Обмеження Starshield в Україні. Ключове

  • Обмеження Starshield 14 жовтня змусили українських військових скасувати частину операцій із застосуванням дронів. Наступного дня зв’язок відновили, але причини перебоїв залишилися нез’ясованими.
  • Перебої загрожують передусім ударним дронам середньої дальності та окремим перехоплювачам. Втрата зв’язку під час польоту може зірвати ураження російських цілей.
  • Інцидент стався на тлі тиску адміністрації Трампа через українські удари по російських НПЗ. Однак доказів політичного втручання в роботу Starshield немає.
  • Повноцінної заміни Starshield Україна поки не має. OneWeb може забезпечити частину потреб, а доступ до європейської GOVSATCOM ще обговорюють. Для захисту від повторних обмежень потрібні незалежні резервні канали зв’язку.

У ніч проти 14 жовтня в Україні раптово обмежили роботу Starshield, військової системи супутникового зв’язку SpaceX. Термінали почали втрачати зв’язок під час руху на високій швидкості. Через це українським військовим довелося скасувати частину бойових завдань із застосуванням дронів. Наступного дня зв’язок відновили, але причину обмежень і те, хто за них відповідав, досі не встановлено.

Усе це відбувалося на тлі дедалі сильнішого тиску Вашингтона на Київ. Адміністрація Дональда Трампа вимагала припинити удари по російських нафтопереробних заводах і послабила санкції проти російського дизельного пального. Трамп звинувачує українські атаки в подорожчанні пального, хоча Росія тим часом продовжує бити по українській енергетиці. До проміжних виборів у США залишаються лічені тижні, і високі ціни на заправках стають додатковою проблемою для його адміністрації.

Українські посадовці підозрюють, що обмеження Starshield могли бути ще одним способом натиснути на Київ. У Вашингтоні це заперечують, але навіть якщо американська адміністрація не причетна до перебоїв, для України залишається серйозна проблема: військовий зв’язок, від якого залежать бойові операції, можуть обмежити будь-якої миті й навіть не попередити про це.

Explainer розбирався, чим перебої Starshield загрожують українській армії та протиповітряній обороні, чим можна замінити американський супутниковий зв’язок і як підготуватися, якщо обмеження повторяться.

Що сталося зі Starshield 14–15 жовтня

У ніч проти 14 жовтня в Україні почалися перебої з військовим супутниковим зв’язком Starshield від SpaceX. Як повідомив радник президента з оборонних технологій Сергій Бескрестнов, термінали втрачали зв’язок, коли рухалися зі швидкістю понад 160 км/год. Про нові обмеження українських військових заздалегідь не попередили.

На практиці проблеми виникали й на менших швидкостях. У 7-му корпусі Десантно-штурмових військ повідомили, що на Гуляйпільському напрямку безпілотники втрачали зв’язок на 10–20 секунд навіть за швидкості 110–120 км/год. Одному з підрозділів безпілотних систем через це довелося скасувати частину бойових завдань.

Насамперед обмеження вдарили по застосуванню ударних дронів середньої дальності Middle Strike. Оскільки термінали втрачали зв’язок під час руху, оператори могли залишитися без керування дроном просто в польоті, не маючи змоги скоригувати його курс до цілі.

14 жовтня джерела «Української правди» в Міноборони повідомили, що відомство зв’язалося зі США, SpaceX і партнерами по НАТО, щоб з’ясувати причини перебоїв. Тим часом збирали повідомлення від військових підрозділів і перевіряли резервні канали зв’язку. Чому Starshield обмежили, українська сторона тоді ще не знала.

Увечері того ж дня колишній міністр оборони Михайло Федоров повідомив, що Starlink поступово відновлює роботу під час руху зі швидкістю до 160 км/год. Однак для військової системи Starshield обмеження ще залишалися.

Наступного дня, 15 жовтня, Укрінформ із посиланням на джерела в Міноборони повідомив, що Starshield знову працює під час руху. Це підтвердили й військові підрозділи. Міноборони тим часом продовжувало з’ясовувати причини перебоїв.

Хто наказав обмежити роботу Starshield і чому українських військових не попередили, станом на 15 жовтня залишалося невідомим.

Чим Starshield відрізняється від Starlink і хто контролює систему

14 жовтня обмеження зачепили насамперед Starshield, військову систему супутникового зв’язку SpaceX. Вона працює на тих самих технологіях, що й Starlink, але створена для інших завдань. Звичайним Starlink користуються цивільні, компанії та військові, тоді як Starshield розробили для державних і оборонних структур, яким потрібен захищений зв’язок та додаткові можливості супутникової мережі.

За інформацією SpaceX, Starshield призначений не лише для зв’язку. Його також використовують для супутникового спостереження та розміщення спеціального обладнання на орбіті. Система має додаткове шифрування, яке дозволяє працювати із секретними даними. Для української армії особливо важливо, що Starshield підтримує зв’язок під час руху на високій швидкості. Зокрема, завдяки цьому військові можуть керувати безпілотниками, які перебувають далеко від оператора.

У 2024 році Пентагон уклав контракт, щоб розширити доступ України до Starshield. За даними Bloomberg, він передбачав підключення ще 2500 терміналів на додачу до 500, які вже працювали за попередньою угодою з Європейським командуванням Збройних сил США.

Але на відміну від комерційного Starlink, доступ до військового Starshield залежить від умов контрактів. Якщо ці умови змінять програмно, безпілотники можуть втратити зв’язок просто під час виконання бойового завдання. При цьому сама супутникова мережа продовжуватиме працювати.

Після перебоїв 14 жовтня Ілон Маск заявив, що Starshield належить уряду США і саме він контролює її роботу. За словами Маска, обмеження швидкості та інші правила використання системи встановлюють американські військові, а останнє слово залишається за президентом США. Комерційним Starlink керує сама SpaceX. Маск також стверджує, що його можна використовувати для цивільних та оборонних потреб.

Однак у Вашингтоні українським посадовцям дали інше пояснення. Як повідомило Axios, радники Володимира Зеленського обговорили перебої з представниками Білого дому, а також звернулися до ЦРУ та Пентагону. У Білому домі заперечили причетність адміністрації Трампа до обмежень. Там наголосили, що SpaceX є приватною компанією, яку уряд США не контролює, і пообіцяли звернутися до неї за поясненнями.

Втім, Маск говорив про контроль американського уряду над військовим Starshield, а в Білому домі посилалися на незалежність SpaceX. Хто саме наказав обмежити роботу Starshield 14 жовтня, так і залишилося невідомим. Сталося це саме тоді, коли Вашингтон посилив тиск на Київ через українські удари по російських нафтопереробних заводах.

Чи використовує адміністрація Трампа Starshield для тиску на Україну

Підозри, що Starshield могли обмежити з політичних причин, з’явилися на тлі суперечок між Києвом і Вашингтоном через українські удари по російських нафтопереробних заводах. Дональд Трамп уже вимагав припинити ці атаки, пов’язуючи їх із подорожчанням пального. Для його адміністрації ціни на заправках стали особливо болючим питанням напередодні проміжних виборів до Конгресу 3 листопада.

9 жовтня Трамп оголосив, що домовився з Володимиром Путіним про постачання російського дизеля на американський і світовий ринки. Вашингтон тимчасово послабив санкції проти російського пального. У Києві рішення розкритикували, адже відновлення експорту принесе Росії додаткові гроші, які вона може витратити на війну.

Через два дні, 11 жовтня, Трамп заявив, що Україна та Росія нібито домовилися про енергетичне перемир’я. Володимир Зеленський, однак, повідомив, що жодних погоджених умов не отримував. Україна, за його словами, готова припинити удари по російських енергетичних об’єктах, якщо Москва перестане атакувати українську інфраструктуру. Проте Росія обстрілів не припинила. Уже 12 жовтня з’явилися повідомлення про нові удари по українській енергетиці.

На цьому тиск Вашингтона не закінчився. За даними Axios, американські представники попереджали Київ, що США можуть припинити передавати розвіддані, якщо Україна продовжить бити по російських НПЗ. Як з’ясувало Semafor, в адміністрації Трампа справді розглядали такий варіант, хоча підтримували його не всі. Сам президент 13 жовтня запевнив, що США й надалі передають Україні розвіддані.

І вже наступної ночі, проти 14 жовтня, почалися перебої зі Starshield. Українські посадовці підозрюють, що зв’язок могли обмежити навмисно, щоб змусити Київ припинити удари по російських нафтопереробних заводах. Однак доказів того, що наказ надійшов від Трампа чи когось із його адміністрації, немає. Білий дім свою причетність заперечує.

Перебої викликали критику і в американському Конгресі. Двопартійна Група підтримки України заявила, що обмеження супутникового зв’язку та розвідувальної підтримки загрожують життю українців і американців, які перебувають в Україні.

Сенатор-республіканець Том Тілліс повідомив, що вимагатиме розслідування дій Пентагону. На його думку, проблема могла виникнути саме у військовій системі Starshield, за яку відповідає Міноборони США, а не в комерційній мережі SpaceX. Він не виключає двох варіантів: серйозної технічної чи управлінської помилки або свідомого рішення, яке допомогло Росії проводити атаки.

Чим небезпечне повторне обмеження Starshield для України

Найбільше обмеження Starshield б’ють по роботі безпілотників, яким потрібен постійний зв’язок з оператором. Через супутник військові отримують відео з камери дрона та коригують його політ. Якщо зв’язок зникає, оператор на якийсь час втрачає керування. Чи зможе безпілотник летіти далі, залежить від його конструкції та програмного забезпечення.

Насамперед це загрожує застосуванню ударних дронів середньої дальності Middle Strike, якими українські військові атакують російську техніку, склади та логістичні об’єкти на окупованих територіях. Особливо важливо не втратити зв’язок під час ударів по рухомих цілях, які можуть швидко змінювати позиції. Як розповів DOU голова ГО «Аеророзвідка» Ярослав Гончар, через перебої українським військовим складніше уражати російські радіолокаційні станції та пускові установки на середніх відстанях, зокрема в окупованому Криму.

Багато залежить і від того, на якій швидкості термінал втрачає зв’язок. Для деяких наземних роботизованих комплексів обмеження до 60–70 км/год ще може бути прийнятним. А от із літаковими безпілотниками складніше. Вони літають швидше, і просто сповільнити їх не завжди можливо. За словами фахівця з радіоелектронної боротьби Анатолія Храпчинського, для окремих розвідувальних дронів нормальна швидкість польоту починається приблизно від 80 км/год. Якщо такий апарат надто сповільниться, він може втратити підйомну силу.

Проблеми можуть виникнути й у дронів-перехоплювачів, якими українські військові збивають російські ударні безпілотники. Щоб наздогнати ціль, перехоплювач має розвивати достатню швидкість, а оператор повинен зберігати керування протягом польоту. Якщо для цього використовують Starshield, втрата зв’язку може зірвати перехоплення. Щоправда, частина таких дронів працює через інші канали зв’язку. Скільки російських повітряних цілей не вдалося збити через перебої 14 жовтня, невідомо.

Є ризики й для військових, які пересуваються поблизу фронту. Дорогою на позиції та назад екіпажі підтримують зв’язок з оперативними черговими, які стежать за обстановкою та попереджають про небезпеку. Якщо термінал перестане працювати під час руху автомобіля, військові можуть не дізнатися вчасно про наближення російських дронів. А зупинятися, щоб відновити зв’язок, у зоні ураження теж небезпечно.

Водночас від Starshield залежать далеко не всі українські безпілотники. Звичайними FPV-дронами переважно керують через радіоканал, а частина далекобійних апаратів летить за заздалегідь заданим маршрутом. Постійне супутникове з’єднання їм не потрібне. Так само важкі зенітні установки можуть працювати без супутникового інтернету, якщо отримують дані про повітряні цілі з інших джерел.

Чим Україна може замінити Starshield

Найближча європейська альтернатива Starlink і Starshield – супутникова мережа OneWeb компанії Eutelsat. Вона вже забезпечує інтернет через понад 600 супутників на низькій орбіті. У Starlink для порівняння їх понад 10 тисяч. За даними Reuters, OneWeb може покрити частину потреб української армії, але повністю замінити Starlink поки не здатна. До того ж військовим знадобляться нові термінали, які ще доведеться перевірити на сумісність із технікою, зокрема безпілотниками.

Євросоюз тим часом веде переговори про підключення України до захищеної супутникової системи GOVSATCOM. Вона запрацювала в січні 2026 року й об’єднує супутникові ресурси країн ЄС для урядового та військового зв’язку. Як розповів речник Єврокомісії Томас Реньє, на початку 2027 року до системи планують підключити й комерційних операторів. Їхні послуги потенційно можна буде використовувати для потреб армії. Але чи зможе GOVSATCOM замінити американський супутниковий зв’язок уже зараз, у Єврокомісії не підтверджують.

ЄС також працює над власною супутниковою мережею IRIS². У серпні 2026 року Єврокомісія погодила розгортання 348 супутників. Щоправда, перші запуски заплановані лише на 2029 рік. Тому найближчим часом українські військові на цю систему розраховувати не можуть.

Ще один варіант – американська мережа Amazon Leo, раніше відома як Project Kuiper. У жовтні компанія повідомила, що успішно випробувала супутниковий зв’язок разом з армією США. Але це була демонстрація підключення, а не випробування системи на бойових безпілотниках. Саму мережу ще розгортають, і чи підійде вона для українських військових операцій, невідомо. До того ж заміна одного американського оператора іншим не позбавить Україну залежності від рішень Вашингтона.

Частково замінити супутниковий інтернет можна наземним зв’язком. Наприклад, захищені радіомодеми дозволяють керувати дронами без Starshield. Однак дальність такого зв’язку залежить від рельєфу, перешкод і розташування ретрансляторів. Для передавання даних між позиціями військові можуть використовувати й радіомости, зокрема Wi-Fi-мости. Але для них потрібне додаткове обладнання, яке росіяни можуть пошкодити під час обстрілів.

Ще одна можливість – mesh-мережі, де сигнал проходить через кілька пов’язаних між собою вузлів. Ретранслятори можна встановлювати навіть на дронах, щоб через них підтримувати зв’язок з іншими апаратами. Проблема в тому, що пошкодження проміжних вузлів може порушити роботу всієї мережі. Тому такі системи потрібно випробовувати в умовах російської радіоелектронної боротьби.

Українські розробники теж працюють над власними супутниковими технологіями. Про такі проєкти розповів DOU експерт із супутникового зв’язку Володимир Степанець, але подробиць не розкрив. Поки немає публічного підтвердження, що Україна вже має власну супутникову мережу, здатну забезпечити потреби армії.

Що робити Україні, якщо Starshield знову обмежать

Насамперед Міноборони має з’ясувати, які військові системи найбільше залежать від Starshield, і підготувати для них резервний зв’язок. Просто встановити додатковий термінал не допоможе, якщо обмеження запровадять для всієї мережі. Тому альтернативні канали потрібно перевірити заздалегідь: чи працюють вони в умовах радіоелектронних перешкод і чи можна швидко на них перейти, якщо Starshield знову відключать.

Фахівець із радіоелектронної боротьби Анатолій Храпчинський у коментарі DOU радить модернізувати наявні військові засоби зв’язку. Зокрема, ширше використовувати захищені радіоканали з псевдовипадковою перебудовою робочої частоти (ППРЧ). У поєднанні з ретрансляторами вони дозволяють керувати частиною безпілотників без супутникового інтернету.

Водночас Україні варто домовлятися про супутниковий зв’язок із кількома незалежними постачальниками. Причому недостатньо просто закупити нові термінали. Потрібно одразу погодити, чи можна використовувати їх під час бойових операцій, зокрема на високій швидкості, та як оператор повідомлятиме про можливі обмеження.

У майбутньому Храпчинський пропонує разом із європейськими партнерами створювати власні супутникові системи та розвивати захищені технології передавання даних. Але тут є інший ризик. Замінюючи американське обладнання, Україна не повинна потрапити в нову залежність, цього разу від китайських електронних компонентів.

Окремо потрібно розв’язувати проблему залежності від американської розвідки та систем раннього попередження про ракетні атаки. Інший супутниковий інтернет їх не замінить. Україні доведеться розширювати обмін розвідданими з європейськими партнерами й розвивати власні засоби спостереження. Щоправда, повністю замінити американську підтримку найближчим часом буде складно.

Перебої Starshield 14–15 жовтня тривали недовго, але українським військовим уже довелося скасувати частину бойових завдань. Зв’язок відновили, проте гарантій, що його знову не обмежать, немає. Поки Україна залежить від іноземних супутникових систем, їй потрібні резервні рішення, які дозволять військовим продовжувати операції, навіть якщо один із сервісів раптово перестане працювати.