Результати переговорів в Абу-Дабі, які тривали 10–11 листопада за посередництва США, включають домовленість про підготовку масштабного обміну полоненими. Його точні параметри сторонам ще належить узгодити. Керівник української делегації Рустем Умєров повідомив, що учасники зустрічі змогли викласти свої позиції, хоча суттєві розбіжності між ними зберігаються.
Найскладнішими питаннями залишаються територіальні вимоги Москви та майбутні гарантії безпеки для України. Домовитися про припинення вогню так і не вдалося, проте сторони заявили про готовність продовжувати консультації.
Explainer розбирається, чого вдалося досягти в Абу-Дабі, які суперечності залишилися невирішеними та як розвиватиметься переговорний процес після зустрічей в Еміратах.
Що вдалося погодити на переговорах в Абу-Дабі
Головним практичним результатом дводенних переговорів стала домовленість про масштабний обмін полоненими. Рустем Умєров повідомив, що сторони працюють над узгодженням деталей і підготовкою обміну. Представник США Джаред Кушнер підтвердив домовленість і зазначив, що остаточну кількість людей планують погодити 12 листопада.
Напередодні президент Володимир Зеленський назвав два можливі формати – «1000 на 1000» або «1500 на 1500». Жодну з цих цифр поки не затвердили. Учасник російської делегації Олександр Зорін припустив, що обмін може відбутися протягом найближчих двох-трьох тижнів після узгодження процедурних питань. Українська сторона конкретної дати не підтвердила.
Які розбіжності залишилися між Україною та Росією
Найскладнішим питанням мирних переговорів залишається вимога Росії передати їй підконтрольну Україні частину Донбасу. Американський представник Джаред Кушнер визнав, що саме територіальні суперечки буде найважче врегулювати. За його словами, досягти домовленостей заважає й глибока недовіра між сторонами.
Володимир Зеленський заявив, що Україна не погоджується виводити війська з Донбасу заради підписання мирної угоди. Президент пояснив цю позицію недовірою до Путіна та необхідністю отримати конкретні гарантії безпеки, які запобігатимуть новому російському нападу.
Під час зустрічей делегації обговорювали майбутню систему безпеки та післявоєнну відбудову України. За словами Умєрова, першими кроками мають стати припинення війни та гарантії безпеки. Проте про погодження конкретного механізму таких гарантій сторони не повідомили.
Учасник української делегації Давид Арахамія назвав переговори одними з найскладніших за час своєї участі в них. На його думку, російські представники прибули з жорсткими вказівками, через що було важко пом’якшити дискусію. Арахамія водночас заявив про значний прогрес і зазначив, що обговорення післявоєнного майбутнього допомогло зробити переговори продуктивнішими. Конкретних домовленостей щодо цих питань він не розкрив.
Керівник аналітичного центру «Ділова столиця» Вадим Денисенко ще до завершення другого дня зустрічей висловив думку, що тристоронній формат за участі України, США та Росії зайшов у глухий кут. На його переконання, цей формат доцільно зберегти для обміну полоненими, тоді як переговори про завершення війни потребують іншого підходу.
Чому участь Європи залишається предметом суперечок
Європейські представники брали участь в окремих консультаціях в Абу-Дабі, але за столом тристоронніх переговорів України, США та Росії їх не було. Українська делегація зустрічалася з представниками Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Єврокомісії та НАТО.
За підсумками консультацій 10 листопада Україна, США та європейські партнери оприлюднили спільну заяву. У ній наголосили, що будь-які майбутні домовленості мають поважати суверенітет, територіальну цілісність і право України самостійно ухвалювати рішення, а також передбачати надійні гарантії безпеки. Російські представники в цих консультаціях участі не брали.
Після завершення тристоронніх переговорів керівник російської делегації Володимир Мединський заявив, що Москва не отримала від європейських країн конкретних мирних пропозицій, а тому поки не бачить, про що з ними говорити. Водночас, за його словами, зі США вдалося досягти взаєморозуміння щодо окремих положень майбутньої системи європейської безпеки. Яких саме, Мединський не уточнив.
Київ, натомість, наполягає на участі європейців у подальших переговорах. Володимир Зеленський наголосив, що без європейських країн не вдасться домовитися ні про завершення війни, ні про майбутні гарантії безпеки. Американські представники також виступили за залучення європейців до наступних консультацій, проте Москва поки не погодилася на розширення переговорного формату.
Що буде після переговорів в Абу-Дабі
12 листопада американські представники Джаред Кушнер і Стів Віткофф планують зустрітися в Москві з Володимиром Путіним. За словами Кушнера, вони спробують просунутися в обговоренні питань, які залишилися невирішеними в Абу-Дабі, та остаточно узгодити гуманітарні домовленості, зокрема щодо звільнення полонених.
Після візиту до Москви американські представники мають вирушити до Дубліна, де зустрінуться з Володимиром Зеленським. Український президент підтвердив, що за підсумками цих консультацій Київ і Вашингтон знову узгодять свої позиції та визначать подальші кроки.
Дату наступного раунду тристоронніх переговорів поки не оголосили. Не домовилися сторони й про особисту зустріч Зеленського з Путіним. Як пояснив Кушнер, Москва хоче побачити відчутніший прогрес у переговорах, перш ніж погодитися на зустріч президентів.
