Звіт Єврокомісії про розширення ЄС цього року став для України найпозитивнішим із початку євроінтеграційного процесу. Попри війну, сповільнення реформ і суперечки навколо антикорупційних органів, Брюссель визнав: Київ демонструє реальний прогрес і зберігає політичну волю до змін.

Водночас документ не є просто «похвалою». Єврокомісія чітко позначила ризики та вимоги — від судової реформи до незалежності НАБУ. Оптимізм звіту супроводжується попередженням: щоб залишитися серед лідерів розширення, Україна має пришвидшити темп реформ.

Explainer переказує статтю Сергія Сидоренка для “Європейської правди” – про те, чому звіт Єврокомісії виявився м’якшим, ніж прогнозували, і що стоїть за цим “позитивним реалізмом” Брюсселя.

Що сталося?

Звіт Єврокомісії про Україну за 2025 рік підсумував: попри війну, країна зберігає ефективне державне управління й залишається відданою європейському курсу. Україна пройшла повний цикл двостороннього скринінгу, відкрила три переговорні кластери й почала розробку Національної програми імплементації законодавства ЄС (National Programme for the Adoption of the Acquis).

ЄС визнав “певний” або “добрий прогрес” у всіх базових сферах – демократії, державному управлінні, судовій системі, боротьбі з корупцією, економічній стабільності. Загальний висновок: Україна «підтвердила політичну й адміністративну спроможність рухатися до членства», але темп ухвалення реформ сповільнився у 2025 році.

Інституції та управління

Єврокомісія зафіксувала, що уряд продовжує працювати ефективно — навіть у воєнних умовах. Пріоритети залишаються незмінними: безпека, економічне відновлення, інтеграція до ЄС і виконання “Плану Україна”. Створена команда з підготовки Національної програми імплементації acquis, а міжвідомчі механізми координації працюють злагоджено.

Разом із тим, у звіті вказано, що парламент сповільнив темп ухвалення проєвропейських законів, а частина рішень викликає занепокоєння щодо прозорості й участі громадськості. Брюссель також звернув увагу на випадки політичного тиску на антикорупційних активістів і правозахисників, закликавши Україну моніторити такі інциденти та забезпечити захист громадянського суспільства.

Судова реформа

Єврокомісія визнала: “певний рівень підготовки” у реформуванні правосуддя, але зберігаються системні проблеми. Верховна рада не призначила перевірених міжнародними експертами кандидатів до Конституційного суду, що затримує його оновлення. Частковий прогрес є у формуванні Вищої ради правосуддя, створенні нових адміністративних судів і запуску електронної системи e-judiciary, але добір суддів залишається повільним.

Боротьба з корупцією

Найбільше уваги у звіті — до антикорупційної системи. Єврокомісія зазначає, що спроба парламенту обмежити незалежність НАБУ і САП у липні 2025 року стала найсерйознішим викликом року, однак оперативна реакція громадськості та міжнародних партнерів змусила владу відновити незалежність інституцій. Брюссель визнав цей епізод “тривожним сигналом”, але не зарахував його до “відкату реформ”.

Антикорупційна стратегія на 2021–2025 роки виконувалася частково, тому ЄС закликає розробити нову — на 2026–2030 роки. У пріоритетах — прозорість у держзакупівлях, відбудова, енергетика, митниця, земля, правоохоронна система. Єврокомісія також рекомендує розширити юрисдикцію НАБУ, посилити захист викривачів і забезпечити системне виконання рекомендацій аудитів.

Економіка

Українська економіка демонструє стійкість попри спад, спричинений війною. Реальний ВВП у 2024 році зріс на 2,9%, але залишається на 23% нижчим за довоєнний рівень. ЄС позитивно оцінив виконання реформ у межах “Плану Україна” та МВФ, зокрема ухвалення нового закону про публічні консультації, реформу митниці та бюджетного планування. Проте темп упровадження реформ знизився, а інфляція у 2025 році піднялася до 14%.

Чому звіт вийшов м’якшим, ніж очікували?

Ще напередодні оприлюднення звіту багато українських дипломатів і посадовців, які працюють над вступом до ЄС, не чекали позитивних новин. Як пише Сергій Сидоренко, у Брюсселі панував скепсис: темп реформ у 2025 році не пришвидшився, парламенту дедалі складніше ухвалювати проєвропейські рішення, а спроба підважити незалежність антикорупційної системи влітку викликала серйозні побоювання.

Саме тому висновки Єврокомісії стали несподівано оптимістичними. За словами Сидоренка, звіт оцінив дії України найкраще за три роки. Вперше Єврокомісія не знайшла жодної переговорної глави, де не було б прогресу, а кількість сфер із “добрим прогресом” стала рекордною.

Брюссель позиціонував Україну як одного з лідерів зближення з ЄС. Імовірно, реагуючи на сигнали з Києва, Єврокомісія цього разу обійшлася без жорстких публічних оцінок і не вживала формулювань на кшталт “відкат реформ”. Цей підхід збігся з очікуваннями української влади та незалежних аналітиків, які також не прогнозували “чорного звіту”.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що таке Європейський Союз і як він функціонує

Втім, як наголошує Сидоренко, це не означає, що ЄС уникнув критики. Навпаки — у документі є чіткі вимоги та індикатори подальших реформ, особливо щодо участі міжнародних експертів у доборі суддів і призначення до органів правосуддя. ЄС також зафіксував тиск на антикорупційні інституції та передав українській владі сигнал про неприпустимість таких дій.

У Брюсселі розуміють, що прогрес 2025 року частково пояснюється “скринінгами”, які штучно підвищили оцінки, але вже наступного року цього ефекту не буде. Тому, за висновком Сидоренка, щоб залишатися серед лідерів, Україна має прискорити реформи й вийти на наступний звіт із реальними, не процедурними результатами.

Які вимоги ЄС поставив Україні?

Сергій Сидоренко зазначає, що хоча Єврокомісія цього року обійшлася без публічних “доган”, у звіті чітко визначено, що саме Україна має зробити далі. Документ містить низку вимог, які сформульовані не як рекомендації, а як прямі приписи — із формулюванням Ukraine should…

ЄС поставив конкретні завдання насамперед у сфері правосуддя. Брюссель наголосив, що Україна має терміново продовжити норму про залучення незалежних експертів, номінованих міжнародними партнерами, до відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Друга вимога стосується відбору суддів Верховного суду та перевірки їхньої доброчесності. ЄС очікує, що ці процедури відбуватимуться за участю міжнародних експертів, призначених партнерами України.

Також у звіті повторено вимогу скасувати “правки Лозового”, заповнити вакансії у Конституційному суді та запровадити конкурсну процедуру відбору генерального прокурора.

Єврокомісія приділила значну увагу реформі прокуратури: у цьому блоці звіт містить окремі критичні зауваження й вимоги, через що, за словами Сидоренка, на цій темі варто буде зупинитися окремо.

Сидоренко пояснює, що ЄС сприймає перелік цих пунктів не як побажання, а як чек-лист реформ, які Київ зобов’язаний виконати. Ігнорування чи затягування цих рішень може напряму вплинути на подальший хід переговорів про вступ.

Водночас Сидоренко підкреслює: у Брюсселі є довіра до українських намірів. Єврокомісія зазначає у звіті, що “існує загальний консенсус, включно з парламентською опозицією, що інтеграція до ЄС є пріоритетом”. Саме це — готовність до співпраці й збереження політичної волі — пояснює, чому ЄС залишається впевненим у спроможності України виконати навіть найскладніші вимоги.

Що Єврокомісія сказала про медіа і телемарафон?

Окремий розділ звіту Єврокомісії присвячено свободі медіа та плюралізму, і, за словами Сергія Сидоренка, саме він містить одну з найбільш конкретних вимог до української влади.

Торік у звіті вперше прозвучала критика на адресу державного телемарафону «Єдині новини», який у Брюсселі назвали “неадекватним реаліям і недемократичним за реалізацією форматом”. Цього року Єврокомісія додала чіткий дедлайн: “перегляд потреби телемарафону як формату, що фінансується державою, має відбутися не пізніше, ніж після завершення воєнного стану”.

Таким чином, ЄС визнав, що телемарафон може існувати лише як тимчасовий захід, виправданий умовами війни, але після її завершення має бути реформований або припинений.

Водночас, як пише Сидоренко, ця критика не означає загальної негативної оцінки медійної ситуації. Єврокомісія відзначила позитивні кроки, зокрема повне фінансування суспільного мовника “Суспільне” на рівні, який він запитував, а також відновлення прямих трансляцій засідань Верховної Ради — рекомендацію, на якій європейці наполягали ще раніше.

Тобто, за словами Сидоренка, ЄС розмежував ситуацію: плюралізм і розвиток медіа в Україні оцінено позитивно, але формат державного телемарафону має бути переглянутий, щойно це дозволять безпекові умови.

Що це означає для України?

Як підсумовує Сергій Сидоренко, оптимістичні висновки Єврокомісії не означають, що Україна може розслабитися. У Києві добре розуміють, що нинішній прогрес, зафіксований у звіті, частково пояснюється технічними факторами — проведенням “скринінгів”, які тимчасово підвищили показники. Наступного року цього ефекту вже не буде.

Тому, щоб залишатися серед лідерів розширення, Україна має прискорити темп реформ. Ідеться не лише про формальне ухвалення законів, а про відчутні зміни у сфері правосуддя, антикорупційній системі та державному управлінні.

Сидоренко зазначає: звіт фіксує, що Україна не отримала жодної негативної оцінки — немає жодного пункту з формулюванням “відкат реформ”. Це справді історичний результат, який став можливим завдяки мобілізації уряду, парламенту й громадського сектору.

Втім, автор наголошує: підтримка ЄС не є безумовною. Брюссель уважно стежить за тиском на антикорупційні органи, судову реформу і політичні рішення, які можуть вплинути на незалежність інституцій. Наступний звіт стане перевіркою, чи зможе Україна зберегти динаміку і підтвердити, що 2025 рік був не випадковим, а закономірним етапом шляху до ЄС.

Єврокомісія очікує, що Київ виконає решту умов для відкриття переговорних кластерів до кінця року. Якщо це станеться, Україна збереже статус одного з найуспішніших кандидатів на вступ.

Звіт, підсумовує Сидоренко, став авансом довіри, але не індульгенцією. Щоб виправдати цю довіру, Києву доведеться продемонструвати реальні результати — не лише у звітах, а й у щоденній роботі інституцій, які мають утілювати реформи.