24 серпня, у День Незалежності України, коаліція охочих проведе чергову зустріч, присвячену підтримці України. У центрі переговорів будуть посилення української ППО, подальший тиск на Росію та гарантії безпеки. Засідання відбудеться у гібридному форматі: частина учасників збереться в Києві, інші долучаться дистанційно.

За півтора року формат суттєво змінився. На початку 2025-го країни переважно обговорювали, як підтримати можливе припинення війни та яку роль європейські військові могли б відігравати після завершення бойових дій. Тепер коаліція одночасно працює над військовою допомогою, протиповітряною обороною, санкціями та системою гарантій, яка має діяти після припинення вогню.

Explainer пояснює, що таке коаліція охочих, як змінилися її завдання та яку роль вона може відіграти у безпеці України.

Що таке коаліція охочих

Коаліція охочих сформувалася на початку 2025 року як група держав, готових координувати підтримку України та брати на себе додаткові зобов’язання у сфері безпеки. Провідну роль у створенні формату відіграли Велика Британія та Франція.

На відміну від НАТО чи Європейського Союзу, коаліція не є міжнародною організацією з установчим договором і однаковими зобов’язаннями для всіх учасників. Країни самі визначають, у яких напрямах готові брати участь: постачати зброю, фінансувати українську оборону, підтримувати ППО, готувати військових або долучатися до майбутніх гарантій безпеки.

Формат поступово розширювався. На зустрічі в Парижі 13 липня 2026 року були представлені 40 держав, а Молдова та Північна Македонія приєдналися до коаліції. Це було вже 15-те засідання від першої зустрічі в лютому 2025 року.

Чим коаліція займається зараз

На ранньому етапі найбільше уваги привертала можливість присутності європейських військових в Україні після припинення бойових дій. Відтоді порядок денний став значно ширшим.

У липні країни коаліції підтвердили кілька основних напрямів: військову підтримку України, посилення ППО й далекобійних можливостей, економічний тиск на Росію, гарантії безпеки та підготовку Багатонаціональних сил для України до можливих дій після завершення бойових дій. Окремо партнери домовилися допомагати Україні з підготовкою енергетики до зими.

Коаліція працює одночасно над двома завданнями: допомагає Україні оборонятися зараз і готує механізми стримування Росії на випадок припинення війни.

Як коаліція посилює українську ППО

Протиповітряна оборона стала одним із центральних напрямів роботи коаліції. На липневому засіданні учасники домовилися збільшувати постачання систем ППО, ракет-перехоплювачів і далекобійних засобів.

Окремо Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція, Україна та Велика Британія оголосили про створення Інтегрованої антибалістичної коаліції. Її створили в межах програми FREYJA для розвитку спільних можливостей протидії балістичним ракетам.

Україна потребує не тільки додаткових пускових установок, а й стабільного постачання ракет-перехоплювачів, кількість яких обмежена. Саме посилення української ППО стане одним із головних питань зустрічі 24 серпня.

Що таке Багатонаціональні сили для України

Ще один напрям — Multinational Force for Ukraine, або Багатонаціональні сили для України (MNF-U). Їх готують Велика Британія та Франція разом з іншими учасниками коаліції.

Йдеться не про введення іноземних військ у нинішню війну. За планом коаліції, сили мають діяти на запит України після достовірного припинення бойових дій. Їхні завдання включатимуть підтримку й відновлення спроможностей українських Сил оборони, а також безпекову присутність на землі, у повітрі та на морі.

24 липня британський генерал-лейтенант Том Бейтман перебрав командування MNF-U від французького командувача. Велика Британія і Франція планово змінюють одна одну на чолі сил. Коаліція також готує навчання, щоб відпрацювати можливе розгортання після завершення бойових дій.

Отже, ідея, яку у 2025 році переважно обговорювали на політичному рівні, уже має командну структуру, оперативний штаб і план підготовки.

Які гарантії безпеки готує коаліція

Країни коаліції виходять із того, що саме припинення вогню не усуває ризику нового російського нападу. Тому майбутню мирну домовленість планують підкріпити гарантіями безпеки.

Паризька декларація від 6 січня 2026 року передбачає систему політично та юридично зобов’язувальних гарантій, які мають активуватися після набуття чинності режимом припинення вогню. У липні учасники коаліції підтвердили цю домовленість. Гарантії мають доповнювати двосторонні безпекові угоди України з окремими державами та довгострокову військову допомогу.

Конкретні зобов’язання країн залежатимуть від їхнього законодавства та конституційних процедур. Тому коаліція не є аналогом НАТО, а її майбутні гарантії не можна автоматично прирівнювати до статті 5 Північноатлантичного договору.

У центрі цієї моделі залишаються самі Сили оборони України. Партнери планують продовжувати їхнє озброєння, навчання та фінансування, а також підготувати додаткові інструменти реагування на можливу нову російську агресію.

Як коаліція тисне на Росію

Ще один напрям роботи — посилення економічного тиску на Росію.

У липні учасники домовилися посилювати санкції та протидію їх обходу. Окрему увагу приділили російському «тіньовому флоту» — мережі суден, яку Москва використовує для експорту нафти в умовах західних обмежень.

Країни планують краще координувати контроль за такими суднами, обмінюватися розвідувальною інформацією та підтримувати операції окремих держав відповідно до міжнародного морського права.

24 серпня лідери мають продовжити роботу над заходами, спрямованими на скорочення ресурсів, які Росія може використовувати для фінансування війни. Серед них Єлисейський палац окремо назвав боротьбу з «тіньовим флотом».

Що коаліція охочих означає для України

Для України цей формат поєднує поточну оборону та підготовку до стримування Росії після можливого припинення бойових дій.

ППО, перехоплювачі, далекобійна зброя та фінансування потрібні Україні зараз. Багатонаціональні сили й гарантії безпеки готують для іншої ситуації — якщо бойові дії припиняться і постане питання, як запобігти новому вторгненню.

При цьому остаточна модель майбутніх гарантій ще не сформована. Її реалізація залежатиме від умов можливого припинення вогню, рішень окремих держав та їхніх внутрішніх юридичних процедур.

Порівняно з початком 2025 року формат став конкретнішим: коаліція вже має підготовлені Багатонаціональні сили, проводить оперативне планування, створила окрему антибалістичну коаліцію та формує систему гарантій, яку планують активувати після припинення вогню.