданчику Ніколь Кідман.
У центрі сюжету – подружжя Джон і Рей Інгреми, які вирушають у морську подорож, намагаючись пережити сімейну трагедію. Їхню самотність порушує незнайомець із покинутого судна, після чого відпочинок перетворюється на боротьбу за виживання.
Сем Нілл зіграв Джона Інгрема – чоловіка, який опиняється перед необхідністю захистити дружину та врятуватися від смертельної небезпеки. Стримана манера гри й переконливий драматизм зробили цю роль однією з найпомітніших у його кар’єрі наприкінці 1980-х років.
Саме після «Мертвого штилю» Нілл дедалі частіше отримував ролі у великих міжнародних проєктах. Уже наступного року він з’явився в екранізації роману Тома Кленсі «Полювання на “Червоний Жовтень”» (1990).
«Полювання за “Червоним Жовтнем”» (The Hunt for Red October, 1990)
Після успіху «Мертвого штилю» Сем Нілл продовжив працювати в масштабних міжнародних проєктах. Одним із них став політичний трилер «Полювання за “Червоним Жовтнем”», знятий за однойменним романом Тома Кленсі.
Події фільму розгортаються під час холодної війни. Командир радянського атомного підводного човна Марко Раміус, якого зіграв Шон Коннері, несподівано змінює курс судна. Американські спецслужби намагаються з’ясувати, чи готує він напад, чи має намір перейти на бік Заходу.
Сем Нілл виконав роль капітана Василя Бородіна – старшого помічника Раміуса й одного з небагатьох офіцерів, які знають справжній задум командира. Хоча його персонаж не є центральним, участь у стрічці стала для Нілла ще одним кроком до закріплення в Голлівуді.
Фільм мав комерційний успіх і отримав схвальні відгуки критиків, а для Сема Нілла став одним із перших великих голлівудських проєктів у кар’єрі актора.
«Одержимість» (Possession, 1981)
Серед поціновувачів авторського кіно «Одержимість» польського режисера Анджея Жулавського вважається однією з найвизначніших робіт Сема Нілла. Події стрічки розгортаються в Західному Берліні часів холодної війни. Після прем’єри фільм викликав суперечливі реакції, однак згодом набув статусу культового й сьогодні регулярно входить до добірок найкращих психологічних горорів.
Сем Нілл зіграв Марка – чоловіка, який після повернення додому дізнається, що дружина Анна, роль якої виконала Ізабель Аджані, хоче розлучитися. Їхній сімейний конфлікт поступово переростає в моторошну історію, де психологічна драма поєднується з елементами горору та сюрреалізму.
Для Нілла ця роль стала однією з найемоційно виснажливіших у кар’єрі. Згодом актор згадував, що зйомки стали для нього справжнім випробуванням: «Я називаю це найекстремальнішим фільмом, у якому мені доводилося зніматися, в усіх можливих сенсах. Він вимагав від нас речей, на які сьогодні я вже не погодився б. Думаю, я ледь пережив ті зйомки, майже втративши здоровий глузд».
Саме «Одержимість» показала, наскільки широкий акторський діапазон мав Сем Нілл і наскільки сміливі творчі виклики він був готовий приймати на початку своєї кар’єри.
«Полювання на дикунів» (Hunt for the Wilderpeople, 2016)
На пізньому етапі кар’єри Сем Нілл знову привернув до себе увагу глядачів завдяки пригодницькій комедійній драмі «Полювання на дикунів» режисера Тайки Вайтіті. Фільм став міжнародним успіхом і на момент виходу був найкасовішою новозеландською стрічкою в історії.
Нілл зіграв Гека Фолкнера – самітника, який після сімейної трагедії змушений вирушити в мандрівку новозеландськими лісами разом із підлітком Рікі Бейкером. Їх починають розшукувати поліція та соціальні служби, помилково вважаючи, що хлопчика викрали.
Фільм поєднав пригодницьке кіно, драму й комедію, а роль Гека дозволила Семові Ніллу знову показати те, за що його цінували протягом усієї кар’єри, – уміння створювати стриманих, людяних і багатогранних персонажів.
Саме співпраця з Тайкою Вайтіті згодом привела Нілла до невеликих ролей у фільмах «Тор: Раґнарок» (2017) і «Тор: Любов і грім» (2022).
Не лише кіно: «Гострі картузи» (Peaky Blinders, 2013–2016)
Сем Нілл залишив помітний слід не лише в кіно, а й на телебаченні. У британському серіалі «Гострі картузи» він зіграв майора Честера Кемпбелла – досвідченого інспектора Королівської ірландської поліції, якого відряджають до Бірмінгема після Першої світової війни, щоб повернути викрадену зброю та приборкати місцеві банди.
Кемпбелл став одним із найяскравіших антагоністів перших сезонів серіалу. Жорсткий, принциповий і водночас суперечливий персонаж зробив його протистояння з Томмі Шелбі однією з найнапруженіших сюжетних ліній перших сезонів.
Сам Нілл із гумором згадував, що найбільшим викликом під час роботи стала не роль, а північноірландський акцент. Актор розповідав, що після переїзду до Нової Зеландії в дитинстві майже втратив його, тому перед зйомками звертався по допомогу до друзів – акторів Джеймса Несбітта та Ліама Нісона.
***
За свою кар’єру Сем Нілл зіграв десятки ролей у різних жанрах – від психологічних драм і авторського кіно до голлівудських блокбастерів та популярних серіалів. Водночас саме ці стрічки найкраще показують, чому він став одним із найвпізнаваніших новозеландських акторів у світі.
Кожен із цих фільмів розкриває іншу грань його таланту. Разом вони залишаються найкращим способом згадати актора, чия кар’єра тривала майже пів століття.
