Якщо повномасштабна війна триватиме до другої половини 2027 року, Україні знадобляться додаткові $67,4 млрд зовнішнього фінансування протягом 2027–2029 років. Такий базовий прогноз KSE Institute, аналітичний центр при Київській школі економіки, заклав у новий «Макроекономічний довідник України».

У попередньому прогнозі KSE Institute виходив із припущення, що війна завершиться наприкінці 2026 року. Перегляд базового сценарію не є прогнозом конкретної дати припинення бойових дій. Він дає змогу оцінити, скільки коштів знадобиться Україні, якщо високі оборонні витрати зберігатимуться довше, а відновлення економіки, експорту та приватних інвестицій почнеться пізніше.

Навіть з урахуванням Ukraine Support Loan на €90 млрд погодженого фінансування буде недостатньо. Довша війна означатиме вищі видатки на оборону й безпеку, слабші бюджетні надходження та пізніше повернення України на міжнародні ринки капіталу. Слабкий експорт і значний імпорт поглиблюватимуть зовнішні дисбаланси, а інфляційний і девальваційний тиск змушуватиме Національний банк довше зберігати жорстку монетарну політику.

Explainer переказує основні висновки «Макроекономічного довідника України» та пояснює, як затяжна війна змінює прогнози для економіки, курсу гривні, державного боргу та повоєнного відновлення.

Чому KSE Institute переглянув базовий сценарій війни

KSE Institute змінив ключове припущення, на якому ґрунтується його макроекономічний прогноз. Замість завершення активної фази війни наприкінці 2026 року аналітики тепер закладають її продовження до другої половини 2027-го.

Це не передбачення конкретної дати завершення бойових дій, а базовий сценарій, необхідний для оцінювання майбутніх потреб України у фінансуванні та можливих змін в економіці. Реальна тривалість війни залежатиме від ситуації на фронті, обсягів військової підтримки України, спроможності Росії продовжувати агресію та можливих політичних і дипломатичних рішень.

KSE Institute вважає триваліший перебіг війни достатньо імовірним, щоб враховувати його під час планування міжнародної підтримки. Додатковий рік бойових дій означатиме довше збереження високих оборонних видатків, слабшої економічної активності та залежності від зовнішнього фінансування, тоді як повноцінна відбудова, повернення українців і активніше залучення приватного капіталу розпочнуться пізніше.

Звідки виникне потреба у додаткових $67,4 млрд

За оцінкою KSE Institute, у 2027–2029 роках Україні знадобиться ще $67,4 млрд зовнішнього фінансування. Ці кошти поки не забезпечені погодженими програмами партнерів і будуть потрібні навіть з урахуванням Ukraine Support Loan на €90 млрд.

Основна причина фінансового розриву — довша повномасштабна війна. Держава буде змушена довше утримувати високі видатки на оборону й безпеку, тоді як можливості збільшувати власні доходи залишатимуться обмеженими. Воєнні руйнування, слабша економічна активність і відкладене відновлення стримуватимуть надходження до бюджету.

Водночас Україна не зможе швидко компенсувати нестачу коштів запозиченнями на міжнародних ринках. За прогнозом KSE Institute, доступ до ринкового фінансування відновиться пізніше, ніж очікувалося раніше, а вартість таких позик може залишатися надто високою.

У новому прогнозі KSE Institute враховує Ukraine Support Loan як грантову допомогу, а не звичайний кредит, оскільки Україна має повертати ці кошти лише після отримання репарацій від Росії. Через такий спосіб обліку потреба саме в нових кредитах у розрахунках стала меншою. Проте доступних Україні коштів від цього не побільшало: непокритий фінансовий розрив на 2027–2029 роки все одно становить $67,4 млрд.

Отже, ці $67,4 млрд — не резерв на масштабну повоєнну відбудову, а кошти, необхідні передусім для підтримання фінансової стійкості держави в умовах довшої війни. Без них Україні доведеться вдаватися до надзвичайних способів фінансування бюджету, тоді як макроекономічні резерви виснажуватимуться, обороноздатність опиниться під загрозою, а відбудова залишатиметься критично недофінансованою.

Як довша війна вплине на економічне зростання

Перенесення базового припущення про завершення повномасштабної війни на другу половину 2027 року означає, що українська економіка довше працюватиме в умовах високих безпекових ризиків, руйнування інфраструктури та слабкої інвестиційної активності. Через це сукупне економічне зростання у 2026–2029 роках буде на 3,7 відсоткового пункту нижчим, ніж KSE Institute очікував у попередньому прогнозі.

Війна стримуватиме економіку одразу з кількох боків. Значні державні ресурси й надалі спрямовуватимуться на оборону замість відбудови та розвитку. Пошкодження виробничих потужностей і логістичної інфраструктури обмежуватимуть випуск товарів, а невизначеність змушуватиме бізнес відкладати інвестиції.

Слабшими залишатимуться також експорт і приплив іноземного капіталу. За таких умов економіка не зможе перейти до швидшого відновлювального зростання у строки, передбачені попереднім прогнозом.

Головна втрата полягатиме не лише в повільнішому зростанні під час війни, а й у пізнішому початку повноцінного відновлення. Відбудова, активізація приватних інвестицій і повернення частини українців з-за кордону мали стати основними рушіями повоєнного підйому. Якщо війна триватиме довше, їхній вплив на економіку також відчуватиметься пізніше.

Чому збільшиться дефіцит поточного рахунку

Довша війна погіршить не лише стан державних фінансів, а й зовнішньоекономічний баланс України. За прогнозом KSE Institute, сукупний дефіцит поточного рахунку без урахування грантів у 2026–2029 роках буде на $68,8 млрд більшим, ніж передбачалося у попередньому квартальному прогнозі.

Це означає, що надходження від експорту товарів і послуг та інших поточних операцій значно поступатимуться валютним витратам країни. Розрив збільшуватиметься насамперед через високий імпорт, необхідний для забезпечення оборонних потреб, відновлення пошкодженої інфраструктури та роботи економіки.

Додатковий попит на імпорт створюватимуть і видатки, профінансовані коштом Ukraine Support Loan. Зовнішнє фінансування дасть державі змогу підтримувати економіку та бюджетні витрати, однак частину цих ресурсів спрямовуватимуть на придбання іноземних товарів і послуг. Саме використання отриманих коштів для оплати імпорту, а не надходження позики як такої, збільшуватиме дефіцит поточного рахунку.

Водночас валютні надходження відновлюватимуться повільніше. Експорт довше залишатиметься слабким, а приплив приватного іноземного капіталу — обмеженим через воєнні ризики та відкладений початок повноцінної відбудови.

У результаті Україна залишатиметься залежною від зовнішньої підтримки не лише для фінансування бюджету, а й для компенсації зовнішньоекономічного дисбалансу. Якщо міжнародне фінансування надходитиме в достатніх обсягах, воно допоможе покривати цей розрив без різкого скорочення міжнародних резервів і посилення тиску на гривню.

Як зміняться інфляція та політика НБУ

Довша війна означатиме не лише повільніше економічне зростання, а й триваліший ціновий тиск. За прогнозом KSE Institute, середня інфляція у 2026–2029 роках буде на 1,6 відсоткового пункту вищою, ніж передбачалося у попередньому прогнозі.

Наприкінці 2026 року інфляція перевищить 10% і залишатиметься двозначною на початку 2027-го. У середньому за 2027 рік вона становитиме 10,5%, після чого сповільниться до 9,7% у 2028 році та 8,8% у 2029-му. Таким чином, KSE Institute не очікує повернення інфляції до цілі НБУ у 5% у межах прогнозного періоду.

Спочатку ціни зростатимуть переважно через воєнні перебої з постачанням, вищі світові ціни на енергоносії та ймовірне підвищення регульованих тарифів. Після завершення активної фази війни до цих чинників додасться посилення внутрішнього попиту, пов’язане з відбудовою, поверненням частини населення та зростанням інвестицій.

Підвищення облікової ставки не може усунути перебої з постачанням або подорожчання енергоносіїв. Однак воно допомагає НБУ стримувати вторинне поширення цінового тиску, девальваційні очікування та ризик закріплення високої інфляції.

У звіті, опублікованому 29 липня, KSE Institute прогнозував, що НБУ підвищить облікову ставку до 15,5% у жовтні 2026 року. Уже наступного дня регулятор підвищив її до цього рівня — раніше, ніж передбачав базовий сценарій KSE Institute.

Потреба у жорсткій монетарній політиці може зберігатися і після завершення активної фази війни. Відбудова, повернення частини населення та збільшення інвестицій підтримають економічне зростання, але водночас посилять попит на товари, послуги й кредити. Якщо внутрішнє виробництво не встигатиме задовольняти цей попит, інфляція залишатиметься підвищеною, а НБУ буде змушений повільніше знижувати облікову ставку — саме тоді, коли економіка особливо потребуватиме доступного кредитування для відновлення.

Що буде з курсом гривні

Триваліша війна посилюватиме тиск на валютний ринок. За прогнозом KSE Institute, наприкінці 2026 року курс становитиме 46,3 грн за долар, наприкінці 2027-го — 47,5 грн, а 2028-го — 49,9 грн за долар. У 2029 році аналітичний центр очікує помірного зміцнення гривні — до 48,3 грн за долар.

Основними причинами поступового послаблення гривні стануть значний дефіцит поточного рахунку та високий попит на іноземну валюту. Україна потребуватиме великого обсягу імпорту для забезпечення оборони, відновлення пошкодженої інфраструктури та роботи економіки, тоді як експортні надходження відновлюватимуться повільніше.

Водночас через воєнні ризики обмеженим залишатиметься приплив приватного іноземного капіталу, який міг би допомогти фінансувати зовнішній дефіцит. Тому стабільність валютного ринку значною мірою залежатиме від регулярного надходження міжнародної допомоги.

Зовнішнє фінансування поповнює міжнародні резерви та дає Національному банку змогу продавати валюту на ринку, згладжуючи надмірні курсові коливання. У межах режиму керованої гнучкості НБУ не утримує визначеного курсу, однак може стримувати його різкі стрибки.

Якщо міжнародна допомога надходитиме із затримками або в недостатньому обсязі, НБУ доведеться активніше використовувати резерви. Їх швидке скорочення звузить можливості регулятора проводити валютні інтервенції та може спричинити стрімкіше послаблення гривні, ніж передбачає базовий сценарій KSE Institute.

Як зростатиме державний борг

Додаткова зовнішня підтримка дасть Україні змогу профінансувати бюджетний дефіцит і зберегти міжнародні резерви. Однак її форма безпосередньо визначатиме, наскільки зросте державний борг.

За базовим сценарієм KSE Institute, у якому непокриту потребу в $67,4 млрд повністю фінансують пільговими кредитами, співвідношення державного боргу до ВВП з урахуванням зобов’язань за механізмом ERA зросте до 103,7% у 2028 році, а у 2029-му трохи знизиться — до 101,4%. Без урахування ERA цей показник становитиме відповідно 94,6% і 93,5% ВВП.

Боргове навантаження збільшуватиметься не лише через нові запозичення. На співвідношення боргу до ВВП також впливатимуть повільніше економічне зростання та послаблення гривні, адже значна частина державного боргу номінована в іноземній валюті. Коли гривня дешевшає, вартість таких зобов’язань у національній валюті зростає.

Водночас номінальний обсяг боргу не повністю відображає навантаження на бюджет у найближчі роки. Значну частину фінансування Україна отримує за низькими ставками, на тривалі строки та з відтермінованими платежами. Зокрема, зобов’язання за механізмом ERA мають погашатися коштом доходів від заморожених російських активів. Тому їх враховують у загальному показнику боргу, але окремо виключають під час оцінювання навантаження, яке безпосередньо нестиме Україна.

Вирішальним буде не лише обсяг майбутньої допомоги, а і її форма. Гранти не збільшують державний борг, тоді як навіть пільгові кредити створюють зобов’язання на наступні роки. За альтернативним сценарієм KSE Institute, якщо додаткове фінансування надійде як гранти або умовні позики, борг без урахування ERA поступово знизиться до 72,4% ВВП у 2029 році, а з урахуванням ERA — до 80,3%. Саме тому аналітики радять структурувати нову підтримку так, щоб вона не створювала значного боргового навантаження для повоєнних бюджетів України.

Як брак працівників може стримувати відновлення

Навіть після завершення активної фази війни темпи відновлення залежатимуть не лише від обсягів міжнародної допомоги та інвестицій, а й від наявності працівників. KSE Institute очікує, що повернення українців з-за кордону почнеться пізніше й буде меншим, ніж передбачалося у попередньому прогнозі.

Що довше люди живуть за кордоном, то міцнішими стають їхні зв’язки з країнами перебування. Вони знаходять роботу й житло, влаштовують дітей до шкіл та адаптуються до нового середовища. Тому після завершення війни частина українців може не повернутися або відкласти повернення до поліпшення безпекової та економічної ситуації.

Це посилюватиме вже наявний дефіцит робочої сили. Водночас пропозиція працівників не завжди відповідатиме потребам роботодавців: серед найскладніших для заповнення KSE Institute називає вакансії у виробництві, будівництві та для водіїв.

За таких умов навіть наявність інвестицій і фінансування не гарантуватиме швидкого відновлення, якщо підприємства не зможуть знайти достатньо працівників із потрібною кваліфікацією. Дефіцит кадрів також підштовхуватиме зарплати вгору, збільшуючи витрати бізнесу та посилюючи інфляційний тиск.

Тому KSE Institute вважає необхідними програми перекваліфікації, ефективніше поєднання шукачів роботи з вакансіями та заходи для повернення працівників з-за кордону. Водночас що довше українці залишатимуться за кордоном, то міцнішими ставатимуть їхні зв’язки з місцевими ринками праці, школами та житлом, а отже — тим меншою може бути частка тих, хто повернеться.

Чому фінансування потрібно погоджувати заздалегідь

Розрахована KSE Institute потреба у $67,4 млрд додаткового фінансування у 2027–2029 роках поки не забезпечена конкретними зобов’язаннями партнерів. Йдеться про $19,5 млрд у 2027 році, $27,1 млрд у 2028-му та $20,7 млрд у 2029-му.

Домовитися про ці кошти важливо завчасно, щоб уряд міг планувати оборонні та соціальні видатки, а Національний банк — оцінювати майбутні валютні надходження й необхідні обсяги інтервенцій. Значення має не лише загальна сума допомоги, а й передбачуваність її надходження.

Якщо фінансування не буде забезпечене або надходитиме із затримками, Україні доведеться скорочувати видатки, активніше залучати кошти на внутрішньому ринку або вдаватися до надзвичайних способів фінансування бюджету. Водночас швидше скорочуватимуться міжнародні резерви, що посилюватиме ризики для валютної та макроекономічної стабільності.

Саме тому KSE Institute закликає партнерів планувати підтримку України на кілька років уперед, виходячи з базового сценарію тривалішої війни. Найбезпечнішими для державних фінансів залишаються гранти або максимально пільгове фінансування, яке дасть змогу закрити розрив без різкого збільшення боргового навантаження.

Що прогноз KSE Institute означає для українців

Якщо війна триватиме до другої половини 2027 року, українська економіка довше залишатиметься залежною від міжнародної підтримки. Для домогосподарств це означатиме повільніше зростання реальних доходів, вищі ціни та тривале збереження дорогих кредитів.

Інфляція знижуватиме купівельну спроможність зарплат, пенсій і соціальних виплат, якщо вони зростатимуть повільніше за ціни. Найсильніше це відчуватимуть родини, які витрачають більшу частину доходів на продукти, комунальні послуги та інші базові потреби.

Поступове послаблення гривні впливатиме на вартість імпортних товарів, пального, ліків і техніки. Водночас прогнозований KSE Institute курс є лише розрахунковим орієнтиром: фактична динаміка залежатиме від обсягів міжнародної допомоги, стану зовнішньої торгівлі та політики Національного банку.

Висока облікова ставка підтримуватиме дохідність гривневих заощаджень, але стримуватиме здешевлення кредитів. Для бізнесу це означатиме дорожче фінансування виробництва та відбудови, а для населення — високу вартість споживчих позик.

На ринку праці дефіцит працівників може сприяти зростанню зарплат у найбільш затребуваних професіях. Однак повільне економічне відновлення, воєнні ризики та високі витрати бізнесу обмежуватимуть можливості підвищувати оплату праці в усіх секторах.

Якщо ж Україні не вдасться залучити передбачені прогнозом $67,4 млрд, ці ризики посиляться. Уряду доведеться скорочувати невоєнні видатки, відкладати частину відбудови, більше позичати всередині країни або шукати надзвичайні джерела фінансування. Нестача зовнішніх надходжень також посилить тиск на міжнародні резерви та гривню, а отже — на ціни й вартість кредитів.