На початку року Україна вже пережила один жорсткий карантин і отримала час, аби підготуватися до другої хвилі епідемії, яка, за прогнозами, припадала на осінь. Проте замість того, щоб збільшити кількість тестувань і повністю обладнати лікарні для боротьби з коронавірусом, влада передала кошти з “ковідного” фонду на будівництво доріг.
Тож країна була місцем для експерименту – чи вдасться тримати тренажерні зали, бари та ресторани відкритими й за допомогою дотримання соціальної дистанції, маскового режиму контролювати рівень захворюваності.
Місцева влада та й самі українці нехтують рекомендаціями МОЗ та лікарів. Кількість хворих з кожним новим днем осені зростає. При цьому лікарні виявились не готовими до такого напливу людей.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи маніпулює влада даними про COVID-19: пояснюють експерти
Лише після того, як кількість заражених перетнула позначку у 10 тисяч на день, влада вирішила скасувати адаптивний карантин і зонування. Натомість ввела проміжний варіант між адаптивним карантином і повним локдауном – карантин вихідного дня.
Проте карантин вихідного дня поставив на вуха чи не всіх підприємців країни. Вони масово виходили на протести й перекривали дороги. Не надто схвально такі нововведення зустріла й влада багатьох міст України. Найбільш незадоволені навіть створили петицію до президента України Володимира Зеленського з вимогою скасувати карантин вихідного дня. Всього за три дні петиція набрала понад 25 тисяч голосів.
Чи дійсно карантин вихідного дня допоможе зменшити кількість хворих на COVID-19 та чи є такі методи ефективними – з’ясовував Explainer.
Що таке карантин вихідного дня та для чого його вводили?
У суботу, 14 листопада, в Україні почав діяти карантин вихідного дня. Тож у суботу та неділю закладам громадського харчування, торгово-розважальним центрам, салонам краси, магазинам промтоварів заборонили приймати у себе відвідувачів, а спортзали та заклади культури у ці дні закрили.
Згідно з прийнятим рішенням, такі обмеження діятимуть в Україні з 00:00 суботи до 00:00 понеділка від 14 до 30 листопада. При цьому уряд усунув місцеву владу від будь-якого регулювання питань щодо карантину. Тож Державна комісія з питань ТЕБ і НС та комісії на місцях тепер не мають права впливати на цей процес.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що поки у країні є альтернатива – карантин вихідного дня, вводити повного локдауну не будуть. Однак, якщо ж він виявиться неефективним, тоді впроваджуватимуть жорсткіші карантинні обмеження.
Протести підприємців та опір міст
Представники Верховної Ради України розкритикували рішення уряду ввести карантин вихідного дня. Зокрема, навіть було зареєстровано спеціальну постанову, в якій рекомендували скасувати «карантинні» вихідні. Проте під час засідання парламенту 17 листопада «за» ухвалення такої постанови проголосували 149 нардепів з 226 необхідних.
Несхвально до «карантинних» вихідних поставились представники влади різних міст України. Зокрема, протести підприємців у Львові підтримав міський голова Андрій Садовий. Окрім того, міські комісії ТЕБ і НС заявили, що не будуть підтримувати карантин вихідного дня, а юристи мерії оскаржать це рішення у суді.
Міська влада навіть оголосила суботу й неділю робочими днями для того, аби уникнути у Львові впровадження карантину вихідного дня. Однак таке рішення не дало змоги працювати підприємцям у звичному режимі, оскільки поліція виконувала рішення уряду та склала десятки протоколів на підприємців, які продовжували працювати.
Цікаво, що вслід за Львовом, 13 листопада робочими днями суботу та неділю оголосили й у Івано-Франківську. При цьому міський голова Руслан Марцінків зазначив, що рішення уряду щодо карантину вихідного дня будуть оскаржувати в суді. Однак уже 19-го листопада мер міста змінив риторику й зазначив, що карантин вихідного дня таки діятиме в Івано-Франківську.
Не підтримали рішення ввести карантин вихідного дня і під час засідання комісії ТЕБ та НС у Черкасах. Виконавчий комітет міста також підтримав таку позицію, а міський голова Анатолій Бондаренко назвав впровадження карантину вихідного дня «великою помилкою».
Загалом про відмову від локдауну в вихідні заявляли 10 міст. Серед них Тернопіль, Одеса, Дніпро, Черкаси, Краматорськ, Рівне, Слов’янськ, Івано-Франківськ і Житомир.
Експерти не вірять в ефективність каратнину вихідного дня
Попри протести підприємців, які бояться втратити бізнес, та незгоду влади на місцях, уряд вирішив продовжувати політику карантину вихідного дня. Натомість таке рішення критикують чимало експертів та лікарів.
Лікарка-епідеміологиня Людмила Мухарська частково погоджується з рішенням уряду ввести карантинні обмеження у вихідні, проте зазначає, що, якщо їх не дотримуватися, ефекту від таких дій не буде.
«Треба знаходити якийсь баланс. І я так розумію, його знайшли у вигляді такого карантину вихідного дня. Кардинально, можливо, ці заходи і не змінять картини поширення вірусу. Але, якщо ми уявимо, що певна кількість людей не поїдуть у вихідні кудись, куди планували, в якісь людні місця, де вони могли б зустрітися і поспілкуватися з хворими, то ці люди не захворіють», – цитує лікарку «Радіо Свобода».
За те, щоб ввести повний локдаун у країні, – представники Київської школи економіки. Нещодавно вони проаналізували ситуацію з коронавірусом в Україні та змоделювали сценарії поширення захворюваності.
Згідно з результатами проведеного ними дослідження, в Європі темпи захворюваності пішли на спад, натомість у США та Україні кількість хворих продовжує рости.
При цьому в Україні – однин з найвищих коефіцієнтів виявлення випадків COVID-19 серед країн Європи. Так, станом на 15 листопада у нас зафіксували 377 випадків за 14 днів на 100 тис. хворих. При цьому за останні сім днів було зроблено всього 758 тестувань. До прикладу, за такий самий період у сусідній Польщі зробили 952, у Чехії – 1943, а в Італії – аж 2 487 тестів.
За даними авторів дослідження, Україна лишається єдиною з п’яти європейських країн з найбільш критичною ситуацією, де рівень хворих продовжує зростати. При цьому в Чехії, Польщі та Бельгії попри спад захворюваності влада не послабила карантинних обмежень та продовжила локдаун.
Автори дослідження переконують, що для того, аби контролювати захворюваність в Україні, потрібно проводити у п’ять разів більше тестувань на коронавірус. Тобто при 11 тис. випадків варто робити 220 тисяч ПЛР-тестів щодня.
Також відомо, що по всій території України наразі наявний неконтрольований спалах коронавірусу. А в зоні помірного спалаху опинились лише чотири області – Кіровоградська, Чернігівська, Луганська й Тернопільська. У 89-ти лікарнях країни ліжка, відведені для «ковідних» хворих, заповнені на 100%. У 23 лікарнях пацієнтів із COVID-19 госпіталізують в інші відділення.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вакцинний націоналізм: чи може Україна лишитися без вакцини від COVID-19?
Дослідження також показує, що за умови дотримання урядом плану карантину вихідного дня, внаслідок COVID-19 можуть померти від 17 тисяч до 33 тисяч людей до кінця року.
За словами керівника Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки, колишнього заступника міністра охорони здоров’я України Павла Котонюка, якщо ситуація не зміниться, то вже у грудні можливе критичне навантаження на систему охорони здоров’я.
Згідно з дослідженням, зменшити кількість хворих без запровадження більш жорсткого карантину не вдасться. Тільки таким чином можна буде взяти рівень захворюваності під контроль. Автори дослідження радять запроваджувати обмеження разом з наданням пакету економічної підтримки для бізнесу та громадян.
Чому Україні потрібен повний локдаун?
З початком осені в Україні кількість хворих на коронавірус значно зросла. Якщо на початку серпня фіксували трохи більше 1 тис. випадків на день, то станом на кінець листопада їхня кількість збільшилась до 10-11 тисяч.
За даними видання Texty.org.ua, якщо тенденція зростання кількості хворих на день збережеться на рівні 2%, то уже 31 грудня у країні буде 27,5 тисяч хворих.
Доктор фізико-математичних наук, експерт з COVID-19 Семен Єсилевський переконує, що локдаун (жорсткий загальнонаціональний карантин) – це практично єдиний дієвий метод, який допоможе контролювати рівень захворюваності.
Він порівняв різні сценарії боротьби з вірусом, які використовували різні країни світу, та вважає, що саме жорсткий карантин може допомогти Україні зменшити кількість хворих.
За його словами, різні країни обирали свої методи боротьби з коронавірусом. Зокрема, Білорусь, Бразилія та країни третього світу надали перевагу так званому методу бездіяльності та ігнорування хвороби. Так, влада Білорусі свідомо вирішила не вводити якихось обмежувальних заходів. У країнах Африки такі дії відбулись через недостатню кількість ресурсів і можливостей для того, аби боротися з коронавіросом.
Дещо інша ситуація склалась у Бразилії. У цій країні хворобу не ігнорували навмисне, однак ситуація вийшла з-під контролю.
«Якщо тезисно, у місті Манаус, щодо якого є надійні дані, перехворів кожен другий житель, а помер – приблизно кожен п’ятисотий. Фонова смертність була перевищена у більш ніж чотири рази. На піку епідемії був повний колапс не тільки системи охорони здоров’я, а й моргів з кладовищами – померлих хоронили у лісі та в загальних могилах», – написав він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: До кінця року від COVID-19 можуть померти до 20 тисяч українців — що робити? Пояснюють фахівці КШЕ
За його словами, дещо іншим методом з коронавірусом боролись у Швеції. Там практично був відсутній формальний карантин, а основний акцент робився саме на свідомості мешканців, які мали б дотримуватись рекомендованих обмежень. Смертність від коронавірусу там була у 6-7 різів вищою, ніж у сусідніх країнах. При цьому рівень економіки впав так само, як і у країн-сусідів.
Семен Єсилевський наводить ще один приклад боротьби з коронавірусом – «м’який карантин з тотальним стеженням». Він передбачає порівняно м’які карантинні обмеження, однак при цьому поєднується з масовим тестуванням мешканців, відстежуванням контактів і жорсткою ізоляцією хворих. Прикладом країн, де спрацював такого роду карантин, він називає Японію, Корею і Тайвань.
Порівнюючи досвід різних країн, Семен Єсилевський переконує, що локдаун поки лишається найбільш дієвим варіантом у боротьбі з коронавірусом для більшості країн.
На його думку, в Україні вже давно потрібно було ввести більш жорсткий карантин – заборонити проведення масових заходів і закрити розважальні заклади, заклади громадського харчування та ввести обмеження на кількість відвідувачів магазинів та пасажирів громадського транспорту.
При цьому науковець вважає, що, якщо в Україні не ввести жорсткий локдаун, то, найімовірніше, вона буде рухатися за так званим бразильським сценарієм, коли бездіяльність чи імітація введення каратину призведуть до неконтрольованої кількості хворих.
«Якщо орієнтувтаися на Бразилію, то пік епідемії буде досягнуто, коли одночасна кількість хворих та носіїв дійде до 15-20 млн людей», – написав Семен Єсилевський.
Ефективність локдаунів: міжнародні дослідження
Після того, як перша хвиля коронавірусу минула, епідеміологи спробували виміряти, наскільки ефективними є локдауни.
За підрахунками авторів найпопулярнішої системи локдаунів з британського Імперського коледжу Лондона, у середньому мобільність населення в різних країнах знизилась на 60% та більше.
Проте згодом з’ясувалось, що оцінювати ефективність за допомогою лише мобільності не варто: у різних країнах обмежувальні заходи вводились комплексно, через що важко визначити, який з них був найбільш ефективним.
Однак наразі вчені намагаються впоратися з такою невизначеністю й детально вивчають усі відмінності обмежувальних заходів у різних країнах світу, порівнюючи їх зі зміною рівня захворюваності.
В авторитетному медичному журналі The Lancet вийшло велике дослідження, яке стало результатом роботи вчених з групи UNCOVER (Usher Network for COVID-19 Evidence Reviews). Вони детально вивчили карантинні обмеження, які вводились навесні у 131 країні світу.
Вчені визначили кореляцію окремих обмежувальних заходів з динамікою захворюваності, зібраної за єдиною методикою британським Центром з математичного моделювання інфекційних захворювань. Зібрані дані допомогли розібратися, які обмежувальні заходи є найбільш ефективними, коли їхня дія починає проявлятися, та що відбувається після їхньої відміни.
За даними дослідження, локдан, який передбачає часткову заборону залишати домівку, є найбільш швидким методом у боротьбі з коронавірусом, проте не найефективнішим. За інформацією вчених, обмеження діють не відразу, а ефект стає помітним лише через деякий час. При цьому ефект від локдауну можна помітити уже за два тижні, тоді як ефект від заборони масових заходів – лише через 28 днів. Автори переконують, що, крім локдауну, більше немає обмежувальних заходів, які б показали свій ефект раніше, ніж за 20 днів.
Якщо обмеження вводяться окремо одне від одного, тоді їхня ефективність є меншою. А найкращий результат показують обмеження, які вводяться першими.
Найбільш дієвими методами є заборона на проведення масових заходів, зібрань понад 10 людей та закриття шкіл, барів і ресторанів.
Заборона проводити масові заходи з кількістю учасників понад 100 людей дає позитивний результат на 28 день після її ведення, швидкість поширення вірусу знижується на 24%. А за умови, що ця заборона вводиться не першою – на 20%.
Закриття шкіл допомагає зменшити швидкість поширення вірусу на 15%, закриття підприємств і перехід на віддалену роботу – на 13%. На думку авторів дослідження, такі результати з’являються, оскільки місця, де зустрічається велика кількість людей, закриті.
Заборона виходити з дому зменшує швидкість поширення вірусу лише на 11%. Такий результат пов’язують з тим, що, виходячи з дому в умовах епідемії, людина не завжди прямує в місця масового скупчення людей (якщо йдеться не про поїздку в громадському транспорті). Цікаво, що заборона поїздок у транспорті показала майже повну неефективність у різних дослідженнях.
***
Поки українці спостерігають за ефективністю карантину вихідного дня, сусідні країни вже активно борються з вірусом та вводять локдауни. Ми ж намагаємось приборкати хаотичне поширення вірусу лише у вихідні дні. Чи будуть такі заходи ефективними – побачимо згодом. Однак поки ми чекаємо – кількість хворих з кожним днем зростає, а ліжок у лікарнях стає все менше.
