В Україні все частіше говорять про другу хвилю пандемії коронавірусу SARS-CoV-2. В країні спостерігається рекордний приріст числа заражених коронавірусом. В кінця червня і до середини липня захворюваність дещо спала, проте до кінця липня знову почала зростати. За останні три доби в країні виявлялося більш ніж по 1300 нових випадків щодня.
Все це дає привід говорити про ризик другої хвилі коронавірусу. Експерти з інфекційних хвороб, економісти та політики висловлюють занепокоєння з приводу другої хвилі коронавірусних інфекцій, яка може погіршитися в найближчі місяці. Дехто навіть вважає, що вона вже почалася.
Explainer вияснив, наскільки ризик другої хвилі реальний, коли її очікувати і чи Україна готова до зростання числа пацієнтів з COVID-19.
Що таке друга хвиля?
Єдиного наукового визначення хвилі пандемії немає. “Хвиля” — це період сплеску хвороби після загального спаду. Наприклад, часто трапляється так, що новий вірус грипу поширюється світом, а потім відступає, як цунамі. Через кілька місяців він повертається і знову поширюється по всьому світу, або в деяких його частинах. Кількість заражених зростає, потім знову йде спад: кожен такий цикл — “хвиля” вірусу.
Поняття “хвиля” трактують довільно.
Колишній директор Центру громадського здоров’я, лікар-інфекціоніст ВОЛОДИМИР КУРПІТА пояснив Explainer, що деякі медики вважають всі злети й падіння числа хворих хвилями, але найчастіше — це тільки нерівності лінії першої хвилі.
Епідеміолог Школи охорони здоров’я Колумбійського університету Джессіка Джастман заявила, що можна називати зростання числа хворих як продовженням першої хвилі, так і другою хвилею, яка накладається на першу.
Читайте також: Друга хвиля коронавірусу: чи буде вона гірша за першу? Пояснюють експерти
Велика частина уявлень про другу хвилю пандемії пов’язана з досвідом іспанського грипу 1918-1920 років, пишуть фахівці Центру доказової медицини Оксфордського університету. Тоді захворювання дійсно проявилося в трьох різних фазах, причому найбільш смертоносною виявилася саме друга — 64% смертей, нагадують CDC.
У 1957 році азійський грип теж поширювався трьома хвилями, і найбільш смертоносною була саме друга. У 1968 році гонконгський грип поширювався повільніше: друга хвиля почалася через рік після першої і супроводжувалася підвищеною захворюваністю.
Що зі статистикою і тестуванням на COVID-19?
4 серпня стався перший антирекорд на цьому тижні. Тоді захворів 1271 чоловік. Щодня до кінця тижня кількість знову почала зростати.
5 серпня – 1 318 хворих, 6 серпня – 1 453, а 7 серпня – 1 489 випадків.
Все це супроводжувалося різким зростанням тестувань методом ПЛР – який дозволяє виявити коронавірус.
Ексзаступник міністра охорони здоров’я України ПАВЛО КОВТОНЮК зазначив, що є дві тенденції. Перша – ріст кількості нових виялених заражень. Друга – ріст об’ємів тестування.
На йогодумку, частина приросту випадків відбувається саме за рахунок тестування. Але тільки частина.
“Якщо вірити даним Інституту проблем математичних машин і систем НАН України, після середини липня репродуктивне число справді зросло і стало більше за одиницю. Тобто, одна інфікована людина в середньому заражає більше одної іншої людини (якій теж не пощастило). Тому вірус справді поширюється швидше, ніж раніше”, – зазначив Ковтонюк.
З іншого боку, є ефект від тестування.
Ексзаступник міністра охорони здоров’я України пояснив, що тестування може бути пасивним, а може бути активним.
Ви можете тестувати лише явно хворих людей, які потрапили з симптомами у медичний заклад. Поки їх нема – ви нічого не робите. Тоді ви будете виявляти багато хворих середньої та значної тяжкості. Буде рости кількість госпіталізацій.
Або ви можете активно перевіряти контакти кожного хворого з симптомами. Так ви виявите багато людей з помірними симптомами або взагалі без них. Кількість госпіталізацій не буде збільшуватися, хоча нові випадки будуть зростати.
Ковтонюк зазначив, що на сайті Національна служба здоров’я України можна переконатися, що по країні госпіталізації зростають, але не так швидко, як нові випадки. Це значить, що в одних областях тестують більш активно, а в інших більш пасивно.
За його словами, добра новина полягає в тому, що нова математична модель уряду для визначення “зон ризику” якраз заохочує активне тестування.
“Як саме? Ключовим індикатором є коефіцієнт виявлення – тобто кількість нових випадків з урахуванням кількості проведених тестів (за останні 7 днів).Тобто, якщо у вас в регіоні росте кількість тестів, а за нею – кількість випадків (при цьому кількість госпіталізацій не росте) – модель не позначить таку область “червоною”.Якщо ж кількість випадків зростає при тому ж рівні тестування, або ж тестування лише “наздоганяє”, але не встигає за новими випадками – модель це помітить і просигналізує”, – розповів Ковтонюк.
Саме тому, наприклад, Київ, Одеська чи Львівська області не потрапляють до “червоних” – ріст тестування за останній час там значно більший за ріст нових випадків.
Чим небезпечна друга хвиля COVID-19?
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) попередила, що коронавірус входить в «нову і небезпечну фазу». Вірус все ще поширюється, він все ще такий же смертоносний, а люди як і раніше уразливі, відзначав гендиректор ВООЗ ТЕДРОС ГЕБРЕЄСУС в середині червня.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) попередила про ризик для системи охорони здоров’я України “опинитися на межі” через стрімке зростання кількості нових випадків коронавірусної хвороби.
Помічник гендиректора ВООЗ зі стратегічних питань РАНЬЄРІ ГУЕРРА попередив, що друга хвиля епідемії коронавірусу може виявитися набагато сильнішою за першу і вбити мільйони людей по всьому світу.
Коли настане друга хвиля?
Колишній директор Центру громадського здоров’я, лікар-інфекціоніст ВОЛОДИМИР КУРПІТА заявив, що друга хвиля може наступити одночасно з сезонним загостренням вірусу грипу восени, а саме у жовтні, через що система охорони здоров’я може виявитися перевантаженою.
За словами епідеміологів, сезонності захворювання на коронавірус не буде.
“Воно буде собі зростати собі, але на осінь і зиму накладеться на сезон респіраторних захворювань (грип, парагрип). І це буде складніше для системи охорони здоров’ я розпізнати, що це конкретно за захворювання”, – зазначив лікар-інфекціоніст.
Одночасно з цим другу хвилю може бути складніше контролювати, тому що люди втомилися від соціального дистанціювання.
КУРПІТА вважає, що ще в 2021 ріоці державам доведеться відстежувати стан всіх людей, зобов’язати всіх носити маски в місцях скупчення людей і вистежувати тих, хто перебував у тісному контакті з людьми, у яких підтвердили або підозрюють захворювання на коронавірус, за допомогою мобільних додатків.
Чи країни знову введуть жорсткий карантин?
Це можливо. Рішення щодо майбутніх карантинів ухвалюються урядом країн, але є ознаки того, що потреба у введенні карантинних обмежень може виникнути.
У деяких частинах світу, які потрапили у другу хвилю коронавірусних інфекцій після скасування карантинних обмежень, такі заходи було відновлено.
Поки не буде ефективної вакцини, цілком можливо, що в різних частинах світу спостерігатиметься коливальне послаблення і введення карантинних обмежень.
Ексзаступник міністра охорони здоров’я України ПАВЛО КОВТОНЮК пояснив Explainer, що карантин не долає вірус, а просто зупиняє фізично людей і таким чином зупиняє поширення вірусу, який нікуди не зникає.
Чи готова Україна до другої хвилі COVID-19?
Колишній директор Центру громадського здоров’я, лікар-інфекціоніст ВОЛОДИМИР КУРПІТА заявив, що в жовтні, зазвичай, в Україні розпочинається сезон респіраторних захворювань. Їх дуже велика кількість і для лікаря дуже важко розрізнити різні види захворювань, симптоматика яких дуже схожа між собою.
“Найголовніше, щоб в цей момент ми могли проводити тестування на коронавірус, яке зараз відбувається і є правильною тактикою. Але потрібно підготуватися до сезону респіраторних захворювань. Чи зможемо ми в жовтні забезпечити зростання тестувань відповідно до зростання кількості хворих? На це питання відповіді поки що немає, оскільки це залежить від потужностей лабораторій”, – зазначив лікар.
КУРПІТА зазначив, що раніше міністр охорони здоров’я звітував про кількість закуплених апаратів ШВЛ, рентген-апаратів і захисних костюмів. Але останнім часом на брифінгах подають тільки статистику кількості хворих на коронавірус.
“ Я не знаю такої інформації і саме це турбує суспільство, тому що, говорячи там про другу хвилю чи третю, ми повинні розуміти на що ми можемо розраховувати. Умовно кажучи, дороги теж можуть бути важливим чинником впливу на епідемію, тому що до лікарень, які приймають хворих на COVID-19 потрібно доїхати і довезти пацієнтів. Але чи ремонтують дороги саме до лікарень, я не впевнений. Друге — це оснащення усіх лікарень. Медики повинні мати інструменти, повинні мати ліки і алгоритми дій. Щось зроблено, а щось недороблено. Саме з цієї точки зору і хотілося би зрозуміти, наскільки зросла готовність до другої хвилі коронавірусу лікарень і наскільки зросла потужність лабораторій в кожній окремій області. Зараз кількість хворих зростає і кількість контактних осіб зростає і знову почала з’являтися інформація щодо черг і відмов у тестуванні на коронавірус, відправляють на платні тести. Це об’єктивна реальність, яка існує”, – пояснив колишній директор Центру громадського здоров’я, лікар-інфекціоніст.
Експерт Інституту Growford ОЛЕКСІЙ КУЩ в коментарі Explainer зазначив, що влада зробила перерозподіл грошей із Фонду боротьби з COVID-19 на ремонт і будівництво доріг та інших об’єктів інфраструктури.
Нагадаємо, для фінансування заходів щодо боротьби з коронавірусом уряд створив окремий фонд розміром у майже 65 мільярдів гривень. Фонд боротьби з COVID-19 наповнювався шляхом урізання видатків на інші сфери. Найбільше «порізали» фінансування освітніх, культурних та спортивних проектів.
На початку червня стало відомо, що з «ковідного» фонду витратили близько 30 мільярдів гривень, тобто – менше половини. Решту – а це 35 мільярдів – спрямували на так зване велике будівництво доріг та інших об’єктів інфраструктури.
“Ситуація з фондом абсурдна. У нас різні були ситуації з нецільовим формуванням фондів, які потім неправильно і некоректно витрачалися. В даному випадку – це кричущий приклад нецільового використання фонду. Якщо подивимося на інші країни, то там дійсно існують колосальні пакети, які спрямовані на зростання економіки і соціальної системи, щоб пережити кризу. Перше – це підтримка населення, яке залишилося без роботи і доходів, підтримка соціально незахищених груп населення, друге – це інвестиції в медицину, щоб адаптувати лікарні до пандемії. І третій напрямок – це підтримка економіки, яка стосується малого і середнього бізнесу. Якщо брати український антикризовий фонд у порядку 66 млрд гривень, то це 1,5 ВВП. Це на рівні такої країни як Албанія”, – пояснив експерт.
КУЩ підкреслив, що навіть цей маленький пакет в 66 млрд гривень, який був сформований завдяки і траншу МВФ 1,5 млрд доларів, навіть ці гроші були витрачати за нецільовою ознакою.
“Тобто 35 млрд гривень були спрямовані на дорожнє будівництво, яке взагалі не має ніякого відношення до коронавірусу і є неефективним використанням грошей. 2,5 млрд – зарплата поліцейським і всього лише 7, 5 млрд гривень на безробітних і боротьбу з безробіттям. І близько 16 млрд гривень, тільки четверта частина, була спрямована на цільове призначення – додаткові інвестиції в медицину. Хочу підкреслити, що ні копійки не було витрачено на забезпечення населення безкоштовними засобами захисту і антисептиками. Згідно чинного законодавства це є основною функцією держави в умовах пандемії і карантину забезпечити населення засобами індивідуального захисту і антисептиками. На жаль цього зроблено не було”, – підкреслив Експерт Інституту Growford.
Як можна зупинити другу хвилю коронавірусу?
Колишній директор Центру громадського здоров’я, лікар-інфекціоніст ВОЛОДИМИР КУРПІТА заявив, що є два методи, які дозволяють зупинити хвилю коронавірусу.
“Перше, це стрімко збільшити кількість імунного населення. І в цьому випадку можна розраховувати на вакцину, але вона буде не раніше 2021 року. Друге — це розмежувати населення і тривалий час знаходитися в жорсткому карантині, як це наприклад робили в Китаї. Але ми розуміємо, що як тільки послабити карантин, вірус всеодно продовжує циркулювати в середовищі і рано чи пізно люди захворіють на коронавірус. На жаль, ми маємо змиритися з цією ситуацію, що протягом наступних двох місяців у нас буде така тенденція 1200 — 1500 хворих на коронавірус реєструватися в день”, – сказав він.
Опитані Explainer експерти радять українцям дотримуватися фізичного дистанціювання, використовувати індивідуальні засоби захисту не на вулиці, а в закритих приміщеннях, провітрювати приміщення, мити руки та використовувати дезінфекційні засоби. Потрібно не забувати, що вірус не зник, він є, і потрібно дотримуватися порад медиків.