Масована атака по Києву 6 липня знову привернула увагу до однієї з головних проблем української протиповітряної оборони – захисту від балістичних ракет. Якщо ефективність ППО проти крилатих ракет і ударних безпілотників залишається високою, то перехоплення балістичних цілей дедалі більше залежить від наявності ракет до систем Patriot. Міністр оборони Михайло Федоров заявив, що Росія свідомо збільшує кількість балістичних ударів, розраховуючи на обмежені запаси ракет-перехоплювачів у партнерів України.

Explainer розповідає, що відомо про нічну атаку по Києву 6 липня, чому цього разу не вдалося перехопити жодної балістичної ракети, як змінюється російська тактика повітряних ударів і що це означає для української протиповітряної оборони.

Що відомо про масовану атаку по Києву 6 липня

У ніч проти 6 липня, лише через чотири дні після попередньої масованої атаки, Росія знову завдала комбінованого удару по Україні. Однією з головних цілей став Київ. Для атаки російські війська використали балістичні та крилаті ракети, протикорабельні ракети, а також сотні ударних безпілотників, намагаючись одночасно перевантажити українську систему протиповітряної оборони.

За даними Повітряних сил, загалом Росія випустила 68 ракет і 351 безпілотник. Серед них — 23 балістичні ракети «Іскандер-М» або ракети С-400, шість ракет «Циркон» або «Онікс», 33 крилаті ракети Х-101, шість ракет «Калібр» і 351 ударний безпілотник та безпілотник-імітатор.

Попри масштаб атаки, українська ППО знову продемонструвала високу ефективність проти крилатих ракет і безпілотників. Сили оборони збили 31 із 33 ракет Х-101, усі шість ракет «Калібр» та знешкодили 326 безпілотників. Водночас цього разу не вдалося перехопити жодної балістичної ракети, а також жодної ракети «Циркон» або «Онікс». Саме ця обставина стала головною особливістю атаки й визначила подальшу дискусію про можливості української протиракетної оборони.

Унаслідок удару, за даними Повітряних сил, 29 ракет і 18 ударних безпілотників влучили у 34 локаціях, ще на 16 локаціях зафіксували падіння уламків збитих цілей. За інформацією Київської міської військової адміністрації, в столиці загинули люди, десятки отримали поранення, пошкоджень зазнали житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури.

Чому цього разу не вдалося збити жодної балістичної ракети

Головною особливістю атаки 6 липня стало те, що українська ППО не перехопила жодної балістичної ракети. Водночас ефективність проти інших засобів повітряного нападу залишилася високою – сили оборони збили майже всі крилаті ракети та знешкодили понад 92% безпілотників. Така різниця свідчить, що проблема полягає не в роботі системи протиповітряної оборони загалом, а саме у протидії балістичним цілям.

Речник Повітряних сил Юрій Ігнат пояснив, що для перехоплення балістичних ракет необхідні ракети до комплексів Patriot, а їхній дефіцит залишається серйозною проблемою не лише для України, а й у світовому масштабі. За його словами, «щоб збивати балістичні ракети, треба мати чим їх збивати. Систем Patriot достатньо – потрібне постійне постачання ракет».

Ігнат також зазначив, що Росія дедалі частіше використовує балістичні ракети під час масованих атак, тоді як результат роботи української ППО проти крилатих ракет цієї ночі знову наблизився до стовідсоткового.

Про дефіцит ракет-перехоплювачів заявив і міністр оборони Михайло Федоров. За його словами, Росія свідомо нарощує використання балістичних ракет, розраховуючи на обмежені запаси ракет до Patriot.

Він також повідомив, що Україна вже укладає контракти на нові ракети, однак їх постачання очікується лише наступного року. Саме тому Київ закликає партнерів передати ракети зі своїх запасів уже зараз, а згодом замінити їх новими поставками.

Чи змінює Росія тактику масованих ударів

Масований удар 6 липня став другим по Києву лише за чотири дні. За словами речника Повітряних сил Юрія Ігната, Росія справді може скорочувати інтервали між такими атаками, хоча її можливості не є необмеженими. Підготовка масованого комбінованого удару потребує часу, однак противник може намагатися проводити їх частіше. Саме тому, за словами Ігната, українським військовим варто бути готовими до нових атак.

Військовий блогер і ведучий Армія TV Сергій Місюра вважає, що збільшення кількості балістичних ракет може бути спрямоване на виснаження українських запасів ракет-перехоплювачів Patriot. Він звертає увагу, що під час атаки 6 липня українська ППО вперше не збила жодної балістичної ракети, тоді як крилаті ракети й ударні безпілотники знову були перехоплені з високою ефективністю.

Місюра також переглянув власну оцінку російських можливостей. Якщо раніше він припускав, що Росія здатна здійснювати масовані залпи переважно ракетами «Іскандер», то тепер вважає, що для збільшення кількості балістичних цілей російські війська дедалі частіше комбінують «Іскандери» з ракетами комплексу С-400, а також використовують «Циркони». На його думку, це дозволяє створювати більше навантаження на українську протиракетну оборону без необхідності запускати значно більшу кількість «Іскандерів».

Водночас, за оцінкою Місюри, можливості Росії також мають свої межі. Масовані комбіновані удари потребують накопичення ракет, підготовки авіації та пускових установок, тому підтримувати високий темп таких атак упродовж тривалого часу буде складно.

Як Україна може посилити захист від балістичних ракет

За словами військового експерта, оглядача групи «Інформаційний спротив» Олександра Коваленка, ситуація, коли Україна не могла перехоплювати балістичні ракети, уже була на початку повномасштабного вторгнення — до появи комплексів Patriot. Тоді Росія застосовувала таке озброєння значно рідше, однак зараз балістичні ракети стали одним із головних елементів масованих ударів.

Ключовим фактором залишається постачання ракет PAC-3 до комплексів Patriot. Коваленко зазначає, що Україна залежить від поставок зі США та інших країн, які експлуатують ці системи.

Водночас, за його словами, вирішувати проблему потрібно одразу в кількох напрямах: шукати додаткові джерела постачання ракет-перехоплювачів, опрацьовувати дипломатичні механізми їх реекспорту, розвивати власну систему протиракетної оборони та завдавати ударів по російських підприємствах, які виробляють балістичні ракети й комплектуючі до них.

Коваленко також звертає увагу, що 7–8 липня в Анкарі має відбутися саміт НАТО, на якому питання посилення української протиповітряної та протиракетної оборони може стати одним із ключових на тлі зростання кількості балістичних ударів і дефіциту ракет-перехоплювачів PAC-3.

Оглядач порталу «Мілітарний» Вадим Кушніков вважає, що щільні комбіновані атаки із застосуванням великої кількості балістичних ракет можуть стати новою реальністю. За його словами, Росія продовжує використовувати накопичений запас такого озброєння та одночасно нарощує його виробництво.

На думку Кушнікова, у короткостроковій перспективі Україна критично залежатиме від регулярного постачання ракет-перехоплювачів від союзників, тоді як у довгостроковій — від розвитку власної системи протиракетної оборони. Водночас попит на ракети до Patriot залишається високим у всьому світі, що ускладнює забезпечення України необхідною кількістю перехоплювачів.