Атака Росії 27 серпня розпочалася ввечері 26 серпня й тривала протягом ночі та вранці. Російські війська застосували балістичні й протикорабельні ракети, а також 258 безпілотників різних типів. Близько третини «Шахедів» були реактивними.
Основними напрямками удару стали Одещина, Київщина, Дніпропетровщина, Полтавщина та Запоріжжя. За попереднім зведенням Повітряних сил, ППО збила або подавила 233 повітряні цілі, зокрема сім балістичних ракет «Іскандер-М»/KN-23.
Київ і область російські війська атакували кількома хвилями — від ночі до середини дня. У столиці наслідки зафіксували у шести районах: пошкоджено житлові будинки, два заклади освіти, медзаклад, автомобілі та нежитлові приміщення. Станом на 15:22 у Києві відомо про чотирьох постраждалих, двоє з них перебували у стаціонарах.
Влучання також зафіксували на промислових, енергетичних і логістичних об’єктах у кількох областях. Пошкоджено житло та іншу цивільну інфраструктуру, є двоє загиблих і постраждалі.
Explainer зібрав підтверджені дані про перебіг атаки, роботу ППО та наслідки для Києва й регіонів.
Матеріал доповнюється в міру надходження офіційної інформації. Станом на момент публікації матеріалу атака продовжується.
Чим Росія атакувала Україну і як відпрацювала ППО
Склад і напрямки атаки
Повітряна атака розпочалася близько 18:00 26 серпня і тривала кількома хвилями протягом ночі та наступного дня. Росія поєднала ракети й безпілотники з різними швидкістю та траєкторією, створюючи одночасне навантаження на кілька рівнів української ППО.
Російські війська застосували:
- дві протикорабельні ракети «Онікс» із тимчасово окупованого Криму;
- балістичні ракети «Іскандер-М» і північнокорейські KN-23 із Брянської та Курської областей РФ. Їхньої загальної кількості Повітряні сили не назвали;
- 258 безпілотників типів Shahed, «Гербера», S8000 «Бандероль» і дрони-імітатори «Пародія». Їх запускали з території Росії, тимчасово окупованих Донецька та Криму.
Основними напрямками удару стали Одеська, Київська, Дніпропетровська, Полтавська та Запорізька області.
Чому атака була складною для ППО
Близько третини застосованих «Шахедів» були реактивними. Вони рухаються швидше за безпілотники з поршневими двигунами, тому скорочують час на виявлення, супровід і перехоплення. Насамперед це ускладнює роботу мобільних вогневих груп, які ефективніше діють проти повільніших цілей.
Паралельно Росія використовувала дрони-імітатори «Пародія». Вони створюють додаткові цілі на радарах і змушують ППО витрачати ресурси на їх супровід. Поєднання ракет і реактивних безпілотників із хибними цілями у межах однієї атаки ускладнювало розподіл засобів перехоплення.
Що збили або подавили
Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи.
Станом на 09:00 ППО збила або подавила 233 повітряні цілі:
- одну ракету «Онікс»;
- сім балістичних ракет «Іскандер-М»/KN-23;
- три безпілотники S8000 «Бандероль»;
- 222 дрони типів Shahed, «Гербера» та інших типів.
Влучання російських ракет і безпілотників зафіксували на 15 локаціях. Ще на 11 впали уламки збитих цілей. Частина засобів повітряного нападу не досягла визначених цілей.
Чим важливе перехоплення семи балістичних ракет
Балістичні ракети рухаються з високою швидкістю, а від моменту попередження про пуск до можливого удару може минути лише кілька хвилин. Для їх знищення потрібні спеціалізовані протиракетні комплекси та відповідні ракети, запас яких в Україні залишається обмеженим.
Тому перехоплення семи балістичних ракет стало важливим результатом роботи ППО під час цієї атаки. Для контексту: 1 серпня Росія запустила 27 балістичних ракет, із яких вдалося збити лише одну.
Водночас напряму порівнювати ефективність перехоплення під час цих атак неможливо. Повітряні сили не повідомили, скільки загалом балістичних ракет запустила Росія 27 серпня, тому визначити частку збитих цілей не можна.
Як Росія атакувала Київ і що пошкоджено
Атака на столицю не обмежилася однією нічною хвилею. Російські удари повторювалися після коротких перерв: спочатку Росія застосовувала балістичні ракети й безпілотники, а вранці та вдень — переважно реактивні дрони. Протягом ночі та дня повітряну тривогу в Києві оголошували вісім разів.
Нічна атака
Уночі Росія кількома хвилями спрямовувала на Київ балістичні ракети та безпілотники. Перші наслідки зафіксували у Деснянському, Оболонському, Подільському та Шевченківському районах.
У Шевченківському районі постраждали два заклади освіти: в одній із гімназій вибило вікна та суттєво пошкодило корпуси, в іншій також пошкоджено вікна. Учнів однієї з гімназій планують тимчасово перевести до сусідніх закладів. Вибухова хвиля також вибила вікна в комунальному медзакладі.
У Подільському районі уламки впали у дворі між житловими будинками. Пізніше міська влада повідомила про падіння уламків на території дитячого садка та поблизу нежитлової будівлі.
В Оболонському районі уламки виявили біля житлової забудови, у парку, на парковці та на території гаражного кооперативу. Пожеж і постраждалих там не було. У Деснянському районі пошкоджено житлові будівлі та автомобілі.
Ранкові та денні хвилі дронів
Після нічної атаки Росія продовжила запускати безпілотники протягом усього дня.
Уранці в Голосіївському районі бойова частина одного з дронів здетонувала біля автомобіля. Машина загорілася, поранення дістав водій вантажівки.
У Печерському районі уламки безпілотника впали в лісопарковій зоні та спричинили займання трави й дерев. Пожежу на площі близько 20 квадратних метрів ліквідували.
КМВА спочатку повідомила про пошкодження спортивного комплексу в Печерському районі. Водночас у ДСНС не підтвердили пошкодження будівлі, а президент київського «Динамо» Ігор Суркіс заявив, що стадіон імені Валерія Лобановського не постраждав: дрон упав поруч.
Близько полудня один зі збитих безпілотників упав у Дніпро за кілька метрів від Подільського мосту. Згодом у Голосіївському районі інший дрон упав на проїжджу частину поблизу станції метро «Олімпійська». За іншою адресою уламки пошкодили покрівлю двоповерхової нежитлової будівлі та спричинили пожежу.
За даними Повітряних сил, із 07:00 до 19:00 російські війська спрямували на Україну близько 140 ударних безпілотників, більшість — у бік Києва. Понад 100 із них були реактивними. Протягом цього часу ППО збила або подавила близько 120 дронів.
Станом на 20:00 атака ще тривала.
Постраждалі та загальні наслідки
Станом на 15:22 у Києві постраждали четверо людей. Поліція повідомила подробиці про трьох із них: двох чоловіків віком 21 і 31 рік госпіталізували з осколковими пораненнями, також постраждала 53-річна жінка. Інформацію про четвертого постраждалого міська влада не деталізувала. Двоє поранених залишалися у стаціонарах.
Загалом наслідки атаки зафіксували у шести районах Києва: Деснянському, Оболонському, Подільському, Шевченківському, Голосіївському та Печерському. Пошкоджено житлові й нежитлові будівлі, два заклади освіти, медзаклад та автомобілі. Загиблих у столиці немає.
Що відомо про наслідки ударів у регіонах
У регіонах наслідки атаки зафіксували на логістичних, промислових та енергетичних об’єктах. Також пошкоджено житлові будинки, навчальні заклади й іншу цивільну інфраструктуру.
Київщина: склади та логістичні центри
На Київщині наслідки атаки зафіксували у Бориспільському, Фастівському, Броварському та Вишгородському районах. У Бориспільському районі виникла масштабна пожежа у складських приміщеннях, у Фастівському також пошкоджено склади. У Броварському та Вишгородському районах постраждали приватні будинки.
Поранення дістали 15-річна дівчина та 73-річна жінка. Медичну допомогу їм надали на місці, госпіталізація не знадобилася.
Компанії підтвердили пошкодження або знищення одразу кількох логістичних об’єктів. Під удар потрапили склади Roshen, «Фори» та мережі «Коло», а також розподільчі центри «Будинку Іграшок» і Comfy. Співробітники цих підприємств не постраждали.
Для «Фори» це вже третя атака на логістичну інфраструктуру протягом серпня. «Будинок Іграшок» попередив про можливі затримки частини онлайн-замовлень, а Roshen — про тимчасові перебої з постачанням окремих товарів. Через пошкодження складу «Коло» також можливі затримки з постачанням окремих позицій. Водночас усі магазини мережі працюють у звичайному режимі, а компанія шукає альтернативні логістичні рішення.
Військовослужбовець ЗСУ та військово-політичний експерт Олександр Мусієнко вважає, що удари по складах і розподільчих центрах є частиною тиску на економічний тил України. За його оцінкою, Росія дедалі частіше атакує не лише енергетику, а й промислові та цивільні виробництва, логістику, склади й порти.
Одещина: житло, навчальні заклади та інфраструктура
Атака на Одесу й область тривала понад сім годин. Росія застосовувала реактивні безпілотники та апарати S8000 «Бандероль», спрямовуючи їх до міста кількома хвилями.
В Одесі пошкоджено багатоповерховий і приватний житлові будинки, навчальні заклади, гаражі, автомобілі та об’єкти інфраструктури. У приватному будинку виникла пожежа.
Троє людей — 25-річна жінка та чоловіки віком 24 і 49 років — дістали травми. Усіх госпіталізували у стані середньої тяжкості.
Полтавщина: промисловість та енергетика
У Кременчуцькому районі російські війська атакували промислові підприємства, а в Миргородському — об’єкт енергетики.
Через пошкодження енергооб’єкта сталося аварійне відключення електроенергії. Без світла тимчасово залишилися споживачі у семи населених пунктах. Інформації про постраждалих не надходило.
Дніпропетровщина та Запоріжжя: промислова і цивільна інфраструктура
Кривий Ріг Росія атакувала двома балістичними ракетами. Удар припав на промислове підприємство. Також пошкоджено центр медико-санітарної допомоги та інші об’єкти цивільної інфраструктури.
У Кривому Розі постраждали троє людей. Двоє з них — чоловіки віком 46 і 58 років — перебували у лікарні у стані середньої тяжкості.
У Запоріжжі внаслідок російського удару пошкоджено кілька будівель та автомобіль. Постраждали троє людей — двоє чоловіків і жінка.
Харківщина та Сумщина: загиблі серед цивільних
У Харкові російський безпілотник влучив у торговельний центр в Основ’янському районі. Загинув 40-річний чоловік, ще п’ятеро людей постраждали.
Увечері 26 серпня Росія спрямувала дев’ять безпілотників на Роменську громаду Сумської області. Частину дронів збили, однак зафіксували влучання в об’єкти цивільної інфраструктури, зокрема у житловий будинок. Загинула 66-річна жінка, ще четверо людей звернулися по медичну допомогу.
Затримки поїздів
Через повітряні загрози та наслідки бойових дій десятки пасажирських поїздів рухалися з відхиленням від графіка. Найбільше запізнився поїзд №775/776 Суми — Київ — на 17 годин 15 хвилин. Для пасажирів рейсів, затриманих більш ніж на п’ять годин, «Укрзалізниця» разом із World Central Kitchen організувала безкоштовне гаряче харчування на проміжних станціях.
Через тривалі затримки до ранку 28 серпня усі платні зали очікування на вокзалах працюватимуть безкоштовно. Пасажири також можуть отримати питну воду й чай, зарядити мобільні пристрої та перечекати повітряну тривогу в «Пунктах незламності».
