Українці дедалі частіше відчувають розчарування владою, проте більшість вважає, що вибори слід провести після завершення війни. Це показало опитування КМІС, проведене 12–21 вересня 2026 року, результати якого оприлюднили 5 жовтня.
53% опитаних вважають, що Володимир Зеленський має обмежитися нинішнім президентським терміном. Водночас 71% виступають проти проведення виборів зараз. Відкласти голосування підтримує і частина тих, хто не довіряє президенту.
Explainer пояснює, як змінилося ставлення українців до влади, чому довіра до Зеленського може поєднуватися з розчаруванням і що опитування показує про очікування політичних змін після війни.
Як українці оцінюють ситуацію в країні
За результатами опитування КМІС, 45% респондентів вважають, що справи в Україні розвиваються в неправильному напрямку, 40% – у правильному. Ще 15% не змогли визначитися. Негативні оцінки переважають позитивні на п’ять відсоткових пунктів, але жодна з цих позицій не об’єднує більшості опитаних.
Востаннє КМІС ставив таке саме запитання в лютому 2024 року. Тоді правильним напрямок вважали 44%, неправильним – 46%, а не визначилися 10%. Інститут оцінює ці показники як майже незмінні.
Позитивних оцінок стало дещо менше, проте частка негативних відповідей не зросла. Натомість побільшало людей, які не можуть визначитися з оцінкою. Порівняння двох опитувань не показує зростання частки тих, хто вважає напрямок розвитку країни неправильним. Воно показує, що позитивний погляд на розвиток країни поділяє менша частка респондентів, ніж у лютому 2024 року.
Ці відповіді стосуються загального стану справ в Україні. Запитання не уточнює, що саме люди враховували: перебіг війни, економічну ситуацію чи рішення влади. Для розуміння їхнього ставлення до керівництва країни КМІС окремо запитав, які почуття воно викликає.
Що українці відчувають до влади
Найпоширенішим почуттям до нинішньої влади залишається розчарування. За даними КМІС, у вересні його назвали 44% опитаних – на вісім відсоткових пунктів більше, ніж у грудні 2025 року. Ще помітніше зросла частка тих, хто відчуває сором: із 20% до 33%. Серед запропонованих почуттів саме сором показав найбільше зростання.
Злість назвали 20% респондентів проти 14% у грудні. Побільшало й тих, хто відчуває байдужість: їхня частка зросла із 7% до 12%. Тобто зміни у ставленні до влади охоплюють як гострі негативні емоції, так і байдужість до неї.
При цьому надію, як і в грудні, обрали 23% опитаних, співчуття – 16%. Посилення розчарування та сорому не супроводжувалося зменшенням частки цих відповідей.
Респонденти могли назвати до трьох почуттів, тому розчарування могло поєднуватися з надією, а злість – зі співчуттям. Опубліковані результати не показують, наскільки часто люди обирали саме такі поєднання. Але можливість кількох відповідей допомагає зрозуміти, чому зростання негативних емоцій не обов’язково означає зникнення позитивних очікувань від влади.
Як довіра до Зеленського поєднується з розчаруванням у владі
Розчарування поширене і серед тих, хто довіряє президенту. За даними КМІС, серед респондентів, які скоріше довіряють Зеленському, його назвали 46%. Надію в цій групі відчувають 35%, співчуття – 24%, сором – 19%. Помірна довіра до президента співіснує з критичним ставленням до нинішньої влади.
Серед тих, хто повністю довіряє Зеленському, співвідношення інше. Найчастіше вони називали надію – 41%. Проте й у цій групі 20% відчувають розчарування, а 19% – сором. Повна довіра до президента також не означає відсутності негативних почуттів до влади.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому довіра до Зеленського не обвалилася після корупційних скандалів
Подібне поєднання видно й в оцінках ситуації в країні. Серед тих, хто повністю довіряє Зеленському, правильним напрямок її розвитку вважають 61%. Решта 39% або оцінюють його як неправильний, або не визначилися. Серед тих, хто скоріше довіряє президенту, позитивну оцінку дають 54%.
Отже, за відповіддю «довіряю» можуть стояти різні оцінки роботи влади та стану країни. Опитування не уточнює, що саме підтримує цю довіру. Але воно показує, що частина респондентів довіряє президенту й водночас відчуває розчарування у владі.
Чи хочуть українці виборів
Критичне ставлення до влади не перетворилося на масову вимогу провести вибори зараз. За результатами опитування КМІС, 71% респондентів вважають, що голосування має відбутися після завершення війни. Проведення виборів уже зараз підтримують 24%.
Цю позицію поділяє і значна частина тих, хто не довіряє Зеленському. Серед респондентів, які скоріше не довіряють президенту, 58% виступають проти виборів зараз. Лише в групі тих, хто зовсім йому не довіряє, прихильники негайного голосування становлять більшість – 53%. Навіть виражена недовіра до президента не завжди означає підтримку виборів під час війни.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький пояснює це як своєрідний суспільний компроміс: українці критикують рішення влади й хочуть оновлення політичних еліт, але відкладають вибори до завершення війни. Це його інтерпретація результатів; саме запитання не з’ясовувало мотивів кожного респондента.
Тому показник 71% стосується передусім часу проведення виборів. Він не свідчить про готовність підтримати чинну владу на майбутньому голосуванні. Ставлення до участі Зеленського в наступних президентських виборах КМІС дослідив окремо.
Чи підтримують українці участь Зеленського в наступних виборах
Більшість опитаних – 53% – вважають, що Володимир Зеленський має обмежитися нинішнім президентським терміном. Його участь у наступних виборах підтримують 42%, ще 5% не визначилися. У грудні 2025 року ці позиції мали майже однакову підтримку: 46% і 45% відповідно. Відтоді частка прихильників одного терміну зросла на сім відсоткових пунктів.
За даними КМІС, підтримка участі Зеленського в наступних виборах вища серед тих, хто більше йому довіряє. Серед респондентів, які повністю довіряють президенту, за його участь виступають 85%. Серед тих, хто скоріше довіряє, – 53%. У групах помірної та повної недовіри цей показник становить 20% і 7%.
Навіть серед тих, хто скоріше довіряє Зеленському, підтримка його участі в наступних виборах не є безумовною. Вона об’єднує трохи більше половини цієї групи.
Респондентів запитували саме про участь президента у виборах. Перед відповіддю їм нагадували про його заяву 2019 року щодо одного терміну. Тому 42% не можна трактувати як виборчий рейтинг Зеленського: згода з тим, що він має балотуватися, ще не означає наміру проголосувати за нього. Так само відповідь про один термін не показує, кого люди хотіли б бачити наступним президентом.
Наскільки широкий запит на оновлення влади
Очікування політичних змін стосуються не лише президентства Зеленського. У дослідженні КМІС, проведеному 7 травня – 3 червня 2026 року, 88% опитаних підтримали заміну після війни принаймні одного з трьох складників центральної влади – президента, уряду чи Верховної Ради. У травні 2023 року так відповідали 73%.
Найбільше респондентів хочуть оновлення парламенту – 83% проти 69% у 2023 році. Заміну уряду підтримують 74% проти 47%. Найпомітніше зріс запит на зміну президента: із 23% до 67%. До кожного показника входять і ті, хто обрав заміну всіх трьох, – таких було 63%. Йдеться про широкий запит на оновлення центральної влади після війни.
Ці 67% не варто безпосередньо порівнювати з вересневими 53%, які вважають, що Зеленський має обмежитися одним терміном. Навесні запитували про заміну влади для відновлення країни після війни, у вересні – про участь конкретного політика в наступних виборах. Різні формулювання не дозволяють трактувати різницю як зміну підтримки президента.
Грушецький застерігає й від іншого висновку: запит на нових керівників не означає підтримки нинішньої парламентської опозиції. У коментарі до вересневого опитування він пов’язує очікування оновлення з появою лідерів із середовища військових, волонтерів і місцевого самоврядування. Проте оприлюднені результати не визначають, кому саме виборці готові передати владу.
КМІС провів опитування 12–21 вересня 2026 року методом телефонних інтерв’ю серед 1002 повнолітніх громадян на підконтрольній Україні території. Запитання цього релізу додали на замовлення ГО «Форум». Дослідження не охоплює жителів окупованих територій та громадян, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Формальна похибка для показників близько 50% становить до 4,1 відсоткового пункту; КМІС також застерігає про додаткові відхилення через умови війни.
