3 листопада 2026 року у США відбудуться проміжні вибори до Конгресу. Американці переобиратимуть усю Палату представників і частину Сенату. Від результатів залежатиме, чи збережуть республіканці контроль над обома палатами парламенту на другу половину президентського терміну Дональда Трампа.
Зміна більшості в Конгресі може ускладнити президенту просування законодавчих ініціатив і погодження бюджетних рішень. Від результату виборів залежатиме співвідношення сил у Вашингтоні на наступні два роки.
Explainer пояснює, як влаштовані проміжні вибори у США, чому вони відбуваються посеред президентського терміну та які повноваження має Конгрес.
Що таке проміжні вибори у США
Проміжні вибори (midterm elections) відбуваються посеред чотирирічного президентського терміну, тобто кожні чотири роки. Конгрес США обирають кожні два роки: один раз одночасно з президентом, наступного разу – посеред його терміну.
Конституція США встановлює дворічний термін для членів Палати представників і шестирічний – для сенаторів. Сенат оновлюється поступово: кожні два роки на чергових виборах переобирають приблизно третину його складу.
На проміжних виборах американці не голосують за президента і не вирішують питання про дострокове припинення його повноважень. Дональд Трамп залишатиметься на посаді незалежно від результатів листопадового голосування.
Результати проміжних виборів часто сприймають як оцінку роботи чинного президента. Проте голосування відбувається за конкретних кандидатів у Конгрес, а не за довіру главі держави.
Кого обиратимуть на проміжних виборах 2026 року
3 листопада американці обиратимуть усіх 435 членів Палати представників і сенаторів на 35 зі 100 місць у Сенаті. Новообрана Палата працюватиме два роки, тоді як чергові сенатські мандати розраховані на шість років.
У Палаті представників кожен депутат представляє окремий виборчий округ. Кількість округів у штаті залежить від чисельності його населення, тому Каліфорнія має значно більше представників, ніж малонаселені штати. Кожен округ обирає одного конгресмена, а переможець отримує мандат незалежно від загальнонаціональних результатів партії.
У Сенаті 2026 року відбудуться 33 чергові та двоє спеціальних виборів. Чергове голосування охопить сенаторів, чиї шестирічні повноваження завершуються в січні 2027 року. Додаткові вибори проведуть у Флориді та Огайо, де місця звільнилися після переходу Марко Рубіо на посаду державного секретаря, а Джей Ді Венса – на посаду віцепрезидента США.
Кожен штат має двох сенаторів незалежно від населення. Тому Каліфорнія й значно менш населений Вайомінг мають однакове представництво у верхній палаті.
Окрім федерального Конгресу, у 36 штатах обиратимуть губернаторів, а ще у трьох американських територіях – очільників місцевої виконавчої влади. Також відбудуться вибори до законодавчих органів штатів та на місцеві посади.
Губернатори очолюють виконавчу владу штатів і відповідають за реалізацію законів штату. Їхні повноваження охоплюють, зокрема, бюджетні рішення, освіту та громадську безпеку.
Як працює Конгрес США та чим відрізняються його палати
Конгрес США є законодавчим органом федеральної влади. Він ухвалює закони, встановлює податки, затверджує державні видатки та контролює роботу президентської адміністрації. Конституція розподіляє ці повноваження між Палатою представників і Сенатом, які мають погоджувати більшість законодавчих рішень.
Законопроєкти можуть вносити до будь-якої палати, але законопроєкти про федеральні доходи за Конституцією мають походити з Палати представників. Для ухвалення федерального закону обидві палати повинні погодити однаковий текст. Далі його передають президенту.
Президент може підписати законопроєкт або накласти вето, яке Конгрес здатен подолати двома третинами голосів у кожній палаті. Конституція також передбачає випадки набуття законопроєктом чинності без підпису президента.
Сенат має окремі повноваження: погоджує призначення федеральних суддів, послів та багатьох високопосадовців адміністрації. Для згоди на ратифікацію міжнародного договору, переданого президентом до Сенату, потрібна підтримка двох третин присутніх сенаторів. Не всі міжнародні угоди США проходять таку процедуру.
Окремим інструментом парламентського контролю є імпічмент. Палата представників може простою більшістю голосів висунути обвинувачення президенту або іншому федеральному посадовцю. Після цього Сенат проводить розгляд справи. Для усунення президента з посади необхідна підтримка двох третин присутніх сенаторів.
Обидві палати також мають комітети, які проводять слухання, викликають посадовців для надання свідчень і перевіряють діяльність федеральних відомств. Контроль над більшістю дає партії можливість визначати керівництво комітетів і значною мірою впливати на законодавчий порядок денний.
Водночас навіть більшість у Сенаті не завжди гарантує ухвалення закону. За процедурою філібастера сенатори можуть затягувати розгляд, а для завершення дебатів щодо більшості законопроєктів потрібні 60 голосів зі 100. Це змушує партії шукати підтримку за межами власної фракції, хоча для окремих категорій рішень діють інші правила.
Як визначають переможців і хто контролюватиме Конгрес
У США немає єдиного загальнонаціонального голосування за партійні списки до Конгресу. Переможців визначають в окремих округах Палати представників і штатах на виборах до Сенату. Тому загальна кількість голосів за партію в країні не перетворюється автоматично на відповідну частку мандатів.
У більшості округів Палати представників перемагає кандидат, який набрав найбільше голосів, навіть якщо його підтримали менш ніж 50% виборців. У деяких штатах діють інші правила, зокрема голосування з ранжуванням кандидатів або додатковий тур, якщо ніхто не отримав необхідної підтримки.
На виборах до Сенату переможців також визначають окремо в кожному штаті. Кандидати змагаються за конкретне сенатське місце, а не за частку мандатів відповідно до загальнонаціонального результату партії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Демократична партія США: шлях від рабовласників до глобального лібералізму
Для контролю над Палатою представників за повного складу у 435 депутатів партії зазвичай потрібно щонайменше 218 місць. Більшість обирає спікера, визначає керівництво комітетів і впливає на те, які законопроєкти потрапляють на розгляд. За наявності вакансій або незалежних депутатів фактичне співвідношення сил може бути складнішим.
У Сенаті ситуація дещо інша. Для самостійної більшості партії достатньо 51 місця. Однак якщо сенатори поділяться порівну – по 50, вирішальний голос у разі рівності під час голосування може віддати віцепрезидент США, який за Конституцією головує в Сенаті. Нині цю посаду обіймає республіканець Джей Ді Венс.
Станом на 13 жовтня 2026 року республіканці контролюють обидві палати Конгресу. Їхня перевага в Палаті представників невелика, тож результати кількох перегонів можуть змінити склад більшості.
Чому у США перед виборами перекроюють виборчі округи
Напередодні проміжних виборів 2026 року у США розгорнулася боротьба за зміну меж округів до Палати представників. Дональд Трамп закликав республіканські штати переглянути виборчі карти, щоб збільшити кількість округів, у яких його партія могла б здобути перемогу. Демократи відповіли аналогічними діями у штатах, де мають політичний вплив.
Межі округів зазвичай переглядають після перепису населення, який проводять раз на десять років. Мета такого перегляду – зрівняти чисельність населення виборчих округів. Проте у 2025–2026 роках низка штатів вирішила змінити карти посеред десятирічного циклу.
Джеррімендеринг (gerrymandering) – це проведення меж округів для отримання політичної переваги. Наприклад, виборців опозиційної партії можуть зосередити в небагатьох округах або, навпаки, розподілити між багатьма округами так, щоб вони ніде не становили більшості.
Одним із перших прикладів став Техас: у серпні 2025 року законодавці-республіканці затвердили карту, розраховану на посилення позицій їхньої партії в п’яти округах. У відповідь Каліфорнія схвалила на голосуванні в листопаді 2025 року Proposition 50 – тимчасові нові межі округів, запропоновані законодавцями-демократами.
Карти переглядали й в інших штатах, зокрема у Флориді, Північній Кароліні та Огайо. Частину рішень оскаржили в судах. 25 вересня 2026 року Верховний суд США знову заблокував використання нової карти Міссурі на листопадових виборах, залишивши чинною карту 2022 року.
Зміна меж округів може вплинути на розподіл місць у Палаті представників, навіть якщо загальнонаціональні результати голосування залишаться близькими. Проте нова карта не гарантує перемоги: кандидати все одно повинні отримати підтримку виборців у своїх округах.
Чому проміжні вибори важливі для президента США
Якщо опозиція здобуде більшість бодай в одній палаті, адміністрації президента буде складніше провести законопроєкти, для яких потрібне схвалення обох палат. Водночас сама втрата більшості не змінює конституційних повноважень президента.
Особливо помітним цей вплив стає під час бюджетних переговорів. Конгрес визначає, на які програми федеральний уряд отримуватиме фінансування. Якщо Білий дім і законодавці не можуть погодити необхідні бюджетні закони або тимчасове фінансування, виникає ризик часткового припинення роботи федеральних установ – так званого шатдауну.
Опозиційна більшість також може посилити контроль за діяльністю президентської адміністрації. Парламентські комітети мають право проводити розслідування, вимагати документи та викликати посадовців для надання свідчень. Такі перевірки можуть стосуватися використання бюджетних коштів, рішень федеральних відомств або можливих порушень з боку представників виконавчої влади.
Якщо демократи отримають більшість у Палаті представників, вони зможуть визначати її порядок денний та очолити комітети, які перевіряють діяльність адміністрації. Контроль над Сенатом також впливав би на затвердження президентських призначень і проходження законів.
Трамп збереже право керувати виконавчою владою і видавати укази в межах своїх законних повноважень. Проте ухвалення нових законів і виділення коштів, що потребують рішення Конгресу, залежатимуть від домовленостей із законодавцями.
Як проміжні вибори змінювали американську політику
Партія президента нерідко втрачає місця на проміжних виборах. У 1994, 2010 і 2018 роках це призвело до зміни контролю над Палатою представників і вплинуло на відносини Білого дому з Конгресом.
У 1994 році, через два роки після обрання Клінтона, республіканці здобули більшість в обох палатах Конгресу. Палата представників перейшла під їхній контроль уперше за 40 років. Новий спікер Ньют Гінгріч просував програму скорочення державних видатків і податків, але президент-демократ виступив проти частини цих пропозицій. Бюджетне протистояння завершилося двома призупиненнями роботи федерального уряду наприкінці 1995-го та на початку 1996 року.
У 2010 році демократи Барака Обами втратили 63 місця в Палаті представників, поступившись більшістю республіканцям. Сенат залишився під контролем демократів. Результати виборів ускладнили ухвалення нових законів, а суперечки щодо державних витрат і запозичень у 2011 році призвели до тривалих переговорів про підвищення межі державного боргу.
Під час першого президентського терміну Трампа ситуація повторилася. На виборах 2018 року демократи отримали 235 місць у Палаті представників і повернули собі більшість, тоді як республіканці зберегли контроль над Сенатом.
Нова більшість розпочала парламентські розслідування діяльності адміністрації. У грудні 2019 року Палата представників оголосила Трампу імпічмент через його дії щодо України, звинувативши президента у зловживанні владою та перешкоджанні роботі Конгресу. У лютому 2020 року Сенат, контрольований республіканцями, виправдав його за обома статтями обвинувачення.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як відбувається процес імпічменту в США. Пояснюємо
Після перемоги опозиції в одній із палат президенти Клінтон, Обама і Трамп зіткнулися з новими законодавчими обмеженнями. У випадку Трампа це супроводжувалося також парламентським розслідуванням, яке завершилося імпічментом у Палаті представників.
Що відбудеться після проміжних виборів 2026 року
Після голосування 3 листопада у США розпочнеться остаточний підрахунок голосів і затвердження результатів. Кожен штат проводить ці процедури за власними виборчими правилами, тому переможці окремих перегонів можуть стати відомими не в ніч виборів, а через кілька днів або тижнів. Особливо це стосується округів із невеликою різницею голосів, де потрібно врахувати поштові бюлетені та провести передбачені законом перевірки.
До початку роботи нового Конгресу свої повноваження зберігатимуть чинні законодавці. У цей період, який у США називають lame-duck session, парламент може продовжувати розгляд законопроєктів, ухвалювати бюджетні рішення та проводити слухання, навіть якщо частина його членів уже програла вибори.
Відповідно до 20-ї поправки до Конституції США, повноваження новообраного, 120-го Конгресу починаються опівдні 3 січня 2027 року. Перше засідання може відбутися іншого дня, якщо Конгрес ухвалить про це окремий закон.
На початку нового скликання Палата представників обиратиме спікера, після чого її члени складуть присягу. У Сенаті присягу складуть новообрані сенатори. Партії визначать керівництво, а палати сформують комітети й розпочнуть роботу над законодавчими пріоритетами.
120-й Конгрес працюватиме до січня 2029 року. На цей період припадають останні два роки другого президентського терміну Дональда Трампа і президентські вибори 2028 року.
