У 2023 році Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) перейшли на новоюліанський календар. Тож 2025-го ми вже втретє відзначатимемо церковні свята на два тижні раніше, ніж за старим стилем: Різдво Христове разом з католиками – 25 грудня, а день Святого Миколая тепер припадає не на середину, а на початок місяця.
Explainer зібрав головні церковні свята грудня 2025 року та пояснює, коли і що саме святкуватимемо за новим стилем.
Головні церковні свята у грудні 2025 року за новим стилем
Через перехід на новоюліанський календар дати багатьох звичних зимових свят зсунулися на два тижні. Тож грудневий церковний рік виглядає інакше, хоча зміст традицій лишається тим самим. Нижче – ключові свята, які ми відзначатимемо у грудні 2025 року за новим стилем.
4 грудня – День великомучениці Варвари
Свята Варвара жила у III–IV століттях в Іліополі Фінікійському (тепер територія Лівану), за правління імператора Максиміана. Коли вона відкрито сповідувала християнство й відмовилася зректися віри, її піддали жорстоким тортурам.
Мощі великомучениці Варвари з XI століття перебувають у Києві – їх привезла з Візантії 1108 року княжна Варвара, дружина Святополка Ізяславича. Нині вони зберігаються у Володимирському соборі Православної церкви України.
До святої Варвари звертаються з молитвами про дітей, зцілення від хвороб, полегшення внутрішніх переживань і примирення в родині. Її також вважають заступницею від раптової смерті без сповіді й причастя – просять молитовної опіки для тих, хто помер у таких обставинах.
У народній традиції Варварин день називали «жіночим святом»: великомученицю шанували як покровительку жінок і особливо вагітних, які просили її про легкі й безпечні пологи.
6 грудня – День святого Миколая Чудотворця
Святий Миколай народився близько 270 року в Патарах, у давній Лікії (тепер територія Туреччини). За переказами, він від юності вирізнявся милосердям і допомагав тим, хто опинився в скруті. Саме завдяки своїм добрим справам Миколай став для християн прикладом миротворця та захисника нужденних, а також покровителем моряків.
Прізвисько Чудотворець він отримав через численні чудеса, які приписуються йому в церковній традиції – від зцілень до допомоги мандрівникам і врятування тих, хто потрапив у небезпеку.
День святого Миколая особливо люблять діти. За українською традицією, у ніч на 6 грудня Миколай приходить до малечі й залишає подарунки тим, хто поводився чемно, а неслухняним – символічну різочку.
9 грудня – Зачаття праведною Анною Пресвятої Богородиці
9 грудня віряни вшановують свято Зачаття праведною Анною – матері Пресвятої Богородиці. У народі цей день часто називають Днем святої Анни, тож жінки з іменем Анна саме цього дня відзначають іменини.
За церковним переданням, праведні Анна та Іоаким довго не могли мати дітей, але після багаторічних молитов отримали дар – зачаття Марії. Тому свято вважають днем надії та Божої благодаті.
У цей день особливо моляться про народження дітей, здоров’я матерів і немовлят, легкі пологи та мир у родині. Найчастіше звертаються ті, хто мріє про дитину.
У народній традиції 9 грудня уникали важкої фізичної праці, рукоділля та сварок – вважали, що це може принести клопоти або забрати добру енергію з дому.
11 грудня – преподобний Никон Києво-Печерський
Преподобний Никон був учнем засновника Києво-Печерського монастиря Антонія Печерського. До нього він прийшов уже як священник і став одним із перших духовних наставників печерської громади. Майже все своє життя Никон провів у печері, дотримуючись суворого чернечого подвигу.
Антоній довіряв Никону здійснювати постриг нових ченців, і з часом він став однією з ключових постатей монастиря XI століття – аскетом, духовним учителем, місіонером у Тмутаракані та причетним до розбудови головного храму обителі. Йому також приписують участь у створенні ранніх літописних текстів та інших духовних творів.
Мощі преподобного Никона нині перебувають у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.
У народній традиції до святого Никона зверталися з молитвами проти «нечистої сили», яку уявляли силищем хуртовини чи заметілі, здатної завдати шкоди людям у зимову пору.
12 грудня – святитель Спиридон Чудотворець
Святитель Спиридон жив у III–IV століттях і був одним із учасників Першого Вселенського собору в Нікеї, де церква формулювала основи християнського віровчення.
Про його життя збереглося небагато достовірних відомостей. За переказами, Спиридон був пастухом, мав родину та вирізнявся надзвичайною добротою – допомагав бідним і потребуючим, жертвував власні кошти та підтримував тих, хто опинився в скруті. Саме цю милосердність у церковній традиції пов’язують із даром чудотворення: Спиридону приписують зцілення тяжкохворих і вигнання бісів.
17 грудня – день святого пророка Даниїла та трьох отроків: Ананії, Азарії та Мисаїла
17 грудня церква вшановує пророка Даниїла та трьох отроків – Ананію, Азарію та Мисаїла, які разом із ним стали символами вірності Богові навіть перед смертельною загрозою.
За біблійною оповіддю, Даниїл служив при дворі вавилонського царя Навуходоносора. Він був відомий мудрістю, здатністю тлумачити сни та непохитністю у вірі. Трьох отроків, його побратимів, кинули у вогняну піч за відмову вклонитися язичницькому ідолові, але вони чудесним чином залишилися неушкодженими. Саме цей сюжет став одним із головних біблійних образів мужності та Божого захисту.
Пророк Даниїл також пережив випробування лев’ячою ямою – і вийшов живим, що в церковній традиції підкреслює силу молитви та відданості Богові.
У християн Даниїла та трьох отроків шанують як покровителів тих, хто проходить через складні випробування, стикається зі страхом чи потребує стійкості духу. Їх просять про мудрість, витримку та сміливість залишатися вірним своїм переконанням.
19 грудня – день святого Іллі Муромця
19 грудня церква вшановує преподобного Іллю Муромця – одного з найвідоміших українських святих Києво-Печерської лаври. Він жив у XII столітті, служив воїном і, за переданням, після багаторічної хвороби був чудесно зцілений, а згодом приєднався до печерського чернецтва. Мощі Іллі Муромця й сьогодні перебувають у Ближніх печерах Лаври.
Хоча в пізніших билинах його намагалися «переписати» як російського богатиря, історичні свідчення вказують: Ілля Муромець був пов’язаний саме з Києвом та Руссю як українським історичним простором. Він – не міфічний персонаж, а реальна людина, канонізована православною церквою.
У християнській традиції Іллю Муромця шанують як покровителя воїнів, захисників і всіх, хто потребує мужності та внутрішньої сили. До нього звертаються з молитвами про міцне здоров’я, витривалість і захист від небезпек.
20 грудня – передсвяття Різдва Христового
Передсвяття Різдва Христового – це перший день підготовки до одного з головних християнських свят. Цей період охоплює кілька днів і налаштовує вірян на зустріч народження Христа. У храмах звершують богослужіння, молебні та особливі піснеспіви, які поступово вводять у різдвяну тематику.
Для християн передсвяття – час зосередження, молитви та внутрішнього очищення. А в побутовій традиції саме з цього дня починали активніше готуватися до Різдва: прибирали оселю, планували святкові страви й дбали про порядок у домі, щоб зустріти свято в чистоті та спокої.
24 грудня – Святвечір
Святвечір передує Різдву Христовому й завершує Пилипівський піст – сорокаденний період стриманості, що починається після дня святого апостола Пилипа. У цей час віряни утримуються від частини продуктів і намагаються зосередитися на молитві, покаянні та внутрішньому очищенні.
Увечері 24 грудня родини сідають за святковий, але пісний стіл. Традиційно на Святвечір готують дванадцять страв – на честь дванадцяти апостолів. До трапези приступають із появою першої зірки, яка, за євангельською оповіддю, сповістила про народження Ісуса Христа.
Святвечір – це про родинність і тишу перед великою радістю народження Христа. В українській традиції саме цього вечора вся родина збирається за одним столом, а дім наповнюється очікуванням Різдва.
25 грудня – Різдво Христове
Різдво Христове – одне з головних свят християнства. У цей день віряни згадують народження Ісуса Христа у Віфлеємі від Діви Марії – подію, яка, за церковним ученням, стала початком спасіння людства.
Різдво святкують у більшості християнських країн світу. У храмах цього дня звершують урочисті різдвяні богослужіння, а всередині ставлять вертеп – символічну композицію з яслами, Немовлям Ісусом, Марією, Йосипом та пастухами.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Колядки, щедрівки та посівалки: коли і що потрібно співати
Для християн Різдво – це свято тихої радості й родинної близькості. Традиційно цей день проводять у колі сім’ї: вітають одне одного, дарують подарунки та діляться побажаннями миру й добра.
26 грудня – Собор Пресвятої Богородиці
Собор Пресвятої Богородиці відзначають наступного дня після Різдва Христового. Це свято присвячене Діві Марії – Матері Ісуса Христа – і підкреслює Її особливу роль у здійсненні спасіння людства.
У церковній традиції «собор» означає спільне вшанування, тобто зібрання Церкви навколо тієї чи іншої святої постаті. Тож цього дня віряни прославляють Богородицю за Її смирення, довіру Богові та материнську опіку над Христом.
На богослужіннях читають тексти, що наголошують на радості Різдва та величі Марії, яка прийняла Божу волю й стала Матір’ю Спасителя. У цей день також згадують праведного Йосипа Обручника та царя Давида – людей, чия доля пов’язана з історією Різдва.
Собор Богородиці – це тихе продовження Різдвяної радості, коли віряни дякують Марії за Її материнську любов і за те, що через Неї світ отримав Христа.
31 грудня – святитель Петро Могила, митрополит Київський і Галицький
Святитель Петро Могила (1596–1647) – одна з ключових постатей української церковної та культурної історії XVII століття. Народжений у родині молдавських воєвод, він пов’язав своє життя з Києвом і став митрополитом, який провів масштабні реформи в православній церкві.
Петро Могила впорядкував богослужбову практику, уклав і перевидав низку церковних книг, відновив дисципліну в монастирях і сприяв збереженню православної традиції в часи, коли вона зазнавала сильного тиску. Він доклав великих зусиль до розвитку освіти: саме за його ініціативи об’єдналися дві київські школи, що згодом переросли в Києво-Могилянську академію – один із перших вищих навчальних закладів у Східній Європі.
Могила підтримував друкарство й богословську освіту, завдяки чому в Києві почала формуватися нова інтелектуальна традиція. Його діяльність вплинула не лише на церковне життя, а й на розвиток української культури загалом.
Пам’ять святителя Петра Могили відзначають 31 грудня за новим стилем – як подяку за його внесок у духовне, культурне й освітнє становлення України.
31 грудня – Щедрий вечір, день святої Маланки
Щедрий вечір традиційно святкували напередодні Старого Нового року, тобто 13 січня. Після переходу ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський календар дати багатьох зимових свят змістилися на два тижні, тож Маланку тепер відзначатимуть 31 грудня.
Щедрий вечір – це другий, після Різдва, великий родинний стіл зимових свят. Господині готують щедру кутю та інші страви, а в домі панує легке передчуття веселощів і новорічних обрядів.
Найяскравіші традиції Маланки – щедрування та водіння кози. З вечора і до пізньої ночі гурти молоді обходили домівки, співали щедрівки, танцювали, жартували та бажали господарям достатку й удачі. Козу Маланку зазвичай «грав» переодягнений хлопець – це приносило в дім добрий рік і захищало від негараздів, за народними уявленнями.
Щедрий вечір – це час пісень, жартів і спільних забав, коли родини проводжають старий рік і готуються зустріти новий.
