Місячні раптом починаються раніше або затримуються на кілька тижнів. Уночі стає спекотно, сон переривається, а вранці навіть після восьми годин у ліжку важко позбутися втоми. На роботі складніше зосередитися, звичні дрібниці дратують сильніше, ніж раніше. Так може проявлятися перименопауза, хоча жінки після сорока не завжди одразу розпізнають її симптоми.

Особливо легко списати погане самопочуття на стрес, коли живеш в умовах війни, постійних повітряних тривог і недосипання. І часто причина справді в цьому. Проте іноді до виснаження додаються гормональні зміни, які можуть починатися за кілька років до останньої менструації. Цей період називають перименопаузою.

У кожної жінки перименопауза проходить по-різному. Одні майже не помічають змін, іншим доводиться змінювати звичний ритм життя через погане самопочуття. Водночас схожі симптоми можуть виникати через анемію, порушення роботи щитоподібної залози та інші захворювання. Тому пояснювати будь-який дискомфорт віком теж не варто.

Explainer розповідає, коли починається перименопауза, як розпізнати її симптоми, що відбувається з організмом і які методи допомагають почуватися краще.

Що таке перименопауза і в якому віці вона починається

Перименопауза — це перехідний період перед менопаузою, коли робота яєчників поступово змінюється. Овуляція відбувається менш регулярно, а рівні статевих гормонів — естрогену та прогестерону — починають коливатися. Через це менструальний цикл стає менш передбачуваним, а жінка може помічати зміни в самопочутті, яких раніше не було.

Менопауза настає після 12 місяців без менструацій, якщо їх відсутність не пов’язана з вагітністю, прийманням певних ліків або іншими причинами. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у більшості жінок це відбувається між 45 і 55 роками.

Перші ознаки перименопаузи зазвичай з’являються після сорока, хоча іноді й раніше. В одних жінок зміни починаються незадовго до останньої менструації, в інших цей перехід триває роками. Його типова тривалість становить близько чотирьох років, але чітких часових меж немає.

Упродовж цього часу симптоми можуть то зникати, то повертатися. Наприклад, після кількох місяців нерегулярних менструацій цикл іноді знову стає звичним. Це пов’язано з тим, що рівень гормонів змінюється нерівномірно.

Якщо подібні зміни з’являються до 40 років, варто звернутися до гінеколога. Іноді причиною може бути передчасна недостатність яєчників — стан, за якого їхня робота порушується раніше, ніж зазвичай. У клінічних рекомендаціях Європейського товариства ендокринології радять за таких симптомів пройти обстеження, щоб встановити причину й за потреби розпочати лікування.

перименопауза

Які перші симптоми перименопаузи

Найчастіше жінки спочатку помічають зміни менструального циклу. Місячні можуть приходити раніше або затримуватися, ставати коротшими, довшими чи змінюватися за інтенсивністю. Якщо тривалість менструального циклу регулярно змінюється на сім днів або більше, це може бути однією з перших ознак перименопаузи, пояснюють фахівці американської клініки Мейо.

Один із найвідоміших симптомів — припливи жару. Раптово стає дуже спекотно, обличчя та шия можуть почервоніти, з’являється пітливість, а за кілька хвилин усе минає. Іноді після такого нападу жінка відчуває озноб. Припливи можуть виникати будь-коли, навіть посеред робочого дня або вночі. В останньому випадку пітливість буває настільки сильною, що доводиться змінювати піжаму чи постільну білизну.

Проблеми зі сном не обов’язково пов’язані з припливами жару. Деяким жінкам стає важче заснути, інші прокидаються серед ночі й годинами не можуть знову заснути. Через недосипання наступного дня складніше зосередитися, швидше накопичується втома. Водночас порушення сну можуть мати й інші причини, зокрема стрес або тривожність.

Змінюється й емоційний стан. Звичні ситуації іноді викликають сильніше роздратування, можуть з’являтися тривога та пригнічений настрій. Серед симптомів, які описує британська Національна служба охорони здоров’я (NHS), є також проблеми з пам’яттю та концентрацією уваги. Жінка може забути, навіщо зайшла до кімнати, довше добирати потрібне слово або втрачати нитку розмови. Такі труднощі часто називають «мозковим туманом».

Перименопауза може впливати й на інтимне життя. Через зниження рівня естрогену іноді виникає сухість піхви, а секс, який раніше приносив задоволення, починає викликати дискомфорт або біль. У деяких жінок змінюється сексуальне бажання, частішають позиви до сечовипускання. Ці проблеми можна полегшити за допомогою лікування, тому про них варто говорити з гінекологом.

Можливі й менш очевидні прояви: головний біль, дискомфорт у суглобах, серцебиття або зміни стану шкіри. Проте жоден із цих симптомів окремо не означає, що почалася перименопауза. Важливо враховувати вік, характер менструального циклу та загальне самопочуття.

Як зрозуміти, що почалася перименопауза, і чи потрібні аналізи

Коли менструальний цикл стає непередбачуваним, а самопочуття змінюється, здається логічним насамперед перевірити гормони. Проте аналіз крові не завжди допоможе з’ясувати, чи почалася перименопауза.

Жінкам після 45 років із характерними симптомами зазвичай не потрібно здавати аналізи на гормони. За рекомендаціями британського Національного інституту охорони здоров’я та вдосконалення медичної допомоги (NICE), лікар може визначити перименопаузу за віком, змінами менструального циклу та іншими скаргами.

Річ у тім, що рівні гормонів у цей період постійно коливаються. Наприклад, фолікулостимулювальний гормон (ФСГ), який допомагає оцінити роботу яєчників, під час одного обстеження може бути підвищеним, а під час іншого — залишатися в межах звичних показників. Тому один результат аналізу не дає повної картини.

Якщо симптоми з’являються раніше, підхід інший. У рекомендаціях Європейського товариства ендокринології зазначено, що жінкам віком 40–45 років лікар може призначити аналіз на ФСГ. До 40 років важливо також виключити передчасну недостатність яєчників.

На прийомі гінеколог насамперед розпитає про менструації, самопочуття, перенесені захворювання та ліки, які приймає жінка. За потреби він призначить додаткові обстеження, щоб виключити інші можливі причини симптомів. Якщо місячні затримуються, а вагітність можлива, варто зробити тест.

Перед консультацією корисно кілька місяців поспостерігати за циклом: записувати дати менструацій, їхню тривалість і зміни самопочуття. Це можна робити у звичайному календарі або застосунку на телефоні. Так лікарю буде простіше оцінити зміни й визначити, чи потрібне лікування.

Що справді допомагає під час перименопаузи

Якщо симптоми перименопаузи майже не турбують, спеціальне лікування може й не знадобитися. Але коли через припливи жару жінка регулярно прокидається вночі, а вдень почувається виснаженою, терпіти це роками не обов’язково.

Почати можна з простих змін у повсякденному житті. Наприклад, підтримувати прохолоду в спальні, обирати легкий одяг для сну та намагатися дотримуватися звичного режиму. Фізична активність і збалансоване харчування допомагають підтримувати загальне здоров’я, хоча переконливих доказів, що вони самі по собі усувають припливи жару, немає.

Найефективнішим лікуванням сильних припливів і нічної пітливості залишається менопаузальна гормональна терапія (МГТ), яку рекомендують і в українському клінічному протоколі, затвердженому МОЗ у 2022 році. Вона допомагає зменшити симптоми, пов’язані зі змінами рівня естрогену, і може застосовуватися ще до остаточного припинення менструацій.

Гормональні препарати випускають у формі таблеток, пластирів і гелів. Жінкам зі збереженою маткою естроген зазвичай призначають разом із прогестагеном, який захищає її слизову оболонку. Конкретну схему лікування підбирає лікар з урахуванням віку, симптомів і стану здоров’я.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як підвищити «гормони щастя»: що насправді допомагає поліпшити настрій

Важливо враховувати й можливі ризики. Зокрема, британська Національна служба охорони здоров’я (NHS) зазначає, що естроген у таблетках дещо підвищує ризик утворення тромбів, тоді як пластирі та гелі не пов’язані з таким додатковим ризиком. Тому перед призначенням терапії лікар з’ясовує, чи немає протипоказань.

Якщо гормональна терапія не підходить, лікар може запропонувати інші методи. Зокрема, за рекомендаціями американського Товариства менопаузи, деякі антидепресанти та габапентин можуть зменшувати припливи жару, а когнітивно-поведінкова терапія — допомагати легше переносити симптоми та справлятися з порушеннями сну.

Окремо можна полегшити інтимний дискомфорт. При сухості піхви допомагають зволожувальні засоби та лубриканти, а якщо цього недостатньо, гінеколог може призначити місцеві препарати естрогену. Вони діють переважно на тканини піхви, і лише невелика кількість гормону потрапляє в кров.

Натомість до добавок, які обіцяють «відновити гормональний баланс», варто ставитися критично. Ефективність більшості рослинних засобів і фітоестрогенів проти припливів жару не має переконливого наукового підтвердження. До того ж деякі з них можуть взаємодіяти з ліками.

Як перименопауза впливає на вагу, серце та кістки

Після сорока жінка може помітити, що улюблені джинси стали тіснішими в талії, хоча харчування та звичний спосіб життя майже не змінилися. Це пов’язано не лише з віком. Під час перименопаузи гормональні зміни впливають на те, як організм розподіляє жирову тканину, а м’язова маса поступово зменшується.

Жир частіше накопичується в ділянці живота, зокрема навколо внутрішніх органів, навіть якщо вага на терезах майже не змінюється. За даними Американської кардіологічної асоціації, у цей період також може підвищуватися рівень «поганого» холестерину, який сприяє утворенню відкладень у судинах. Усе це збільшує ризик серцево-судинних захворювань, хоча значення мають і спадковість, артеріальний тиск та спосіб життя.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Постійна втома: чому під час війни бракує сил і що з цим робити

Зміни відбуваються і в кістковій тканині, хоча помітити їх значно складніше. Естроген допомагає зберігати міцність кісток, а зі зниженням його рівня вони поступово втрачають щільність. «Особливо цей процес прискорюється напередодні менопаузи та після неї, підвищуючи ризик остеопорозу — захворювання, за якого кістки стають крихкішими й легше ламаються, пояснюють фахівці Ендокринологічного товариства США.

Щоб підтримувати здоров’я кісток і м’язів, корисно поєднувати звичайну ходьбу із силовими вправами, а також отримувати достатньо кальцію, білка та вітаміну D. Водночас не потрібно одразу купувати добавки: їхню необхідність краще обговорити з лікарем.

Після сорока також варто приділяти більше уваги артеріальному тиску, холестерину та рівню цукру в крові. Які саме обстеження потрібні та як часто їх проходити, допоможе визначити сімейний лікар. Перевіряти щільність кісток усім жінкам цього віку не потрібно — таке дослідження призначають за наявності відповідних ризиків.

Чи можна завагітніти під час перименопаузи

Так, завагітніти під час перименопаузи можна, навіть якщо місячні приходять нерегулярно або зникають на кілька місяців. Овуляція відбувається рідше, але не припиняється повністю, тому відсутність менструації ще не означає, що вагітність неможлива.

Після 40 років шанси завагітніти природним шляхом поступово знижуються, а ризик викидня та деяких ускладнень вагітності зростає. Якщо жінка планує дитину, варто обговорити це з гінекологом або репродуктологом, не відкладаючи консультацію на кілька років.

Якщо ж вагітність не входить у плани, відмовлятися від контрацепції через нерегулярні місячні не варто. За рекомендаціями британського Коледжу сексуального та репродуктивного здоров’я, жінки молодші за 50 років зазвичай можуть припинити користуватися контрацепцією через два роки після останньої природної менструації, а після 50 років — через один рік.

Проте ці правила не підходять тим, хто використовує гормональну контрацепцію. Препарати можуть змінювати цикл або повністю припиняти менструації, тому визначити, коли захист від вагітності більше не потрібний, допоможе лікар.

Коли варто звернутися до гінеколога

Нерегулярні менструації після сорока можуть бути частиною природних вікових змін. Проте незвично рясні або тривалі кровотечі, а також кров’янисті виділення між місячними чи після сексу — привід записатися до гінеколога.

Причиною таких змін іноді стають поліпи, міома або захворювання слизової оболонки матки. Щоб з’ясувати, що саме відбувається, лікар може призначити УЗД та інші обстеження, які описані в клінічному огляді щодо перименопаузи.

Особливо важливо не ігнорувати кров’янисті виділення після менопаузи, коли менструацій не було щонайменше 12 місяців. Навіть незначна кровотеча в такому разі потребує обстеження, наголошують фахівці американської клініки Мейо. Якщо кровотеча сильна й супроводжується вираженою слабкістю, запамороченням або непритомністю, необхідна невідкладна медична допомога.

Звернутися до лікаря варто й тоді, коли безсоння, тривожність або пригнічений настрій настільки виснажують, що стає важко працювати, відпочивати чи займатися звичними справами. За цими симптомами можуть стояти різні причини, і не всі вони пов’язані з перименопаузою.

Вікові зміни не означають, що потрібно миритися з поганим самопочуттям. Якщо симптоми заважають жити звичним життям, варто з’ясувати їхню причину й підібрати спосіб полегшити стан.

***

Важливо: матеріал має інформаційний характер і не замінює консультації лікаря. Не починайте приймати гормональні чи інші лікарські препарати самостійно — лікування має підбирати фахівець з урахуванням вашого стану здоров’я.