Обмін 1000 на 1000 анонсували як одну з головних домовленостей короткого перемир’я між Україною та Росією 9–11 травня. Україна передала Росії список Захисників і Захисниць, яких пропонує повернути з полону.

9 травня обмін не відбувся. В Україні кажуть, що переговори тривають: сторони ще погоджують остаточну конфігурацію, а сам процес потребує тиші й офіційної комунікації, щоб не зірвати домовленість і не створити хибних очікувань для родин полонених.

На ці переговори наклалася напруга навколо параду в Москві, взаємні погрози щодо ударів і перемир’я, яке не зупинило російські обстріли прифронтових регіонів. Тому обмін став не лише гуманітарним питанням, а й перевіркою того, чи можуть сторони виконати хоча б обмежену домовленість під час війни.

Explainer пояснює, що відомо про обмін полоненими 1000 на 1000, чому його не провели 9 травня, як його пов’язали з перемир’ям і що кажуть експерти.

Що відомо про обмін 1000 на 1000

Україна передала Росії список для обміну полоненими у форматі 1000 на 1000. Його сформували за принципом терміну перебування українських військових у полоні від початку повномасштабного вторгнення.

Такий підхід раніше погоджували уповноважені перемовники України та Росії. Для Києва це спосіб визначити пріоритет без ручного відбору: першими у списку мають бути ті, хто найдовше перебуває в російському полоні.

Президент Володимир Зеленський заявив, що списки вже передані, а контакти тривають “на необхідному рівні”. За його словами, Україна розраховує на активну роль американської сторони в реалізації домовленості.

Станом на 11 травня обмін ще не провели. Представник ГУР і заступник голови Координаційного штабу Андрій Юсов підтвердив, що робота над ним триває, і закликав орієнтуватися на офіційні повідомлення.

Чому обмін не відбувся 9 травня

Обмін 1000 на 1000 не провели 9 травня, бо сторони ще не завершили погодження його остаточної конфігурації. У Координаційному штабі заявили, що перемовний процес триває.

Україна, за підсумками переговорів за посередництва США, передала Росії “список 1000”. До нього внесли українських Захисників і Захисниць за принципом терміну перебування в полоні від початку повномасштабного вторгнення.

У штабі наголошують, що такий підхід неодноразово погоджували уповноважені перемовники України та Росії. Для Києва це гуманітарна логіка обміну: першими мають повертатися ті, хто найдовше перебуває в російському полоні.

Москва подає ситуацію інакше. Увечері 9 травня Володимир Путін заявив, що від України нібито не надходило конкретних пропозицій щодо обміну в межах режиму припинення вогню. Він також стверджував, що Київ начебто відхилив російський запит від 5 травня на обмін 500 військовополонених.

Ці заяви суперечать позиції України. Київ повідомляє про переданий “список 1000” і продовження консультацій, а російська сторона не надала публічних доказів своїх тверджень. З огляду на попередні російські заяви під час війни, такі твердження потребують перевірки.

Поки перемовини тривають, Координаційний штаб просить не поширювати неперевірену інформацію з неофіційних джерел. У таких процесах передчасні заяви можуть створити хибні очікування для родин полонених і завадити переговорам.

Як перемир’я пов’язали з обміном

Домовленість про обмін з’явилася на тлі короткого перемир’я 9–11 травня. Його прив’язали до Дня перемоги в Росії та параду в Москві, навколо якого напруга зростала кілька днів.

Кремль погрожував Україні “жорсткою відповіддю” у разі дронової атаки по Красній площі. Київ відповідав, що діятиме дзеркально, якщо російська армія продовжить удари по українській території.

Після цього США оголосили про перемир’я й анонсували обмін військовополонених у форматі 1000 на 1000. Україна підтвердила готовність підтримати домовленість. Росія також погодилася на ініціативу.

Саме перемир’я не стало повною паузою у війні. Російська армія продовжувала обстрілювати прифронтові регіони й бити по інфраструктурі.

Яким був попередній обмін

Попередній обмін між Україною та Росією відбувся 24 квітня. Тоді додому повернулися 193 українські військові.

Серед звільнених були бійці Збройних сил, Нацгвардії, Державної прикордонної служби, Національної поліції та Державної спеціальної служби транспорту.

Частина військових повернулася з пораненнями. Також серед звільнених були ті, проти кого в Росії відкривали кримінальні справи. Українська сторона називає це порушенням Женевських конвенцій.

Заявлений обмін 1000 на 1000 мав би бути значно масштабнішим. Але поки він залишається на етапі погодження списків і процедури.

Що кажуть експерти

Військовий експерт Олексій Копатько пов’язує домовленість про обмін 1000 на 1000 із подіями навколо параду 9 травня в Москві. За його оцінкою, парад мав працювати як демонстрація сили, але опинився в невигідному для Кремля контексті.

Копатько вважає, що напруга зростала ще до 9 травня. Кремль спершу демонстрував небажання вести переговори з Україною без виконання російських умов. Однак за кілька днів ситуація змінилася: Москва почала шукати участі США, щоб знизити ризики перед парадом.

Експерт пояснює це загрозою ударів і репутаційними втратами для Росії. Йшлося не лише про можливі атаки по важливих об’єктах, а й про перебої з авіасполученням та ризик інцидентів у самій Москві. У такому разі парад міг перетворитися з демонстрації контролю на ознаку вразливості.

У цій логіці обмін став поступкою Кремля. Копатько звертає увагу, що параметри обмінів зазвичай не оголошують наперед, бо тема військовополонених дуже чутлива. Тут цифру 1000 на 1000 назвали публічно ще до завершення погодження списків.

Політичний експерт Володимир Фесенко також розглядає обмін у зв’язці з коротким перемир’ям, яке оголосив Дональд Трамп. За його оцінкою, ця ініціатива зняла ризик різкої ескалації саме 9 травня, але не припинила війну.

Фесенко пише, що перемир’я мало особливе значення для Кремля, бо збігалося з днем параду в Москві. Росія побоювалася українського удару, який міг зірвати головну політичну подію для Путіна. Водночас в Україні та Європі остерігалися, що Москва може використати тему можливої атаки як привід для провокації та нового масованого удару по Україні.

Увечері 8 травня Трамп оголосив перемир’я з 9 до 11 травня. Фесенко припускає, що це могло бути відповіддю на прохання російської сторони, хоча президент США це заперечував. Щоб це не виглядало як пряме підігрування Кремлю, перемир’я не збіглося повністю з російською рамкою і тривало до 11 травня.

Оголошення обміну 1000 полонених з кожного боку Фесенко трактує як жест у бік України. За його словами, саме про обмін військовополонених у США домовлявся український переговорник Рустем Умєров.

Водночас Фесенко не бачить у цій паузі початку мирного процесу. Він називає перемир’я радше грою в миротворчість, ніж реальним переходом до переговорів. Повного припинення бойових дій, за його оцінкою, не сталося.

Окремо Фесенко звертає увагу на заяву Путіна ввечері 9 травня, що від України нібито не надходило пропозицій щодо обміну полоненими. Він називає це провокацією, спрямованою на зрив перемир’я і створення напруги всередині України навколо теми полонених.

Ця заява суперечила словам помічника Путіна Юрія Ушакова, який раніше того ж дня говорив, що російські служби працюють зі списками військовополонених. Для Фесенка це ще одне підтвердження, що голослівним обіцянкам Кремля довіряти не можна.

Щоб перемир’я стало тривалим і системним, пише Фесенко, потрібні окремі домовленості у тристоронньому форматі – з процедурою і заходами контролю за режимом припинення вогню. Без цього коротка пауза не перетворюється на стале припинення вогню.