Новий сезон починається на великому екрані – що дивитися у вересні в кіно, коли в прокат виходить усе й одразу: документальний щоденник війни, камерна драма про любов у дні окупації, емоційне прощання з Даунтоном, Стівен Кінг у стилі реаліті-шоу на виживання, Антарктида з Птушкіним і нове іспанське кіно.
Explainer зібрав добірку вересневих прем’єр, які точно варто побачити.
«2000 метрів до Андріївки»
Режисер: Мстислав Чернов
У кіно з: 28 серпня
Одна з найгостріших і найважливіших українських кінопрем’єр року – документальна драма «2000 метрів до Андріївки» від Мстислава Чернова, лауреата «Оскара» за фільм «20 днів у Маріуполі». Стрічка вже представляє Україну в оскарівській гонці цього року – і не просто так.
Це історія невеликого підрозділу 3-ї окремої штурмової бригади, якому наказано звільнити крихітне село біля Бахмута. До нього – всього два кілометри лісосмуги, але цей шлях розтягнеться на вічність: міни, ворожі позиції, виснаження, смерть. Камера слідує за солдатами метр за метром, а журналіст, що супроводжує їх, дедалі чіткіше розуміє: ця війна не має чіткого кінця. Вона – як постійна межа між людяністю й безумством.
Над стрічкою працювали фотограф Олександр Бабенко, продюсерки Мішель Мізнер і Рейні Аронсон-Рат, а музику написав дворазовий лауреат «Ґреммі» Сем Слейтер («Джокер», «Чорнобиль»). Це ще одна частина міжнародного проєкту Frontline та Associated Press, що документує російсько-українську війну зсередини.
«2000 метрів до Андріївки» – це не просто фільм. Це хроніка реального штурму, яка болить. Це також спроба дати голос тим, кого ми так часто згадуємо загально: «ЗСУ на передовій». А от у цьому фільмі – вони не загальні. Вони дуже конкретні. І дуже живі.
«Антарктида»
Режисер: Антон Птушкін
У кіно з: 4 вересня
У новому фільмі Антон Птушкін не просто мандрує – він документує українську присутність там, де панує вічний лід. «Антарктида» — це захоплива подорож на станцію «Академік Вернадський» разом із 30-ю Українською антарктичною експедицією.
Птушкін особисто провів тиждень на станції, знімав на українському криголамі «Ноосфера», фільмував науковців, пінгвінів і людську рішучість на краю світу. Але це не просто тревел-кіно. Це історія про тих, хто досліджує клімат, живе серед айсбергів, ділиться побутом і сніданками у мінус десять.
Режисер називає цей фільм найцікавішим у своїй кар’єрі — і він не перебільшує. Камера фіксує не лише красу, а й сенс: навіщо Україні станція в Антарктиді? Чому там важливо бути присутніми? І як виглядає буденність людей, що живуть на краю землі?
У часи, коли світ стає дедалі гарячішим — історія про холод набуває ще більшої ваги.
«Абатство Даунтон: Величний фінал»
Режисер: Саймон Кертіс
У кіно з: 11 вересня
Родина Кроулі повертається на великі екрани, щоб попрощатися красиво. «Абатство Даунтон: Величний фінал» — третій (і, здається, останній) фільм легендарної саги про аристократів і їхніх слуг, які намагаються втримати честь, гроші та репутацію в мінливому світі.
Дія розгортається на початку 1930-х. Леді Мері опиняється у центрі гучного скандалу, а «Абатство» втрачає фінансову стабільність. Щоб зберегти не лише маєток, а й своє місце у новому світі, Кроулі змушені переглянути звичні правила гри. Їхнє майбутнє — під загрозою, як і сама ідея старої Англії.
У режисерському кріслі – Саймон Кертіс (він же зняв «Абатство Даунтон. Нова ера»), сценарій написав Джуліан Феллоуз – творець оригінального серіалу. У фільмі знову грають Г’ю Бонневілль, Мішель Докері, Елізабет Макговерн, Домінік Вест і Пол Джаматті.
Це прощання обіцяє бути емоційним. І водночас елегантним. Бо навіть коли час змінює все – абатство тримається на гідності, любові та столовому сріблі.
«Малевич»
Режисерка: Дар’я Онищенко
У кіно з: 11 вересня
Казимир Малевич повертається на екрани – не як міф, а як людина з тілом, гнівом і пам’яттю. У новій біографічній драмі Дар’ї Онищенко життя художника-авангардиста розкладається на чотири епізоди – чотири «квадрати», що формують образ бунтаря, митця і свідка епохи терору.
Фільм охоплює знакові моменти: футуристичну виставку «0,10», де вперше з’явився «Чорний квадрат»; викладання в Києві; свідчення Голодомору, який Малевич побачив під час поїздок українськими селами. Його живопис — не втеча, а відповідь на реальність. І фільм – про це саме.
У ролі Малевича — Віталій Ажнов. Разом із ним на екрані: Ірма Вітовська-Ванца, Олександр Рудинський, Олексій Горбунов, Марина Кошкіна. Україна співпродюсує фільм разом із Сербією, Італією та Швейцарією.
«Малевич» — це не лише спроба повернути художника з російських енциклопедій. Це мистецьке висловлювання про українську присутність у великій культурі. І про те, що справжнє мистецтво не боїться режимів.
«Довга хода»
Режисер: Френсіс Лоуренс
У кіно з: 11 вересня
У світі, де розвага — це смерть, переможець отримує все. «Довга хода» — нова екранізація антиутопічного роману Стівена Кінга, написаного ще 1979 року під псевдонімом Річард Бахман. І так, ця історія — не для слабкодухих.
Сюжет простий і жахливий: у тоталітарній Америці підлітки щороку змагаються в ходьбі. Сто хлопців вирушають у похід без зупинок, сну чи відпочинку. Той, хто сповільниться – отримує попередження. На третє — кулю. У живих залишиться лише один.
Френсіс Лоуренс, знайомий нам по «Голодних іграх» і «Я, Легенда», обіцяє ще темніший і психологічно жорсткіший фільм. У головних ролях – Купер Гоффман і Марк Гемілл. Напруга, тиша, піт і шепіт смерті — от така атмосфера тут.
«Довга хода» — це про межі людської витривалості. Про дружбу і зраду на фоні дистопічного пекла. І про те, як система перетворює підлітків на м’ясо для шоу. Класика Кінга, яка у 2025-му звучить навіть жахливіше, ніж колись.
«Медовий місяць»
Режисерка: Жанна Озірна
У кіно з: 11 вересня
Молода пара — Оля й Тарас — проводять першу ніч у новій квартирі в тихому містечку неподалік Києва. Уранці місто захоплюють російські війська. Залишившись без світла, води та зв’язку, вони п’ять днів залишаються в замкненому просторі, де кожна дрібниця набуває нового сенсу.
«Медовий місяць» — історія про любов, що змінюється під тиском страху й невизначеності. Це камерне кіно про інтимність, яка розкривається в умовах крайньої вразливості. І про внутрішні перетворення, які починаються, коли вже нема чим прикриватися.
Для Озірної це також розмова з поколінням:
«Хотілося поговорити не тільки про війну й окупацію, а й про те, що люди покоління 30+, до яких я відношусь, тепер вимушені перейматись глобальними питаннями: як нам народжувати дітей, як планувати майбутнє і чи взагалі те, чим ми займаємося, має сенс».
У головних ролях — Ірина Нірша, Роман Луцький, Олександр Рудинський. Камерна драма, що залишає післясмак пережитого наодинці — і водночас удвох.
«Пробач, дівчинко»
Режисерка: Єва Віктор
У кіно з: 18 вересня
Аґнес — молода, розумна, смішна. Вона працює, зустрічається з друзями, живе звичне життя, у якому давно поселилось щось невимовне. Кілька років тому з нею сталося дещо, про що вона мовчить — навіть із собою. Та минуле не зникає, воно повертається уривками, реакціями тіла, сновидіннями. І, зрештою, вимагає бути почутим.
Дебютна стрічка Єви Віктор — одна з головних сенсацій «Санденсу» цього року. Її вже побачили у Каннах — винятковий випадок для фільму, що не мав там прем’єри. В Україні «Пробач, дівчинко» презентували на «Миколайчук OPEN», де стрічка отримала перші овації.
Стрічка має 95% на Rotten Tomatoes і шанс стати однією з найсильніших психологічних історій року.
«Легенда»
Режисер: Джастін Тіппінґ
У кіно з: 18 вересня
Кемерон Кейд — юний квотербек, що відновлюється після травми. Він отримує шанс повернутися в гру, але з умовою: тренування проходитимуть в ізольованому комплексі під наглядом легендарного Ісаї Вайта. Те, що спершу здається спортивною можливістю, швидко перетворюється на психологічну пастку.
Режисер Джастін Тіппінґ створює атмосферу поступового занурення у морок, де амбіції, тиск, конкуренція й загадкові ритуали змішуються в напружений коктейль. Над фільмом працював продюсер Джордан Піл — автор «Пастки» і «Ми», тому жанрові натяки тут не випадкові.
«Легенда» — це історія про те, як легко втратити себе, коли хочеш перемагати за будь-яку ціну. І як далеко можуть зайти ті, хто хоче бачити в тобі героя — навіть якщо ти вже сам собі чужий.
У ролях — Тайрік Візерс та Марлон Веянс.
«Скарб»
Режисерка: Джулія фон Гайнц
У кіно з: 25 вересня
Рут, журналістка з Нью-Йорка, приїздить до Польщі зі своїм батьком Едеком, який пережив Голокост. Вона хоче розібратися в історії родини, він – уникнути минулого, що болить. Їхня подорож сповнена невисловленого: сміху, образ, незручних пауз і несподіваних відкриттів.
«Скарб» — це роуд-муві, де карта маршруту пишеться між поколіннями. Стівен Фрай грає Едека — і в цій ролі встигає бути і смішним, і втомленим, і розчуленим. Його партнерка — Ліна Данем, як завжди — пряма, іронічна і вразлива. Разом вони вибудовують дует, у якому любов і дратування йдуть поруч, як у будь-яких справжніх стосунках батьків і дорослих дітей.
Цей фільм про тягарі, які треба навчитися нести. І про пам’ять, яка часом ховається глибше, ніж ми готові шукати.
Лінія іспанського кіно
Фестиваль з 11 вересня в Києві, з 13 жовтня у Львові
Цього вересня «Жовтень» у Києві перетвориться на маленьку Іспанію. До України приїздить 10-й фестиваль «Лінія іспанського кіно», що цього року готує особливо сильну добірку: тут і тріумфаторка національного кінофесту в Малазі, і провокаційна комедія про стосунки, і історична драма з епосом на рівні «Гладіатора».
Програма охоплює найсвіжіші роботи з Іспанії – від серйозних до смішних, від зворушливих до шалено вигаданих. Це шанс побачити кіно, яке не дійде до широкого прокату, але варте того, щоб його побачили. Головна стрічка фестивалю — «Глуха».
«Глуха»
Режисерка: Ева Лібертад
Анґела — глуха жінка, яка готується стати мамою. Але коли народжується дитина, її впевненість у собі похитується. Вона не чує плачу, не завжди розуміє, чого потребує донька, і дедалі більше залежить від чоловіка. Питання, яке проростає в кожній сцені: чи можна бути доброю мамою, не чуючи світ?
Фільм Лібертад — це чутлива й глибоко тілесна драма про материнство, тривогу і мовчазну любов. П’ять нагород у Малазі, номінації у Берліні, Сіетлі та Брюсселі — це не просто фестивальний успіх, це міжнародне визнання делікатного жіночого голосу в кіно.
У ролях — Міріам Ґарло та Альваро Сервантес.
«Полонений»
Режисер: Алехандро Аменабар
Мігель де Сервантес — поранений моряк, що потрапив у полон до османських корсарів. У темниці він відкриває нову силу — здатність розповідати історії. Його слова зачаровують, навіть залізного бея Алжиру. Та разом із натхненням приходить і підозра.
Аменабар, володар «Оскара» за «Море всередині», створює історичну драму з психологічним виміром. «Полонений» — це не просто про втечу з неволі, а про мистецтво як інструмент виживання.
«Під прикриттям»
Режисерка: Аранча Ечеваррія
Молода поліціянтка отримує завдання, яке ламає життя: вона має проникнути в терористичну організацію й жити серед бойовиків під чужим ім’ям. Вісім років вона ходитиме по лезу — між підозрою й самотністю.
Фільм знятий за реальними подіями. «Під прикриттям» — це трилер про довіру, ризик і ціну ідентичності, коли роль починає переважати справжнє «я».
«Сусіди зверху»
Режисер: Сеск Ґай
Комедія про дві пари, які живуть у будинку з тонкими стінами. В одних — 15 років мовчазного шлюбу. В інших — пристрасні стогони, що чутно всім. Звана вечеря зводить їх разом — і відкриває те, що вже давно визріло під поверхнею.
У головній ролі — Белен Куеста («Паперовий дім»). Стрічка номінована на премію Європейської кіноакадемії як «Найкраща європейська комедія». І, чесно, вона смішна — але ще більше незручна. Як хороше дзеркало.
