Керівники європейських розвідок попереджають, що Росія може випробувати НАТО на міцність уже найближчими місяцями, зокрема обмеженим вторгненням на територію Альянсу біля російського кордону. Розвідки країн Балтії обережніші: ознак неминучого нападу вони не бачать, але фіксують, що Москва готується до «рішучіших» дій у Європі. Один із можливих варіантів такої операції Інститут вивчення війни (ISW) описав як нарвський сценарій.
Тим часом «Мілітарний» повідомив з посиланням на російський телеграм-канал «Воля», що восени Москва планує виділити для військових від 16 до 20 тисяч додаткових місць у цивільних лікарнях. Переважно йдеться про північний захід Росії: Карелію, Санкт-Петербург, Ленінградську та Новгородську області. Для порівняння: за 2021–2026 роки кількість місць у російських військових медзакладах зросла лише приблизно на 6,3 тисячі. Ці регіони далеко від фронту в Україні, зате поруч із країнами Балтії та Фінляндією. До чого саме готується Москва — відкрите питання.
Explainer уже розбирав, наскільки можливий напад Росії на країни Балтії. 21 вересня ISW описав, як могла б виглядати обмежена операція в естонській Нарві: озброєна група захоплює об’єкти в місті, а російські дрони з-за кордону б’ють по силах, які намагаються їх повернути. В ISW наголошують, що це умовний сценарій, а не прогноз.
Як Росія могла б почати напад без великого угруповання біля кордону і що довелося б робити Естонії та НАТО в перші години — розбираємо далі.
Як Росія могла б підготувати операцію в Нарві
За сценарієм ISW, Росія спершу готує пояснення для нападу. Посадовці й пропаганда звинувачують Естонію в нібито утисках російськомовних, а будь-які кроки Таллінна для захисту кордону називають «агресією». Допомогу Україні Москва подає як участь Естонії в ударах по Росії, що нібито робить її законною ціллю. Якщо в Нарві з’явиться озброєна група, Кремль зможе назвати її дії «захистом» місцевих жителів.
25 вересня Путін заявив, що в країнах Балтії нібито порушують права російськомовних і Росія вже виробила спосіб реагування. Водночас він заперечив підготовку до війни з Європою. У Кремлі так само заперечували намір вторгнутися в Україну в лютому 2022 року.
На військовому рівні сценарій ISW описує приховане перекидання досвідчених операторів дронів, зокрема з центру «Рубікон» та інших елітних підрозділів. Вони мали б діяти в радіусі досяжності Нарви та Йихві, де за 40 кілометрів від Нарви розташована найближча естонська військова база. Частина їхніх позицій була б біля кордону, частина — ешелонована щонайменше на 60 кілометрів углиб Росії. Оператори дронів зі Starlink могли б працювати ще далі від кордону. Росія могла б застосувати FPV-дрони, зокрема на оптоволокні, дрони «Молнія», а також баражувальні боєприпаси «Ланцет» і «Куб».
За оцінкою ISW, потрібну кількість дронових підрозділів Москва могла б на певний час зняти з менш активних ділянок фронту в Україні без помітної шкоди для війни.
Окремо Росія накопичувала б «Герані» для ударів по військових об’єктах Естонії та НАТО. Помітити це можна було б хіба що за тимчасовим зменшенням ударів «Гераней» по Україні. Наземні сили — спецпризначенці та підрозділи ПДВ чи морської піхоти — зосереджувалися б невеликими загонами, без помітного скупчення бронетехніки біля кордону.
Тому ознаки підготовки ISW радить шукати не лише в пересуванні військ. Серед них:
- посилення звинувачень проти Естонії;
- поява додаткових дронових підрозділів і місць запуску в районі Санкт-Петербурга;
- увімкнення ретрансляторів у Росії або на кораблях у Фінській затоці;
- прибуття невеликих наземних груп до Ленінградського військового округу;
- активізація прихованих російських мереж в Естонії.
Аналітики також називають посилення російської ППО в окрузі, хоча воно може бути пов’язане з обороною від українських ударів. Ще один сигнал з’явився 16 вересня: ФСБ на 10 днів заборонила пересування вздовж і по річці Нарва, заборонила зброю поблизу міста з російського боку та запровадила частковий комендантський час. ISW припускає, що це може бути ознакою підготовки. Інше можливе пояснення — реакція на заяву Таллінна закрити кордон, якщо Путін оголосить нову примусову мобілізацію.
Якщо Росія готуватиметься поступово, більшість таких змін буде складно помітити й пов’язати з майбутньою операцією. Тому ISW закликає Естонію та союзників стежити за дрібними змінами в розташуванні російських сил, а не лише чекати великої колони танків.
Як міг би початися напад на Нарву
ISW виходить із припущення, що в Нарві вже є достатньо російських агентів із доступом до легкої стрілецької зброї. Кордон їм проривати не потрібно: група вже в місті, і Москва може дати команду раніше, ніж естонські служби встигнуть втрутитися.
Напад починається із захоплення міського музею, ратуші, якомога більшої частини будівель між ними та набережної біля мосту до російського Івангорода. Вибір музею не випадковий. Будівля стоїть окремо, поруч із мостом, і невелика група під прикриттям дронів могла б довго утримувати її проти наземних сил. З повітря музей легко знищити, тому нападники, за оцінкою ISW, розосередилися б по окопах навколо нього й уздовж набережної.
Озброєна група оголошує створення «Нарвської народної республіки». Її учасники називають себе громадянами Росії та звертаються до Москви по захист. Кремль одразу погоджується: російські дрони й засоби ППО «захищатимуть» їх зі своєї території. Водночас Москва заявляє, що її військові не заходили й не зайдуть в Естонію, якщо Таллінн не загострить ситуацію.
Коли естонська поліція та військові намагаються повернути захоплені об’єкти, нападники відкривають вогонь зі стрілецької зброї, без бронетехніки. За сценарієм ISW, їх підтримують російські спецпризначенці: частина могла перебувати в Естонії заздалегідь, інші — перейти міст після початку операції. По естонських силах б’ють дрони з російського боку кордону, а група в Нарві також застосовує власні дрони. Естонці, які опинилися поблизу, не готові до масованих атак FPV-дронів, зокрема на оптоволокні. Тож бої швидко заходять у локальний глухий кут.
Після цього Кремль закликає до «деескалації», але на своїх умовах. Естонія має визнати претензії «республіки» на всю Нарву й вивести з міста військових, поліцію та представників влади. Якщо бої триватимуть, Москва погрожує розширити удари по естонських силах, а також по будь-якій країні НАТО, що допомагатиме їх вести. Російські дії в Нарві Кремль подає як внутрішній конфлікт через утиски росіян в Естонії, а свою участь — як «оборону» від естонської «агресії». Напад на НАТО Москва заперечує.
Чому повернути Нарву було б складно
За оцінкою ISW, естонським силам не знадобилося б велике військо, щоб вибити нападників із захоплених будівель. Головне — дістатися до Нарви. Найближчі військові бази розташовані в Йихві та поблизу, приблизно за 40 кілометрів на захід. Російські оператори могли б атакувати підрозділи там із перших хвилин операції, а потім бити по них на дорогах до міста. Що ближче до Нарви, то інтенсивнішими були б удари. «Герані» могли б у будь-який момент атакувати будь-яку стаціонарну військову базу в Естонії.
ISW очікує, що естонський уряд і союзники спробують одразу рушити до Нарви. Аналітики попереджають, що така операція може перетворитися на легку здобич для російських операторів. Завдання Росії — не втримати будівлі, а не дати естонським силам дістатися міста. Завдання Естонії та НАТО — дістатися туди з прийнятними втратами.
Естонії також знадобилися б засоби протидії дронам: перехоплювачі, РЕБ і кінетичні системи. Якщо їх не розмістити поблизу Нарви заздалегідь, везти обладнання доведеться дорогами, які Росія намагатиметься тримати під ударами. Це ускладнило б і прибуття допомоги від союзників. За оцінкою ISW, у країн НАТО разом може вистачити таких систем для операції такого масштабу. Але рішення відправити їх ще не означає, що вони швидко потраплять до місця бою.
Інший спосіб послабити удари — знайти й знищити російських операторів. Але їхні позиції розосереджені й приховані на території РФ, а оператори дронів зі Starlink можуть працювати далеко від кордону. Щоб відрізати їх від зв’язку, НАТО довелося б швидко домовитися зі SpaceX про обмеження доступу до Starlink в Естонії, як це зробили в Україні на початку 2026 року. Швидко виявляти й уражати такі позиції могли б дронові підрозділи. Проте, за оцінкою ISW, таких підрозділів рівня українських чи російських у НАТО поки немає, тож союзники, ймовірно, використовували б звичайні керовані бомби JDAM.
Навколо Санкт-Петербурга щільна російська ППО. Тож на початку по цих позиціях змогли б працювати лише літаки п’ятого покоління. Інший варіант — спершу придушити ППО, а це удари під самим Петербургом і час. Достатньо таких літаків для інтенсивної кампанії є лише у США, тому участь Вашингтона стала б вирішальною.
Удари вглиб Росії, на які роблять ставку прифронтові країни НАТО, навряд чи допомогли б. У сил, задіяних у Нарві, мінімальна логістика, яку такі удари не зруйнують. Поки естонські та союзні сили шукали б позиції операторів і захищали дороги, озброєна група залишалася б у Нарві.
Яке рішення постало б перед НАТО
Естонія, найімовірніше, порушила б питання про застосування статті 5 Північноатлантичного договору, навіть якби не була впевнена в результаті голосування. Інший варіант — просити допомоги в окремих союзників. Але, за оцінкою ISW, відмова звертатися до статті 5 після явного нападу на територію НАТО теж підірвала б її вагу.
Єдності серед союзників могло б не бути. За оцінкою ISW, частина країн НАТО вагалася б застосовувати статтю 5 через обмежене вторгнення, бо боялася б втягнути Альянс у повномасштабну війну з Росією. Російська пропаганда вже грає на цих страхах. ISW окремо згадує схожі заяви прем’єра Словаччини Роберта Фіцо. Затримати рішення могли б і суперечки між США та Європою про те, хто має відповідати за захист території Альянсу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Російська армія пристосувалася до затяжної війни, але залишилася негнучкою — аналіз RUSI
Проте перше рішення союзникам довелося б ухвалювати ще до голосування в НАТО: чи вступлять у бій їхні підрозділи, які вже перебувають в Естонії. Зволікання дало б нападникам час закріпитися.
Друге рішення — чи бити по операторах дронів на території Росії. Повернення будівель у Нарві саме собою не припинить ударів по естонських силах. Але для атак на російську територію знадобиться політична згода, а частина союзників на це не погодиться. Кремль подавав би такі удари як «ескалацію» з боку НАТО.
Можливості самої Росії для ескалації, за оцінкою ISW, обмежені. Великий наземний наступ проти НАТО вона не готує і навряд чи змогла б провести, поки воює в Україні. Нові мобілізовані для цього погано навчені, тож Кремлю довелося б забирати досвідчені частини з фронту. Втягнути армію Білорусі в наступ Москві навряд чи вдасться. Російська авіація та флот не рівня силам НАТО, особливо якщо США долучаться. ISW не виключає, що й самі європейці впоралися б, якщо Вашингтон дозволить їм користуватися командною інфраструктурою НАТО.
Тому найімовірніше Росія посилювала б тиск ударами «Гераней», можливо, балістичних ракет, а також диверсіями й кібератаками. Це слабке місце Альянсу: НАТО поки не готове довго відбивати масовані атаки «Гераней», а перехоплювачів балістичних ракет бракує. Однак така ескалація, за оцінкою ISW, підвищила б готовність союзників бити по пускових установках у Росії. До того ж кожна «Герань» і ракета, випущена по НАТО, — це мінус для війни в Україні.
Розрахунок Москви — задіяти небагато сил у Нарві, але поставити весь Альянс перед рішеннями, які треба ухвалювати швидко. ISW вважає, що на серйозну ескалацію Путін піде, лише якщо буде впевнений, що це розколе Альянс. А суперечки між союзниками стали б для Кремля окремим результатом операції.
Що може зірвати нарвський сценарій
Модель ISW тримається на кількох припущеннях, і кожне з них — потенційна точка зриву. У Нарві мають бути озброєні російські агенти. Москва має змогти почати операцію непомітно для естонських служб. Естонські та союзні сили мають бути налаштовані на контрнаступ, а не на те, щоб узагалі не допустити захоплення. І вони не повинні вміти відбиватися від масованих ударів FPV-дронів і «Гераней». Якщо хоч одна з цих умов не спрацює, сценарій розсипається.
Найважливіша умова — чи встигне група захопити об’єкти раніше, ніж її зупинять естонські служби. Російські дрони мають прикривати нападників з перших хвилин боїв, тож чекати їх групі не довелося б. Якщо захоплення зірветься, Росія не отримає опорного пункту, навколо якого побудована решта сценарію.
У Atlantic Council звертають увагу на пильну роботу естонських служб, охорону кордону та низьку ймовірність широкого сепаратистського руху в Нарві. Це ускладнює російський задум. Але захист кордону сам по собі не відповідає на головне питання моделі ISW: чи змогла б Москва заздалегідь створити в місті озброєну мережу й приховати підготовку її виступу.
Друга умова — чи зможуть російські дрони відрізати естонським підкріпленням дорогу до Нарви. ISW припускає, що на початку операції поблизу міста бракуватиме засобів протидії масованим ударам. Розміщені там заздалегідь перехоплювачі дронів і засоби радіоелектронної боротьби дали б естонським силам більше шансів швидко дістатися захоплених об’єктів.
Естонія планує розмістити військових і в самій Нарві. За даними ERR, тимчасова база з контейнерів для підрозділу рівня роти має запрацювати в січні–лютому 2027 року. Постійну базу добудують влітку 2028-го, на пів року пізніше, ніж планували. Через політичну кризу в міській раді Нарви будівництво кілька місяців стояло. У постійній базі розміститимуться до 500 військових у будівлях і ще 500 у наметах, а на постійній основі там служитимуть близько 200 людей.
У сценарії ISW цю базу поки не враховано. Аналітики вважають, що її поява змусить Росію переглянути плани. Водночас Москва могла б з перших хвилин накрити гарнізон дронами й заявити, що їх запускає «Нарвська народна республіка».
Нарешті, Путін може прорахуватися. ISW попереджає: Кремль може вважати, що операція не перетне ключових «червоних ліній», і виявити, що пороги реакції європейців нижчі, ніж він думав.
Навіщо Росії нарвський сценарій у війні проти України
За сценарієм ISW, напад на Нарву мав би відвернути увагу союзників від України й змусити їх спрямувати частину військових ресурсів на захист власної території. Водночас Кремль намагався б задіяти якомога менше власних сил, щоб операція не послабила російське угруповання в Україні.
Для Кремля ця криза була б корисна й усередині Росії. Стан фактичної війни з НАТО Москва могла б використати для внутрішньої мобілізації суспільства та виправдання нового примусового призову резервістів.
ISW описує й можливий торг: Росія пропонує згорнути кризу в Нарві, якщо Україну змусять погодитися на її вимоги. Так напад на Естонію став би для Москви додатковим засобом тиску в переговорах про війну проти України.
Водночас Кремль мав би уникнути кількох наслідків, які б працювали проти нього. Серед них — нарощування сил НАТО біля російських кордонів, удари Альянсу вглиб Росії, а також рішення союзників збільшити постачання зброї Україні чи зняти обмеження на її використання.
Цей розрахунок залежав би від відповіді НАТО. Швидкі спільні дії союзників позбавили б Кремль переваги, яку дає затримка. А продовження боїв вимагало б дронів, ракет і досвідчених підрозділів, потрібних Росії в Україні. За оцінкою ISW, для Путіна саме в цьому головний ризик: НАТО може відповісти так, що йому доведеться вибирати між війною з Альянсом і війною в Україні. Тому в сценарії ISW Москва прагне обмежити масштаб операції, одночасно створивши для Альянсу кризу, яку він не зможе проігнорувати.
Що радить ISW
Найкращий варіант для НАТО — не допустити такого сценарію. За оцінкою ISW, Альянс зберігає перевагу, поки США повністю віддані захисту союзників, а Росія зайнята війною в Україні. Тому ключова змінна — позиція Вашингтона. Стратегічна двозначність і розмови про виведення американських військ із Європи, на думку аналітиків, лише підштовхують Путіна ризикнути, розраховуючи дешево знецінити статтю 5.
Європейським країнам ISW радить менше зосереджуватися на ударах углиб Росії і швидше створювати ті можливості, які вже має Україна. Це засоби РЕБ, дрони-перехоплювачі, кінетичні системи протидії дронам і власні дронові підрозділи, здатні знаходити й уражати російських операторів. Розміщувати їх потрібно біля кордону заздалегідь, навіть попри неминучі звинувачення Москви в «агресії». Після початку атаки довезти їх до місця бою під ударами дронів буде значно складніше.
Ще одна перевага таких засобів — для їх застосування не потрібна згода всього Альянсу. За оцінкою ISW, ескалація політично складніша не так для Путіна, як для самих країн НАТО. Російська пропаганда намагатиметься переконати хоча б одну столицю голосувати проти ударів по території Росії, і Альянсу не варто розраховувати, що він виграє цю боротьбу в кожній країні.
Висновок ISW: НАТО має бути готове відбити таку атаку і на політичному, і на військовому рівні. Заяв про готовність захищати союзників навіть від обмеженого нападу недостатньо. Потрібна й реальна підготовка, яка не вимагатиме від Альянсу надто високої політичної ціни. Якщо військові умови підготувати заздалегідь, виграти політичну боротьбу стане значно легше.
