Президент РФ Володимир Путін неодноразово загрожував використати ядерну зброю у війні з Україною. Чи є це правдою – невідомо, але завжди варто бути готовими і розуміти, як зберегти своє життя. Чи можливо вижити під час такого вибуху? Історія свідчить, що навіть у центрі вибуху можна вижити. Explainer пояснює, як вижити під час ядерного вибуху та якими можуть бути зони ураження.

Ядерний вибух: як він виглядає?

Ядерний вибух є некерованим процесом, під час якого вивільняється велика кількість теплової та променевої енергії, як наслідок ланцюгової ядерної реакції. Він є надзвичайно руйнівним.

В епіцентрі вибуху після сліпучого спалаху виникає яскрава вогняна куля з розжареної пари та газів, яка починає поширюватися довкола. Її радіус може становити сотні метрів і залежить від потужності ядерного заряду, висоти, на якій стався вибух, особливостей рельєфу місцевості.

Крім того, виникає потужна вибухова хвиля, здатна зруйнувати будівлі на кілька кілометрів довкола. В небо здійметься величезний ядерний гриб, а на землю випаде радіоактивний осад.

Уражальними чинниками ядерного вибуху є: ударна хвиля, світлове випромінювання, проникна радіація, електромагнітний імпульс, радіоактивне зараження місцевості, рентгенівське випромінювання.

Якими бувають наслідки ядерного вибуху

Як пояснив старший науковий співробітник Інституту ядерних досліджень НАН України Володимир Улещенко, наслідки ядерного вибуху залежать від того, на якій висоті підірвано снаряд. Наприклад, якщо це станеться на землі, то вона поглине енергію вибуху. В такому разі буде суттєво більше радіоактивної пилюки. А вибух у повітрі спричинить максимальні руйнування на поверхні.

Науковець також розповів, що відбувається під час ядерного вибуху:

1. Спершу з’являється світловий спалах. Його можна побачити фактично миттєво завдяки швидкості світла. Дивитися на спалах у жодному разі не можна, щоб не пошкодити очі.

– Зона ураження залежить від потужності, але цей спалах яскравий, як сонце, тому дивитися на нього ні в якому разі не можна. Це мінус очі одразу або мінус величезний показник чутливості зору пізніше. Він обпалює роговицю ока, так само, як і спричиняє опіки на відкритих ділянках тіла, – зазначив Улещенко.

2. Услід за спалахом виникне ударна хвиля, яка пошириться зі швидкістю звуку (300 м/сек). Якщо людина в цей момент знаходиться на відстані 3 км від епіцентру вибуху, в неї після спалаху буде близько 10 секунд, щоб добігти до якогось укриття. Якщо ж оцінити час і відстань важко, краще залишатися на землі та чекати, доки ударна хвиля не пройде над вами. Зона її дії також залежить від потужності та висоти здійснення ядерного вибуху.

– Під прямим ударом хвилі зблизька люди не виживають, якщо трохи далі – отримують контузії, переломи, інші травми… Але якщо хвиля пролетіла і ви живі, більш-менш дієздатні та рухливі, — у вас є величезні шанси вижити після ядерного удару, – наголосив науковець.

3. Ядерний гриб сформується, коли в епіцентрі вибуху утвориться гаряча порожнина і почне затягувати під себе все навкруги.

– Якщо ви побачили гриб – значить, ви не під ним, у вас є очі і величезні шанси вижити, – пояснив Улещенко.

4. Під час вибуху внаслідок ядерних реакцій виділятиметься величезна кількість радіації. Змішуючись із іншими елементами навколишнього середовища, радіоактивні речовини утворюватимуть радіоактивну пилюку, дощ та аерозоль. Тому після ядерного удару не варто поспішати виходити з укриття.

Крім того, електромагнітний імпульс може вивести з ладу електричну апаратуру, електроніку, порушити радіозв’язок.

Ядерний вибух: зони ураження та можливі руйнування

Візуалізувати масштаби зон ураження та руйнувань у разі гіпотетичного ядерного удару РФ по Україні можна за допомогою інтерактивної мапи NUKEMAP.

Її створив Алекс Веллерштейн – історик науки Технологічного інституту Стівенса (США). Мапа дозволяє змоделювати наслідки ядерного вибуху в будь-якій точці на планеті.

Судячи з даних NUKEMAP, навіть у разі використання Росією мінімального ядерного заряду, удар спричинить значні руйнування.

Для прикладу, наслідки гіпотетичного ядерного удару по центру Києва ракетою С-300 з боєзарядом потужністю близько 1 кілотонни виглядатимуть так:

У цьому випадку змодельовано вибух на землі. Орієнтовна кількість загиблих може становити 5 560 осіб, поранених – 9 680 осіб. Крім того:

  • Радіус вогняної кулі може досягати 80 м (яскраво-помаранчеве коло в центрі). Усе, що потрапить у цю зону ураження, фактично випарується. Тобто вижити в межах поширення вогняної кулі неможливо, якщо не перебувати в надійному укритті.
  • Радіус ураження сильним вибухом – 220 м (друге коло). Це зона масштабних руйнувань: бетонні будівлі будуть серйозно пошкоджені чи зруйновані. А смертність наблизиться до 100%. Тобто ударна хвиля від вибуху змітатиме все на своєму шляху.
  • Радіус помірного ураження – 460 м (третє коло). В цій зоні більшість житлових будинків будуть зруйновані, а люди масово зазнають травм. Будуть широко поширені смертельні випадки. Вибух із високою ймовірністю спричинить пожежі довкола.
  • Радіус теплового випромінювання (четверте коло) – 0,5 км. Усі, хто потрапить до зазначеної зони поза укриттями, отримають опіки третього ступеня. Вони поширяться на всі шари шкіри, можуть спричинити серйозні рубці, інвалідність чи навіть призвести до ампутації.
  • Радіус випромінювання (п’яте коло зеленого кольору) – 0,84 км. Для людей, які знаходитимуться на такій відстані від епіцентру вибуху, можливий летальний кінець приблизно через 1 місяць. А 15% тих, хто виживе, можуть померти від раку.
  • Радіус ураження легким вибухом (останнє коло) – 1,18 км. У цій зоні небезпеку становитимуть уламки скла внаслідок вибитих вікон. Це може спричинити багато травм у людей, які підійдуть до вікон, побачивши спалах ядерного вибуху (який поширюється швидше, ніж хвиля тиску).

Під час удару ядерною ракетою потужністю 1 кілотонна, якщо підрив відбудеться не на землі, а в повітрі, жертви будуть більшими. Кількість загиблих орієнтовно становитиме 9 100 осіб, поранених – 28 470 осіб.

Згідно з візуалізацією: радіус вогняної кулі становитиме 60 м; радіус теплового випромінювання (опіки третього ступеня, друге коло) – 0,51 км; радіус помірного пошкодження вибухом – 0,7 км; радіус випромінювання – 0,78 км; радіус ураження легким вибухом – 1,98 км.

У разі гіпотетичного ядерного удару по Києву російською ракетою Точка-У із боєголовкою потужністю 10 кілотонн (із підривом на землі) можуть загинути 20 220 людей, зазнати поранень 40 630 людей.

Крім того: радіус вогняної кулі сягне 200 м; радіус ураження сильним вибухом – 470 м; радіус помірного пошкодження вибухом – 0,99 км; радіус випромінювання – 1,25 км; радіус теплового випромінювання (опіки третього ступеня) – 1,41 км; радіус ураження легким вибухом – 2,53 км.

Ще більш руйнівними були б наслідки гіпотетичного удару ракетою Іскандер-М із боєзарядом 50 кілотонн. Такий вибух може забрати життя понад 52 тис. людей і завдати поранень майже 110 тис.

Радіус вогняної кулі, в якому все буде знищено, становитиме 380 м; радіус ураження потужним вибухом – 0,8 км; радіус випромінювання – 1,64 км; радіус помірного пошкодження вибухом – 1,69 км; радіус теплового випромінювання – 2,87 км; радіус ураження легким вибухом – 4,33 км.

За словами науковця Володимира Улещенка, зона ураження після ядерного вибуху не завжди може вимірюватися радіусом та виглядати як коло. Наприклад, місто Нагасакі було розділене горою. Після підриву атомної бомби все було знищено лише з одного боку гори. Тобто зона ураження залежить від рельєфу, погоди, місця підриву.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Апокаліпсис скасовується: що буде, якщо війська РФ зруйнують греблю Київської ГЕС

– Навіть у Хіросімі були випадки виживання людей у захищеному приміщені на відстані двох сотень метрів від епіцентру. Сьогодні у сучасному міцному монолітно-каркасному будинку можна буде вижити достатньо близько до епіцентру не тільки у підвалі, а цілком вірогідно й на нижніх поверхах, – переконаний науковець.

Як вижити під час ядерного вибуху: поради

Детальні рекомендації для українців на випадок гіпотетичного ядерного удару оприлюднив Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Там наголосили, що застосування ядерної зброї проти України вважається малоймовірним, проте план дій на випадок надзвичайних ситуацій все ж потрібно мати.

Головне правило: почувши сирену, потрібно одразу ж прямувати в укриття.

На випадок зникнення в зоні ураження інтернету та зв’язку варто подбати про наявність радіоприймача з живленням від батарейок, щоб отримувати актуальну інформацію.

Як вижити на вулиці під час ядерного вибуху

Якщо ядерний вибух застав на вулиці чи в дорозі, в жодному разі не можна дивитися в бік спалаху: це загрожує опіком рогівки, спалаховою сліпотою та опіком очей.

Крім того, в разі перебування на вулиці слід:

  • Лягти на землю – найкраще сховатися від ударної хвилі та уламків в якомусь заглибленні або за виступом.
  • Спробувати закрити відкриті частини тіла: лягти ногами в бік вибуху, а обличчям донизу, підкласти руки під себе, щоб захистити їх від опіків.
  • За можливості прикрити вуха навушниками, щоб захистити їх від баротравми.
  • Прикрити рот і ніс маскою, тканиною одягу або хусткою, дихати через них.
  • Коли мине вибухова хвиля й з’явиться можливість підвестися на ноги, потрібно бігти в укриття. Це слід робити з врахування напряму вітру: якщо він дме з епіцентру вибуху – слід пересуватися перпендикулярно напряму вітру, в іншому випадку – проти вітру. Ключовий критерій пошуку укриття – воно має знаходитися на відстані хвилинної доступності. Якщо спеціально обладнаного сховища поруч немає, підійде підвал чи центр великих бетонних будівель, де є мінімальна кількість дверей і вікон.
  • Перед тим, як зайти в укриття, слід зняти верхній шар одягу: це може усунути до 90% радіоактивного забруднення. Уникаючи контакту шкіри із забрудненим одягом, його потрібно покласти в поліетиленовий пакет чи герметичний контейнер.
  • Слід дистанціюватися від інших людей у приміщенні, щоб не спричинити радіоактивне забруднення одне одного.
  • Також не можна їсти й торкатися того, що могло зазнати радіоактивного забруднення.
  • Варто провести дезактивацію – очищення від радіаційного забруднення тіла, приміщення, предметів та поверхонь. Змивати радіацію зі шкіри та поверхонь можна водопровідною водою, якщо офіційно не повідомлялося про заборону її використання. У разі, якщо зовсім немає доступу до води, можна скористатися вологою серветкою, чистою вологою тканиною або вологим паперовим рушником, ретельно протерши ними відкриті ділянки шкіри.
  • За можливості варто переодягнутися в чистий, щільний та максимально закритий одяг, який не міг зазнати радіоактивного забруднення.
  • Слід знайти джерело інформації – радіо, телевізор чи інтернет. Не варто вимикати радіоприймач або інший засіб зв’язку, щоб не пропустити інструкції.
  • В укритті потрібно залишатися впродовж 24 годин, якщо органи влади не дадуть інших інструкцій.

Що робити, якщо ядерний вибух застав у дорозі

  • Зупинити авто на безпечній частині дороги, закрити всі вікна, двері, люки та отвори, перекрити потік повітря ззовні.
  • Прийняти захисну позу: закрити голову руками та опустити лікті на коліна.
  • За можливості прикрити вуха навушниками, рот і ніс – маскою, тканиною одягу або хусткою.
  • Після вибуху негайно знайти укриття.

Що робити, якщо ядерний вибух застав у приміщенні

  • Закрити всі вікна, двері, вентиляційні отвори, вимкнути кондиціонер та обігрівач. За можливості перейти в кімнату, де немає вікон.
  • Залишатися в укритті впродовж 24 годин, не вимикати радіоприймач чи інший засіб зв’язку.
  • Не їсти й не торкатися того, що могло зазнати радіоактивного забруднення.
  • Тримати домашніх тварин усередині укриття.
  • Не вживати водопровідну воду до отримання повідомлення про її безпечність.
  • Якщо члени сімʼї на момент ядерного удару були в іншому укритті, вони мають там залишитися, доки не буде дозволу вийти.

Якщо на момент вибуху ваша дитина перебувала в закладі освіти (школі чи дитсадку), вона має залишатися там в укритті. Батьки, які спробують зайти з вулиці, можуть переносити на одязі радіоактивний пил.

Варто пам’ятати: в разі ядерного вибуху в будь-якій споруді безпечніше, ніж на вулиці.