6 вересня спеціальні представники президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер уперше прибули до Києва після переговорів із Володимиром Путіним у Москві. Їхній візит став спробою відновити процес, який зупинився кілька місяців тому.
Американські представники заявили, що почули в Москві нові ідеї, та анонсували подальші зустрічі. Їхнього змісту не оприлюднили, а головна розбіжність — вимога Росії віддати їй частину Донеччини, яку вона не захопила, — залишилася.
Explainer пояснює, що змінив перший візит Віткоффа і Кушнера до Києва, чому США повернулися до переговорів і чого чекати далі.
Про що говорили Віткофф і Кушнер у Києві
Володимир Зеленський провів з американськими представниками три раунди переговорів. До одного з них приєдналися дипломатичний радник президента Франції Еммануель Бонн, радник британського прем’єра з питань національної безпеки Джонатан Пауелл і радник канцлера Німеччини із зовнішньої політики та безпеки Гюнтер Зауттер.
Сторони обговорили можливі параметри завершення війни, територіальне питання, гарантії безпеки та післявоєнне відновлення. Окремою темою стала допомога Україні на випадок продовження бойових дій узимку — посилення протиповітряної оборони, захист енергетики та постачання американського скрапленого газу.
За кілька годин переговорів сторони не оголосили жодної конкретної домовленості. Не було зрушень щодо припинення вогню, територій або можливої зустрічі Зеленського і Путіна. Віткофф і Кушнер висловили сподівання, що тристоронні переговори за участі України, Росії та США вдасться відновити найближчим часом, але їхні дата, місце й порядок денний залишаються невідомими.
Чому США повернулися до переговорів саме зараз
Американське посередництво фактично зупинилося в лютому 2026 року, коли після початку війни США та Ізраїлю з Іраном увага Білого дому перемістилася на Близький Схід. На той момент кілька раундів зустрічей щодо України вже не дали помітного результату.
Поверненню Вашингтона передував візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви наприкінці серпня. За даними Reuters, він, зокрема, намагався переконати російську сторону розглянути можливість врегулювання. За кілька днів Трамп заявив, що має нову «ідею для миру», і відправив Віткоффа та Кушнера до Москви й Києва.
За інформацією Axios, американські посланці прагнули домогтися дипломатичного зрушення до початку зими. Час підтискає Трампа і всередині США: 3 листопада відбудуться проміжні вибори, на яких переобиратимуть усю Палату представників і частину Сенату. Навіть саме відновлення переговорів Трамп може подати виборцям як успіх своєї дипломатії, хоча воно ще не означатиме наближення миру.
На 24 вересня у Вашингтоні також запланована зустріч Трампа із Сі Цзіньпіном. Китай залишається головним торговельним партнером Росії, тому його позиція впливає на здатність Москви продовжувати війну. Білий дім публічно не пов’язував два дипломатичні напрями, однак прогрес у переговорах щодо України міг би дати Трампу додатковий аргумент у розмові з китайським лідером.
Що Віткофф і Кушнер привезли з Москви
Після понад тригодинної зустрічі в Кремлі Білий дім повідомив лише про обговорення подальших кроків. Віткофф заявив, що американська делегація почула від російської сторони «нові ідеї», однак Москва і Вашингтон не пояснили, що саме мається на увазі.
За даними Financial Times, американці привезли до Москви оновлені версії документів, які обговорювали до зупинення переговорів у лютому. Їх пристосували до нових обставин, але принципово нових положень було небагато.
Відповідь Путіна не свідчила про готовність до компромісу. Його помічник Юрій Ушаков повідомив, що російський президент говорив про намір досягти цілей війни та необхідність усунути її так звані «першопричини». Кремль використовує це формулювання для позначення вимог, які стосуються не лише територій, а й зовнішньої та оборонної політики України.
Інститут вивчення війни нагадує, що Путін вимагав вивести українські війська з усієї території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, зокрема з районів, яких Росія не контролює. До інших його умов належать нейтральний статус України, відмова від вступу до НАТО, демілітаризація та так звана «денацифікація». Ці вимоги виходять далеко за межі територіального компромісу й передбачають обмеження українського суверенітету.
Під час зустрічі Путін також посилався на нібито значні успіхи російської армії. ISW називає таку оцінку перебільшеною: на низці напрямків російські війська не мали підтверджених просувань, тоді як українські сили проводили контратаки. Аналітики припускають, що викривлене уявлення про становище на фронті може зміцнювати впевненість Путіна у можливості продовжувати війну без поступок.
Розмова стосувалася і можливих економічних проєктів Росії та США, повідомляє Associated Press. Конкретних домовленостей у цій частині також не оголосили.
Чому територіальне питання залишається нерозв’язним
Після переговорів Зеленський підтвердив, що територіальне питання залишається головною розбіжністю і може вирішуватися лише на рівні лідерів. Нового компромісного варіанта за підсумками зустрічі не з’явилося.
За даними Reuters, Росія продовжує вимагати, щоб Україна вивела війська з підконтрольної їй частини Донеччини. Київ відкидає цю умову, оскільки йдеться про міста й оборонні позиції, яких російська армія не змогла захопити.
Москва пропонує не зупинити бойові дії на нинішній лінії фронту, а спочатку змінити її на свою користь. Такий відступ дав би Росії територіальну перевагу без бою та погіршив би становище України в разі поновлення наступу.
Навіщо до переговорів долучили представників Європи
Участь представників Великої Британії, Франції та Німеччини дала Києву змогу одразу обговорити американські пропозиції з державами, від яких залежатиме виконання можливої угоди.
Йдеться насамперед про гарантії безпеки, військову підтримку та санкції. США не можуть домовитися від імені європейських держав про залучення їхніх військових, обсяги фінансування або скасування запроваджених ними обмежень проти Росії.
Після зустрічі Зеленський повідомив, що наступні консультації планують провести у форматі Україна — США — Європа. Як зазначає Le Monde, це повертає європейців до процесу після попередніх контактів американських посланців із Кремлем, у яких вони безпосередньо не брали участі.
Водночас участь європейських радників поки не вплинула на позицію Росії. Рішень щодо гарантій безпеки, санкцій або контролю за можливим припиненням вогню в Києві не ухвалили.
Чому в Києві говорили про підготовку до зими
Поряд із переговорами про завершення війни українська сторона обговорювала допомогу на випадок продовження бойових дій. Зеленський повідомив, що йшлося про посилення ППО, захист енергетики та можливість використання значних обсягів американського скрапленого газу.
Зимовий порядок денний показує, що Київ не покладається на швидкий успіх переговорів. Україна готується до нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі, однак жодних додаткових рішень про військову чи енергетичну допомогу після зустрічі не оголосили.
Що далі
Найімовірніше, переговори продовжаться без припинення бойових дій. Політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко оцінює поїздку американських посланців як спробу перезапустити процес, який за незмінного підходу Вашингтона може тривати місяцями без остаточного результату.
Кремль поки не бачить достатньої причини змінювати свою позицію. Перед візитом голова аналітичного центру «Ділова столиця» Вадим Денисенко прогнозував, що Путін виставить максимальні вимоги, розраховуючи на поспіх Трампа. Публічні заяви російської сторони після зустрічі відповідають цій логіці.
Вашингтону потрібен помітний результат напередодні проміжних виборів, тоді як для Кремля американський політичний календар не є дедлайном. Що швидше Трампу потрібна домовленість, то вигідніше Путіну затягувати процес і чекати на кращу пропозицію.
Цей дисбаланс збільшує ризик тиску на Київ. США мають прямі важелі впливу на Україну через військову допомогу, розвіддані й політичну підтримку. Домогтися поступок від Росії буде складніше, якщо Вашингтон не готовий підвищувати для неї ціну продовження війни.
Голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак вважає, що можливості примусити Кремль до предметних переговорів почнуть звужуватися навесні 2027 року, коли увагу США дедалі більше поглинатиме президентська кампанія, а Європи — власні вибори. На його думку, до того часу позицію Росії можуть змінити насамперед зростання воєнних втрат і посилення українських ударів по російських військових, промислових та енергетичних об’єктах.
Якщо США запропонують припинення вогню без попереднього відведення українських військ і підкріплять цю пропозицію тиском на Росію, переговори можуть перейти до предметної фази. Якщо ж Вашингтон знову шукатиме поступок переважно з боку Києва, дипломатична активність не змінить розрахунків Кремля.
