8 січня іранські збройні сили завдали ракетного удару по двом військовим базам США на території Іраку. Це стало відповіддю на вбивство іранського генерала Сулеймані, командувача спецпідрозділом Корпусу вартових ісламської революції “Аль-Кудс”. Після подвійного ракетного нападу на військових США все чекали, чим відповість президент Дональд Трамп. Через 16 годин після ракетного удару він відповів, виступивши перед нацією.
В ході свого виступу, що тривав менше 10 хвилин, американський лідер не став оголошувати війну, заявив про введення нових антиіранських санкції, але не уточнив, яких саме.
Про що говорив Трамп в своїй промові?
Своє звернення Трамп почав войовничо зі слів про те, що “поки я залишаюся президентом США, Ірану ніколи не буде дозволено отримати ядерну зброю”. Він нагадав американцям про наявність у Вашингтона “великих, потужних, точних, смертоносних та швидких ракет”.
Він ще раз назвав Сулеймані “головним терористом в світі” та пообіцяв продовжити боротися з терористами.
Глава Білого дому в черговий раз розкритикував «ядерну угоду» та запропонував усім її учасникам, включаючи Росію і Китай, попрацювати над укладенням нової угоди, «яка зробить світ більш безпечним та мирним».
Закінчив він своє звернення цілком мирно, закликавши іранське керівництво змінити свою політику та навіть запропонувавши йому об’єднати зусилля для боротьби з ІГІЛ.
Трамп повідомив, що під час атаки на американську військову базу в Іраку не постраждав жоден військовий. Відзначимо, іранська влада раніше заявляли про ліквідацію щонайменше 80 військовослужбовців США. Він заявив, що заздалегідь знав про плани іранської влади, за його словами, “система раннього попередження спрацювала відмінно”.
Чому Трамп не відповів силою Ірану?
По-перше, президент США обіцяв закінчити «нескінченні дурні війни» і не починати нових. Невиконання обіцянки може згубно позначитися на його передвиборчий кампанії у 2020 році.
По-друге, війна з Іраном вимагатиме занадто великих коштів і ресурсів та ймовірно, призведе до загибелі тисяч або сотень тисяч осіб.
По-третє, масштабна війна на Близькому Сході може згубно позначитися на світовій та американській економіці.
Тобто тепер все знову заспокоїться?
На деякий час. Цими новими заявами та діями Трамп посилив протистояння між США та Іраном, коли міг би зробити його краще.
По-перше, Трамп оголосив, що накладе нові санкції на Іран, посиливши економічний тиск на країну.
Іран прагне змусити Трампа скасувати санкційну кампанію, бомблячи нафтові танкери в міжнародних водах, завдаючи ударів по нафтових родовищах Саудівської Аравії та навіть збиваючи американські безпілотники. Ці дії поставили Вашингтон та Тегеран на межу повномасштабної війни цього тижня. Посилення подальших санкцій щодо Ірану, швидше за все, змусить Тегеран знову вступити в боротьбу.
По-друге, Трамп закликав всі сторони іранської ядерної угоди вийти з неї, як це зробили США в 2018 році.
Це навряд чи відбудеться, оскільки Великобританія, Німеччина та Франція хочуть вести справи з Іраном, а Росія та Китай є союзниками Тегерана.
Крім того Трамп поставив умови Тегерану: (1) відмовитися від розробки ядерної зброї і (2) відмовитися від підтримки тероризму.
Іран, судячи з усього, готовий погодитися тільки з першим пунктом. Тегеран як і раніше наполягає на тому, що не планує розробку ядерної зброї. Однак відмова від угоди (і позиція примирення Трампа) створюють умови для укладення нового договору. Рішення залишається за іншими країнами договору.
Виконати другу умову – не підтримувати терористів, Іран навряд чи зможе. Політика Ірану заснована на підтримці в сусідніх країнах збройних формувань, зібраних за принципом релігійної спільності. Минулого року уряд Ірану виділив 6,4 млрд на фінансування спецпідрозділу “Кудс” Корпусу вартових ісламської революції (іранський військово-політичний елітний підрозділ, який виконує функції армії, поліції, жандармерії та органів держбезпеки. Офіційно є частиною збройних сил Ірану), який США оголосили терористичною організацією, що підтримує “Хезболлу”, ХАМАС та інші іноземні терористичні угруповання.
Відзначимо, що Іран був включений Держдепартаментом США до списку держав-спонсорів тероризму 19 січня 1984 року. На думку американської сторони він надає фінансову, матеріальну та матеріально-технічну підтримку терористичним групам бойовиків на Близькому Сході і в Центральній Азії. Корпус вартових ісламської революції називається основним органом і механізмом для підтримки терористів.
***
Тепер “м’яч” знаходиться на стороні Ірану. Зараз перед Тегераном стоїть вибір, йти на ескалацію конфлікту чи ні. У будь-якому випадку, відбулося загострення, і в США і в Ірані розуміють ризики.
