Колядки, щедрівки та посівання завжди були улюбленими різдвяними розвагами українських дітей. З 1 вересня 2023 року українці святкуватимуть релігійні свята за новим стилем календаря – новоюліанським. Відтепер дати Різдва, Хрещення та інших церковних свят зазнали змін і відзначатимуться на 13 днів раніше. Ми розповімо, коли колядують, щедрують та посівають за новим церковним календарем.

Коли колядують — дати за новим церковним календарем

Традиційно колядувати в різних регіонах починають не одночасно: на Покутті це роблять вже на Святий вечір; на Слобожанщині та Гуцульщині – в перший день Різдва. Але, попри все, незмінною завжди залишається прив’язка колядок до Святвечора та Різдва.

Отже, ось коли колядують за новим календарем:

  • увечері 24 грудня у Святвечір;
  • зранку 25 грудня у Різдво Христове.

Традиційно, першими колядувати вирушають діти, а за ними — дорослі чоловіки. Однак у деяких регіонах України дівчата також можуть брати участь у цьому обряді.

Колядники несуть зірку та дзвіночки, проходять від хати до хати та співають радісні пісні, щоб оголосити про народження Христа. Вони також висловлюють побажання господарям гарного врожаю, щастя, здоров’я та благополуччя.

Коли щедрують — дата за новим церковним календарем

Щедрівки – це обрядові пісні, які приурочені до Щедрого вечора або до дня Маланки.

Щедрування – давній звичай, під час якого групи щедрувальників піснями прославляли господарів, бажали їм здоров’я та благополуччя, за що отримували винагороду. Супроводжувалося воно магічними дійствами, музикою, танцями, пантомімою, обрядовими іграми з масками.

Раніше щедрувати було прийнято перед Старим Новим роком, тобто ввечері 13 січня, але з переходом на новоюліанський календар змінилася і дата, відтепер українці щедруватимуть – 31 грудня.

Коли посівають  — дата за новим церковним календарем

Засівати в українців прийнято в свято Василя. За новим календарем – це 1 січня. На відміну від колядок і щедрівок, посівалки співають тільки хлопчики, юнаки та чоловіки.

За повір’ям, чим раніше посівальники зайдуть до хати, тим багатшими буде рік. Тому першими завжди ходили засівати до найближчих – хрещених батьків, родичів та сусідів.

Обов’язковий атрибут посівальників – зерно. Причому не важливо, буде це пшениця, ячмінь, просо або рис. Не можна було брати з собою лише горох. Наші предки розцінювали його як символ сліз.

Посівальники заходили в будинок, обсипали зерном господарів, вітали їх з Новим роком і бажали врожайного літа та багатства.

А ось гроші посівальнику не давали. За повір’ями, разом з розданими грошима піде з дому і добробут.